Рішення

від 28.09.2020 по справі 560/2377/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2377/20

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення 28 сесії сьомого скликання Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 22.06.2018 року № 42-28/2018. Також просить зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву розробника проекту землеустрою про погодження проекту землеустрою щодо відведення позивачеві земельної ділянки, зобов`язавши прийняти відповідне рішення згідно з вимогами закону.

Покликається на те, що у 2009 році він отримав згоду на розробку проекту землеустрою (рішення Дашковецької сільської ради від 15 грудня 2009 року) щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність із земель сільськогосподарського призначення Дашковецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства. У подальшому позивач замовив у ФОП ОСОБА_2 розробку проекту землеустрою, який був поданий останнім на розгляд Дашковецької сільської ради для його погодження.

Під час розгляду іншої справи позивачу стало відомо про те, що рішенням Дашковецької сільської ради від 22.06.2018 року №42-28/2018 заяву ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, отже проект землеустрою не було погоджено, що позивач вважає безпідставним, оскільки підстави для відмови не відповідають вимогам Земельного кодексу України.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач подав заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої судом було відмовлено. Ухвала суду не оскаржена.

Відповідачем поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що рішення сільської ради від 15.12.2009 року, на яке посилається позивач, та яким йому начебто було надано згоду на розробку проекту землеустрою, сільською радою не приймалось, відтак дозвіл на розроблення проекту землеустрою позивачу також не надавався. Крім того, відповідач посилається на те, що позивач отримав згоду на розроблення землевпорядної документації з послідуючою передачею в оренду земельної ділянки, стосовно якої виникли правовідносини, однак не на одержання її у власність. Крім того зазначає, що проект землеустрою, поданий проектувальником сільській раді, не був погоджений відповідно до норм статті 186-1 Земельного кодексу України, а тому рішення відповідача є законним, а позов не підлягає задоволенню.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Статтею 25 Закону України №280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради (ст. 59 Закону України №280/97-ВР)

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність врегульовано ст.118 ЗК України.

Згідно з ч. 8,9 статті 118 ЗК України відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються, зокрема, органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту ч. 4,5,6 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (...) розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Отже, з аналізу норм Земельного кодексу вбачається, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою могло бути лише непогодження проекту землеустрою у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, або відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження норми статті 118 ЗК України не містять. Зазначений висновок підтверджується постановою Верховного суду від 06.03.2019 року у справі № 1640/2592/18.

Судом встановлено, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на рішення двадцять шостої сесії Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 15.12.2009 року, яким ОСОБА_1 надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність із земель сільськогосподарського призначення Дашковецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

У той же час, відповідач посилається на відсутність цього рішення, вказуючи на довідку архівного відділу Віньковецької райдержадміністрації №74 від 21.03.2018.

Суд враховує, що в межах розгляду Хмельницьким окружним адміністративним судом справи №670/32/20 дане питання вже розглядалось і суд у рішенні від 21 квітня 2020 року зазначив, що позивачем було надано завірену належним чином нотаріусом копію рішення Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 15.12.2009 року про надання ОСОБА_1 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і даний доказ є належним, допустимим, достатнім та достовірним.

Також суд враховує те, що в межах розгляду Хмельницьким окружним адміністративним судом іншої справи № 670/92/18, на яку посилається відповідач, суд не досліджував як таку правомірність чи протиправність вищезгаданого рішення.

У матеріалах справи наявні документи, з яких вбачається, що позивач уклав з ФОП ОСОБА_2 договір № 5 від 21.02.2018 року про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надав останньому завдання на виконання робіт та отримав від розробника проект землеустрою, про що свідчить підписаний сторонами акт.

Проект землеустрою був поданий розробником проекту до Дашковецької сільської ради, яка рішенням від 22.06.2018 року №42-28/2018 заяву ФОП ОСОБА_2 залишила без задоволення (проект землеустрою не погоджено) у зв`язку з тим, що заявник не є зацікавленою особою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з метою передачі у власність громадянину ОСОБА_1 , відповідно до ст.118 Земельного кодексу України. У п.2 зазначеного рішення також зазначається, що проект землеустрою розроблений на недійсних документах.

Суд вважає, що наведені у спірному рішенні підстави відмови не відповідають вимогам Земельного кодексу України, частина 9 статті 118 якого передбачає імперативне затвердження проекту землеустрою у разі його належного попереднього погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України.

У той же час, рішення не містить будь-якої інформації про погодження або непогодження зазначеного проекту, що свідчить про те, що дане питання відповідачем фактично не вивчалось.

Зважаючи на це, відповідач мав підстави відмовити у затвердженні проекту лише у тому випадку, якщо необхідне та передбачене ст. 186-1 цього Кодексу погодження проекту було відсутнім, або якщо не була проведена обов`язкова державна експертиза у визначених законом випадках.

Разом з тим, про жодну із зазначених підстав у спірному рішенні взагалі не йдеться, оскільки підставою рішення є те, що проект поданий неуповноваженою особою, а подані документи викликали сумніви.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач не надає і будь-які документи, які свідчать про звернення сільської ради до правоохоронних органів, на що вона покликається у відзиві, а також будь-яке судове рішення з цього приводу, у якому судом встановлені обставини щодо підробки документів, незаконного одержання позивачем відповідного дозволу тощо.

Таким чином, відповідач не довів, що проект землеустрою, наданий його розробником, дійсно не відповідав вимогам закону, оскільки не був належним чином погоджений. У той же час, зазначення у рішенні про неповноважну особу або сумніви у дійсності документів, не є обґрунтованим, оскільки виходить за межі чітко встановлених Земельним кодексом України підстав відмови. Відтак, суд вважає спірне рішення необґрунтованим та протиправним.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Слід зобов`язати Дашковецьку сільську раду Віньковецького району Хмельницької області повторно розглянути заяву розробника проекту землеустрою про затвердження проекту та прийняти рішення, передбачене вимогами Земельного кодексу України.

Що стосується строків звернення до суду з заявленими вимогами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З матеріалів справи судом не вбачається пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки про оскаржуване рішення позивач дізнався під час розгляду іншої адміністративної справи №670/32/20, а відповідач не надав доказів своєчасного направлення позивачу спірного рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду справи відповідач не довів правомірності свого рішення, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити.

Визнати необґрунтованим, протиправним та скасувати рішення 28 сесії сьомого скликання Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 22.06.2018 року № 42-28/2018.

Зобов`язати Дашковецьку сільську раду Віньковецького району Хмельницької області повторно розглянути заяву розробника проекту землеустрою ОСОБА_2 від 12.04.2018 року №7 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та вирішити її в порядку та у спосіб, передбачений нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 вересня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Дашковецька сільська рада Віньковецького району Хмельницької області (вул. Затонського, 1,Дашківці,Віньковецький район, Хмельницька область,32530 , код ЄДРПОУ - 04402959)

Головуючий суддя І.С. Козачок