ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2474/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.,
представника позивача - Марченко Г.І.,
представника відповідача - Кривцун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗТОРГ і К" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
14 травня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним № 5152/10/05-99-40-01-18 від 01 липня 2019 року;
зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області надати позивачу ліцензію на торгівлю пальним за період з 01 липня по 04 серпня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність спірного рішення. Зазначав, що в установленому законом порядку та строк надав контролюючому органу повний пакет документів для видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, однак за результатами розгляду документів Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗТОРГ і К" відповідач протиправно відмовив у видачі ліцензій.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
19 червня 2020 року засобами поштового зв`язку судом одержано відзив контролюючого органу на позов, у яких відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області заперечує проти позову, вказуючи на те, що подані ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" документи виключають можливість видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, оскільки контролюючому органу не надано документів, які б підтверджували право власності, право користування або інше право землекористування позивача земельною ділянкою, на якій розташовані його об`єкти роздрібної торгівлі пальним. Натомість, позивач приєднав до своїх заяв документи, які свідчать про те, що майнові права на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти роздрібної торгівлі пальним ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К", належать третій особі - ТОВ "Архів". За викладених обставин контролюючий орган вважає спірне рішення обґрунтованим, правомірним та таким, що винесено за достатніх правових підстав /т. ІІ а.с. 58-60/.
Відповідач Головне управління ДФС у Донецькій області правом на подання відзиву не скористався.
У відповіді на відзив представник позивача наполягав на протиправності спірного Рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним № 5152/10/05-99-40-01-18 від 01 липня 2019 року /т. ІІ а.с 82-85/.
28 липня 2020 року засобами поштового зв`язку судом отримано заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких контролюючий органи вказував на хибність тверджень представника позивача, а також зазначає, що незважаючи на фактичне отримання спірного рішення ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" 10 квітня 2020 року, останній був обізнаний з його змістом значно раніше, оскільки з повторними заявами звернувся до ГУ ДФС в Донецькій області вже 30 липня 2019 року. За викладених обставин, відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом /т. ІІ а.с. 95-97, 99-101/.
Ухвалою від 22 липня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 41277492) основним напрямком господарської діяльності якого є діяльність у сфері роздрібної торгівлі пальним. Позивач у встановленому законом порядку зареєстрований платником податку на додану вартість.
Для здійснення власної господарської діяльності позивачем 25 червня 2019 року до ГУ ДФС в Донецькій області подано заяви з пакетом документів для отримання ліцензій для торгівлі пальним на автозаправних станціях: АЗС № 1-2 (вул. Радянська, 112 смт. Олександрівка, Олександрівський район, Донецька область), АЗС № 10 вул. Октябрська, 10, с. Шахтове, Добропільський район, Донецька область), АЗС № 4 (вул. Білозерська, 31, смт. Святогорівка, Добропільський район, Донецька область), АЗС № 4а (вул. Чарикова, 1А, с. Очеретине, Олександрівський район, Донецька область), АЗС № 3 (вул. Мінеральна, 5, смт. Святогорівка, Добропільський район, Донецька область), АЗС № 3а (вул. Асфальтна, 26, с. Іверське, Олександрівський район, Донецька область), АЗС № 2 (вул. Залізнична, 4а, с. Новоукраїнка, Добропільський район, Донецька область) /т. І а.с. 95-234/.
За результатами розгляду поданих документів Головне управління ДФС у Донецькій області прийняло Рішення про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним № 5152/10/05-99-40-01-18 від 01 липня 2019 року, мотивоване неподанням ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" документів, що підтверджують право власності або право користування земельними ділянками, або інше передбачене право землекористування на земельні ділянки, на яких розташовано об`єкти оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинних на дату подання заяви та/або на дату введення таких об`єктів в експлуатацію /т. І а.с. 22-25/.
Матеріалами справи підтверджено, що вищевказане рішення позивачу вручене 10 квітня 2020 року.
Не погодившись з Рішенням про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним № 5152/10/05-99-40-01-18 від 01 липня 2019 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню та діям суб`єкта владних повноважень, а також відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
У розумінні Закону України "Про ліцензування господарської діяльності" (далі - Закон № 222) ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров`я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом 7 частини першої статті 7 Закону № 222 передбачено, що виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Частиною двадцятою статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно вимог частини восьмої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Відтак, здійснення господарської діяльності позивача можливе лише за наявності у нього ліцензій на роздрібну торгівлю пальним.
Положеннями підпункту 19-1.1.13 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.
Таким чином, органом ліцензування, уповноваженим на видачу спірних ліцензій позивачу є Головне управління ДФС в Донецькій області.
За правилами частин 32, 33, 34 статті 15 Закону № 481 ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію; у заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального); суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним;
Частинами 38, 39, 40, 41 статті 15 Закону № 481 передбачено, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального; відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник; у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.
Згідно вимог частини 45 статті 15 Закону № 481 вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Частиною 46 статті 15 Закону № 481 врегульовано, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що під час звернення позивача із заявами про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" приєднало до неї копії договорів оренди нежитлових приміщень, за умовами яких ТОВ "Архів" (орендодавець) передає, а ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" (орендар) приймає у строкове користування та володіння АЗС № 1-2 (вул. Радянська, 112 смт. Олександрівка, Олександрівський район, Донецька область), АЗС № 10 (вул. Октябрська, 10, с. Шахтове, Добропільський район, Донецька область), АЗС № 4 (вул. Білозерська, 31, смт. Святогорівка, Добропільський район, Донецька область), АЗС № 4а (вул. Чарикова, 1А, с. Очеретине, Олександрівський район, Донецька область), АЗС № 3 (вул. Мінеральна, 5, смт. Святогорівка, Добропільський район, Донецька область), АЗС № 3а (вул. Асфальтна, 26, с. Іверське, Олександрівський район, Донецька область), АЗС № 2 (вул. Залізнична, 4а, с. Новоукраїнка, Добропільський район, Донецька область) /т. І а.с. 113-114, 131-132, 163-164, 182-183, 202-203, 233-234/.
Крім того, до кожної із заяв приєднано копії договорів оренди землі, укладених між ТОВ "Архів" та відповідними районними державними адміністраціями /т. І. а.с. 81-84, 121-124, 150-153, 170-173, 189-192, 218-222/. Зі змісту вказаних договорів, а також відомостей ДЗК та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності випливає, що право користування земельними ділянками, на яких розташовані орендовані позивачем АЗС (вул. Радянська, 112, смт. Олександрівка, Олександрівський район, Донецька область, вул. Октябрська, 10, с. Шахтове, Добропільський район, Донецька область, вул. Білозерська, 31, смт. Святогорівка, Добропільський район, Донецька область, вул. Чарикова, 1А, с. Очеретине, Олександрівський район, Донецька область, вул. Мінеральна, 5, смт. Святогорівка, Добропільський район, Донецька область, вул. Асфальтна, 26, с. Іверське, Олександрівський район, Донецька область, вул. Залізнична, 4а, с. Новоукраїнка, Добропільський район, Донецька область) належить ТОВ "Архів".
Відтак, під час звернення до відповідача із заявами про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, позивачем не забезпечено надання документів, які б підтверджували наявність у ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" права власності або права користування земельною ділянкою, або іншого передбаченого законодавством права землекористування на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення. Документи на підтвердження наявності у ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" права на використання відповідних земельних ділянок контролюючому органу не надавались.
Посилання позивача на положення статті 377 Цивільного кодексу України, як на підставу для автоматичного переходу права користування земельними ділянками в момент оформлення права оренди розміщених на них споруд, відхиляються судом з огляду на те, що доказів реєстрації зазначеного речового права контролюючому органу надано не було.
Так, у розумінні частини другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обстеження" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Представником позивача не спростовано того факту, що реєстрація речових прав на земельні ділянки, на яких розташовані орендовані ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" АЗС не проводилась.
Крім того, частина друга статті 377 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
З аналізу наявних у матеріалах справи договорів оренди нежитлових приміщень встановлено, що останні не містять відомостей, передбачених частиною другою статті 377 Цивільного кодексу України, а відтак ідентифікувати земельні ділянки, на яких розташовані орендовані позивачем АЗС з вищевказаних договорів неможливо.
Таким чином, під час звернення до контролюючого органа із заявами про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, ТОВ "НАФТОГАЗТОРГ і К" не забезпечило надання усіх передбачених частиною 38 статті 15 Закону № 481 документів, а саме: документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення.
Посилання представника позивача на порушення контролюючим органом порядку вручення рішення про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом, оскільки спеціальний Закон № 481, який регулює порядок видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, не передбачає жодних вимог щодо порядку вручення суб`єкту господарювання рішення, прийнятого органом ліцензування за результатами розгляду поданих документів.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У дослідженому судом випадку відповідачами доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення, а позивачем не надано доказів на спростування наявності підстав для його прийняття.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗТОРГ і К" (вул. Котляревського, 1/27, оф. 105, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ЄДРПОУ 41277492) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ЄДРПОУ 43142826), Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 вересня 2020 року.
Суддя А.О. Чеснокова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2020 |
Оприлюднено | 29.09.2020 |
Номер документу | 91810991 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні