Рішення

від 28.09.2020 по справі 911/1912/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2020 р. м. Київ

Справа № 911/1912/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Група компаній "Атлант - ГШР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Лото Україна" про стягнення 3179,65грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Група компаній "Атлант - ГШР" (далі - ТОВ "Х "ГК "Атлант - ГШР") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Лото Україна" (далі - ТОВ "Голд Лото Україна") про стягнення, з урахуванням наданого розрахунку заявлених вимог разом із заявою про усунення недоліків, 3 179,65грн (складається з 3000,00грн - основний борг за період з 30.09.2018 по 31.01.2019; 223,20грн - втрати від інфляції за період з 30.09.2018 по 31.01.2019; 30грн - 3% річних за період з 30.09.2018 по 31.01.2019. При цьому, позивач хоч і надав розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, суми у якому відрізняються від зазначених у позов, розміру заявлених вимог не змінював.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з охорони №GR - 093 від 15.02.2017 щодо оплати наданих послуг у встановлений договором строк (а.с.1-3).

Ухвалою від 24.07.2020 судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.100-101).

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем - 29.07.2020 що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103274400297 (а.с.99).

Відповідачу копія вказаної ухвали направлена за адресою, яка відповідає адресі відповідача, яка вказана у витягу №1006863772 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.07.2020 (а.с.52-54).

Проте таке відправлення повернуто до суду з довідкою відділення зв`язку, в якій причиною повернення без вручення відправлення вказано: за закінченням терміну зберігання (а.с.103). Поряд з цим, адреса, за якою направлена копія вищевказаної ухвали, відповідає адресі відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент розгляду справи.

В силу п.п.3,5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Відзив на позов до закінчення строку, встановленого ст.248 ГПК України для розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшов.

У строк, встановлений ч.7 ст.252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Як визначено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Дослідивши зібрані у справі документи і матеріали, суд встановив наступні обставини.

15.02.2017 між ТОВ "Х "ГК "Атлант - ГШР" (виконавець) та ТОВ "Голд Лото Україна" (замовник) укладено договір про надання послуг з охорони №GR-093 (а.с.78-82, далі - договір).

За умовами вказаного договору, виконавець зобов`язався за завданням замовника надавати останньому:

- послуги зі спостереження за станом тривожної сигналізації та термінового виїзду групи мобільного реагування на об`єкт у випадку надходження на пункт центрального спостереження сигналу про спрацювання та відповідного реагування;

- послуги з охорони за допомогою технічних засобів шляхом реагування мобільних груп на сигнал тривога (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору місцезнаходження об`єкту: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 40; назва об`єкту - адміністративна будівля національна лотерея .

Як визначено сторонами п. 2.1 договору, щомісячна вартість послуг за договором становить 600,00грн без ПДВ, носить абонентський характер і не залежить від фактичного часу охорони.

Відповідно до п. 2.3 договору замовник здійснює розрахунок за договором щомісяця, не пізніше 25 числа поточного місяця (в якому надаються послуги) за поточний місяць.

Згідно п. 5.10 договору до обов`язків замовника віднесено своєчасне внесення плати за послуги.

Сторонами встановлено, що договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами; якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення або переукладення, дія договору продовжується на тих же умовах і на той же строк необмежену кількість разів (п.9.1 договору).

Доказів розірвання відповідного договору або закінчення строку його дії за заявою будь-якої із його сторін не надано.

Як встановлено судом, на підставі акту приймання-передачі від 15.02.2017 позивач передав, а відповідач прийняв технічні засоби охорони, встановлені на об`єкті за адресою: м.Київ, вул. Вадима Гетьмана, 40 (ТЗО) (а.с.83). При цьому, в акті вказано, що система тривожної сигналізації приймається в експлуатацію з 15.02.2017 (п. 3 акту).

Додатком №2 до вищевказаного договору сторонами погоджено інструкцію про порядок користування тривожною сигналізацією (а.с.84), а додатком №3 до відповідного договору відповідач визначив своїх довірених осіб.

Як вказує позивач у позові, відповідач починаючи з вересня 2018 року не здійснює розрахунки за надані послуги з охорони, у зв`язку з чим виник борг у розмір 3000,00грн за період з вересня 2018 року по січень 2019 року (5 місяців).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг, а також застосування до відповідача відповідальності встановленої чинним законодавством, за порушення зобов`язання з оплати наданих послуг.

Так, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено спеціальною нормою, яка регулює відносини з надання послуг, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів оплати позивачу наданих послуг, хоча строк виконання такого зобов`язання, визначений п.2.3 договору - не пізніше 25 числа поточного місяця (в якому надаються послуги), настав.

Так, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги, що ним не спростовано шляхом подання суду доказів зворотного, однак, строк виконання відповідного зобов`язання настав, вимоги позивача про стягнення боргу за такі послуги у розмірі 3 000,00грн (600*5) за період вересень 2018 року - січень 2019 року є обгрунтованими.

Враховуючи викладене, вимоги в частині стягнення з відповідача 3 000,00грн основного боргу за надані послуги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 30грн - 3% річних за період з 30.09.2018 по 31.01.2019, а також 149,65грн - втрат від інфляції за період з 30.09.2018 по 31.01.2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг, яке є грошовим, позивач має право вимагати сплати боргу з урахуванням втрат він інфляції та 3% річних.

Однак, здійснюючи розрахунок відповідних вимог, позивачем невірно визначено розмір боргу на певну дату та період прострочення.

Так, позивач відповідні нарахування здійснює з 30.09.2018 по 31.01.2019, при цьому, на заборгованість у розмірі 3000,00грн. Разом з тим, з таким розрахунком погодитись неможна, оскільки борг складається з щомісячних платежів, строк оплати яких є різним і тому у період з 30.09.2018 по 31.10.2019 сума боргу, який був прострочений, становила різні суми.

За розрахунком суду, зважаючи на розмір щомісячного платежу, строк його внесення та період прострочення, розмір 3% річних складає 16,37грн, а саме:

- за період з 30.09.2018 (заявлено у розрахунку) по 31.01.2019 (заявлено у розрахунку) на борг за послуги за вересень 2018 року у розмірі 600,00грн - 6,12грн;

- за період з 26.10.2018 (початок прострочення оплати за послуги за жовтень 2018 року) по 31.01.2019 на борг за послуги за жовтень 2018 року у розмірі 600грн - 4,83грн;

- за період з 26.11.2018 по 31.01.2019 на борг за послуги за листопад 2018 року у розмірі 600,00грн - 3,30грн;

- за період з 26.12.2018 по 31.01.2019 року на борг за послуги за грудень 2018 року у розмірі 600 грн - 1,82грн

- за період з 26.01.2019 по 31.01.2019 на борг за послуги січня 2019 року у розмірі 600,00грн - 0,30грн.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16,37грн; в іншій частині вимог (13,63грн.) - суд відмовляє.

За розрахунком суду, зважаючи на вищевказані періоди прострочення, розмір боргу на певну дату періоду, розмір втрат від інфляції становить 66,18грн.

В частині стягнення 83,47грн втрат від інфляції в задоволенні позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вказаних обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2 037,81грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Лото Україна" (ідентифікаційний код 40250616; 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. К. Маркса, 15А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Група компаній "Атлант - ГШР" (ідентифікаційний код 40531426; 03087, м. Київ, вул. Іскрівська, 3, офіс 77) 3 000,00грн основного боргу, 16,37грн - 3% річних, 66,18грн втрат від інфляції, а також 2 037,81грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 13,63грн - 3% річних та 83,47грн втрат від інфляції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання рішення та у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова