Ухвала

від 24.09.2020 по справі 904/6345/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

24.09.2020 м.Дніпро Справа № 904/6345/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Чередко А.Є., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 (суддя Суховаров А.В.)

у справі № 904/6345/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Агроспейс", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКРАФТ-ЗАХІД", Дніпропетровська область, смт. Слобожанське

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Агроспейс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКРАФТ-ЗАХІД" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 40941494).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКРАФТ-ЗАХІД", припинено повноваження арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича.

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКРАФТ-ЗАХІД" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 40941494) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 21.04.2021.

Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКРАФТ-ЗАХІД" арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича. Господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКРАФТ-ЗАХІД" завершено.

Не погодившись з вказаною постановою Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, згідно якої останнє просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 у справі №904/6345/19, справу закрити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на порушення господарським судом норм матеріального права. Зокрема, Кодексом з процедур банкрутства України в ст. 58 зазначено, що у випадках, передбачених цим кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Такими випадками, зокрема є прийняття комітетом кредиторів рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Однак рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом не є єдиною достатньою умовою та підставою для визнання такого боржника банкрутом. Господарський суд самостійно має перевіряти ознаки, за яких боржника може бути визнано банкрутом, а саме наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів, перевищення грошових зобов`язань боржника над його майном (пасиву над активом), порівнявши відомості обох величин та встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неплатоспроможність); незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника. Отже при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури має бути доведений факт неплатоспроможності боржника. Відповідно до поданого фінансового звіту за півріччя 2019 року за боржником наявні активи 45 405,1 тис грн. дебіторська заборгованість, 8 611,7 інша поточна заборгованість, готова продукція - 7 365 тис. грн. Дані обставини вказують на неповне з`ясування обставин у даній справі, а також ставить під сумнів принцип безсумнівної повноти дій зі сторони розпорядника майна щодо виявлення активів боржника.

25.08.2020 від арбітражного керуючого Черненченко Д.А. надійшло клопотання, згідно якого останній просив не приймати до розгляду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020, оскільки необхідною підставою для процесуальної участі у справі, як учасника є виключно порушення прав, обов`язків або інтересів судовим рішенням, яке вони оскаржують. Разом з тим апелянтом не доведено, що оскаржуваною постановою порушено його права та обов`язки. 12.10.2018 банкрут змінив своє місцезнаходження з Київської області на Дніпропетровську, що підтверджується витягом №1006139160 станом на 26.12.2019. Таким чином, на обліку ГУ ДПС у Київській області ТОВ Технокрафт-Захід знаходилося до 31.12.2018. Окрім того ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 за результатами попереднього засідання було затверджено реєстр кредиторів. ГУ ДПС у Київській області із заявою про визнання грошових вимог до боржника та/або до суду не зверталось, відповідні вимоги не включались до реєстру вимог кредиторів та не визнавались судом. Таким чином апелянтом не доведено, що оскаржуваною постановою про визнання боржника банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки державного органу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 у справі №904/6345/19, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 24.09.2020.

Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія Агроспейс подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить закрити апеляційне провадження, оскільки Головне управління ДПС у Київській області не визнавалося господарським судом Дніпропетровської області кредитором у справі, отже останнє не є учасником справи та не має права на оскарження процесуальних рішень у справі як учасник провадження. Боржник ТОВ Технокрафт-Захід перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в матеріали справи надано довідку від 04.06.2020, з якої вбачається, що у боржника відсутня заборгованість по сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Окрім того апелянтом не наведено обставин щодо наявності права у останнього на оскарження постанови суду у даній справі.

Арбітражним керуючим Черненченко Д.А. подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області, а постанову господарського суду Дніпропетровської області без змін. Оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно досліджено матеріали справи та зроблено обґрунтовані висновки про наявність ознак, які свідчать про стійку фінансову неплатоспроможність боржника, у зв`язку з чим, суд дійшов правильних висновків щодо доцільності визнання ТОВ Технокрафт-Захід банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 було затверджено реєстр кредиторів ТОВ Технокрафт-Захід з включеними до нього вимогами кредитора ТОВ Торгова Компанія Агроспейс на суму 19 210,00 грн. - 1 черга задоволення реєстру вимог кредиторів, суму 1 600 000,00 грн. - 4 черга задоволення реєстру вимог кредиторів. Головне управління ДПС у Київській області із заявою про визнання грошових вимог до боржника не зверталося, відповідні вимоги не включалися до реєстру вимог кредиторів та не визнавалися судом. Оте апелянтом не доведено факту, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 по справі №904/6345/19 було вирішено питання про права та обов`язки вказаного органу.

Представник апелянта не з`явився в судове засідання. Був належним чином повідомлений про час розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Визначений в ч.3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають самостійному апеляційному оскарженню, є вичерпним.

Отже Кодексом України з процедур банкрутства передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в силу частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

Разом з тим, необхідною підставою власне їх процесуальної участі у справі як учасника є виключно порушення прав, обов`язків або інтересів судовим рішенням, яке вони оскаржують. За такої умови вони розглядаються не як потенційний, а як реальний учасник провадження у відповідному статусі залежно від характеру порушеного права.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал та постанов, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

В статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №908/2332/19.

Верховний Суд в постанові від 08.08.2018 у справі № 24-7/210-05-8241 зазначив, що особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням.

Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника справи про банкрутство, а саме кредитора лише у разі подання у встановленому законом порядку заяви з грошовими вимогами до боржника або за наслідком їх визнання боржником у процедурі досудової ліквідації відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини").

Таким чином, в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство, а також інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.

Пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19-1.1.1 пункту 19-1.1 цієї статті); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (підпункт 19-1.1.45 пункту 19-1.1 цієї статті).

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

За змістом наведених норм контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

В постановах Верховного Суду неодноразово зверталась увага, що з урахуванням особливостей здійснення провадження у справі про банкрутство, передбачених статтями 94 та 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та правового статусу контролюючих органів у цих справах, контролюючі органи наділені повноваженнями щодо оскарження судових актів в зв`язку із виникненням у контролюючого органу обов`язку щодо проведення податкової перевірки.

Разом з тим, у справах, провадження у яких відкрито в загальному порядку, контролюючий орган має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Законом та довести факт порушення учасниками провадження у справі прав контролюючого органу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020р. у справі № 908/2717/19.

Судом першої інстанції має бути розглянуто та вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у мотивувальній частині оскаржуваного рішення повинні міститися висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права учасників провадження у справі про банкрутство, а й їх процесуальні права, що витікають із визначеного пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 29.01.2020 відкрито провадження у справі №904/6345/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Агроспейс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКРАФТ-ЗАХІД" про визнання банкрутом, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Агроспейс" на суму 1 600 000,00грн., введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 17.07.2020, розпорядником майна боржника - призначено арбітражного керуючого Черненченка Д.А.

На виконання вимог ухвали суду від 29.01.2020, господарським судом Дніпропетровської області оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКРАФТ-ЗАХІД" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів у наступній черговості: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Агроспейс", м.Дніпро на суму 19 210,00грн. - 1 черга задоволення реєстру вимог кредиторів, суму 1 600 000,00грн. - 4 черга задоволення реєстру вимог кредиторів.

Головне управління Державної податкової служби у Київській області із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги не включались до реєстру вимог кредиторів та не визнавались судом.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про те, що 12.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокрафт-Захід" змінило своє місцезнаходження та було зареєстроване за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул. Теплична, буд.21.

Таким чином з 01.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокрафт-Захід" як платник податків знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

При цьому в матеріалах справи наявна довідка Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з якої вбачається, що станом на 04.06.2020 у ТОВ Технокрафт-Захід податковий борг не обліковується.

Апелянтом в апеляційній скарзі не зазначено чим саме порушені його права як контролюючого органу, забезпечення реалізації повноважень якого відбувається на території Київської області, прийняттям постанови про визнання банкрутом боржника у даній справі, як не надано і доказів звернення з кредиторськими вимогами до боржника чи до суду.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у Київській області не було доведено факту, що прийнятою постановою про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Технокрафт-Захід" банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки вказаного державного органу, з огляду на що Головне управління ДПС у Київській області не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у даній справі, у тому числі, не набуло і право на звернення до апеляційного суду, з апеляційною скаргою на постанову господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку ст. 254 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає підстави для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 року у справі № 904/6345/19.

Керуючись статтями 232, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 року у справі № 904/6345/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст ухвали складено 25.09.2020

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя А.Є.Чередко

Суддя В.О.Кузнецов