Ухвала

від 25.09.2020 по справі 755/12589/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12589/20

Провадження № 2/755/5298/20

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

"25" вересня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, про усунення від права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

03 вересня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, про усунення від права на спадкування, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування було залишено без руху та надано можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

22 вересня 2020 року до суду від позивача на виконання ухвали суду надійшли звіти про оцінку майна по кожному об`єкту спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд:

1.Розглядати справу за місцезнаходженням спадкового майна, а саме: АДРЕСА_1 , що підсудні Дніпровському районному суду м. Києва;

2.Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом та за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір, пов`язаний з розглядом справи.

За замістом позовної заяви та доданих документів убачається, що склад спадкового майна після смерті ОСОБА_3 - чоловіка позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , становлять наступні об`єкти нерухомого майна:

1.Земельна ділянка кадастровий номер: 8000000000:66:049:0036, за адресою: АДРЕСА_1 ;

2.Домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

3.Квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що у Деснянському районі м. Києва;

4.Земельна ділянка кадастровий номер: 0525387200:02:001:0011, площею 1,5335 га, за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, Руданська с/рада;

5.Земельна ділянка кадастровий номер: 0522886200:03:003:0017, площею 1,8788 га, за адресою: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, Рівненська с/рада.

Позивач та відповідач, кожен окремо, є спадкоємцями першої черги спадкування за законом та частини майна за заповітом. Так, відповідач, ОСОБА_2 є спадкоємцем квартири АДРЕСА_2 , відповідно до заповіту реєстровий № 897. В свою чергу, позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємцем земельної ділянки та домоволодіння по АДРЕСА_1 , за заповітом реєстровий № 896.

Таким чином, убачається, що спадкове майно, від спадкування якого позивач просить усунути відповідача, як за законом, так і за заповітом, становлять об`єкти 3, 4, 5, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що у Деснянському районі м. Києва; земельна ділянка кадастровий номер: 0525387200:02:001:0011, площею 1,5335 га, за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, Руданська с/рада; земельна ділянка кадастровий номер: 0522886200:03:003:0017, площею 1,8788 га, за адресою: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, Рівненська с/рада. Вказані об`єкти нерухомого майна на території Дніпровського району м. Києва не розташовані, що виключає підсудність цієї справи юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва за територіальністю.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття суд, встановлений законом , стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування суду , але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Згідно із ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно із звітами про оцінку майна, доданими до заяви, їх ринкова вартість становить:

-квартири за адресою: АДРЕСА_2 , - 1 374 854,00 грн;

-земельної ділянки кадастровий номер: 0525387200:02:001:0011, площею 1,5335 га, за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, Руданська с/рада - 111 858,00 грн;

-земельної ділянки кадастровий номер: 0522886200:03:003:0017, площею 1,8788 га, за адресою: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, Рівненська с/рада - 131 777 грн.

Таким чином, враховуючи предмет позову, приймаючи до уваги місцезнаходження об`єкту нерухомого майна, вартість якого є найвищою, тобто квартири за адресою: АДРЕСА_2 , до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила виключної підсудності.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місцезнаходження нерухомого майна, суддя приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи до Деснянського районного суду м. Києва.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, про усунення від права на спадкування - передати за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва (02225, м. Київ, пр-т Маяковського, 5-в).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: