Постанова

від 22.12.2020 по справі 520/7670/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 р.Справа № 520/7670/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., повний текст складено 28.09.20 року) по справі № 520/7670/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норок-Комерс"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Норок-Комерс" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати противоправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2020 №1564075/40301733, від 20.05.2020 №1572529/40301733, від 22.05.2020 №1577477/40301733, від 22.05.2020 №1577478/40301733, від 22.05.2020 №1577479/40301733, від 22.05.2020 №1577480/40301733, від 22.05.2020 №1577484/40301733, від 22.05.2020; №1577481/40301733, від 22.05.2020 №1577482/40301733, від 22.05.2020 №1577483/40301733, від 21.05.2020 №1574539/40301733, від 21.05.2020 №1574541/40301733, від 21.05.2020 №1574540/40301733, від 21.05.2020 №1574543/40301733, від 21.05.2020 №1574542/40301733;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складені ТОВ Норок-Комерс податкові накладні №1 від 25.01.2020, №2 від 25.01.2020, №1 від 03.02.2020, №2 від 04.02.2020, №3 від 05.02.2020, №4 від 06.02.2020, №5 від 07.02.2020, №6 від 08.02.2020, №7 від 08.02.2020, №8 від 08.02.2020, №9 від 18.02.2020, №10 від 20.02.2020, №11 від 21.02.2020, №12 від 22.02.2020 та №13 від 22.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не враховано доводи відповідача, а саме, що надані позивачем контролюючому органу документи, не підтверджують придбання ТМЦ, зокрема не надано документів щодо витрат на складські приміщення чи витрат на зберігання ТМЦ та актів прийому-передачі ТМЦ, тому рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними.

Позивач, державна податкова служба України (далі - відповідач 2) не надали відзиви на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що видами діяльності ТОВ Норок-Комерс є: виробництво м`яса, оптова торгівля живими тваринами, оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

20.01.2020 між ТОВ Норок-Комерс (постачальник) та ТОВ Будинок продуктів (покупець) укладено договір поставки № 1, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар (сировину), кількість та асортимент якого визначено у видатковій накладній, що визнається сторонами специфікацією, яка додається до договору (т. 1 а.с. 110-114).

На виконання Договору позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні:

-№ 1 від 25.01.2020 на суму 174 420,00 грн., в тому числі ПДВ 29 070,00 грн;

-№ 1 від 03.02.2020 на суму 204 996,00 грн., в тому числі ПДВ 33 166,00 грн;

-№ 2 від 25.01.2020 на суму 70 440,00 грн., в тому числі ПДВ 11 740,00 грн;

-№ 2 від 04.02.2020 на суму 69 336,00 грн., в тому числі ПДВ 11 556,00 грн;

-№3 від 05.02.2020 на суму 45 062,64 грн., в тому числі ПДВ 7 510,44 грн;

-№ 4 від 06.02.2020 на суму 22 159,20 грн., в тому числі ПДВ 3 693,20 грн;

-№ 5 від 07.02.2020 на суму 68 376,00 грн., в тому числі ПДВ 11 396,00 грн;

-№ 6 від 08.02.2020 на суму 56 347,20 грн., в тому числі ПДВ 9 391,20 грн;

-№ 7 від 08.02.2020 на суму 168 600,00 грн., в тому числі ПДВ 28 100,00 грн;

-№8 від 08.02.2020 на суму 67 464,00 грн., в тому числі ПДВ 11 244,00 грн;

-№ 9 від 18.02.2020 на суму 367 200,00 грн., в тому числі ПДВ 61 200,00 грн;

-№ 10 від 20.02.2020 на суму 387 120,00 грн., в тому числі ПДВ 64 520,00 грн;

-№ 11 від 21.02.2020 на суму 312 843,60 грн., в тому числі ПДВ 52 140,60 грн;

-№ 12 від 22.02.2020 на суму 193 620,00 грн., в тому числі ПДВ 32 270,00 грн;

-№ 13 від 22.02.2020 на суму 28 646,88 грн., в тому числі ПДВ 4 774,48 грн (т. 1 а.с. 42-71).

За наслідками надіслання податкової накладної № 1 від 25.01.2020 до податкового органу 31.01.2020 позивач отримав квитанцію про те, що: документи прийнято, проте реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем зазначено відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (т. 1 а.с. 72-73).

11.02.2020, 28.02.2020, 13.03.2020 контролюючим органом складено квитанції про те, що: документи прийнято, проте реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації зазначених вище податкових накладних відповідачем зазначено що податкові накладні відповідають вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (т. 1 а.с. 74-101).

07.05.2020, 14.05.2020, 15.05.2020, 18.05.2020 позивачем направлено податковому органу пояснення та копії первинних документів в підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, а саме: пояснення, договір поставки № 1 від 20.01.2020, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, виписки за рахунками, договір позички житлового приміщення № 1 від 03.01.2019, договір відповідального зберігання № 5 від 20.01.2020, договір відповідального зберігання № 6 від 20.01.2020, штатний розпис, договір поставки № 55/19 від 30.12.2019, рахунки на оплату, декларації виробника, платіжні доручення, договір поставки № ХФ-2012/19 від 20.12.2019, додаток до договору від 20.12.2019, податкові накладні (т. 1 а.с. 102-250, т. 2 а.с. 1-71).

За результатами розгляду отриманих документів, комісія ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісія ГУ ДПС у Харківській області), прийняла рішення:

-№ 1577481/40301733 від 22.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 08.02.2020;

-№ 1564075/40301733 від 14.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 25.01.2020;

-№ 1577483/40301733 від 22.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 08.02.2020;

-№ 1577479/40301733 від 22.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 05.02.2020;

-№ 1574542/40301733 від 21.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 22.02.2020;

-№ 1577484/40301733 від 22.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 07.02.2020;

-№ 1577480/40301733 від 22.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 06.02.2020;

-№ 1577478/40301733 від 22.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.02.2020;

-№ 1577477/40301733 від 22.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 03.02.2020;

-№ 1572529/40301733 від 20.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 25.01.2020;

-№ 1574539/40301733 від 21.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 18.02.2020;

-№ 1574541/40301733 від 21.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 20.02.2020;

-№ 1574540/40301733 від 21.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 21.02.2020;

-№ 1574543/40301733 від 21.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 22.02.2020;

-№ 1577482/40301733 від 22.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 08.02.2020 (т. 1 а.с. 12-41).

Підставою для прийняття рішень зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Додатково зазначено, що відсутні документи щодо зберігання - складські документи, акти.

Не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних та відмова в їх реєстрації здійснена за відсутності передбачених законом підстав.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Положеннями пункту 201.16 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відтак, встановлена контролюючим органом невідповідність податкової накладної жодній з ознак безумовної реєстрації є підставою для її перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника, а також критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з п.п. 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 25.01.2020, №1 від 03.02.2020, №2 від 04.02.2020, №3 від 05.02.2020, №4 від 06.02.2020, №5 від 07.02.2020, №6 від 08.02.2020, №7 від 08.02.2020, №8 від 08.02.2020, №9 від 18.02.2020, №10 від 20.02.2020, №11 від 21.02.2020, №12 від 22.02.2020 та №13 від 22.02.2020 платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, контролюючим органом не надано жодних доказів невідповідності податкових накладних ознакам безумовної реєстрації та підстав для перевірки позивача щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи оцінку квитанції від 31.01.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 25.01.2020 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 117) у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналізуючи вищенаведені правові положення, колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом посилання на пп. 1.6 п.1 Критеріїв та пропонування надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 по справі № 822/1817/18, від 28.11.2019 по справі №1640/2650/18.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладної, відповідач послався на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідно до якого ризиковості платника податку належать такі критерії:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч норм пп.16.1.3. п.16.1. ст.16 та п.46.2. ст.46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Контролюючим органом не зазначено у квитанції про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що у квитанціях, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, та які досліджувалась судом першої інстанції, відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Крім того, колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіна від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Зі змісту оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних вбачається, що вони не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є "ненадання платником податків копій первинних документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Колегія суддів зазначає, що ДПС у квитанціях не конкретизовано, саме які документи позивач мав надати, а після отримання наданих позивачем документів не зазначила, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Оскаржувані рішення не містять зазначення конкретної інформації щодо причин та підстав відмови в реєстрації.

У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних поноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18, від 10.04.2020 по справі № 819/330/18 .

Колегія суддів зазначає, що у спірних рішеннях податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Так, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Доводи скаржника про ненадання позивачем складських документів та актів прийому передачі ТМЦ колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідачем у рішеннях не конкретизовано перелік документів яких, на думку останнього, недостатньо для реєстрації спірних накладних, а лише зазначено зокрема: відсутні складські документи, акти.

Крім того, колегія суддів зауважує, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року по справі № 520/7670/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 24.12.2020 року