Постанова

від 26.01.2021 по справі 910/5109/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. Справа№ 910/5109/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Євсікова О.О.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - не з`явилися

відповідача - Журавльов О.С.

розглянувши апеляційну скаргу Чаплинського управління водного господарства

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2020 р. (повне рішення складено 25.09.2020 р.)

у справі № 910/5109/20 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Чаплинського управління водного господарства

до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна"

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 22560,72 грн

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року Чаплинське управління водного господарства звернулося з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 р. до договору № 214-ю від 13.05.2019 р. та стягнення грошових коштів у розмірі 22560,72 грн, сплачених внаслідок збільшення ціни за одиницю товару.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що при укладенні додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 р. до договору про закупівлю нафтопродуктів № 214-ю від 13.05.2019 р. порушено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за товар у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, що є підставою для визнання правочину недійсним та повернення коштів у сумі 22560,72 грн, сплачених внаслідок збільшення ціни за одиницю товару в порядку ст. 216 ЦК України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.09.2020 р. у справі № 910/5109/20 у задоволенні позову Чаплинського управління водного господарства відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Чаплинське управління водного господарства подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що внаслідок укладення оспорюваної додаткової угоди відбулася безпідставна переплата коштів, оскільки пальне було поставлене у меншій кількості, а різницю його вартості відповідач отримав без достатньої правової підстави.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5109/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5109/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5082/20 від 02.12.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5109/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5109/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Євсіков О.О., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 р. справу № 910/5109/20 було призначено до розгляду на 26.01.2021 р.

У засідання суду, призначене на 26.01.2021 р., представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник позивача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.

Крім цього, позивач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього завчасно не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

18.04.2019 р. відбувся аукціон на закупівлю - Дизельне паливо (код 09130000-9 за ДК 021:2015 "нафта і дистилятори"), ідентифікатор закупівлі UA-2019-04-02-000843-c за результатом розгляду тендерним комітетом тендерної пропозиції Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна", визначено переможцем торгів та ухвалено рішення про намір укласти договір з Підприємством з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" на закупівлю, що підтверджується протоколом засідання комітету Чаплинського управління водного господарства від 02.05.2019 р.

13.05.2019 р. між Підприємством з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" (далі - постачальник) та Чаплинським управлінням водного господарства (далі - покупець) було укладено договір № 214-Ю про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір)

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується організовувати й забезпечувати безперебійну заправку нафтопродуктів (палива) автотранспорту покупця, а покупець - приймати й оплачувати паливо відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору асортимент, кількість і вартість палива узгоджується сторонами в накладних, які надаються постачальником покупцю, та вважаються погодженими у випадку прийняття покупцем накладної та його оплати.

За п. 1.3 договору загальна сума договору становить 247920,00 грн.

У відповідності до п. п. 3.1, 3.2 договору строк оплати товару: 10 календарних днів з моменту отримання товару на підставі виставлених документів на оплату. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок покупцем на поставлений товар здійснюється на протязі 3-х банківських днів з дати отримання ним бюджетного призначення на свій рахунок.

У додатку № 1 до договору специфікація товару сторонами узгоджено за одиницю товару: талони на пальне дизельне паливо Євро-5 (номінал 10 л) ціна за одиницю без ПДВ 206,60 грн, всього 247920,00 грн з ПДВ.

За додатковою угодою № 1 від 15.05.2019 р. до договору № 214-ю від 13.05.2019 р. відповідно до п. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку із зміною роздрібних цін на ринку нафтопродуктів станом на 26.04.2019 р., що підтверджено довідкою, виданою Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу, зовнішніх товарних ринків" № 231/226 від 11.05.2019 р., сторони домовились змінити (збільшити) ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків та внесли зміни до додатку № 1 до договору, вказавши ціну за одиницю без ПДВ 227,25 грн, всього 247884,90 грн з ПДВ.

16.05.2019 р. відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру № ЗХ-119000495 на суму 247829,76 грн.

На виконання умов укладеного договору відповідач передав, а позивач отримав товар: дизельне паливо у кількості 9090 л за ціною 22,72 грн, всього на суму 247829,76 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № ХР-0000587 від 16.05.2019 р.

16.05.2019 р. позивачем було здійснено оплату у сумі 247829,76 грн на користь відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 876 від 17.05.2019 р.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що додаткова угода № 1 від 15.05.2019 р. до договору № 214-Ю про закупівлю товарів за державні кошти від 13.05.2019 р., на думку позивача, укладена всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" із збільшенням ціни товару без обґрунтування такої необхідності та наявності коливання роздрібних цін на ринку нафтопродуктів, що є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Як передбачено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що очікувана вартість закупівлі складала 280900,00 грн з ПДВ, відповідача визначено переможцем у зв`язку із відмовою попереднього учасника (переможця) підписати договір, пропозиція ціни відповідача склала 247920,00 грн з ПДВ.

Загальна ціна договору № 214-ю від 13.05.2019 р. на час його підписання узгоджена та встановлена у сумі 247920,00 грн з ПДВ із ціною за одиницю товару без ПДВ 206,60 грн, тобто 24,792 грн/л.

Додаткова угода № 1 від 15.05.2019 р., якою збільшено ціну за одиницю товару до 227,25 грн без ПДВ, тобто 27,27 грн/л була укладена на підставі довідки Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу, зовнішніх товарних ринків" № 231/226 від 11.05.2019 р.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 р. № 3302-05/11398-07 залежно від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеній у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Відповідно до довідки Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу, зовнішніх товарних ринків" № 231/226 від 11.05.2019 р., станом на 02.05.2019 р. верхня та нижня межа вартості дизельного палива становила 26,46 - 31,55 грн/л.

Згідно з даними Міністерства фінансів України щодо вартості дизельного палива на АЗС України з 18.04.2019 р. (проведення закупівлі) відбулась тенденція до зростання ціни, у період з 02.05.2019 р. (прийняття тендерним комітетом позивача рішення про визнання відповідачем переможцем) до 15.05.2019 р. (дата укладення додаткової угоди № 1) середня ціна дизельного палива склала 29,88 - 29,93 грн/л.

Вбачається, що внаслідок укладення оспорюваної додаткової угоди до договору сторони збільшили ціну товару до 27,27 грн/л, проте вказана ціна не призвела до збільшення загальної суми договору, не перевищувала середню ціну за дизельне паливо та не суперечила умовам тендерної документації.

Таким чином, для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника були обґрунтовані підстави, зокрема надана постачальником довідка Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу, зовнішніх товарних ринків" № 231/226 від 11.05.2019 р., станом на 02.05.2019 р. верхня та нижня межа вартості дизельного палива становила 26,46 - 31,55 грн/л, що не суперечить п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Підписання позивачем додаткової угоди, якою збільшувалась ціна товару, подальша поставка товару за збільшеною ціною та отримання коштів за поставлений товар свідчить про відсутність заперечень сторін та вчинення позивачем оспорюваної додаткової угоди за власним волеявиявленням.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст. 215 ЦК України є підставами для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 13.05.2019 р. до договору № 214-ю від 13.05.2019 р., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 22560,72 грн, сплачених внаслідок збільшення ціни за одиницю товару без достатніх правових підстав, в порядку ст. 216 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У відповідності до ч. 2 ст. 208 ГК України, у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Враховуючи те, що в процесі розгляду даної справи не було встановлено обставин недійсності додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 р. до договору № 214-ю від 13.05.2019 р. та відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги, вимога позивача про стягнення 22560,72 грн також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2020 р. у справі № 910/5109/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Чаплинського управління водного господарства задоволенню не підлягає.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чаплинського управління водного господарства залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2020 р. у справі № 910/5109/20 залишити без змін.

3. Поновити дію Господарського суду м. Києва від 15.09.2020 р. у справі № 910/5109/20.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Чаплинське управління водного господарства.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 04.02.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

О.О. Євсіков