Рішення

від 28.09.2020 по справі 910/9327/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2020Справа № 910/9327/20

За позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський деревообробний комбінат

про стягнення 121 757,52 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський деревообробний комбінат (відповідач) про стягнення 121 757,52 грн штрафу на підставі Договору № Л/НХ-19447/НЮ від 26.09.2019.

Позовні вимоги обгрунтовані простроченням відповідачем поставки товару згідно заявки № НХ Льв-1/6483 від 06.11.2019, що відповідно до п. 7.2 вищевказаного договору є підставою для сплати відповідачем штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

22.07.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання, згідно якого позивач просив суд долучити до матеріалів справи докази на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2020.

З 20.07.2020 по 02.08.2020 суддя Гумега О.В. перебувала у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9327/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/9327/20.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 про відкриття провадження у справі № 910/9327/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

26.09.2019 між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київський деревообробний комбінат (постачальник, відповідач) було укладено Договір поставки № Л/НХ-19447/НЮ (далі - Договір або Договір № Л/НХ-19447/НЮ від 26.09.2019), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації № 1 (Додаток № 1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: Пиломатеріали Код ДК 021:2015-03410000-7 (Деревина). Код УКТЗЕД: 4407 (п. 1.2 Договору). Кількість товару: 640 м3 (визначається в Специфікації № 1 (Додаток № 1)) (п. 1.3 Договору).

У Специфікації № 1 до Договору сторони погодили поставку деревини загальною вартістю 2 159 889,00 грн з характеристиками, зазначеними в специфікації.

Умовами п. 5.1 Договору сторони погодили, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP за правилами ІНКОТЕРМС-2010 , за реквізитами, зазначеними в заявці покупця (реквізити виробничого структурного підрозділу регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця ). Поставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 днів тільки на підставі наданої письмової рознарядки/заявки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання продукції (п. 5.2 Договору).

Місце поставки товару: (НХ) Служба організації та проведення закупівель - код філії 937, 79025, м. Львів, вул. Широка, 2 (п. 5.4 Договору).

Згідно п. 5.5 Договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Пунктом 6.3.1 Договору передбачено обов`язок постачальника забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 7.2 Договору за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року (п. 10.1 Договору).

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором в частині поставки товару в строки, встановлені договором, у зв`язку із чим, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 121 757,52 грн штрафу за прострочення строку поставки товару.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Укладений між сторонами Договір № Л/НХ-19447/НЮ від 26.09.2019 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що поставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 днів тільки на підставі наданої письмової рознарядки/заявки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання продукції.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, 07.11.2019 позивач направив на електронну адресу відповідача заявку № НХ Льв-1/6483 від 06.11.2019 про поставку товару на загальну суму 1 802 124,00 грн.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням п. 5.2 Договору, товар мав бути поставлений відповідачем у строк до 22.11.2019 включно.

У період з 07.11.2019 по 27.12.2019 відповідачем було поставлено позивачу товару на загальну суму 1 193 336,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі товару № 4 від 07.11.2019 на суму 124 992,00 грн, № 2 від 08.11.2019 на суму 84 960,00 грн, № 3 від 08.11.2019 на суму 101 491,00 грн, № 10 від 18.11.2019 на суму 85 564,80 грн, № б/н від 27.11.2019 на суму 119 587,20 грн, № б/н від 02.12.2019 на суму 118 272,00 грн, № 8 від 17.12.2019 на суму 169 488,00 грн, № 9 від 17.12.2019 на суму 99 859,20 грн, № б/н від 27.12.2019 на суму 149 760,00 грн, № б/н від 27.12.2019 на суму 139 392,00 грн.

13.02.2020 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № НХ-1/930 від 11.02.2020 про стягнення штрафних санкцій, відповідно до якої позивач вимагав сплатити впродовж 10 календарних днів з дня отримання цієї претензії штраф в сумі 121 757,52 грн згідно п. 7.2 Договору за недотримання відповідачем строків поставки товару.

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідачем не було поставлено у строк до 22.11.2019 включно позивачу товар на суму 608 787,60 грн (1 802 124,00 грн - 1 193 336,40 грн = 608 787,60 грн).

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Перевіривши розрахунок штрафу у сумі 121 757,52 грн за прострочення поставки товару, наведений позивачем у позовній заяві, судом встановлено, що зазначений розрахунок є арифметично вірним та таким, що відповідає умовам Договору № Л/НХ-19447/НЮ від 26.09.2019.

З урахуванням вищенаведеного, суд встановив, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 121 757,52 грн штрафу за прострочення поставки товару підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині своєчасної поставки товару.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 102,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київський деревообробний комбінат (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; ідентифікаційний код 42936706) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний уод 40075815) в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; ідентифікаційний код 40081195) 121 757,52 грн (сто двадцять одну тисячу сімсот п`ятдесят сім гривень 52 коп.) штрафу та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 28.09.2020.

Суддя Гумега О.В.