Рішення

від 22.09.2020 по справі 320/3133/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року справа №320/3133/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агрофірма Могутнє" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Агрофірма Могутнє" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області викладене в листі вих. № 8935/10/10-36-53-04 від 12.03.2020 року про не набуття Приватним підприємством Агрофірма Могутнє (ЄДРПОУ 30285925) статусу платника єдиного податку четвертої групи;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області поновити Приватне підприємство Агрофірма Могутнє (ЄДРПОУ 30285925) у реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з 01 січня 2020 року з наданням відповідного документального підтвердження;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області прийняти у Приватного підприємства Агрофірма Могутнє (ЄДРПОУ 30285925) загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік від 19.02.2020 року № 9029380859 та додаток до неї Відомості про наявність земельних ділянок від 19.02.2020 року №9029380827, а також розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік від 17.02.2020 року № 9027564685.

В обгрунтування таких вимог зазначено, що ПП Агрофірма Могутнє не погоджується з рішенням ГУ ДПС у Київській області, яке викладене у листі від 12.03.2020 року вих. № 8935/10/10-36-53-04 про те, що позивач не набув статусу платника єдиного податку четвертої групи та вважає його необгрунтованим та незаконним, оскільки Податковим кодексом України визначено підстави анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу), а також підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 295.9.1 статті 295 Податкового кодексу). Водночас Податковий кодекс України не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Ухвалою суду від 14.04.2020 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач проти позову заперечив, подав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що в порушення п.п.298.8.1 п.298 ПКУ позивачем не подано до 20 лютого 2020 звітні податкові декларації з податку на поточний рік щодо кожної земельної ділянки - за місцем розташування такої земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, загальні звітні податкові декларації з єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 19.02.2020 №9039147676. №9029380859 та додатки до декларацій Відомості про наявність земельних ділянок від 19.02.2020 №9029147718, №9029380827, а також рахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік від 17.02.2020 №9027564685 подані ПП Агрофірма Могутнє , яке не набуло статусу платника цього податку і не відповідає обраному режиму оподаткування та відповідно до ст.48, 49 ПКУ не вважається податковою декларацією.

З огляду на це, відповідач вважає, що платник податків, який не подав декларацію з єдиного податку четвертої групи до 20 лютого, не набуває статусу цього податку, відповідно не відповідає обраному режиму оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, відповідач робити висновок про те, що діяв в межах покладених на нього обов`язків та рамках закону, жодним чином не протрушував прав позивача, а заявлені вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Приватне підприємство Агрофірма Могутнє взято на облік, як платника податку у Головному управлінні ДПС у Київській області, Вишгородське управління, Вишгородська державна податкова інспекція (Вишгородський район) (ідентифікаційний код органу: 43141377), номер взяття на облік: 4898, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.

Відповідно до довідки від 12.09.2019 року вих. № 1218/10/10-36-55 виданої Головним управлінням ГУ ДПС у Київській області про те, що Приватне підприємство Агрофірма Могутнє (ЄДРПОУ 30285925) дійсно є платником єдиного податку 4 групи у 2019 році відповідно до норм Податкового кодексу України.

25 березня 2020 року ПП Агрофірма Могутнє отримало листа від ГУ ДПС у Київській області вих. № 8935/10/10-36-53-04 від 12.03.2020 року про те, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

В порушення п.п.298.8.1. п.298.8 cт. 298 Податкового кодексу України ПП Агрофірма Могутнє не подано до 20 лютого 2020 року звітні податкові декларації з податку на поточний рік щодо кожної земельної ділянки - за місцем розташування такої земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, загальні звітні податкові декларації з єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 19.02.2020 № 9029147676, № 9029380859 та додаток до них Відомості про наявність земельних ділянок від 19.02.2020 № 9029147718, № 9029147718, № 9029380827, а також розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік від 17.02.2020 року № 9027564685 подані ПП Агрофірма Могутнє , яке не набуло статусу платника цього податку і не відповідає обраному режиму оподаткування та відповідно до cm. 48, 49 ПКУ не вважається податковою декларацію.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги діючого законодавства, платник податків який не подав декларацію з єдиного податку четвертої групи до 20 лютого не набуває статусу платника цього податку відповідно не відповідає обраному режиму оподаткування.

ПП Агрофірма Могутнє не погоджується з рішенням ГУ ДПС у Київській області, яке викладене у листі від 12.03.2020 року вих. № 8935/10/10-36-53-04 про те, що позивач не набув статусу платника єдиного податку четвертої групи та вважає його необгрунтованим та незаконним, тому звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;

Таким чином, 19 лютого 2020 року відповідно до вище встановлених вимог Податковим кодексом України позивачем направлено в електронній формі загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за порядковим номером 1, КОАТУУ 3221800000 до Головного управління ДПС у Київській області, Вишгородське управління, Вишгородська державна податкова інспекція (Вишгородський район) (код контролюючого органу 1008), яка згідно квитанції №2 за реєстраційним номером 9029380859 від 19.02.2020 року прийнято ГУ ДПС у Київській області (Вишгородський район).

Разом з цим, 19 лютого 2020 року позивачем направлено в електронній формі звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за порядковим номером 1, КОАТУУ 3522581501 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Кропивницьке управління, Кропивницька державна податкова інспекція (Кіровоградське відділення) (код контролюючого органу 1108), яка згідно квитанції №2 за реєстраційним номером 9029145846 від 19.02.2020 року прийнято ГУ ДПС у Кіровоградській області (Кіровоградський район).

З вищевикладеного, вбачається, що позивачем було направлено загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за місцем обліку платника податку та звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за місцем розташування земельних ділянок, однак в обох деклараціях було вказано позначки 01 загальна і 04 звітна , що сталося внаслідок помилки Позивача.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що помилка у вказівці типу декларації (вказано загальна і звітна одночасно) не може бути беззаперечною підставою не набуття статусу реєстрації платника єдиного податку, оскільки за змістом декларації звітна та загальна не відрізняються, що підтверджує порівняння звітної декларації (відправлена за місцем розташування земельних ділянок КОАТУУ 3522581501), яку подав позивач 19.02.2020 року, з декларацією загальною (відправлена за місцем обліку платника податку КОАТУУ 3221800000), яку позивач подав 19.02.2020 року.

Таким чином, відповідач обгрунтовано стверджує про те, що позивачем не було подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, оскільки її прийняття підтверджується квитанцією №2 за реєстраційним номером 9029145846 від 19.02.2020 року.

В даному випадку звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за порядковим номером 1, КОАТУУ 3522581501 була подана, отримано електрону квитанцію про її прийняття, відмови в прийнятті податкової декларації зі сторони податкового органу не було. За таких обставин вважається, що податкова декларація є прийнятою. Отже податкова декларація прийнята податковим органом без зауважень. При цьому, контролюючий орган не надсилав позивачу повідомлень про відмову в прийнятті податкової декларації.

Отже, зазначення позивачем в декларації неправильного типу замість позначок 01 загальна і 04 звітна , необхідно було вказати 04 звітна у звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за порядковим номером 1, КОАТУУ 3522581501, яка була відправлена до ГУ ДПС у Кіровоградській області (Кіровоградський район), не стало підставою для її неприйняття.

Доказів того, що не подана звітна податкова декларація податковому органу за місцем розташування земельних ділянок, на чому обґрунтована відмова Головного управління Державної податкової служби у Київській області в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, відповідач не надав.

Крім того, суд зауважує про те, що у листі-відмові відповідач не зазначає конкретну причину такої відмови, не роз`яснює причини того, що подана позивачем декларація має помилку у визначенні типу декларації, вказуючи тільки на загальний факт неподання звітної декларації, що не відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, слідує та підтверджується наданими доказами, що платником податку були вчинені дії з метою відправлення контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України в межах строку, встановленою цією нормою.

Окрім того, суд враховує, що у даному випадку податковим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України.

Саме тому доводи відповідача щодо недотримання позивачем терміну подачі загальної податкової декларації платника 4 групи єдиного податку є необгрунтованими, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (п. 299.10 ст. 299 ПК України) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (п. 291.5 ст. 291 ПК України), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України не може бути або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача є протиправними, оскільки фактично позбавляють позивача права на підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2020 рік без належних на те правових підстав, що очевидно спростовує обгрунтованість прийнятого рішення з боку податкового органу.

Суд також зазначає, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача та не приймалося за наслідками перевірки рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/543/17, та в постанові від 29.03.2018 у справі №804/2321/17.

Таким чином, Головне управління Державної податкової служби у Київській області направляючи рішення платнику податку про його виключення з реєстру платників єдиного податку 4 групи з підстав та у порядку, не передбачених Податковим кодексом України, діяло протиправно та всупереч вимогам діючого законодавства, тому оскаржуване рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи ПП Агрофірма Могутнє та виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2020 є протиправним.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п.61 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року "Брумареску проти Румунії").

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5- рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").

Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 4 204,00 грн., отже такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377), викладене в листі вих. № 8935/10/10-36-53-04 від 12.03.2020 року про не набуття Приватним підприємством Агрофірма Могутнє (ЄДРПОУ 30285925) статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) поновити Приватне підприємство Агрофірма Могутнє (ЄДРПОУ 30285925) у реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з 01 січня 2020 року з наданням відповідного документального підтвердження.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) прийняти у Приватного підприємства Агрофірма Могутнє (ЄДРПОУ 30285925) загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік від 19.02.2020 року № 9029380859 та додаток до неї Відомості про наявність земельних ділянок від 19.02.2020 року №9029380827, а також розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік від 17.02.2020 року № 9027564685.

Стягнути на користь Приватного підприємства Агрофірма Могутнє (ЄДРПОУ 30285925) понесені судові витрати в розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.