Рішення

від 28.09.2020 по справі 520/7670/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 р. № 520/7670/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Пелих С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Норок-Комерс (м. Харків, вул. Плеханівська, 40, кв. 52) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Норок-Комерс звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати противоправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від14.05.2020 року №1564075/40301733, від 20.05.2020 року №1572529/40301733, від 22.05.2020 року №1577477/40301733, від 22.05.2020 року №1577478/40301733, від 22.05.2020 року №1577479/40301733, від 22.05.2020 року №1577480/40301733, від22.05.2020року№1577484/40301733, від 22.05.2020; №1577481/40301733, від 22.05.2020 року №1577482/40301733, від 22.05.2020 року №1577483/40301733, від 21.05.2020 року №1574539/40301733, від 21.05.2020 року №1574541/40301733, від 21.05.2020 року №1574540/40301733, від 21.05.2020 року №1574543/40301733 та від 21.05.2020 року №1574542/40301733. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складені ТОВ НОРОК-КОМЕРС податкові накладні№1 від 25.01.2020 року, №2 від 25.01.2020 року, №1 від 03.02.2020 року, №2 від 04.02.2020 року, №3 від 05.02.2020 року, №4 від 06.02.2020 року, №5 від 07.02.2020 року, №6 від 08.02.2020 року, №7 від 08.02.2020 року, №8 від 08.02.2020 року, №9 від 18.02.2020 року, №10 від 20.02.2020 року, №11 від 21.02.2020 року, №12 від 22.02.2020 року та №13 від 22.02.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ НОРОК-КОМЕРС уклало Договір поставки №1 від 20.01.2020 року з ТОВ БУДИНОК ПРОДУКТІВ . Відповідно до умов договоруТОВ НОРОК-КОМЕРС (Постачальник) зобов`язувалось поставити товар, кількість та асортимент якого зазначено у видаткових накладних,ТОВ БУДИНОК ПРОДУКТІВ (Покупець) на умовах EXW (склад Постачальника).

Згідно п. 3.1 договору приймання-передача товару здійснюється за адресами: м. Харків, пр-т Московський, 257 та м. Харків, пр-т Московський, 259.

Відповідно до умов договору ТОВ НОРОК-КОМЕРС на підставі видаткових накладних №РН-0000001 від 25.01.2020 року, №РН-0000002 від 25.01.2020 року, №РН- 0000005 від 03.02.2020 року, №РН-0000006 від 04.02.2020 року, №РН-0000007 від

05.02.2020 року, №РН-0000008 від 05.02.2020 року, №0000009 від 06.02.2020 року, №РН- 0000010 від 07.02.2020 року, №РН-0000011 від 08.02.2020 року, №РН-0000012 від

08.02.2020 року, №РН-0000013 від 08.02.2020 року, №РН-0000014 від 18.02.2020 року, №РН-0000015 від 20.02.2020 року, №РН-0000016 від 21.02.2020 року, №РН-0000017 від

22.02.2020 року та №РН0000018 від 22.02.2020 року відпустило товар - тушки курчат- бройлерів 1 та 2 категорії загальною вагою 62 080 кг на загальну суму 2 236 331,52 грн., у т. ч. ПДВ 372 771,92 грн.

Розрахунки за відвантажений товар проводились шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ НОРОК-КОМЕРС .

Підприємством складені податкові накладні№1 від 25.01.2020 року, №2 від 25.01.2020 року, №1 від 03.02.2020 року, №2 від 04.02.2020 року, №3 від 05.02.2020 року, №4 від

21.02.2020 року, №5 від 07.02.2020 року, №6 від 08.02.2020 року, №7 від 08.02.2020 року, №8 від 08.02.2020 року, №9 від 18.02.2020 року, №10 від 20.02.2020 року, №11 від 21.02.2020 року, №12 від 22.02.2020 року та №13 від 22.02.2020 року на загальну суму2 236 331,52 грн., у т. ч. ПДВ 372 771,92 грн. та направлено їх для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Позивачем було отримано квитанції про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних, згідно яких реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена.

В квитанціях зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкових накладних: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН\РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН\РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку із незгодою з підставами зупинення реєстрації вказаних накладних, позивачем направлену на адресу контролюючого органу повідомлення від 07.05.2020 № 1, від 14.05.2020 № 2, від 15.05.2020 № 3, від 18.05.2020 № 4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.05.2020 року №1572529/40301733, від 22.05.2020 року №1577477/40301733, від 22.05.2020 року №1577478/40301733, від 22.05.2020 року №1577479/40301733, від 22.05.2020 року №1577480/40301733, від 22.05.2020 року №1577484/40301733, від 22.05.2020 року №1577481/40301733, від 22.05.2020 року №1577482/40301733, від 22.05.2020 року №1577483/40301733, від 21.05.2020 року №1574539/40301733, від 21.05.2020 року №1574541/40301733, від 21.05.2020 року №1574540/40301733, від 21.05.2020 року №1574543/40301733 та від 21.05.2020 року №1574542/40301733 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичної „ забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (ст.72 ПК України).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Відповідним Законом було доповнено статтю 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 наступного змісту: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу .

У відповідності до вимог п. 74.2 ст. 72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Змінами до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу (Закон № 2245-VIII від 07.12.2017) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На засіданні Уряду 21 лютого 2018 р. було прийнято постанову Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних яку зареєстровано за № 117.

Таким чином, процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на даний час регламентована: Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями); Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30620; Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29 грудня 2010 р. №1246 (зі змінами та доповненнями); Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок зупинення) та Наказом ДФСУ від 21 березня 2018 року N 144 "Про затвердження Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків", які замінили собою Постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій та Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620.

У відповідності до вимог п. 12 Постанови №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567, Моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:1)обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з Порядком зупинення №117 введено трирівневу систему моніторінгу.

На першому етапі ПН/РК аналізуються за "відсічними" критеріями на предмет відповідності трьом ознакам, наведеним у п. 3.

Коли немає відповідності жодній з цих ознак і номенклатура ПН/РК відсутня в Таблиці даних, такі ПН/РК блокуються у випадках: якщо платник відповідає критеріям ризиковості; якщо платник не має позитивної податкової історії, і при цьому ПН/РК відповідає критеріям ризиковості операцій.

Критерії ризиковості умовно можна поділити на загальні, які діють по всій території України та затверджені ДФС і Мінфіном, і спеціальні, що встановлюються територіальними органами ДФС лише для визначеної території.

Платник ПДВ визнаватиметься ризиковим автоматично: якщо зареєстрований/перереєстрований на недійсні та підроблені документи; особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; переданий у володіння чи управління підставним особам; проводить фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та керівників; існує обвинувальний вирок суду щодо посадових осіб платника за ст. 205 Кримінального кодексу України.

Якщо до контролюючого органу надійде інформація, відповідно до якої платник ПДВ перестав відповідати вищезазначеним критеріям, то в день її отримання він виключається із Переліку.

Спеціальні критерії можуть встановлюватись місцевими органами ДФС на власний розсуд, але у визначеному ДФС діапазоні.

Платник ПДВ визнаватиметься ризиковим за рішенням регіональних комісій, якщо: зареєстрований/перереєстрований на непідконтрольній Україні території (ОРДЛО, Крим); зареєстрований платником ПДВ менше 3-х місяців; не має відкритих банківських рахунків, окрім рахунків у органах Держказначейства (не стосується фізичних осіб-підприємців та бюджетних установ); його посадова особа та/або засновник займали аналогічну посаду у суб`єкта господарювання, ліквідованого за процедурою банкрутства протягом останніх 3-х років; ним не було подано фінансову звітність за останній звітний період (для юридичних осіб, платників податку на прибуток); мається податкова інформація про наявність ознак здійснення платником ризикових операцій.

При цьому ризиковість операцій визначатиметься за одним із 4-х критеріїв: критерій 1 застосовуватиметься, якщо операція одночасно відповідатиме таким ознакам:1) обсяг постачання товару/ послуги за поданою на реєстрацію ПН/РК дорівнює або перевищує величину залишку товарів/послуг. У свою чергу залишок визначається як різниця обсягу придбання/ ввезення з 01.01.2017 р. товару/ послуги (за винятком звільнених від ПДВ операцій або тих, у яких ставка становить 0%), збільшеного в 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги за цей період;2) переважання у такому залишку більше 75% ризикових товарів/ послуг, визначених ДФС;3) відсутність товару/послуги в поданій на реєстрацію ПН у Таблиці даних платника податку, як товару/ послуги, що на постійній основі постачається/виготовляється; критерій 2 полягає у відсутності ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю такими підакцизними товарами, як:1) спирт етиловий, інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; критерій 3 полягає у тому, що про платника податку, який реєструє таку ПН на пальне, на дату її складання відсутній актуальний запис у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального; критерій 4 стосується розрахунків коригування, якими передбачається зміна номенклатури товарів/послуг (для товарів - зміна перших 4-х цифр кодів згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - перших 2-х цифр кодів за ДКПП) за умови відсутності такого товару/послуги у Таблиці даних платника.

Якщо платники ПДВ відповідають встановленим критеріям ризиковості щодо них проводиться засідання Комісії територіального органу ДФС на якому вирішується, чи включати таку особу до переліку ризикових суб`єктів господарювання чи ні.

Також, на аналогічних засіданнях може вирішуватись питання про виключення суб`єктів господарювання з такого переліку.

У випадку, якщо платник перестає відповідати вказаним вище критеріям, він виключається із Переліку на підставі рішення комісії.

На суб`єкта господарювання, щодо якого прийнято рішення про включення його до переліку ризикових суб`єктів заводиться облікова картка із зазначенням причини внесення до такого переліку.

Додатково, органом ДФС приймається рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податків і, якщо щодо особи прийнято рішення про неврахування таких даних, кожна податкова декларація такого суб`єкта господарювання підлягатиме блокуванню і щодо кожної операції доведеться доводити її реальність відповідними підтверджуючими документами та поясненнями.

Наявність у платника позитивної податкової історії визначатиметься за одним із таких показників:1) обсяг постачання на одного покупця, платника ПДВ, за зареєстрованими у поточному місяці ПН/РК (з урахуванням поданою на реєстрацію ПН/РК) не перевищує 150 тис. грн.; 2) обсяг постачання за останні півроку за зареєстрованими ПН/ РК, які не підлягають наданню отримувачу, становить більше 50% від загального обсягу постачання товарів/послуг за всіма іншими ПН/РК; 3) придбання і постачання одного товару або послуги за останні півроку складають більше 50% від загальної суми усіх інших товарів/послуг; 4) платник на постійній основі, протягом будь-яких 4-х місяців з останніх 6-и, реєструє ПН/РК на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом, по яким обсяг постачання становить 20% від загального обсягу; 5) відображена у звітності залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного періоду складає більше 1 млн грн за умови, що керівник та засновник такого платника з 01.01.2017 р. не змінювалися; 6) наявність власних (орендованих) земельних ділянок площею понад 200 га або станом на 01.01.2018 р. орендованих земельних ділянок комунальної/державної форми власності площею понад 0,5 га, що задекларовані до 20.02.2018 р.; 7) сума ЄСВ, сплаченого за останній рік на одного працюючого, перевищує в 1,5 рази суму ЄСВ, яка сплачується з мінімальної заробітної плати, за умови, що керівник та засновник такого платника з 01.01.2017 р. не змінювалися; 8) загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ, податків та зборів (крім суми ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України), становить більше 5 млн. грн.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що Державною податковою службою України, як суб`єктом владних повноважень під час реалізації повноважень, не дотримано одного з обов`язкових складових принципу верховенства - правової визначеності, оскільки у відповіді контролюючий орган не навів чітких ознак ризикової діяльності платника податку, не довів наявність таких ознак у діях платника, не було зазначено жодних відомостей про виявлені факти за наслідком опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, не вказано який вплив має отримана контролюючим органом податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях платника, що свідчить про можливе здійснення позивачем ризикових операцій.

Податковим органом було використано податкову інформацію, однак інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування. Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов`язане із самою протиправністю дій.

Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов`язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Норок-Комерс (м. Харків, вул. Плеханівська, 40, кв. 52) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2020 року №1564075/40301733, від 20.05.2020 року №1572529/40301733, від 22.05.2020 року,№1577477/40301733, від 22.05.2020 року №1577478/40301733, від 22.05.2020 року,№1577479/40301733, від 22.05.2020 року №1577480/40301733, від 22.05.2020 року,№1577484/40301733, від 22.05.2020 року №1577481/40301733, від 22.05.2020 року, №1577482/40301733, від 22.05.2020 року №1577483/40301733, від 21.05.2020 року, №1574539/40301733, від 21.05.2020 року №1574541/40301733, від 21.05.2020 року №1574540/40301733, від 21.05.2020 року №1574543/40301733 та від 21.05.2020 року №1574542/40301733.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складені ТОВ НОРОК-КОМЕРС податкові накладні №1 від 25.01.2020 року, №2 від 25.01.2020 року, №1 від 03.02.2020 року, №2 від 04.02.2020 року, №3 від 05.02.2020 року, №4 від 06.02.2020 року, №5 від 07.02.2020 року, №6 від 08.02.2020 року, №7 від 08.02.2020 року, №8 від 08.02.2020 року, №9 від 18.02.2020 року, №10 від 20.02.2020 року, №11 від 21.02.2020 року, №12 від 22.02.2020 року та №13 від 22.02.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Норок-Комерс (код ЄДРПОУ 40301733) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2020.

Суддя В.В. Єгупенко