Постанова

від 25.11.2020 по справі 766/3679/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року м. Херсон

справа № 766/3679/20

провадження № 22-ц/819/1647/20

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого - Радченка С.В.,

суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В.,

секретар Литвиненко В.О.

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - директор - ОСОБА_2 , адвокат Бескоровайний В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 вересня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Прохоренко В.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

В березні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що він працював вдень на посаді головного бухгалтера Комунального підприємства Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради та сторожем в основному одну ніч в один із робочих днів тижня та повну добу у вихідний день у Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінату Херсонської міської ради. У період з 28.03.2019 року по 11.07.2019 року настав період тимчасової непрацездатності, він переніс інфаркт і важку операцію на серці. Для одержання допомоги по тимчасовій втраті працездатності, ним були надані оригінали лікарняних листків КЗ Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради, а Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінату Херсонської міської ради довідку про середню заробітну плату та засвідчені підписом керівника та печаткою копії лікарняних. Директор Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради Гіндуллін Є.Ю. не пояснивши причини не проводив нарахування допомоги по листах непрацездатності, у зв`язку з цим він був вимушений з 01.08.2019 року звертатися до нього із заявами про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, проте нарахування не було здійснено. Неправомірні дії відповідача в особі директора Гіндулліна Є.Ю., а саме, не проведення нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, позбавили його можливості одержати якісне лікування, а навпаки після важкої хвороби та операції на серці змушують хвилюватися та одержувати стреси, що при його захворюванні категорично заборонено. Він змушений постійно приймати ліки та проходити амбулаторне лікування з періодичним відвідуванням лікувальної установи з метою огляду. Внаслідок захворювання він втратив роботу. Як наслідок порушення його законних прав, призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Спричинений фізичний біль та страждання впродовж тривалого часу, стало причиною подальшого погіршення здоров`я, що підтверджується випискою епікризу із медичної карти №122 від 18.05.2020року

На підставі викладеного, позивач просив зобов`язати Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради провести нарахування і виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 28.03.2019 року по 11.07.2019 року на його користь та стягнути з Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради моральну шкоду в сумі 100000 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 вересня 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради провести нарахування і виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 за період з 28.03.2019 року по 11.07.2019 року. Стягнуто з Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду обґрунтоване тим, що позивач реалізував своє права на укладення одночасно на декількох підприємствах недержавної форми власності трудових договорів і діючим законодавством йому гарантована виплата допомоги по тимчасовій втраті працездатності, як за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом, а тому відмова відповідача провести нарахування допомоги порушує його право, яке підлягає захисту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з рішенням суду Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради (далі - Комбінт)подав апеляційну скаргу в якій, просять рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального законодавства. Посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази та обставини по справі та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість його позовних вимог. Зокрема посилається на те, що для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності, натомість Комбінату було надано копію таких листів, які були оформлені для іншого місця роботи позивача. Документів або інших доказів які би свідчили, що позивач працює за сумісництвом у відповідача ні в день звільнення ні до матеріалів справи позивачем не було надано. Також посилаються на те, що позивачем не було надано жодного доказу, що відмова у призначенні виплати по тимчасовій непрацездатності призвела до моральних страждань.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_3 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду, як законне та обгрунтоване, без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

ОСОБА_3 одночасно працював вдень на посаді головного бухгалтера Комунального підприємства Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради та сторожем в основному одну ніч в один із робочих днів тижня та повну добу у вихідний день у Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінату Херсонської міської ради.

У період з 28.03.2019 року по 11.07.2019 року ОСОБА_3 був тимчасово непрацездатний, що підтверджується копіями лікарняних листків серія АДЛ №№748220,748747,752057,749013.

Для одержання допомоги по тимчасовій непрацездатності, ОСОБА_3 подав оригінали листків непрацездатності до КЗ Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради, а Херсонському міжшкільному навчально-виробничому комбінату Херсонської міської ради (далі ХМНВК ХМР) довідку про середню зарплату та засвідчені підписом керівника та печаткою комунального закладу копії лікарняних листків.

Комісія із соціального страхування ХМНВК ХМР відмовила ОСОБА_3 у виплаті допомоги по тимчасовій втраті працездатності на підставі копій листків непрацездатності, що виписані на інше підприємство, зазначала, що позивач був прийнятий на посаду сторожа не за сумісництвом, а на повну ставку, про що подано відповідне повідомлення до ДФСУ і його трудова книжка знаходиться в ХМНВК ХМР, тому це є основним місцем роботи і для виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності необхідно надати оригінали лікарняних листків.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.16 Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування від 23.09.1999 року №1105 застраховані особи мають право, зокрема, на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг.

Частини першою та другої статті 30 Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування визначено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Відповідно до п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001року №1266 (в редакції постанови Кабінету України від 26.06.2015року №439) у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач працював за сумісництвом на підприємствах недержавної форми власності, що не суперечить нормам діючого трудового законодавства.

Зазначення позивачем КЗ Херсонський академічний обласний театр ляльок Херсонської обласної ради основним місцем роботи в листках непрацездатності не має правового значення для відповідача та не є підставою для відмови в законних вимогах щодо нарахування допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести нарахування і виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності позивачу, суд першої інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, правильно виходив із того, що позивач у відповідності до положень ч.2 ст.21 КЗпП України реалізував своє права на укладення одночасно на декількох підприємствах недержавної форми власності трудових договорів і Законом України Про загальнообов`язкове державне страхування йому гарантована виплата допомоги по тимчасовій втраті працездатності, як за основним місцем роботи так і за місцем (місцями) роботи за сумісництвом , а тому дійшов правильного висновку про обґрунтованість вказаних позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо надання позивачем належним чином оформленого листка непрацездатності та відсутності доказів які б свідчили, що позивач працював за сумісництвом були предметом розгляду суду першої інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права. Факт знаходження у підприємства відповідача трудової книжки ОСОБА_3 , як за основним місцем роботи, також не давало підстав для відмови в нарахуванні допомоги, оскільки не заборонено законом.

Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом указаного положення, підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст.237-1 КЗпП є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995року Про судову практику про відшкодування моральної(немайнової) шкоди (із відповідними змінами) судам роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя та здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Так, при визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції врахував конкретні обставини її заподіяння, а саме тривалий період невиплати позивачу належної йому допомоги, характер та ступінь пов`язаних з цим моральних і фізичних страждань, порушення нормального укладу життя та необхідність докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи при цьому вимоги розумності та справедливості суд завдану моральну шкоду оцінив в 5000 грн, вважаючи, що саме наведена сума повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази спричинення позивачу моральної шкоди та те, що судом першої інстанції не в повному обсязі було оцінено ступінь душевних та моральних страждань, яких зазнав позивач, є безпідставними, оскільки суд дійшов даного висновку на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені, і прийшов до правильного висновку щодо розміру грошового відшкодування моральної шкоди. Крім того, доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, отримали належну оцінку і висновків суду не спростовують.

Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2020 року.

Головуючий С.В. Радченко

Судді І.В. Вейтас

Г.В. Семиженко