Постанова

від 24.09.2020 по справі 640/20522/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20522/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баєрбуд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баєрбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 року № 2592615147 Головного управління ДФС у місті Києві про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 15000,00 грн та нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 37500,00 грн, всього на суму 187500,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 №2602615147 Головного управління ДФС у місті Києві про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 166666,00 грн та нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 41667,00 грн, всього на суму 208333,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Баєрбуд" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.06.2019 року №2592615147 та №2602615147.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у місті Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої зроблено безпідставні висновки щодо настання реальних наслідків за правочинами укладеними з ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Інтеграл-Л", ТОВ "Макстрейн".

Апелянт зазначає, що вказані суб`єкти господарювання не мають необхідних трудових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання своїх зобов`язань за правочинами укладеними з позивачем.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про заміну відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Зокрема, згідно переліку додатку 2, до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 Головне управління ДФС у м. Києві реорганізовано шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 року про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 року функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 року, № 26, ст. 900).

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 12.08.2020 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований за № 28972, відповідно до якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Баєрбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Ульмабуд" за квітень 2018 року, з ТОВ "Інтеграл-Л" за травень 2018 року, з ТОВ "Макстрейн" за липень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, за результатом якої складено акт перевірки від 31.05.2019 № 114/26-15-14-07-01-10/38638801 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень норм податкового законодавства, а сем:

- п.44.1 п. 44.2, п. 44.6 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 150000,00 грн;

- п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість періоді, що перевірявся, на загальну суму 166666,00 грн, у тому числі: за квітень 2018 року на суму 33 333,00 грн, за травень 2018 року на суму 50 000,00 грн, та за липень 2018 року - 83333,00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками, які були викладені в акті перевірки, 12.06.2019 вх. № 117130-10 звернувся до відповідача із запереченнями на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 31.05.2019 № 114/26-15-14-07-01-10/38638801, які, листом Головного управління ДФС у м. Києві "Про розгляд заперечення" від 21.06.2019 № 118716/10/26-15-14-07-01-15 залишено задоволення.

На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 № 2592615147, згідно з яким ТОВ "Баєрбуд" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 187 500,00 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 150000,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 37500,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 № 2602615147, згідно з яким ТОВ "Баєрбуд" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 208333,00 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 166666,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 41 667,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийняла рішення від 26.09.2019 № 3471/6/99-00-08-05-02, яким залишила скаргу без задоволення, а спірні рішення - без змін.

Вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом зроблено хибні висновки щодо заниження позивачем зобов`язань з податку на прибуток та протиправного формування податкового кредиту, у перевіряємому періоді, з урахуванням сум сплачених при взаємовідносинах з ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Інтеграл-Л", ТОВ "Макстрейн".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 196 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з частинами першої - третьою ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, необхідними умовами для віднесення сплачених у ціні послуг сум ПДВ до податкового кредиту є факт отримання послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, та наявність зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкової накладної.

З огляду на викладене, на переконання суду, в межах даних правовідносин повинні були бути досліджені первинні документи (в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ), які у своїй сукупності можуть свідчити та підтверджувати використання позивачем транспортних засобів та придбаного пального для цілей, що прямо пов`язані з господарською діяльністю платника податку

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, висновки податкового органу щодо заниження зобов`язання з податку на прибуток та завищення податкового кредиту обґрунтовано не підтвердженням існування у контрагентів позивача можливості виконати свої зобов`язання за правочинами укладеним з позивачем.

Відповідно до наданих доказів, між позивачем та ТОВ "Ульмабуд" 06.04.2018 року укладено договір підряду №06/04, за умовами якого ТОВ "Ульмабуд" зобов`язувалось, за завданням замовника, виконати будівельно-монтажні роботи за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 43-Б відповідно до кошторисної документації та здати їх замовнику у визначений цим договором строк, а замовник зобов`язується надати підряднику для виконання робіт фронт робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 даного договору передбачено, що виконання будівельних робіт здійснюється з матеріалу ТОВ "Ульмабуд".

Згідно з пунктом 2.1 договору вартість робіт та матеріалів визначається на підставі Договірних цін на окремі види робіт, які є Додатком №1 до даного договору, і становить 166666,67 грн, крім того ПДВ 20% - 33333,33 грн. Загальна вартість по договору становить 200000,00 грн.

Пунктом 3.1. договору встановлено права замовника, зокрема, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартістю та якістю виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору замовник зобов`язаний забезпечити підрядника необхідними матеріалами та будівельними машинами і механізмами для виконання робіт, а також забезпечити безперешкодний доступ працівників ТОВ "Ульмабуд" до місця виконання робіт та здійснити ознайомлення ТОВ "Ульмабуд" з правилами внутрішнього трудового розпорядку на об`єкті.

Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами у строк не більший ніж 7 робочих днів з моменту завершення виконання робіт та надання замовнику акту виконаних робіт (пункт 7.1 договору).

Сторони даного договору також узгодили Договірну ціну на виконання комплексу будівельних робіт по об`єкту "Реконструкція нежилих приміщень підвалу, I, II, III поверхів без зміни зовнішніх геометричних параметрів за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 43-Б", крім того, до матеріалів справи додано копію кошторису №б/н від 06.04.2018 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року.

Листом від 06.04.2018 вих. № 25 ТОВ "Баєрбуд" надіслано пропозицію ТОВ "Ульимабуд" щодо окремих умов договору підряду від 06.04.2018 № 06/04, зокрема, установлено, що умови договору застосовуються до взаємовідносин, які виникли між сторонами з 22.03.2018; роботи виконуються з матеріалів замовника на підставі п. 3.2.1 договору.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матеріалів справи додано копію податкової накладної від 04.04.2018 № 1 на суму 200 000,00 грн., у тому числі ПДВ 33 333,33 грн, копію банківської виписки про оплату послуг ТОВ "Ульмабуд" 06.04.2018 у розмірі 200 000,00 грн, та копію акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року.

Крім того, 07.05.2018 між позивачем та ТОВ "Інтеграл-Л" укладено договір підряду №07/05, за умовами якого ТОВ "Інтеграл-Л" зобов`язувалось, за завданням замовника, виконати будівельно-монтажні роботи за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 43-Б відповідно до кошторисної документації та здати їх замовнику у визначений цим договором строк, а замовник зобов`язується надати підряднику для виконання робіт фронт робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 даного договору передбачено, що виконання будівельних робіт здійснюється з матеріалу підрядника.

Згідно з пунктом 2.1 договору вартість робіт та матеріалів визначається на підставі Договірних цін на окремі види робіт, які є Додатком №1 до даного договору, і становить 250 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 50 000,00 грн. Загальна вартість по договору становить 300 000,00 грн.

Пунктом 3.1. договору встановлено права замовника, зокрема, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартістю та якістю виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору замовник зобов`язаний забезпечити підрядника необхідними матеріалами та будівельними машинами і механізмами для виконання робіт, а також забезпечити безперешкодний доступ працівників ТОВ "Інтеграл-Л" до місця виконання робіт та здійснити ознайомлення ТОВ "Інтеграл-Л" з правилами внутрішнього трудового розпорядку на об`єкті.

За умовами пункту 4.1 договору замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 100% передплати згідно договору.

Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами у строк не більший ніж 7 робочих днів з моменту завершення виконання робіт та надання замовнику акту виконаних робіт (пункт 7.1 договору).

Сторони даного договору також узгодили Договірну ціну на виконання комплексу будівельних робіт по об`єкту "Реконструкція нежилих приміщень підвалу, I, II, III поверхів без зміни зовнішніх геометричних параметрів за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 43-Б" (том 1 а.с. 134-135).

На виконання умов зазначеного договору сторонами укладений кошторис №б/н від 07.05.2018 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за травень 2018 року (том 1 а.с.136-139).

Листом від 07.05.2018 вих. № 31 ТОВ "Баєрбуд" надіслано пропозицію ТОВ "Інтеграл-Л" щодо окремих умов договору підряду від 07.05.2018 № 07/05, зокрема, умови договору застосовуються до взаємовідносин, які виникли між сторонами з 11.04.2018; роботи виконуються з матеріалів замовника на підставі п. 3.2.1 договору; встановлення будь-яких місяців та/або періодів у додатках до договору та первинних бухгалтерських документах, крім реальних термінів виконання робіт (з 11.04.2018 по 07.05.2018) вважати помилковим. Як убачається з даного листа, пропозиція вважається прийнятою у разі відсутності заперечень протягом семи днів з днях її отримання (том 1 а.с. 150).

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Інтеграл-Л" на адресу позивача було виписано податкову накладну від 07.05.2018 № 1 на суму 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ 50 000,00 грн.

В оплату за надані послуги за договором підряду позивачем здійснено 07.05.2018 оплату у розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

07.05.2018 сторонами договору підряду підписаний акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за травень 2018 року.

З матеріалів справи також установлено, що 10.07.2018 між ТОВ "Баєрбуд" (Замовник) та ТОВ "Макстрейн" (Підрядник) укладено договір підряду №10/07, за умовами якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати будівельно-монтажні роботи за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 43-Б відповідно до кошторисної документації та здати їх замовнику у визначений цим договором строк, а замовник зобов`язується надати підряднику для виконання робіт фронт робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором (том 1 а.с.140-144).

Пунктом 1.2 даного договору передбачено, що виконання будівельних робіт здійснюється з матеріалу підрядника.

Згідно з пунктом 2.1 договору вартість робіт та матеріалів визначається на підставі Договірних цін на окремі види робіт, які є Додатком №1 до даного договору, і становить 416 666,67 грн., крім того ПДВ 20% - 83 333,33 грн. Загальна вартість по договору становить 500000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору замовник зобов`язаний забезпечити підрядника необхідними матеріалами та будівельними машинами і механізмами для виконання робіт.

За умовами пункту 4.1 договору замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 100% передплати згідно договору.

Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами у строк не більший ніж 7 робочих днів з моменту завершення виконання робіт та надання замовнику акту виконаних робіт (пункт 7.1 договору).

Сторони даного договору також узгодили Договірну ціну на виконання комплексу будівельних робіт по об`єкту "Реконструкція нежилих приміщень підвалу, I, II, III поверхів без зміни зовнішніх геометричних параметрів за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 43-Б" (том 1 а.с. 145-147).

На виконання умов зазначеного договору сторонами укладений кошторис №б/н від 07.05.2018 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за липень 2018 року (том 1 а.с.148-149).

Листом від 10.07.2018 вих. № 37 ТОВ "Баєрбуд" надіслано пропозицію ТОВ "Макстрейн" щодо окремих умов договору підряду від 10.07.2018 № 10/07, зокрема, умови договору застосовуються до взаємовідносин, які виникли між сторонами з 04.06.2018; роботи виконуються з матеріалів замовника на підставі п. 3.2.1 договору. Як убачається з даного листа, пропозиція вважається прийнятою у разі відсутності заперечень протягом семи днів з днях її отримання (том 1 а.с. 151).

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Макстрейн" на адресу позивача було виписано податкову накладну від 10.07.2018 № 1 на суму 250 000,00 грн., у тому числі ПДВ 41666,67 грн. та податкову накладну від 11.07.2018 № 2 на суму 250 000,00 грн., у тому числі ПДВ 41666,67 грн. (том 1 а.с.158).

В оплату за надані послуги за договором підряду позивачем здійснено 10.07.2018 оплату у загальному розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (том 1 а.с.157, 159).

11.07.2018 сторонами договору підряду підписаний акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за липень 2018 року (том 1 а.с. 207-208).

З огляду на викладене судом першої інстанції зроблено висновки щодо реальності настання наслідків за правочинами укладеними між позивачем та ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Інтеграл-Л", ТОВ "Макстрейн".

Натомість, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки надана позивачем як до суду так і до перевірки носить виключно формальний характер та не відображає фактичного виконання ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Інтеграл-Л", ТОВ "Макстрейн" своїх зобов`язань перед позивачем.

Так зокрема, як зазначено вище, умовами договорів підряду укладених між позивачем та ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Інтеграл-Л", ТОВ "Макстрейн" передбачено здійснення технічного нагляду за відповідністю обсягу, вартістю та якістю виконаних робіт, натомість доказів здійснення такого суду не надано.

Також, умовами договорів встановлено обов`язок позивача ознайомити, а відповідно підрядників ознайомитись із правилами внутрішнього трудового розпорядку на об`єкті, докази дотримання даної умови суду не надано.

Відповідно до умов договорів, позивач зобов`язувався забезпечити безперешкодний доступ працівників ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Інтеграл-Л" та ТОВ "Макстрейн" до місця виконання робіт та забезпечити підрядників необхідними матеріалами та будівельними машинами і механізмами для виконання робіт.

Натомість, із наданих доказів неможливо встановити, яким саме чином такі особи допускались на об`єкт будівництва.

Також неможливо встановити, яким чином та кому передавались матеріальні цінності, такі як будівельні матеріали, машини і механізми, та відповідно, відповідальні особи, в разі втрати чи пошкодження таких цінностей.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивачем до матерів справи не надано доказів наявності у ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Інтеграл-Л" та ТОВ "Макстрейн" відповідних ліцензій на здійснення будівельно-монтажних робіт.

Колегія суддів зазначає, що за результатом дослідження надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам із зазначеними підприємствами, колегія суддів приходить до переконання, що вони не підтверджують реального виконання господарських операцій вказаними контрагентами позивача по укладеним договорам, оскільки складені неналежним чином, не містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та не дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи слід зазначити, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які мають складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.

Однак, надані позивачем первинні документи належним чином не підтверджують фактичність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

В даному випадку, за спірними операціями з контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що платник підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог та відповідно скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що доводи Відповідача підкріплені належними та допустимими доказами, які підтверджують правомірність оскаржуваного рішення.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та прийняттю нового рішення, згідно з яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Баєрбуд" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баєрбуд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Баєрбуд" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

Суддя А.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 24.09.2020 р.)