Ухвала

від 24.09.2020 по справі 914/1519/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.09.2020 Справа № 914/1519/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., при секретарі судового засідання Пукач М.В., розглянувши матеріали

У справі № 914/1519/20

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ-ІГОР", м. Львів

про стягнення 82368,47 грн. заборгованості

За участю представників:

від позивача: Тістик М. В.;

від відповідача: Зелінська С.В., Ватуляк І.І. (керівник).

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ-ІГОР", м. Львів про стягнення 82 368,47 грн. заборгованості.

04.05.2020 ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та розгляд справи по суті призначено на 30.07.2020 року.

Протокольною ухвалою господарського суду Львівської області від 30.07.2020 року, враховуючи неявку відповідача та неподання ним процесуальних документів, враховуючи карантинні заходи, що встановлені на території України, відкладено розгляд справи на 03.09.2020 року.

31.08.2020р. на через канцелярію суду від представника позивача поступила заява за вх.№25447/20, в якому представник позивача просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість з неустойки у сумі 82 368,47грн. та додано до заяви документи згідно вказаного переліку.

02.09.2020 року відповідачем подано через канцелярію суду клопотання за вх.№25693/20 про відкладення розгляду справи та продовжити процесуальні строки для подачі процесуальних документів та заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2020 року, враховуючи ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, враховуючи розумні строки розгляду справи, з врахування правової позиції ВСУ у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2020 року у справі № 924/369/19, клопотання відповідача відхилено, розгляд справи продовжено та розгляд справи відкладено на 10.09.2020 року.

07.09.2020 року представником позивача подано через канцелярію суду додаткові пояснення щодо розрахунку заборгованості за вх.№25988/20 від 07.09.2020 року.

10.09.2020 року представником відповідача подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву за вх.№26331/20 від 10.09.2020 року з документами згідно вказаного переліку, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

10.09.2020 року представником відповідача подано через канцелярію суду клопотання за вх.№2127/20 про продовження підготовчого засідання, продовження процесуальних строків для подачі процесуальних документів та заяв по суті справи, відкладення розгляду справи та продовження підготовчого провадження згідно ст.177 ГПК України та подано клопотання за вх.№2128/20 від 10.09.2020 року про зупинення провадження у справі до вирішення справи №914/572/20, що перебуває в провадженні Господарського суду Львівської області , та набранням рішенням по цій справі законної сили.

Протокольною ухвалою суду від 10.09.2020 року клопотання за вх.№2127/20 від 10.09.2020 року задоволено частково: щодо продовження підготовчого засідання, судом зазначено, що справа слухається в спрощеному позовному провадженні, а відтак згідно з ч.2 ст. 252 ГПК України підготовче засідання не проводиться; поновлено процесуальний строк подачі відзиву та судом долучено до справи відзив на позовну заяву за вх.26331/20 від 10.09.2020 року; відкладено розгляд справи до 24.09.2020 року; відкладено розгляд клопотання про зупинення провадження у справі за вх.№2128/20 від 10.09.2020 року до моменту надання позивачем своїх пояснень на дане клопотання (до 15.09.2020 року) та отримання їх судом.

14.09.2020 року представником позивача подано через канцелярію суду заперечення за вх.№26592/20 на клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

18.09.2020 року представником позивача подано через канцелярію суду відповідь на відзив за вх.№27240/20.

24.09.2020 року представником відповідача подано через канцелярію суду клопотання за вх.№27780/20 про долучення доказу до матеріалів справи, а саме копію платіжного доручення №432 від 23 вересня 2020 року про внесення орендної плати за серпень 2020 року та копії листка непрацездатності.

24.09.2020 року представником відповідача подано через канцелярію суду клопотання за вх.№2423/20 про зупинення провадження у справі до вирішення справи №914/572/20, що перебуває в провадженні Господарського суду Львівської області та набранням рішенням по цій справі законної сили. Додано клопотання копію ухвали суду від 16.09.2020 про прийняття до розгляду зустрічного позову ТзОВ ЛІМ-ІГОР у справі №914/572/20.

В судове засідання 24.09.2020 року, позивач явку забезпечив, підтримав позовні вимоги та заперечив проти зупинення провадження у справі.

В судове засідання 24.09.2020 року, відповідач явку забезпечив, заперечив проти позовних вимог та підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, обгрунтовуючи його тим, що в господарському суді Львівської області розглядається справа №914/572/20 за позовом Управління комунальної власності ЛМР до ТзОВ ЛІМ-ІГОР про зобов`язання повернути об`єкт шляхом виселення, в якій предметом спору є законність користування ТзОВ ЛІМ-ІГОР орендованими приміщеннями з 25 січня 2020 року. У цьому провадженні ТзОВ ЛІМ-ІГОР подано зустрічний позов до Управління комунальної власності ЛМР про визнання договору оренди спірного приміщення продовженим на тих самих умовах на той самий строк, який прийнято до розгляду ухвалою суду від 16 вересня 2020 року, відтак до вирішення справи, що стосується законності користування ТзОВ ЛІМ-ІГОР орендованими приміщеннями, та вирішення спору за зустрічним позовом ТзОВ ЛІМ-ІГОР щодо визнання договору оренди продовженим, неможливо визначити право позивача на стягнення неустойки у відповідності до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а тому неможливо розглянути дану справу до вирішення справи №914/572/20 і набрання рішення у цій справі законної сили

Розглянувши клопотання про зупинення провадження справи №914/1519/20 судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. 2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно ст.228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 5) надходження заяви про відвід судді; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. 2. Суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. 3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Статтею 227 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, на яку посилається представник відповідача у поданому клопотанні, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа №914/572/20. Так, ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2020 року по справі №914/572/20, прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ-ІГОР" до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання договору оренди нерухомого майна №7671 від 25.01.2000 року продовженим на тих самих умовах на той самий строк, тобто до 24 січня 2025 року до спільного розгляду у справі №914/572/20 за первісним позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ- Ігор" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Роксоляни24" про зобов`язання звільнити та повернути шляхом виселення об`єкт оренди.

Предметом розгляду у даній справі №914/1519/20 є стягнення 82 368,47 грн. заборгованості (неустойки).

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов`язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути, зокрема, підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна, про що зроблено висновок Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 10.04.2018 у справі №910/9328/17 (пункт 11) та постанові 28.08.2018 у справі №913/155/17 (пункт 37), від якого колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає за необхідне відступати при розгляді справи №910/20370/17.

За змістом статей 610 , 611 , 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною 2 статті 785 ЦК України . Законодавцем у частині 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України , необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України . Тобто необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі орендованого майна; зобов`язання орендаря сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється зі спливом строку дії договору оренди, оскільки таке припинення пов`язане не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди. Таких правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах 14.11.2018 у справі №924/195/16 та 11.05.2018 у справі №926/2119/17, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2019 року у справі №910/20370/17.

Стягнення неустойки, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України , є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, і для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до якої необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України .

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

(з врахуванням правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначеної у постанові від 31 січня 2020 року у справі №916/2724/18).

У справі №914/572/20 спір виник, на думку позивача, з приводу несвоєчасного повернення об`єкта оренди за договором оренди. При цьому позивач - УКВ ДЕР Львівської міської ради (позивач) обгрунтовує необхідність повернення об`єкта оренди відповідачем (ТОВ ЛІМ- ІГОР ) у зв`язку із закінченням договору. За зустрічним позовом у справі №914/572/20 позивач - ТОВ ЛІМ- ІГОР - обгрунтовує підставність користування майном та необхідність продовження договору оренди.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що без встановлення факту припинення договору оренди, настання обов`язку його повернення, встановлення вини орендаря чи бездіяльності орендодавця на прийняття чи передачу об`кта оренди - нерухомого майна у справі №914/572/20, встановити обов`язок орендаря про необхідність сплати неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна у справі №914/1519/20 є неможливим, а відтак наявні підстави для зупинення провадження у справі №914/1519/20 до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/572/20.

Отже, за наслідками розгляду господарським судом Львівської області справи №914/572/20 щодо законності користування ТзОВ ЛІМ-ІГОР орендованими приміщеннями, та вирішення спору за зустрічним позовом ТзОВ ЛІМ-ІГОР щодо визнання договору оренди продовженим, будуть надані висновки, щодо обставин, які підлягають дослідженню у даній справі, а саме законності нарахування та стягнення 82368,47 грн. заборгованості (неустойки).

З огляду на те, що статтею 227 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні підстави для зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що результат розгляду справи №914/572/20 може вплинути на вирішення даної справи, а відтак враховуючи вищенаведені обставини, у суду наявні правові підстави для задоволення клопотань відповідача - ТзОВ ЛІМ-ІГОР про зупинення провадження у даній справі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 183, 227, 228, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ТзОВ ЛІМ-ІГОР (вх.№27780/20 та вх.№2128/20) про зупинення провадження у справі №914/1519/20 задоволити.

2. Зупинити провадження у справі №914/1519/20 до вирішення та набранням законної сили рішення суду у справі №914/572/20.

3. Ухвала набирає законної сили в з моменту проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 254-256 ГПК України.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за такою веб-адресою - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua .

Повний текст ухвали ви готовлено та підписано 28.09.2020 року.

Суддя С.М. Коссак