Постанова

від 16.09.2020 по справі 361/4120/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 361/4120/17

провадження № 61-3208св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НАШ

ДІМ-ЖК ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Пікуль А. А., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НАШ ДІМ-ЖК (далі - ОСББ НАШ ДІМ-ЖК ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, про визнання нелегітимними установчих зборів засновників, недійсними всіх рішень та скасування реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що 20 лютого 2016 року ініціативною групою в складі: ОСОБА_2, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 було проведено установчі збори ОСББ НАШ ДІМ-ЖК . Про зазначені збори та їх результати вона, як і більшість мешканців багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , дізналася після їх проведення від сусідів.

Ознайомившись з протоколом установчих зборів та листком опитування, виявила, що частина підписів є підробленою, а самі власники квартир участі в опитуванні не брали.

Зазначала, що на підставі рішення установчих зборів 21 березня 2016 року було зареєстроване ОСББ НАШ ДІМ-ЖК .

Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів ОСББ НАШ ДІМ-ЖК від 20 лютого 2016 року на зборах були присутні лише 13 осіб, тоді як фактично на цих зборах були присутніми значно більше співвласників будинку, які висловлювались проти створення ОСББ.

Переважна більшість власників квартир не були належним чином повідомлені про проведення установчих зборів та не підписували листків опитування. Натомість листки опитування підписували неуповноважені на те особи, у листках опитування жодним чином не зафіксований період опитування, що є порушенням вимог закону щодо проведення опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів.

Секретарем установчих зборів ОСББ НАШ ДІМ-ЖК обрано ОСОБА_4 , яка на час їх проведення, 20 лютого 2016 року, не була власником квартири чи нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , а тому відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вона не могла бути ні членом ініціативної групи, ні членом ОСББ.

У протоколі відсутній пункт про обрання голови Правління ОСББ НАШ

ДІМ-ЖК , натомість у виписці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій Украї?ни (далі - ЄДРПОУ) керівником зазначено ОСОБА_2 , а право підпису має громадянин ОСОБА_6 , який не є власником квартири у вказаному будинку.

Ініціативна група, зловживаючи та грубо порушуючи норми законодавства, які регулюють порядок створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, порушили її право та інших співмешканців будинку АДРЕСА_1 на визначення форми управління багатоквартирним будинком.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд визнати нелегітимними установчі збори ОСББ НАШ ДІМ-ЖК , які відбулися 20 лютого 2016 року; визнати недійсними з моменту прийняття всі рішення, викладені в протоколі № 1 установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 20 лютого 2016 року; скасувати реєстрацію

ОСББ НАШ ДІМ-ЖК .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2018 року у складі судді Сердинського В. С. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано нелегітимними установчі збори засновників ОСББ НАШ ДІМ-ЖК , які відбулися 20 лютого 2016 року.

Визнано недійсними з моменту прийняття всі рішення, викладені в протоколі № 1 установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 20 лютого 2016 року.

Скасовано реєстрацію ОСББ НАШ ДІМ-ЖК .

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що протокол установчих зборів було складено не на підставі даних реального волевиявлення співвласників будинку, а шляхом внесення в нього неправдивих відомостей.

Ініціативна група у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зловживаючи та порушуючи норми законодавства, які регулюють порядок створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, порушили право позивачки та інших співмешканців будинку АДРЕСА_1 на визначення форми управління багатоквартирним будинком.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСББ НАШ ДІМ-ЖК задоволено частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2018 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що підставою для пред`явлення позову про визнання зборів нелегітимними має бути наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Звертаючись до суду із позовом, позивач не зазначила, яким чином факт створення об`єднання у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 20 лютого 2016 року порушує її права, а також, які саме права, майнові або немайнові.

Доводи позовної заяви про порушення права брати участь в установчих зборах спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2018 року залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин положення Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , за змістом статті 10 якого рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками, які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування, із зазначенням у протоколі такої інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників, як: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Зазначене разом із неналежним повідомленням інших співвласників квартир, а також проведенням установчих зборів фактично не встановленою апеляційним судом точною кількістю учасників зборів, вказує також на порушення вимог статті 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року, витребувано справу № 361/4120/17 із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСББ НАШ ДІМ-ЖК , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, про визнання нелегітимними установчих зборів засновників, недійсними всіх рішень та скасування реєстрації призначено до судового розгляду.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У квітні 2019 року ОСОБА_4 та ОСББ НАШ ДІМ-ЖК подали до суду ідентичні за змістом відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у яких посилались на необґрунтованість доводів касаційної скарги, у зв`язку з чим просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, загальною площею 49,7 кв. м, розташованого на першому поверсі багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 .

Відповідно до розділу 1 протоколу № 1 установчих зборів ОСББ НАШ

ДІМ-ЖК , у зборах взяли участь 13 осіб, які є власниками 612,4 кв. м приміщень будинку, а в письмовому опитуванні взяли участь 194 особи, які є власниками 8778,0 кв. м приміщень будинку. Загальна площа житлових та нежитлових приміщень становить 15 908,7 кв. м. Відповідно до реєстру власників приміщень будинку АДРЕСА_1 в будинку більше 300 власників.

21 березня 2016 року до ЄДРПОУ внесено запис про проведення державної реєстрації ОСББ НАШ ДІМ-ЖК , ідентифікаційний код 40358114, яке знаходиться за адресою: вул. Симона Петлюри (колишня вул. Черняховського), 36б, м. Бровари, Київська область (а. с. 5).

Згідно з випискою з ЄДРПОУ про реєстрацію ОСББ НАШ ДІМ-ЖК керівником об`єднання є ОСОБА_2 . Право підпису від імені ОСББ НАШ ДІМ-ЖК належить ОСОБА_2 , а також ОСОБА_6 , який не є власником квартири на АДРЕСА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон № 2866-III ).

Статтею 1 Закону № 2866-III встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-IIIоб`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їхнього власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Позивач є власником нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку із рішеннями установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень будинку на АДРЕСА_1 , що оформлені протоколом № 1 установчих зборів від 20 лютого 2016 року, щодо створення ОСББ.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин , крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Ураховуючи те, що спір стосується захисту прав позивачки як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, отже не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 26 лютого 2020 року у справі №473/2005/19 (провадження №14-634цс19).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до статті 414 ЦПК України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у cправі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі . Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства .

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, у редакції Закону № 460-IX, роз`яснює позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови він може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НАШ ДІМ-ЖК , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, про визнання нелегітимними установчих зборів засновників, недійсними всіх рішень та скасування реєстрації закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції Господарського суду Київської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк