Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/5109/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/5109/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши господарську справу

За позовом Чаплинського управління водного господарства (75200, Херсонська область, Чаплинський район, смт.Чаплинка,вул.Військова, 2, код ЄДРПОУ 01034679)

до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (04071, м.Київ, вул.Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572)

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22 560,72 грн

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Журавльов О.С. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Чаплинське управління водного господарства звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 до договору № 214-ю від 13.05.2019 та стягнення 22 560,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладанні додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 до договору про закупівлю нафтопродуктів № 214-ю від 13.05.2019 порушено пункт 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за товар у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, що є підставою для визнання правочину недійсним та повернення коштів у сумі 22 560,72 грн, сплачених внаслідок збільшення ціни за одиницю товару в порядку ст. 216 ЦК України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.04.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 21.05.2020.

18.05.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому надав пояснення щодо обставин укладення договору № 214-ю від 13.05.2019 за наслідком закупівлі за процедурою відкритих торгів на придбання паливно-мастильних матеріалів із визначенням загальної суми договору 247 920,00 грн. Зазначив, що укладення оспорюваної додаткової угоди 15.05.2019 відбулось у зв`язку із постійним зростанням цін на дизельне пальне, сторонами збільшено вартість товару відповідно до п. 2 ч. 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" не більше ніж на 10%, загальна вартість товару склала 247 884,30 грн, тобто зростання тендерної пропозиції та обумовленої вартості товару не відбулося, товар прийнятий позивачем у повному обсязі та оплачений без зауважень, тобто спірний правочин виконаний, тому вимоги про визнання недійсною вказаної додаткової угоди та повернення коштів, враховуючи неможливості односторонньої реституції, вважає безпідставними.

21.05.2020, 07.07.2020 підготовчі засідання відкладено судом на 07.07.2020, 28.07.2020.

07.07.2020 позивач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника у іншому судовому засіданні.

15.07.2020 позивач засобами електронного зв`язку надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 28.07.2020 в режимі відеоконференції за участю представника позивача у приміщенні Господарського суду Херсонської області. Вказане клопотання мотивоване запровадженням карантинних заходів на території України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.07.2020 у задоволені клопотання Чаплинського управління водного господарства про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовив.

15.07.2020 та 16.07.2020 (засобами електронного зв`язку) позивач подав відповідь на відзив, відповідно до змісту якої на аргументи відповідача зауважив, що внаслідок укладення спірної додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 сторони збільшили ціну товару: талони на пальне дизельне Євро-5 (номіналом 10 л) з 206,60 без ПДВ до 227,25 грн без ПДВ, підставою для внесення змін та збільшення ціни договору була надана відповідачем довідка ДП Державний інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків № 231/226 від 11.05.2019, чим навмисно збільшено ціну без економічного обґрунтування щодо коливання цін на паливо, що суперечить принципам закупівлі, та за результатом чого позивачем здійснено безпідставно переплату, кошти підлягають поверненню в поряду ст. 1212 ЦК України.

У засіданні суду 28.07.2020 оголошено перерву до 18.08.2020.

17.08.2020 відповідач подав до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі уповноваженого представника, у задоволенні позову просив відмовити.

18.08.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 15.09.2020.

15.09.2020 представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника у іншому судовому засіданні та клопотання про проведення наступного судового засідання у режимі відео конференції.

У судове засідання 15.09.2020 з`явився представник відповідача, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Представник відповідача не з`явився, за результатом розгляду клопотання позивача, поданого 15.09.2020, суд залишив його без задоволення з огляду не надання жодних доказів на підтвердження обставин, вказаних позивачем у поданому клопотанні та враховуючи визначений процесуальний строку розгляду справи та те, що явка представника позивача судом не визнавалась обов`язковою, учасник справи не позбавлений права подати письмові пояснення по суті спору.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом засідання комітету замовника - Чаплинського управління водного господарства від 02.05.2019, 18.04.2019 відбувся аукціон на закупівлю - Дизельне паливо (код 09130000-9 за ДК 021:2015 нафта і дистилятори ), ідентифікатор закупівлі UA-2019-04-02-000843-c за результатом розгляду тендерним комітетом тендерної пропозиції Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА", визначено переможцем торгів та ухвалено рішення про намір укласти договір з Підприємством з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" на закупівлю.

13.05.2019 між Підприємством з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (постачальник) та Чаплинським управлінням водного господарства (покупець) був укладений договір № 214-10 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов`язався організовувати й забезпечувати безперебійну заправку нафтопродуктів (палива) автотранспорту покупця, а покупець - приймати й оплачувати паливо відповідно до умов даного договору.

Асортимент, кількість і вартість палива узгоджується сторонами в накладних, які надаються постачальником покупцю, та вважаються погодженими у випадку прийняття покупцем накладенї та його оплати (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору визначено, що загальна сума договору становить 247 920,00 грн.

Згідно п.п.3.1-3.2 договору, строк оплати товару: 10 календарних днів з моменту отримання товару на підставі виставлених документів на оплату. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок покупцем на поставлений товар здійснюється на протязі 3-х банківських днів з дати отримання ним бюджетного призначення на свій рахунок.

У додатку № 1 до договору Специфікація товару сторонами узгоджено за одиницю товару: Талони на пальне Дизельне паливо Євро-5 (номінал 10 л) ціна за одиницю без ПДВ 206,60 грн, всього 247 920,00 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 15.05.2019 до договору № 214-ю від 13.05.2019 відповідно до пп. 2 п.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку із зміною роздрібних цін на ринку нафтопродуктів станом на 26.04.2019, що підтверджено довідкою виданою Державним підприємством Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу, зовнішніх товарних ринків № 231/226 від 11.05.2019, сторони домовились змінити (збільшити) ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків та внесли зміни до Додатку № 1 до договору та внесли зміни до додатку № 1 до договору, вказавши ціну за одиницю без ПДВ 227,25 грн, всього 247 884,90 грн з ПДВ.

16.05.2019 відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру № ЗХ-119000495 на суму 247 829,76 грн.

За видатковою накладною № ХР-0000587 від 16.05.2019 відповідач передав, а позивачем отримав товар: Дизельне паливо у кількості 9090 л за ціною 22,72 грн, всього на суму 247 829,76 гн з ПДВ.

За платіжним дорученням № 876 від 17.05.2019 (проведено банком 20.05.2019) позивач здійснено оплату за накладною № ХР-0000587 від 16.05.2019 на користь відповідача у сумі 247 829,76 грн.

З посиланням на те, що додаткова угода № 1 від 15.05.2019 до договору № 214-10 про закупівлю товарів за державні кошти від 13.05.2019 укладена всупереч вимогам пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі із збільшенням ціни товару без обґрунтування такої необхідності та наявності коливання роздрібних цін на ринку нафтопродуктів, позивач звернувся з позовом до суду із вимогами про визнання цієї додаткової угоди недійсною та повернення коштів у сумі 22 560,72 грн, як безпідставно сплачених внаслідок збільшення ціни за одиницю товару.

Відповідач позов не визнає, зауважує, що підписання додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 вартість тендерної пропозиції, ціни договору не змінено, позивачем прийнято товар та оплачено без будь-яких зауважень, договірні зобов`язання виконано належним чином.

Відповідно до приписів ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до приписів ст.37 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі , про порушення якої вказує позивач в обґрунтування заявлених вимог, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

З матеріалів справи та умов проведення державної закупівлі товару у спірних правовідносин, відомості щодо якої відображені за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-04-02-000843-c, вбачається, очікувана вартість закупівля склала 280 900,00 грн з ПДВ, відповідача визначено переможцем у зв`язку із відмовою попереднього учасника (переможця) підписати договір, ціна пропозиція відповідача склала 247 920,00 грн з ПДВ.

Загальна ціна договору № 214-ю від 13.05.2019 на час його підписання узгоджена та встановлена у сумі 247 920,00 грн з ПДВ із ціною за одиницю товару без ПДВ 206,60 грн., тобто 24,792 грн/л.

Додаткова угода № 1 від 13.05.2019, якою збільшено ціну за одиницю товару до 227,25 грн без ПДВ, тобто 27,27 грн/л була укладена на підставі Довідки Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу, зовнішніх товарних ринків № 231/226 від 11.05.2019.

Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 у залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеній у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Відповідно до Довідки Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу, зовнішніх товарних ринків № 231/226 від 11.05.2019, станом на 02.05.2019 верхня та нижня межа вартості дизельного палива становила 26,46-31,55 грн/л.

Згідно даних Мінфіну щодо вартості дизельного палива на АЗС України, відомості щодо яких надані позивачем та відповідачем, у період з 18.04.2019 (проведення закупівлі) відбулась тенденція до зростання ціни, у період з 02.05.2019 (прийняття тендерним комітетом позивача рішення про визнання відповідачем переможцем) по 15.05.2019 (дата укладення додаткової угоди №1) середня ціна дизельного палива склала 29,88-29,93 грн/л.

Так, внаслідок укладення спірної додаткової угоди до Договору сторони збільшили ціну товару до 27,27 грн/л, проте вказана ціна не призвела до збільшення загальної вартості договору, не перевищувала середню ціну за дизельне паливо та не суперечила умовам тендерної документації.

Для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника були обґрунтовані підстави, зокрема, надана постачальником довідка Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу, зовнішніх товарних ринків № 231/226 від 11.05.2019, станом на 02.05.2019 верхня та нижня межа вартості дизельного палива становила 26,46-31,55 грн/л, що не суперечить п. 2 ч. 4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі .

Підписання позивачем додаткової угоди, якою збільшувалась ціна товару, подальша поставка товару за збільшеною ціною та отримання коштів за поставлений товар свідчить про відсутність заперечень сторін та вчинення позивачем оспорюваного правочину за власним волеявиявленням.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст. 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання додаткової угоди № 1 від 13.05.2019 до договору № 214-ю від 13.05.2019 недійсною, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 22 560,72 грн, сплачених внаслідок збільшення ціни за одиницю товару без достатніх правових підстав, в порядку ст. 216 ЦК України, суд зазначає таке.

За приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України, яка встановлює, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Як роз`яснено в пункті 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Тобто, такий спосіб захисту порушеного права як реституційна вимога повинна відповідати ознакам реституції за змістом наведеної вище статті як такої, що за загальним правилом має двосторонній характер та спрямованої на відновлення становища кожної із сторін правочину.

Оскільки в процесі судового розгляду не було встановлено обставин недійсності додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 до договору № 214-ю від 13.05.2019, про які вказує позивач, та відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги, вимоги позивача про стягнення 22 560,72 грн також задоволенню не підлягають як похідні від основної вимоги.

Також за відсутності встановленого факту недійсності оспорюваного правочину твердження позивача про наявність підстав для повернення коштів в порядку ст.1212 ЦК України, є необґрунтованими та помилковими.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі, з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 25.09.2020.

Суддя О.М.Ярмак