Рішення

від 28.09.2020 по справі 489/5168/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/5168/19

провадження №2/489/711/20

Заочне рішення

Іменем України

28 вересня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону, що діє в інтересах держави в особі Державного концерну Укроборонпром (далі - ДК Укроборонпром ) та Державного підприємства Український радіотехнічний інститут (далі - ДП УРТІ до Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Інгульський ВДВС), Державного підприємства Сетам в особі відокремленого структурного підрозділу юридичної особи - Миколаївська філія Державного підприємства Сетам (далі - ДП Сетам ), ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів електронних торгів, скасування державної реєстрації та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів

встановив:

У вересні 2019 року заступник військового прокурора, який діє в інтересах держави в особі ДК Укроборонпром та ДП УРТІ , звернувся до суду з позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів від 06.09.2018 з продажу лоту №299007 - Ѕ частини нежитлового приміщення першого поверху літера А-5 №3 будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м, проведених ДП Сетам ; скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне нежитлове майно та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Позов обґрунтовано тим, що на виконанні в Інгульському ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 55471378 про стягнення коштів з ДП УРТІ на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави. У ході здійснення виконавчого провадження, 06.03.2018 державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, а саме Ѕ частини нежитлового приміщення першого поверху літ. А-5 № 3 будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м. Листом від 14.06.2018 № 36338 Інгульський ВДВС повідомив Фонд державного майна України, ДК Укроборонпром та ДП УРТІ про склад описаного майна та його вартість, яка визначена експертом ПП Ажіо та склала 135313,00 грн. 17.08.2018 на офіційному веб-сайті ДП Сетам розміщено оголошення про продаж вказаного нежитлового приміщення зі стартовою ціною 135313,00 грн. (лот № 299007). Переможцем електронних торгів, проведених 06.09.2018 визнано фізичну особу ОСОБА_1 , якому в подальшому на підставі протоколу проведення електронних торгів № 356398, акту державного виконавця про проведенні електронні торги від 03.10.2018 було відчужено нежитлове приміщення за ціною 94719,00 грн.

Прокурор стверджує, що спірне нерухоме майно, яке є державною власністю і закріплене на праві повного господарського відання за ДП УРТІ , реалізоване з порушенням вимог законів України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації , Про управління об`єктами державної власності .

Так, відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону України Про управління об`єктами державної власності нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Згідно частини другої статті 4 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

Відповідно до Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації ДП УРТІ включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.

Окрім того, державним виконавцем порушено положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , яким встановлено інший порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Так, частинами першою, другою статті 4 наведеного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тому допущені порушення законодавства при реалізації нерухомого майна державної власності, яке необхідне для виконання державою своїх основних функцій із забезпечення обороноздатності держави, є підставою для визнання результатів електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого переможцю торгів приватним нотаріусом.

Позивач ДК Укроборонпром 21.04.2020 надав до суду пояснення в яких позовні вимоги військового прокурора підтримав та просив задовольнити, посилаючись на заборону законодавства щодо відчуження спірного нерухомого майна, яке належить до державного майна. Вказав, що спірне майно є об`єктом нерухомості, ДП УРТІ не перебуває у судовій процедурі санації. Тому спірне майно підпадає під дію Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , яким заборонено відчуження об`єктів нерухомості, які є державною власністю. Крім того, Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, в додаток 2 якого Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані включено ДП УРТІ . Відповідно до вимог частини дев`ятої статі 11 Закону України Про управління об`єктами державної власності нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Відповідач ДП Сетам у відзиві на позовну від 24.04.2020 просив в задоволені позовних вимог відмовити, розгляд справи здійснити за відсутності його представника. У відзиві вказано, що ДП Сетам розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, наданої відповідним органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем. При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку Організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

Дії виконавця, на які посилається позивач, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, про що неодноразово у своїх постановах вказував Верховний Суд.

ДК Укроборонпром у відповіді на відзив від 08.05.2020 вказав на безпідставність доводів, викладених у відзиві ДП Сетам , а постанови Верховного Суду на які останнім зроблено посилання не мають відношення до підстав та предмету спору, який розглядається.

Інгульський ВДВС відзиві на позов від 06.08.2020 просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Вказав, що реалізація спірного нерухомого майна відбулася в рамках зведеного виконавчого провадження та проведена у відповідності до чинного законодавства, тому в позивача відсутні підстави звернення до суду.

Ухвалою суду від 29.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 23.09.2020, сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Прокурор та представник позивача ДК Укроборонпром надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких просили позовні вимоги задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ДП Сетам у відзиві на позовну заяву розгляд справи просив здійснювати за відсутності його представника.

Відповідач ОСОБА_1 правом на дання відзиву на позов не скористався. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою , що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Так як сторони про судове засідання повідомлені належним чином, відповідачі, за винятком ОСОБА_1 , скористалися правом на надання відзив на позов, тому з урахуванням тривалості судового розгляду, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та вирішити спір на підставі наявних в справі доказів.

З урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що на виконанні в Інгульському ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 55471378 про стягнення коштів з ДП УРТІ на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави.

У ході здійснення виконавчого провадження, 06.03.2018 державним виконавцем накладено арешт на майно (кошти) боржника, а саме Ѕ частку нежитлового приміщення першого поверху літ. А-5 № 3, площею 48,8 кв.м., будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ДП УРТІ , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 07.08.2006, виданим виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та зареєстрованим в Комунальному підприємству Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації 07.08.2006 за реєстраційним номером 6763747.

06.06.2018 директором ПП Ажіо затверджено висновок про вартість спірного нерухомого майна, оцінка якого проведена на замовлення Інгульського ВДВС, відповідно до якого ринкова вартість спірного майна складає 135313,00 грн.

Листом від 14.06.2018 № 36338 Інгульський ВДВС повідомив Фонд державного майна України, ДК Укроборонпром , ДП УРТІ та стягувачів у зведеному виконавчому провадженні про склад описаного майна та його вартість, яка визначена експертом ПП Ажіо та склала 135313,00 грн.

27.06.2018 за № 41265 Інгульський ВДВС направив до Миколаївської філії ДП Сетам заявку на реалізацію арештованого майна.

Згідно протоколу ДП Сетам № 356398 електронні торги відбулися 06.09.2018 та їх переможцем визнано фізичну особу ОСОБА_1

03.10.2008 в.о. начальником Інгульського ВДВС затверджено акт про проведенні електронні торги від 03.10.2018.

Згідно вказаного акту, отримані від реалізаціях грошові кошти розподіллено наступним чином: 4735,96 грн. та 1136,62 грн. - 19.09.2018 на рахунок ДП Сетам як гарантійний внесок та додаткова винагорода; 111579,08 грн. - 19.09.2018 на рахунок Інгульського ВДВС.

Постановою державного виконавця від 30.11.2018 знято всі арешти та заборони з реалізованого на електронних торгах спірного нерухомого майна.

З матеріалів справи також встановлено, що відповідно до пункту 4.7 Статуту ДП УРТІ відчуження підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з ДК Укроборонпром в порядку, встановленому законодавством.

Як слідує з листа ДК Укроборонпром від 12.08.2019 № UOP13.1.1-6851, Концерн не погоджував примусову реалізацію, відчуження, вилучення нерухомого майна ДП УРТІ . Більш того, листом від 02.07.2018 № UOP-6028 повідомляв ДП УРТІ , як балансоутримувача майна, про необхідність вжиття заходів із запобігання спробам виконавчої служби здійснити незаконну примусову реалізацію державного майна, окрема, порядком звернення до відповідних правоохоронних органів та (або) суду.

Відомостями з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером: 274132248101, номер запису про православності: 30030297, підтверджується реєстрація права власності ОСОБА_1 на Ѕ частину нежитлового приміщення № 3 першого поверху Літ А-5 площею 48,8 кв.м.; підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 204, виданого 28.01.2019 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Лашиною О.П.

При вирішені спору суд виходить з наступного правового регулювання.

За положеннями частин першої, другої статті 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, (далі - Порядок реалізації арештованого майна) реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження . Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Пунктом 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, передбачено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, яку направляє начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

В свою чергу, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна (пункту 4 розділу ІІ наведеного Порядку).

За вимогами пункту 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Таким чином, затвердженню заявки на реалізацію арештованого майна, передує, зокрема, її перевірка начальником відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, на предмет відповідності законодавству, в т.ч. обмеження встановлені законодавством, що унеможливлюють реалізацію майна. При цьому, відповідальною особою за правомірність направленої Організатору заявки на реалізацію арештованого майна несуть посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Крім того, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення електронних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

За змістом Порядку реалізації арештованого майна, торги закінчуються підписанням протоколу про результати торгів, який має силу договору, та є підставою для складання виконавцем акту про проведені електронні торги, який затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований (пункт 4 розділу X Порядку).

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку)

Згідно з частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першої - третьої та частин п`ятої, шостої статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).

Для застосування наслідків недотримання установлених частинами першої - третьої та частин п`ятої, шостої статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу), при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні електронних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання електронних торгів недійсними.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі 910/28435/15 та 10.10.2019 у справі № 918/376/17.

Наслідком визнання недійсними результату електронних торгів, який оформлений у вигляді протоколу про результати торгів та акту про проведені електронні торги фактично є договір купівлі-продажу, продавцем за яким є державна виконавча служба, є повернення сторін договору купівлі-продажу продавця і покупця до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин.

Із позовної заяви та пояснень ДК Укроборонпром слідує, що реалізація спірного нерухомого майна була неможлива через заборону, встановлену законом, що не було дотримано виконавчою службою.

Так, за змістом статті 1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державного підприємства.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 01.01.2011, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Конституційний Суд України у пункті 3.3 рішення від 10.06.2003 у справі № 1-11/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) роз`яснив, що за змістом статті 2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об`єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації (стаття 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).

Крім того, статтею 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Із пояснень ДК Укроборонпром слідує, що спірне нерухоме майно є об`єктом нерухомості, а ДП УРТІ не перебуває у судовій процедурі санації, що не було враховано виконавцем.

Отже, на спірне майно, незалежно від його використання у виробничій діяльності та яке було реалізоване на електронних торгах, поширюється дія Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , яким заборонено відчуження об`єктів нерухомості, які є державною власністю, а тому правочин щодо відчуження вищезазначеного нерухомого майна суперечить актам цивільного законодавства, зокрема, наведеному Закону.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.10.2019 по справі № 912/1756/18.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про порушення Інгульським ВДВС при передачі спірного майна на реалізацію з електронних торгів встановленої законом заборони на відчуження спірного нерухомого майна, що є підставою для визнання електронних торгів недійними та відповідно скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом.

Згідно частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, кім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною першою статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті182 ЦК України).

За приписами частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію, до державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Так як підставою вчинення реєстраційних дій на спірне нежитлове приміщення стало набуття ОСОБА_1 права власності за свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 204 від 28.01.2019, виданого приватним нотаріусом, що не створює юридичних наслідків, тому для відновлення права держави в особі ДП УРТІ , як власника цього майна, запис в частині проведеної реєстрації права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 274132248101), внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно підлягає скасуванню.

Щодо підстав пред`явлення позову прокурором в інтересах держави в особі ДК Укроборонпром та ДП УРТІ таке звернення до суду зумовлене захистом інтересів держави у суді, оскільки ДК Укроборонпром як уповноважений орган з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, та ДП УРТІ , як балансоутримувач та власник спірного нерухомого майна, не вжили заходів з оскарження електронних торгів з примусового відчуження майна оборонно-промислового комплексу, власником якого є держава.

Так як позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача Інгульського ВДВС, яким допущено порушення закону при арешті та передачі спірного майна на реалізацію на електронних торгах, на користь Військової прокуратури Південного регіону підлягає судовий збір в сумі 5763,00 грн. Підстави для покладення на інших відповідач обов`язку з відшкодування судового збору відсутні.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону, що діє в інтересах держави в особі Державного концерну Укроборонпром та Державного підприємства Український радіотехнічний інститут про визнання недійсним результатів електронних торгів, скасування державної реєстрації та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів задовольнити повністю

Визнати недійсними результати електронних торгів від 06.09.2018 з продажу лоту № 299007 - Ѕ частини нежитлового приміщення першого поверху літера А5 №3 будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м., проведених Державним підприємством Сетам .

Скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 204 від 28.01.2019, виданого ОСОБА_1 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на Ѕ частину нежитлового приміщення № 3 першого поверху літ. А-5 , площею 48,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 274132248101; номер запису про право власності: 30030297.

Стягнути на користь Військової прокуратури Південного регіону з Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області судовий збір в сумі 5763,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Нікольська, 18а;

позивачі : Державний концерн Укроборонпром , код ЄДРПОУ 37854297, місцезнаходження: м.Київ. вул. Дегтярівська, 36; Державне підприємство Український радіотехнічний інститут , код ЄДРПОУ 14308598, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Троїцька, 238;

відповідачі : Інгульський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 34993225, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 61; Державне підприємство Сетам , код ЄДРПОУ 39958500, місцезнаходження: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6; ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 28.09.2020

Суддя І.В.Коваленко