Постанова

від 23.02.2021 по справі 910/9327/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. Справа№ 910/9327/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020

у справі №910/9327/20 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат"

про стягнення 121 757,52 грн

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" про стягнення 121 757,52 грн штрафу на підставі Договору № Л/НХ-19447/НЮ від 26.09.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9327/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; ідентифікаційний код 42936706) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний уод 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; ідентифікаційний код 40081195) 121 757,52 грн (сто двадцять одну тисячу сімсот п`ятдесят сім гривень 52 коп.) штрафу та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було поставлено у строк до 22.11.2019 включно позивачу товар на суму 608 787,60 грн, а з урахуванням п. 7.2 Договору, з відповідача підлягає стягнення штрафу у сумі 121 757,52 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9327/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Також скаржник просив суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9327/20.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що судом не було взято до уваги, а Позивачем було приховано той факт, що Відповідач звертався до Позивача з пропозицією продовження строку дії Договору поставки № Л/НХ-19447/НЮ та надання додатково часу для поставки погодженого сторонами товару у зв`язку із труднощами у господарській діяльності відповідача. Однак, відповіді на таку пропозицію відповідач не отримав. Крім того, позивач невірно зазначав адресу відповідача у різних документах, що призвело до неотримання відповідачем документів з суду.

Окрім того, скаржник не погоджується із твердженнями суду щодо того, що у матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 про відкриття провадження у справі № 910/9327/20, оскільки відповідач кореспонденції від суду не отримував, за виключення судового рішення у даній справі. Відмітка про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, що міститься на поштовому повідомленні, яке наявне в матеріалах справи, не відповідає фактичним обставинам, оскільки здійснена невідомою особою, яку відповідач не уповноважував на отримання його кореспонденції.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" у справі №910/9327/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат", судом були виявлені недоліки такої скарги, а саме відсутність доказів, що підтверджують сплату судового збору в установлених Законом розмірі.

За таких обставин, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9327/20 залишено без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України та надано скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У подальшому, ухвалою суду від 10.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9327/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат". Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.02.2021 № 09.1-08/552/21 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/9327/20 у зв`язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14.01.2021 судді Калатай Н.Ф., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2021 у справі №910/9327/20 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 10.02.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" до провадження у визначеному складі суддів.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на дату винесення постанови позивач своїм правом не скористався, відзиву на апеляційну скаргу відповідача не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається з матеріалів справи, 26.09.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" (постачальник, відповідач) було укладено Договір поставки № Л/НХ-19447/НЮ (далі - Договір або Договір № Л/НХ-19447/НЮ від 26.09.2019), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації № 1 (Додаток № 1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: Пиломатеріали Код ДК 021:2015-03410000-7 (Деревина). Код УКТЗЕД: 4407 (п. 1.2 Договору). Кількість товару: 640 м3 (визначається в Специфікації № 1 (Додаток № 1)) (п. 1.3 Договору).

У Специфікації № 1 до Договору сторони погодили поставку деревини загальною вартістю 2 159 889,00 грн з характеристиками, зазначеними в специфікації.

Умовами п. 5.1 Договору сторони погодили, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP за правилами "ІНКОТЕРМС-2010", за реквізитами, зазначеними в заявці покупця (реквізити виробничого структурного підрозділу регіональної філії "Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця"). Поставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 днів тільки на підставі наданої письмової рознарядки/заявки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання продукції (п. 5.2 Договору).

Місце поставки товару: (НХ) Служба організації та проведення закупівель - код філії 937, 79025, м. Львів, вул. Широка, 2 (п. 5.4 Договору).

Згідно п. 5.5 Договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Пунктом 6.3.1 Договору передбачено обов`язок постачальника забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 7.2 Договору за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 (п. 10.1 Договору).

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором в частині поставки товару в строки, установлені договором, у зв`язку із чим, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 121 757,52 грн штрафу за прострочення строку поставки товару.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи убачається, що укладений між сторонами Договір № Л/НХ-19447/НЮ від 26.09.2019 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що поставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 днів тільки на підставі наданої письмової рознарядки/заявки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання продукції.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, 07.11.2019 позивач направив на електронну адресу відповідача заявку № НХ Льв-1/6483 від 06.11.2019 про поставку товару на загальну суму 1 802 124,00 грн.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням п. 5.2 Договору, товар мав бути поставлений відповідачем у строк до 22.11.2019 включно.

У період з 07.11.2019 по 27.12.2019 відповідачем було поставлено позивачу товару на загальну суму 1 193 336,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі товару № 4 від 07.11.2019 на суму 124 992,00 грн, № 2 від 08.11.2019 на суму 84 960,00 грн, № 3 від 08.11.2019 на суму 101 491,00 грн, № 10 від 18.11.2019 на суму 85 564,80 грн, № б/н від 27.11.2019 на суму 119 587,20 грн, № б/н від 02.12.2019 на суму 118 272,00 грн, № 8 від 17.12.2019 на суму 169 488,00 грн, № 9 від 17.12.2019 на суму 99 859,20 грн, № б/н від 27.12.2019 на суму 149 760,00 грн, № б/н від 27.12.2019 на суму 139 392,00 грн.

13.02.2020 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № НХ-1/930 від 11.02.2020 про стягнення штрафних санкцій, відповідно до якої позивач вимагав сплатити упродовж 10 календарних днів з дня отримання цієї претензії штраф в сумі 121 757,52 грн згідно п. 7.2 Договору за недотримання відповідачем строків поставки товару.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем не було поставлено у строк до 22.11.2019 включно позивачу товар на суму 608 787,60 грн (1 802 124,00 грн - 1 193 336,40 грн = 608 787,60 грн).

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Судом було здійснено розрахунок штрафу у сумі 121 757,52 грн за прострочення поставки товару, наведений позивачем у позовній заяві, установлено, що розрахунок є арифметично вірним та таким, що відповідає умовам Договору № Л/НХ-19447/НЮ від 26.09.2019. З урахуванням вищенаведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 121 757,52 грн штрафу за прострочення поставки товару підлягають задоволенню в повному обсязі.

Апелянт зазначав у скарзі, що відповідач не отримував кореспонденції суду, за виключення судового рішення у даній справі. Крім того відповідач зазначав, що відмітка про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, що міститься на поштовому повідомленні, яке наявне в матеріалах справи, не відповідає фактичним обставинам, оскільки здійснена невідомою особою, яку відповідач не уповноважував на отримання його кореспонденції.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявне поштове повідомлення №01054 74313987 про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 03.08.2020 ) відповідачу - 12.08.2020.

Порядок вручення/пересилання кореспонденції затверджено постановою КМУ №270. Крім того все, що стосується прерсилання/одержання кореспонденції визначено Законом України Про поштовий зв`язок .

Отже, правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

пункт 89:

- реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина;

пункт 90:

- адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку. Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання;

пункт 94:

- Порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки. Відправлення "EMS", адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата;

пункт 96:

- реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку;

пункт 105:

- для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.

З огляду на те, що в силу положень Правил надання послуг поштового зв`язку, видача поштового відправлення одержувачу здійснюється відділенням поштового зв`язку виключно за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що при врученні поштового відправлення працівником поштового зв`язку повинно було бути перевірено повноваження особи, яка отримала дане поштове відправлення №01054 74313987. Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про належне повідомлення усіх учасників справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення позову, тому твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" про їх невмотивованість є безпідставними.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9327/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський деревообробний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9327/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9327/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов