Рішення

від 28.09.2020 по справі 340/2568/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2568/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-1: виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького (25022, м. Кропивницького, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 04055251)

відповідач-2: управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького (25022, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 68, код ЄДРПОУ 36200391)

про визнання протиправною відповіді та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через підсистему "Електронний суд", звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького про визнання протиправною відповіді та зобов`язання вчинити дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у березні 2020 року вона звернулася до виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати інформацію про наявність на території міста Кропивницького вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд. Оскільки у встановлений строк вона не отримала відповіді на цей запит, тому оскаржила до суду бездіяльність виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького щодо ненадання публічної інформації. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року у справі №340/1257/20 позивачці надіслано відповідь №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року, в якій вказано, що у зв`язку з тим, що інвентаризація земель житлової та громадської забудови на даний час не проводилася та за результатами земельні ділянки комунальної власності, які можуть бути використані для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, не формувалися, тому вільні земельні ділянки відсутні. Позивачка вважає таку відповідь протиправною відмовою у задоволенні її запиту на інформацію та зазначає, що відповідач, як розпорядник інформації, зобов`язаний володіти інформацією про вільні земельні ділянки, які можуть бути використані для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд. З цих підстав просить суд:

- визнати протиправною відповідь виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року щодо ненадання повної інформації на запит про доступ до публічної інформації від 31.03.2020 року;

- зобов`язати виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького повторно розглянути запит від 31.03.2020 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Кропивницький вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою судді від 14.07.2020 року відкрито провадження у справі за цим позовом та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 КАС України прийнято рішення здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад не наділені повноваженнями регулювання земельних відносин. Запит позивачки про надання інформації про вільні земельні ділянки, які можуть бути використані під забудову, був розглянутий розпорядником запитуваної інформації - міською радою міста Кропивницького. За наслідками розгляду запиту надано відповідь №Б-3864-39-із від 08.04.2020 року про відсутність вільних ділянок, що можуть бути надані для вказаних цілей. Відповідь на запит містить пряму та вичерпну відповідь на запитання запитувача, а саме про відсутність вільних земельних ділянок. З цих підстав представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 07.08.2020 року залучено до участі у справі другого відповідача - управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького та встановлено йому строк для подання відзиву на позов.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву до суду не подав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у березні 2020 року надіслала поштою до виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького запит на отримання публічної інформації від 31.03.2020 року, в якому просила надати інформацію про наявність на території міста Кропивницького вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відповідь просила направити на її поштову адресу. (а.с. 11)

Вказаний запит зареєстрований 06.04.2020 року у відділі по роботі зі зверненнями громадян міської ради міста Кропивницького за №Б-3864/39-із, а 07.04.2020 року - зареєстрований в управлінні земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького за №703. (а.с. 34)

Начальник управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького надав ОСОБА_1 письмову відповідь "Про розгляд запиту на інформацію" №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року, у якій повідомив, що інвентаризація земель житлової та громадської забудови на даний час не проводилася та за результатами земельні ділянки комунальної власності, які можуть бути використані для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, не формувалися, тому на даний час відсутні вільні земельні ділянки, що можуть бути надані для вказаних у запиті цілей. (а.с. 9 - 10)

Позивачка, стверджуючи, що вона не отримала відповіді на свій запит, у квітні 2020 року звернулася до суду Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький щодо ненадання публічної інформації за запитом від 31.03.2020 року та зобов`язати відповідача розглянути цей запит.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року у справі №340/1257/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність щодо ненаправлення відповіді ОСОБА_1 на її запит про отримання публічної інформації. Зобов`язано виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького направити ОСОБА_1 відповідь від 08.04.2020 року на її запит про отримання публічної інформації протягом п`яти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 35 - 41). Вказане судове рішення набрало законної сили 07.08.2020 року.

На виконання цього судового рішення позивачці разом із супровідним листом №3143/52-05-24 від 25.06.2020 року направлено відповідь №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року. (а.с. 8)

Отримавши вказаний лист, ознайомившись зі змістом відповіді №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року та не погоджуючись із нею, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно зі статтею 2 цього Закону його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. (частина 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації")

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію має містити зокрема загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію закріплений частиною 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" і є вичерпним.

Відповідно до цієї норми розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частинами 2, 3, 4, 5 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Статтею 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" унормовано право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Судом установлено, що позивачка звернулася до виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, як до розпорядника інформації, із запитом від 31.03.2020 року, в якому просила повідомити про наявність на території міста Кропивницького вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

У статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради.

Згідно зі статтею 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Статтею 12 Земельного кодексу України ("Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин") передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Аналіз вказаних законодавчих норма дає підстави для висновку, що виконавчі органи сільської, селищної, міської ради згідно з їхньою компетенцією зобов`язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 року (справа №359/7966/16-а), від 07.02.2020 року (справа №127/13810/17), від 14.05.2020 року (справа №127/5403/17).

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, стверджував, що повна та вичерпна відповідь на запит позивачки надана розпорядником інформації - міською радою міста Кропивницького та оформлена листом начальника управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року "Про розгляд запиту на інформацію". Посилався на те, що відповідно до розпорядження міського голови міста Кропивницького №12 від 19.01.2018 року "Про доступ до публічної інформації" відповіді за запитами на інформацію надаються виконавчим органом міської ради без статусу юридичної особи, який нею володіє, або є її розробником, за підписом секретаря міської ради, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконавчого комітету міської ради, а виконавчим органом міської ради, що є юридичною особою, за підписом керівника такого виконавчого органу. (а.с. 52)

Суд зазначає, що виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького та управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького є окремими виконавчими органами міської ради міста Кропивницького (у розумінні статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") та окремими розпорядниками інформації - суб`єктами владних повноважень (у розумінні статей 12, 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Відповідно до Положення про управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Міської ради міста Кропивницького, затвердженого рішенням Міської ради міста Кропивницького від 21.12.2017 року №1398, Упрaвлiння є виконавчим органом Міської ради міста Кропивницького. Управління підзвітне та пiдконтpольне Міській раді міста Кропивницького, підпорядковане Виконавчому комітету Міської ради міста Кропивницького, міському голові міста Кропивницького та заступнику міського голови. Управління є відповідальним за виконання частини повноважень виконавчих органів міської ради, покладених на нього у встановленому порядку.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2. цього Положення основними завданнями Управління є забезпечення реалізації повноважень Міської ради міста Кропивницького у галузі земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища відповідно до чинного законодавства; забезпечення реалізації повноважень Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 3.1 Положення основними функціями управління є виконання повноважень із вилучення (викупу) земельних ділянок, надання під забудову та для інших потреб земельних ділянок у користування, передачі земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.

Суд зазначає, що обставини розгляду відповідачем-1 запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 31.03.2020 року були предметом дослідження в адміністративній справі №340/1257/20.

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року у справі №340/1257/20, у якій брали участь ті самі сторони, установлено, що розпорядником інформації про наявність на території міста Кропивницького вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову, є виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького.

Наведені обставини свідчать про обов`язок саме відповідача-1, який є розпорядником інформації про наявність на території міста Кропивницького вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову, яка за своїм правовим статусом є публічною, надати на запит ОСОБА_1 від 31.03.2020 року таку інформацію та підготувати відповідь.

До цього часу такий обов`язок відповідачем-1 не виконаний, а адресований йому запит позивачки на інформацію був розглянутий іншим суб`єктом владних повноважень - управлінням земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького.

Досліджуючи зміст відповіді начальника управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького "Про розгляд запиту на інформацію" №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року, яку оскаржує позивачка, суд установив, що у ній з посиланням на норми абзацу 2 частини 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частини 1 статті 79, статті 79-1 Земельного кодексу України, частини 1 статті 35 Закону України "Про землеустрій", пункт 7 розділу УІІ Закону України "Про Державний земельний кадастр", повідомлено про те, що інвентаризація земель житлової та громадської забудови на даний час не проводилася та за результатами земельні ділянки комунальної власності, які можуть бути використані для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, не формувалися, на даний час відсутні вільні земельні ділянки, що можуть бути надані для вказаних у запиті цілей.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про землеустрій" інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №476 затверджено Порядок проведення інвентаризації земель, який визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.

Згідно з пунктами 2- 6, 8 цього Порядку інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

Інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.

Об`єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки.

Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.

Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.

Суд зазначає, що непроведення інвентаризації земель житлової та громадської забудови у місті Кропивницькому, на що посилаються відповідачі, не свідчить про відсутність на території міста Кропивницького земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, а непроведення органом місцевого самоврядування інвентаризації земель не може бути підставою для відмови у наданні запитувачам інформації про такі землі, якою повинен володіти виконавчий орган міської ради.

Оскільки позивачка у запиті на інформацію просила відповідача - 1 надати інформацію про наявність на території м. Кропивницького вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову, а не про наявність земельних ділянок, сформованих за наслідками інвентаризації земель житлової та громадської забудови у місті Кропивницькому, тому відповідь управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького "Про розгляд запиту на інформацію" №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року не може вважатися повною та достовірною.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача-2 щодо надання ОСОБА_1 у відповіді №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року неповної інформації на її запит від 31.03.2020 року є протиправними, а позов слід задовольнити, зобов`язавши відповідача-1 розглянути цей запит та надати позивачці відповідь.

Судові витрати у справі сторонами не понесені.

Відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 371 КАС України рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктом 1 частини 1 статті 263 цього Кодексу, виконуються негайно.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького (25022, м. Кропивницького, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 04055251), управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького (25022, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 68, код ЄДРПОУ 36200391) задовольнити.

Визнати протиправними дії управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища міської ради міста Кропивницького щодо надання ОСОБА_1 неповної інформації у відповіді №Б-3864/39-із від 08.04.2020 року на її запит на інформації від 31.03.2020 року.

Зобов`язати виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького розглянути запит на інформацію від 31.03.2020 року, поданий ОСОБА_1 (зареєстрований 06.04.2020 року за №Б-3864/39-із), та надати їй відповідь.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш