Рішення

від 21.09.2020 по справі 766/3679/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/3679/20

н/п 2/766/6862/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретаря Кравченко А.М, ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідно до ст.21 КЗпП України, яка дає право працівнику укладати трудовий договір з кількома роботодавцями одночасно, він працював вдень на посаді головного бухгалтера Комунального підприємства Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради та сторожем в основному одну ніч в один із робочих днів тижня та повну добу у вихідний день у Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінату Херсонської міської ради.

Саме такий графік роботи забезпечував дотримання виконання роз`яснення Мінпраці та соціальної політики України щодо сумісництва, а саме, робота не виконувалася одночасно.

У період з 28.03.2019року по 11.07.2019року настав період тимчасової непрацездатності, він переніс інфаркт і важку операцію на серці.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування (далі Закону №1105) допомога про тимчасовій непрацездатності надається як за основним місцем роботи так і за сумісництвом. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листа непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою.

Керуючись вимогами Закону №1105-ХІV для одержання допомоги по тимчасовій втраті працездатності, ним були надані оригінали лікарняних листків Комунальному закладу Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради, а Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінату Херсонської міської ради довідку про середню заробітну плату та засвідчені підписом керівника та печаткою копії лікарняних.

Директор Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради Гіндуллін Є.Ю. не пояснивши причини до теперішнього часу не проводить нарахування допомоги по листах непрацездатності, у зв`язку з цим він був вимушений з 01.08.2019року звертатися до нього із заявами про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, проте відповідач продовжує своє бездіяльність.

28.09.2019року він звернувся за роз`ясненнями до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області та отримав відповідь про відсутність порушення з його боку, проте дана відповідь не влаштувала директора ОСОБА_2 і він звернувся 02.10.2019року за аналогічним роз`ясненням до Головного управління Держпраці в Херсонській області.

Незважаючи на надані роз`яснення відповідач до теперішнього часу продовжує категорично відмовляти в нарахуванні та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вигадуючи підстави, які суперечать чинному законодавству.

Так, в повідомлені від 18.11.2019року за № 455/03-13 зазначено, що комісія із соціального страхування установи відмовила йому у призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі копій листків непрацездатності, що виписані на інше підприємство. Рішення комісії суперечить положенням ч. 1 ст.31, ч2 ст.30, ст. 45 Закону №1105, про що зазначалося в роз`ясненнях Фонду та Держпраці.

Крім того, відповідач в особі директора Гіндулліна Є.Ю. порушує вимоги ст.32 Закону №1105 щодо розгляду документів для призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, які повинні розглядатися не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

На теперішній час минуло понад 11 місяців, а повідомлення про відмову в призначені допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові протягом п`яти днів після винесення відповідного рішення, однак таке повідомлення від відповідача він не отримав.

З метою вирішення суперечки він 28.11.2019року звернувся зі скаргою до Управління освіти Херсонської міської ради, в підпорядкуванні якої знаходиться Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, відповідно до одержаної ним відповіді, факти викладені у скарзі не спростовані.

Неправомірні дії відповідача в особі директора Гіндулліна Є.Ю., а саме, не проведення нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, позбавили його можливості одержати якісне лікування, а навпаки після важкої хвороби та операції на серці змушують хвилюватися та одержувати стреси, що при його захворюванні категорично заборонено.

Він змушений постійно приймати ліки та проходити амбулаторне лікування з періодичним відвідуванням лікувальної установи з метою огляду.

Внаслідок захворювання він втратив роботу. Як наслідок порушення його законних прав, призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Спричинений фізичний біль та страждання впродовж тривалого часу, стало причиною подальшого погіршення здоров`я, що підтверджується випискою епікризу із медичної карти №122 від 18.05.2020року

Крім того, в порушення ст.32 Конституції України, Закону України Про захист персональних даних директор Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату ОСОБА_2 порушує його право на невтручання в особисте життя, допускає збирання, зберігання , використання та поширення конфіденційної інформації без його згоди.

Так, згідно відповіді Головного управління Держпраці у Херсонській області №01-8/6612 від 01.11.2019року на лист відповідача, директором ОСОБА_2 були додані копії документів, які містять його персональні дані без його на те згоди. Крім того, відповідно до листа від 09.12.2019року за № 496/03/13 до Комунальному закладу Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради ОСОБА_2 додані до цього листа копії документів, які у відкритому доступі розголошують його персональні дані, а саме, дату народження, ідентифікаційний код, дані трудової книжки, дані про освіту.

Зміст цього листа є доказом того, що директор ОСОБА_2 порушує недоторканість його приватного життя, займається протиправно збиранням, використанням, та поширення конфіденційної інформації щодо нього, принижує його честь, гідність і ділову репутацію, що також завдає йому моральних страждань, призводить до втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі викладеного, позивач просив зобов`язати Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради провести нарахування і виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 28.03.2019року по 11.07.2019року на користь ОСОБА_1 та стягнути з Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 100 000,00грн.

Ухвалою суду від 06.03.2020року відкрито провадження і розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповіді на позов представник відповідача, адвокат АБ ВБ ВЕРУМ Бескоровайний В.О. заперечував проти задоволення позову та посилався на те, що строк на подання відзиву не пропущено, зважаючи, що на адресу відповідача не надійшла ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками і, у відповідача була також відсутня можливість ознайомитися з матеріалами цивільної справи, у зв`язку з посиленням протиепідемічних та профілактичних заходів, щодо запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до розпорядження голови суду від 19.03.2020року було припинено проведення ознайомлення учасників судових процесів з матеріалами справи в приміщення Херсонського міського суду.

По суті позовних вимог, зазначив, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду і не зазначив та не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску звернення до суду.

Із аргументів викладених ним у позовній заяві позивач 01.08.2019року звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 28.03.2019року по 11.07.2019року, про те йому було відмовлено, а з позовом до суду звернувся лише 03.03.2020року.

Статтею 233 КЗпП України передбачений тримісячний строк звернення до суду, з дня коли особа довідалася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Позивач звернувся до суду з позовом про нарахування і виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності, що за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою(винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу) , а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону України Про оплату праці , а тому строк пред`явлення до суду вимог про нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності обмежується трьома місяцями, з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Європейський суд з прав людини зазначив, якщо законом визначений порядок для вчинення дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду, та не допустити судовий процес у безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, то відповідно до наказу №81-к від 04.07.2017року позивача було призначено на посаду сторожа з 06.09.2017року з навантаженням 1,0 ставка з оплатою праці згідно з штатним розписом.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015року Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу відповідачем було направлено до територіальних органів Державної податкової служби 05.09.2017року повідомлення про прийняття позивача на роботу, де зокрема, зазначено, що позивача прийнято на основне місце роботи в Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради, що підтверджується копією повідомлення та трудової книжки.

Позивач звернувся із заявою від 01.08.2019року про нарахування йому виплат по тимчасовій втраті працездатності за період з 28.03.2019року по 11.07.2019року, надавши копії листів непрацездатності, які оформлені для КП Херсонський Академічний театр ляльок Херсонської обласної ради де зазначено, що позивач обіймає посаду головного бухгалтера на постійній роботі.

Відповідачем були розглянута заява та відмовлено у виплаті по тимчасовій непрацездатності, оскільки згідно зі вимогами ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999року(далі Закон - №1105) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є, виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою(за наявності) за основним місцем роботи.

Порядок заповнення листка непрацездатності визначено Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою спільним наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004року № 552/274/136-ос/1406(далі Інструкція №552).

Пунктом 2.2. Інструкції №552 визначено, що паспортна частина листа непрацездатності заповнюється за даними документів, а місце роботи - зі слів непрацездатного.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 1 Закону України Про збір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої внесено відповідний запис про роботу.

Згідно зі п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993року №58, на осіб, які працюються за сумісництвом, трудові книжки ведуться за місцем основної роботи.

Чинне законодавство України не передбачає ведення більше однієї трудової книжки.

Отже, позивач був прийнятий на посаду сторожа Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради та звільнений з цієї посади за угодою сторін, що підтверджується зокрема, трудовою книжкою серія НОМЕР_1 , яка велася відповідачем тобто за основним місцем роботи. В листках непрацездатності №№ 748220,748747,749013,752057, які надавалися відповідачу вказано місце роботи: Комунальний заклад Херсонський Академічний обласний театр ляльок Херсонської міської ради, що в свою чергу унеможливлює виплату відповідачем допомоги по тимчасовій непрацездатності у відповідності до ч.1 ст.30 Закону №1105.

Безпідставним є твердження позивача, що виплати повинні бути здійсненні на підставі завірених копій листів непрацездатності КЗ Херсонський Академічний обласний театр ляльок Херсонської міської ради, оскільки відповідно до ст.31 Закону №1105 копії листків непрацездатності може завіряти керівник за основним місцем роботи працівника , а основним місцем роботи позивача є Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради.

Крім того, представником відповідача направлено запит на адресу КЗ Херсонський Академічний обласний театр ляльок Херсонської міської ради про надання документів на підтвердження трудових правовідносини з позивачем, однак відповідь не отримана.

На підтвердження вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000,00грн. позивачем не надано доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи інших страждань або інших негативних явищ, що настали внаслідок дій відповідача. Крім того, сума моральної шкоди визначена позивачем не підтверджена ніякими документами. Надані документи у якості додатків до позову не дають змоги встановити в чому та в якому обсязі проявилися моральні страждання.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України орієнтовний розрахунок витрат, які понесе відповідач становить 11 500,00грн.

У відповіді на відзив представник позивача за дорученням Безкровна В.О. зазначила про те, що відповідач одержав позовну заяву 04.03.2020року, що підтверджується поштовим відправленням Укрпошта за № 7300306768173, а додатки до позову, окрім скарги на ім`я Управління освіти Херсонської міської ради та відповіді на неї, є у відповідача, оскільки були надіслані відповідачем на адресу позивача на його звернення.

Отже, відповідач мав змогу ознайомитися із матеріалами справи та своєчасно і в повному обсязі, проте порушив строк подання відзиву.

Щодо порушення термінів звернення до суду, то згідно зі п.2 ст.32 Закону України Про загальнообов`язкове соціальне страхування повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення. Однак, Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради до теперішнього часу не надав позивачу повідомлення про відмову в призначенні допомоги і до відзиву на позов відповідачем не надано доказів направлення такого повідомлення. Отже, позивач не був обізнаний про порушення свого права.

Крім цього, відповідно до постанов Верховного Суду у справі № 760/18557/15ц від 30.01.2018року, у справі № 212/5615/15ц від 06.12.2017року зазначено, що виплата за листками непрацездатності віднесена до структури заробітної плати, і на вимоги про виплату таких сум поширюються норми ст. 117 КЗпП України.

Відповідачем у відзиві викривлено період роботи позивача, так відповідно до даних трудової книжки, копію якої відповідач додав до відзиву зазначено, що позивач працював у цій установі з 13.12.2013року по 01.08.2019року, з перервою в роботі з 15.02.2017року по 06.09.2017рку , а не, як зазначено у відзиві з 04.09.2017року по 01.08.2019року.

Подання відповідачем до органів Державної податкової служби відомостей про прийняття позивача на роботу не пов`язано з розглядом даної справи та не впливає на виплату по тимчасовій непрацездатності.

Щодо роботи одночасно у відповідача та КЗ Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської області то Головним управлінням Держпраці України в Херсонській області не встановлено порушення та вказано директору Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради на проведення виплат по тимчасовій втраті працездатності. Аналогічно, відповідач звернувся 29.08.2019року до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області та отримав відповідь про відсутність порушень з боку позивача та надав роз`яснення щодо проведення нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

Безпідставними є направлення адвокатського запиту з метою одержання документів на підставі, яких був прийнятий та звільнений позивач і не пов`язаний з розглядом даної справи.

Оскільки, позивач є застрахованою особою і має право на одержання страхових виплат відповідно до п.2 ч.1 ст.16 Закону №1105, яким затверджено право застрахованих осіб на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг.

Статтею 45 Закону №1105 передбачені вичерпні випадки відмови у страхових виплатах і надані соціальних послуг застрахованому. Враховуючи, що відносно позивача ці факти не мають місця, то підстави для відмови у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності відсутні.

Моральна шкода фізичній особи визначається через страждання.

За час роботи позивача на Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Херсонської міської ради в період з 28.03.2019року по 11.07.2019року настав страховий випадок, він переніс інфаркт і важку операцію на серці. Продовжував лікування у кардіолога, проводив коштовні дослідження за місцем проживання, що підтверджується епікризами та записами в медичній карті.

Внаслідок того, що відповідач не провів своєчасне нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності, а власні кошти позивача були використанні на лікування впродовж 3,5 місяців, тому він не зміг одержати більш якісне лікування та пройти реабілітацію в санаторії, наслідки чого непередбачувані. Крім цього, позивач відповідно до даних епікризу повинен по життєво постійно приймати препарати, він неодноразово звертався до директора ОСОБА_2 з приводу неодержання допомоги по тимчасовій непрацездатності, однак відповідач не відповідав і продовжував бездіяльність.

Позивач за станом здоров`я вимушений був звільнитися із займаної посади та написати заяву про нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності, яка на момент звільнення нарахована не була.

Позивач надав відповідачу завірені печаткою і підписом директора КЗ ХАОТЛ Херсонської обласної ради копії лікарняних листів та довідку про середню заробітну плату, після цього директор ОСОБА_2 телефонував директору комунального закладу з вимогою надати документи щодо роботи позивача. Не отримавши відповідь на усні звернення, звернувся із листом №496/03-13 від 09.12.2019року додавши копії документів, які у відкритому доступу розголошують персональні дані позивача, що також завдало позивачу моральних страждань. Він змушений постійно виправдуватися та пояснювати керівництву та колегам комунального закладу обставини роботи на посаді сторожа, що принижувало його ділову репутацію.

Страждання, які тривалий час відчуває позивач з вини директору ОСОБА_2 завдають моральної шкоди та поглиблюють погіршення здоров`я, які викликані хвилюванням, тривогою, розчаруванням.

Вимоги відповідача про розподіл витрат на правову допомогу є завищеними в сумі 1554грн. та суперечать Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача за дорученням Бескоровайний В.О., зазначав про необґрунтованість доводів представника позивача щодо пропущення строку на надання відзиву та наголошував на недотриманні позивачем вимог ст. 175 ЦПК України.

Також вважає, безпідставним посилання позивача відносно того, що ним не порушувалися строки звернення до суду, оскільки відповідач повідомив його про відмову в призначені допомоги, що підтверджується наданим до позовної заяви листом від 18.11.2019року №455/03-13.

Хибним є посилання представника позивача на судову практику, оскільки судове рішення у справі № 760/18557/15ц від 30.01.2018року стосується інших правовідносин.

Конституційний Суд України в рішенні №4-рп/2012 від 22.02.2012року вважає, що визначені КЗпП України підстави і порядок відшкодування шкоди власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди слід розглядати у нерозривному зв`язку з положенням ст. 233 Кодексу, у яких встановлено строки звернення за вирішенням трудових спорів, зокрема, тримісячний строк, який розпочинається з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до інформації зафіксованої у трудовій книжці серія НОМЕР_2 позивача було призначено на посаду сторожа з 13.12.2013року та звільнено з посади 15.02.2017року на підставі ст.38 КЗпП України.

За заявою позивача 06.09.2017року його призначено на посаду сторожа, а 01.08.2019року звільнено за угодою сторін.

Помилковим є твердження представника позивача про те, що листи Головного управління Держпраці України в Херсонській області від 01.11.2019року та Фонду соціального страхування України в Херсонській області від 10.09.2019року містять в собі висновок про відсутність порушень з боку позивача, оскільки питання щодо визначення основного місця роботи позивача знаходяться поза межами компетенції зазначених органів.

Згідно до ч. 6 ст.15 Закону №1105 роботодавці у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Позивач ні в день звільнення, ні до матеріалів справи не надав оригінали листків непрацездатності

Хибним є посилання позивача на ст. 45 Закону №1105, оскільки захворювання позивача не спричинено нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Позивачем у підтвердження заявленої матеріальної шкоди надано копії епікризу та медичної карти на 29 аркушах, однак із цих документів не вбачається, що відмова комісії з соціального страхування у призначені допомоги по тимчасовій втраті працездатності призвела до моральних страждань.

Також позивач в обґрунтування моральної шкоди наводить нібито втручання директора ОСОБА_2 в його особисте життя.

Такі доводи не можуть бути прийнятті до уваги судом, адже містять персоніфікований характер і направленні відносно ОСОБА_2 , тому не є загальним відображенням позиції позивача відносно завдання йому моральної шкоди саме юридичною особою.

Крім того, згідно наданої позивачем інформації в позовній заяві у відповіді на відзив убачається, що позивач працював на двох роботах, вдень головним бухгалтером комунального закладу, вночі сторожем на Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Херсонської міської ради. За таких обставин, можна припустити, що саме дії позивача (робота вдень та вночі) могли спровокувати погіршення стану здоров`я, а не відмова комісії у призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Позовна заява також не містить відомості про розмір сум, щодо яких заявлена вимога з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, та додані до заяви документи, зокрема на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішенням відповідача.

Щодо розподілу витрат на надання професійної допомоги, то ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на адвоката, необхідних для надання правничої допомоги встановлюється згідно з умовами договору про надання допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Натомість, позивач посилається на ст.1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , який втратив свою чинність у 2017року. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання до суду не надходили.

Дослідивши надані учасниками справи докази, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 уклав трудовий договір з Комунальним закладом Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради, за умовами якого вдень працював головним бухгалтером та з Херсонським міжшкільним навчально-виробничим комбінатом Херсонської міської ради, за умовами, якого вночі працював сторожем.

У період з 28.03.2019року по 11.07.2019року переніс інфаркт і операцію на серці, що підтверджується копіями лікарняних листків серія АДЛ №№748220,748747,752057,749013.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.16 Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування від 23.09.1999року №1105(далі Закон №1105) застраховані особи мають право, зокрема, на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг.

Частини першою та другої статті 30 Закону №1105 визначено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ч.1 ст. 31 Закону №1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Для одержання допомоги по тимчасовій непрацездатності, ОСОБА_1 подав оригінали листків непрацездатності до КЗ Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради, а Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінату Херсонської міської ради(далі ХМНВК ХМР) довідку про середню зарплату та засвідчені підписом керівника та печаткою комунального закладу копії лікарняних листків.

Комісія із соціального страхування ХМНВК ХМР відмовила ОСОБА_1 у виплаті допомоги по тимчасовій втраті працездатності на підставі копій листків непрацездатності, що виписані на інше підприємство, зазначала, що позивач був прийнятий на посаду сторожа не за сумісництвом, а на повну ставку, про що подано відповідне повідомлення до ДФСУ і його трудова книжка знаходиться в ХМНВК ХМР , тому це є основним місцем роботи і для виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності необхідно надати оригінали лікарняних листків.

Відповідно до п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати(доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001року №1266(в редакції постанови Кабінету України від 26.06.2015року №439) у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Встановленими судом обставинами справи підтверджено, що позивач працював на підприємствах недержавної форми власності, а чинним законодавством для працівників недержавної форми власності жодних застережень щодо тривалості роботи за сумісництвом не встановлено, як і кількості укладених договорів, тому працівник має право укласти один або одночасно декілька трудових договорів на одному чи декількох підприємствах.

Як, правило підприємство де зберігається трудова книжка, визначається, як основне місце роботи, другий і наступні трудові договори -сумісництво.

Із позовної заяви вбачається, та не спростовано відповідачем, що перший трудовий договір був укладений позивачем з КЗ Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради, а другий з Херсонським міжшкільним навчально-виробничим комбінатом Херсонської міської ради, і тому саме комунальний заклад зазначив позивач, як основне місце роботи при оформленні лікарняних листків.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що позивач у відповідності до положень ч.2 ст.21 КЗпП України реалізував своє права на укладення одночасно на декількох підприємствах недержавної форми власності трудових договорів і, Законом №1105 йому гарантована виплата допомоги по тимчасовій втраті працездатності, як за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради провести нарахування і виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за період з 28.03.2019року по 11.07.2019року.

Посилання відповідача на те, що основне місце роботи є ХМНВК ХМР, де зберігається його трудова книжка, суд вважає позбавленими правового обґрунтування, оскільки чинним трудовим законодавством обов`язок належного оформлення трудових відносин з працівником покладено на роботодавця і, саме він повинен, з`ясувати всі необхідні відомості про працівника, у тому числі щодо наявності інших укладених трудових договорів. Окрім того, зберігання трудової книжки на підприємстві недержавної форм власності не є обов`язковою умовою визнання цього підприємства основним місцем роботи, у разі, якщо перший трудовий договір був укладений з іншим підприємством недержавної форми власності.

Оскільки, право працівників сумісників на отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом гарантовано державою, тому спір щодо підприємства, якому надаються оригінали, а якому копії лікарняних листів не може позбавляти працівника права на отримання такої допомоги.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про направлення повідомлення до Державної податкової служби, як на підтвердження основного місця роботи позивача, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015року передбачено обов`язок роботодавців направляти до Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором .

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, не ґрунтуються на правових нормах, оскільки згідно зі ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Ч.1 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом з тим у ч.2 ст.233 КЗпП України зазначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012року на яке посилається відповідач, не стосується правовідносин, що виникли у даній справі, оскільки офіційно надано тлумачення положень ст.233 КЗпП України, у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237? КЗпП України, які слід розуміти так, що строк звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої йому несвоєчасною виплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли такий працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013року №9-рп/2013 року надано офіційного тлумачення положення ч.2 ст. 233 КЗпП України, яку слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Статтею 237? КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом указаного положення, підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст.237 ? КЗпП є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995року Про судову практику про відшкодування моральної(немайнової) шкоди (із відповідними змінами) судам роз`яснено, що відповідно до ст.237? КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя та здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Із матеріалів справи вбачається, що негативні явища в житті позивача, пов`язані з невиплатою із серпня 2019року відповідачем допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка мала місце в період з 28.03.2019року по 11.07.2019року, тривають протягом більше ніж одинадцяти місяців.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який розмір може мати суто умовний вираз. При цьому, суд враховує тривалість лікування після перенесеного інсульту та проведеної операції позивача, вимушені зміни в його житті, хвилювання пов`язані з невиплатою допомоги, його дії пов`язані з ненаданням роботодавцеві об`єктивних даних при укладенні трудового договору, що спонукали до виникнення спору, а також роботу за двома договорами, що призвело по порушення нормального фізіологічного стану необхідного для сну і відпочинку, і з урахуванням вимог розумності і справедливості, вважає необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн.

Разом із тим, суд погоджується із доводами відповідача про те, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, яку позивач також пов`язує із діями директора ХМНВК ХМР ОСОБА_2 , який на його думку, порушує його право на невтручання в особисте життя, допускає збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації без його згоди повинні бути заявлені не до юридичної особи, а до фізичної особи - ОСОБА_2 .

Отже, заявлені в цій частині до ХМНВК ХМР позовні вимоги не відносяться до предмета спору у даній справі, не лежать у площині трудових правовідносин і підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, шляхом пред`явлення позову до належного відповідача.

Порядок розподілу судових витрат на правничу допомогу між сторонами вирішуються відповідно до положень ст.137 ЦПК України, а не Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах який втратив свою чинність від 15.12.2017, підстава - 2147а-VIII.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи викладене вище та положення ч.3 ст.141 ЦПК України, суд вважає, що вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу задоволеню не підлягають.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 840,80 грн., оскільки позивач звільнений при подачі позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 21,24,233, 237?КЗпП України, Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування , Закону України Про оплату праці , керуючись ст.ст. 4-7,9-13, 141, 178, 258-259,263-265, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради ЄДРПОУ 19237650 провести нарахування і виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за період з 28.03.2019року по 11.07.2019року.

Стягнути з Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради ЄДРПОУ 19237650 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000,00грн.

Стягнути з Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради ЄДРПОУ 19237650 на користь держави судовий збір в сумі 840,80грн.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення(виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено -повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення .

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку формування Єдиної судової інформаційно -телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В. Прохоренко