Рішення

від 17.09.2020 по справі 902/221/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2020 р. Cправа №902/221/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засіданні Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВТ 2000", м.Київ

до фізичної особи - підприємця Попова Дениса Станіславовича, м.Вінниця

про стягнення 28806,14 грн заборгованості згідно договору поставки

представники сторін в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 05.03.2020 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВТ 2000" про стягнення з фізичної особи - підприємця Попова Дениса Станіславовича заборгованості, нарахованої в зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №19/10-16 від 18.10.2016, а саме: суми основного боргу у розмірі 21200,00 грн, індексу інфляції у розмірі 5784,02 грн, 3% річних у розмірі 1822,12 грн.

За вказаним позовом ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито провадження у справі №902/221/20, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

09.07.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.09.2020.

На визначену судом дату (17.09.2020) представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується відносно позивача розпискою суду від 09.07.2020 (а.с. 67) та телефонограмою від 16.07.2020 відносно відповідача (а.с. 80).

Вказаний вид повідомлення узгоджується із приписами ч.6 ст. 120 ГПК України відповідно до яких суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Таким чином, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

18.10.2016 між фізичною особою - підприємцем Поповим Денисом Станіславовичем (далі по тексту також - Замовник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛВТ 2000" (далі по тексту також - Виконавець, позивач) укладено Договір поставки №19/10-16 (далі по тексту також - Договір).

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець передає у власність Замовнику обладнання та здійснює пуско - налагоджувальні роботи, а Замовник приймає та оплачує Товар й Роботи. Найменування Товару, його кількість, загальна вартість, види, вартість та строки виконання Робіт, визначається Сторонами у Додатку № 1 та видаткових накладних, рахунках, які є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.1.Договору).

Відповідно до п.3.2 Договору загальна вартість Договору становить 184470,00 грн, в т.ч. ПДВ 30745,00 грн, що складає еквівалент 7095,00 доларів США (згідно з курсом гривні до долара США, округленим до суми, кратної 0,10 грн).

Вартість договірної ціни може змінюватися у разі зміни курсу гривні до долара США більше, ніж на 5 % порівняно із курсом, діючим на день укладення цього договору. При цьому станом на день, що передує оплаті наступної частини вартості, перераховується лише неоплачена частина вартості, що оформлюється додатковою угодою із відповідним внесенням змін до калькуляції витрат. Перерахунок вартості у разі зміни курсу згідно з умовами цього пункту Договору та складання відповідної додаткової угоди і представлення її Замовнику є обов`язком Виконавця.

Пунктом 3.3 Договору узгоджено, що оплата здійснюється Замовником шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, який вказаний ним у даному Договорі, наступним чином:

3.2.1. Замовник здійснює попередню оплату по Договору, що становить 91585,00 грн, в т.ч. ПДВ: 15264,17 грн., що складає еквівалент 3522,50 доларів США. Передплата здійснюється Замовником протягом 1 (одного) банківського дня з дня підписання договору.

3.2.2. Друга частина - оплата по Договору, що становить 83661,50 грн, в т.ч. ПДВ: 13943,58 грн., що складає еквівалент 3217,75 доларів США. Замовник сплачує Виконавцю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту відвантаження Виконавцем Товару на склад Замовника.

3.2.3. Третя частина - оплата 10% вартості договору, що становить 9223,50 грн, в тому числі ПДВ: 1537,25 грн., що складає еквівалент 354,75 доларів США, оплачується Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Поряд з тим, 23.01.2017 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору про наступне:

"1. У зв`язку з виникненням необхідності монтажних робіт до договору, Сторони домовилися про збільшення вартості по Договору № 19/10-16 від 18.10.2016. Вартість згідно даної додаткової угоди складає 19250,00 грн., в т.ч. 3208,33 грн. Загальна вартість за договором з урахуванням даної додаткової угоди складає 230720,00 грн. В т.ч. ПДВ: 33953,33 грн.

2. Всі інші умови Договору залишаються без змін".

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4 Договору закінчення робіт підтверджується актом виконаних робіт. Сторони дійшли згоди, вважати датою оплати дату зарахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Згідно до п.3.1. Договору Виконавець здійснює поставку Товару в строк протягом 30 робочих днів з моменту отримання суми оплати відповідно до п.п. 3.3.1.

Строк проведення Робіт складає 7 робочих днів з дня прибуття спеціалістів Виконавця на об`єкт Замовника. Датою виконання Робіт є дата підписання Акту прийому - передачі виконаних робіт (п.3.2 Договору).

Пунктом 5.3.1 Договору передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти та оплатити товар і роботи в строки, які передбачені п.3.3 даного Договору.

Сторонами узгоджено, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору, та закінчується після повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.п.10.1, 10.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 209295,00 грн. що підтверджується наступними видатковими накладними: №101 від 09.12.2016 на суму 177970,00 грн, №8 від 25.01.2017 на суму 15125,00 грн, №50 від 23.05.2017 на суму 16200,00 грн.

Окрім того, позивач також надав відповідачу обумовлені послуги загальною вартістю 10625,00 грн, що підтверджується наступними обопільно підписаними Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): від 09.12.2016 на суму 6500,00 грн, від 27.01.2017 на суму 4125,00 грн.

В свою чергу відповідач оплатив вказаний товар та надані послуги частково на суму 198720,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банку.

Таким чином, за останнім утворилася заборгованість за отриманий товар та послуги у розмірі 21200,00 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи суд враховує наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України (далі по тексту також - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши умови договору поставки №19/10-16 від 18.10.2016 судом встановлено, що він є змішаним договором та містить істотні умови договору поставки та договору про надання послуг.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як слідує з умов п.3.3 Договору грошове зобов`язання відповідача щодо оплати вартості отриманих послуг та товару підлягало виконанню протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт, зокрема відносно видаткової накладної № 8 від 25.01.2017 та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.01.2017 по 03.02.2017 та відносно видаткової накладної №50 від 23.05.2017 по 30.05.2017.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за отриманий товар та за надані послуги, суд вважає позовні вимоги про стягнення 21200,00 грн заборгованості правомірними та обґрунтованими.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 5784,02 грн інфляційних втрат та 1822,00 грн три відсотків річних.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України). Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язань визначених умовами Договору в частині сплати вартості отриманих послуг та товару, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованими.

При цьому вирішуючи питання щодо визначених позивачем періодів нарахування 3 % річних та інфляційних втрат судом встановлено, що останнім враховано умови пункту 3.3 Договору та наведені вище положення законодавства.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування компенсаційних нарахувань за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 5073,82 грн, при цьому сума 3% річних дорівнює 1822,11 грн.

З огляду на викладене, суд задовольняє вказані вимоги частково у розмірі визначеному судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу суд враховує наступне.

10.02.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛВТ 2000" (далі по тексту також - Замовник) та адвокатом Риженко Олександром Сергійовичем (далі по тексту також - Виконавець) укладено Договір №10/02/20 про надання правової допомоги (далі по тексту - Договір).

Предметом договору є зобов`язання надати комплексні юридичні послуги з питань, які стосуються підготовки і подачі позовних заяв та представництва інтересів Замовника в господарських судах, судах загальної юрисдикції та адміністративних судах всіх інстанцій, що пов`язані із стягненням заборгованості з боржників Замовника (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору сторони погодили, що оплата послуг здійснюється Замовником у грошовій одиниці гривні, вартість послуг за даним договором складає суму, яка визначається в Актах приймання-передачі наданих послуг підписаних сторонами, які є невід`ємною частиною Договору.

Оплата послуг за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 3 днів з моменту підписання Договору (п. 3.2 Договору).

На виконання умов вказаного Договору між сторонами обопільно підписано Акт № 1 прийому-передачі наданих послуг від 14.02.2020 про наступне:

"1. У відповідності до умов надання юридичних послуг відповідно до Договору № 10/2/20 від 10.02.2020 року, Виконавець передає надані юридичні послуги, а Замовник приймає надані юридичні послуги.

2. Виконавцем було надано наступні юридичні послуги:

- зустріч з Замовником, з`ясування підстав та мети звернення, вивчення документів наданих Замовником щодо відносин із ФО-П Попов Денис Станіславович;

- аналіз чинного законодавства та судової практики щодо стягнення Заборгованих грошових коштів, цивільних та господарських зобов`язань;

- вироблення правової позиції для позовної заяви Замовника до Попова Дениса Станіславовича ;

- написання позовної заяви Замовника до боржника Попова Дениса Станіславовича , підготовка додатків до позовної заяви;

- здійснення та підготовка розрахунку індексу інфляції, трьох відсотків річних від суми заборгованості боржника;

3. Вартість наданих послуг становить 3000, 00 грн, без ПДВ".

В свою чергу позивачем сплачено 3000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2426 від 14.02.2020 .

Враховуючи встановлені обставини, суд зважає на наступні норми Кодексу.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" N 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Враховуючи вищевикладене заявлена позивачем до відшкодування сума понесених витрат, а саме 3000,00 грн на правову допомогу, є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору.

За правилами п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, в зв`язку з частковим задоволенням позову, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційну розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, що від відповідача не надходило до суду заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Попова Дениса Станіславовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВТ 2000" (вул.Виборзька, буд.78, оф. 313-314, м.Київ, 03067, код ЄДРПОУ 38448397) 21200,00 грн - основного боргу; 5073,82 грн - інфляційних втрат; 1822,11 грн - 3 % річних; 2926,04 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; 2102,00 грн - судового збору.

3. В позові в частині стягнення 710,20 грн інфляційних втрат та 01 коп. 3% річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 28 вересня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Виборзька, буд.78, оф. 313-314, м.Київ, 03067);

3 - відповідачу (вул.Ф.Кона, буд.58, кв.105, м.Вінниця, 21100).