Постанова

від 24.09.2020 по справі 708/1141/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/434/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 708/1141/19 Категорія: 302090000 Івахненко О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Храпка В.Д., Вініченка Б.Б., Новікова О.М., за участю секретаря Попової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон - адвоката Мусійчук Наталі Юріївни на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року, постановленого під головуванням судді Івахненко О.Г., у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Говтва до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства Нібулон , треті особи - державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринська міська рада про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року ТОВ Агрофірма Кам`янка (правонаступником якої є СТОВ Говтва ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство (далі ТОВ СП) Нібулон про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки .

В обгрунтування своїх позовних вимог вказувало, що 25 травня 2011 року ПП Колос Чигиринщини , яке у свою чергу було припинено шляхом приєднання до ТОВ Агрофірма Кам`янка , яке у свою чергу було припинено шляхом приєднання до СТОВ Говтва уклало договір оренди землі № 61 з кадастровим номером 7125487000:01:002:0489, площею 1,9009 га, з ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №622879.

Договір оренди було укладено строком на 5 років та зареєстровано у Відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.08.2011 року за №712548704000134, термін дії договору до 02.08.2016 року (включно).

З метою продовження договірних відносин 04 серпня 2015 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем та ПП Колос Чигиринщини , як орендарем, було укладено додатковий договір до Договору оренди землі №61 від 25.05.2011 року у відповідності з умовами якого строк дії вказаного договору щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125487000:01:002:0489 було продовжено до 04 серпня 2025 року.

Вказує, що 08 лютого 2017 року ПП Колос Чигиринщини отримало рішення про відмову у державній реєстрації речових прав та їх обтяжень за №33762328 у зв`язку з тим, що 22.02.2016 року зареєстровано право оренди тієї ж земельної ділянки за ТОВ СП Нібулон на підставі договору оренди землі від 22.02.2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі від 01 червня 2016 року, укладеного між ТОВ СП Нібулон та ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене вважає, що договір оренди землі від 22 лютого 2010 року, укладений між ТОВ СП Нібулон та ОСОБА_1 є недійсним, а запис про інше речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №13685090, який вчинено реєстратором Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко О.А. підлягає скасуванню, виходячи з того, що в оренду може бути передана земельна ділянка, яка не була передана у користування третім особам на підставі договору, або була повернута попереднім користувачем власнику після закінчення терміну дії договору чи розірвання цього договору відповідно до чинного законодавства.

З таких підстав СТОВ Говтва просило суд визнати недійсним договір оренди землі серія та номер: б/н від 22 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СП Нібулон щодо земельної ділянки площею 1,9009 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0489, розташованої поза межами населеного пункту в адміністративних межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №13685090 від 22 лютого 2016 року, щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0489 та стягнути з відповідачів судовий збір.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року залучено до участі у справі правонаступника ТОВ Агрофірма Кам`янка - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва .

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 22 лютого 2010 року, укладений між ТОВ СП Нібулон та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 1.9009 га з кадастровим номером 7125487000:01:002:0489, розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 1368590 від 22 лютого 2016 року щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0489.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ Говтва судові витрати у виді судового збору в сумі 1 921 грн.

Стягнуто із ТОВ СП Нібулон на користь СТОВ Говтва судові витрати у виді судового збору в сумі 1 921 грн.

В апеляційній скарзі представник ТОВ СП Нібулон - адвокат Мусійчук Н.Ю. просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне, необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі прийняти нове рішення, яким відмовити СТОВ Говтва в задоволенні позову.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ПП Колос Чигиринщини дізналось про порушення свого права та про особу, яка його порушила , саме з дня отримання рішення про відмову у реєстрації договору оренди - 08 лютого 2017 року, та як наслідок, безпідставно не застосував позовну давність до вимог позивача.

Також із матеріалів справи вбачається, що договір від 22 лютого 2010 року між ТОВ СП Нібулон і землевласником 22 лютого 2010 року, тобто за 1 рік 3 місяці до моменту вчинення позивачем договору від 25 травня 2011 року, а задля державної реєстрації оспорюваного договору від 22 лютого 2010 року товариство звернулось до відділу Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області з відповідною заявою ще 09 березня 2011 року, - за 2,5 місяців до моменту вчинення позивачем договору від 25 травня 2011 року, тобто державна реєстрація не була проведене не з вини відповідачів, а внаслідок протиправної бездіяльності відділу Держкомзему.

22 лютого 2016 року Державним реєстратором було здійснено державну реєстрацію права ТОВ СП Нібулон оренди на земельну ділянку на підставі договору від 22 лютого 2010 року, тобто державна реєстрація права оренди на земельну ділянку за ТОВ СП Нібулон була здійснена лише 22 лютого 2016 року не з вини товариства.

Проте, позивач наголошує, що договір від 25 травня 2011 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської 03 серпня 2011 року.

Також, договір від 25.05.2011 року між позивачем і землевласником набрав чинності 03 серпня 2011 року - після його державної реєстрації, а відтак, днем закінчення строку дії договору від 25.05.2011 року є 02.08.2016 року. Додатковий договір був підписаний ПП Колос Чигиринщини 04 серпня 2015 року, а як вбачається із позовної заяви, за для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку згідно з договором від 25.05.2011 року і додатковим договором ПП Колос Чигиринщини звернулось до державного реєстратора лише 06.02.2017 року.

Відтак, жодних прав і законних інтересів позивача як станом на момент його звернення до державного реєстратора за реєстрацією змін у праві оренди на підставі договору від 25.05.2011 року в частині зміни строку оренди, строк оренди земельної ділянки за договором від 25.05.2011 року вже півроку, як скінчився, так і на момент звернення позивача до суду з позовом у цій справі не порушено.

У відзиві на апеляційну скаргу представник СТОВ Говтва - адвокат Яковенко О.В. просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ СП Нібулон залишити без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи викладені у відзиві аналогічні доводам, викладеним в позовній заяві та крім того, зазначено щодо строку позовної давності, що він позивачем не пропущений, оскільки про порушене право ПП Колос Чигиринщини дізналося 08 лютого 2017 року, коли державним реєстратором було видано рішення про відмову у державній реєстрації речових прав та їх обтяжень за №33762328.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,9009 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0489, що розташована в адміністративних межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №622879, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011079800375 від 22 лютого 2010 року)

25 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП Колос Чигиринщини , правонаступником якого є позивач було укладено договір оренди землі №61 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського призначення загальною площею 1,9009 га з кадастровим номером 712487000:01:002:0489, розташовану на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель 03.08.2011 року вчинено запис за №71248704000134. Строк дії зазначеного договору відповідно до п. 8 становить 5 років.

Отже, позивач у встановленому порядку набув відповідне право оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 по 02.08.2016 року включно.

Пунктом 38 вказаного договору передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено цей договір оренди, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди) відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до Додаткового договору оренди землі №61 від 25.05.2011 року, підписаного 04.08.2015 року між ПП Колос Чигиринщини , як орендарем, та ОСОБА_1 як орендодавцем, відповідно до п. 5 умов якого сторони погодили продовження строку дії договору на 10 років, тобто до 04 серпня 2025 року.

Разом з тим, 22.02.2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ СП Нібулон було укладено договір оренди землі б/н на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського призначення загальною площею 1,9009 га з кадастровим номером 712487000:01:002:0489, розташовану на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, строком на 5 років (п. 3.1 договору).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.03.2016 року, державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Грицаєнко О.А. 22.02.2016 року за номером № 13685090 було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0489 за ТОВ СП Нібулон на підставі договору оренди землі б/н від 22.02.2010 року було прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень. Строк дії договору 5 років , з правом пролонгації.

01 червня 2016 року між відповідачами було укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 22.02.2010 року.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.08.2019 року, державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Грицаєнко О.А. 22.02.2016 року за номером № 13685090 було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0489 за ТОВ СП Нібулон на підставі внесення змін до договору оренди землі №б/н від 01.06.2016 року, було прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, який укладено на 7 років з правом пролонгації.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною п`ятою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З аналізу наведених норм процесуального та матеріального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону № 161-XIV).

Відповідно пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.

Частиною першою статті 14 Закону № 161-XIV передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (частина третя статті 640 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (згідно із частиною першою статті 125 ЗК України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина п`ята статті 126 ЗК України).

Відповідно до статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції , яка діяла на час укладення договору оренди землі між СТОВ Говтва та ОСОБА_1 ) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 ЗУ Про оренду землі у редакції, яка діяла на час укладення ОСОБА_1 з позивачем договору оренди землі та його державної реєстрації).

Таким чином на спріну земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 було укладено два договори оренди землі. Проте договір оренди землі від 25 травня 2011 року між ПП Колос Чигиринщини і ОСОБА_1 пройшов державну реєстрацію 03 серпня 2011 року. Договір оренди землі від 22 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ СП Ніболон пройшов державну реєстрацію тільки 15 березня 2016 року.

З вказаного випливає, що договір оренди землі між ОСОБА_1 і ТОВ СП Нібулон набрав чинність після набрання чинності договору оренди землі від 25 травня 2011 року між ОСОБА_1 і ПП Колос Чигиринщини .

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України Про оренду землі ).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті 152 ЗК України).

Внаслідок укладення оскарженого договору ТОВ СП Нібулон отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про порушення права позивача на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним.

Відповідно до ч. 1,5.7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами або іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи.

У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

ТОВ СП Нібулон не надало до суду першої або апеляційної інстанції будь-яких доказів у підтвердження своїх заперечень в суд першої інстанції чи доказів на підтвердження апеляційної скарги про те, що договір оренди землі не був зареєстрований не з їх вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

По справі встановлено, що ТОВ СП Нібулон достовірно знало, що судом першої інстанції розглядається даний спір. Проте не надало суду відзив на позовні заяву, як і заяву про застосування строку позовної давності. Тому в суду першої інстанції не було законних підстав вирішувати питання про застосування строку позовної давності.

Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача підстав для реалізації права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваним прав, свобод чи законних інтересів.

Укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 і ТОВ СП Нібулон порушує законні інтереси позивача.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини у справі, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон - адвоката Мусійчук Наталі Юріївни на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: