Ухвала

від 10.09.2020 по справі 607/15591/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 607/15591/18

провадження № 61-2578 ск 20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року в справі за позовом Приватного підприємства Екер до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Обслуговуючого Садового кооперативу Едем Сто , Тернопільської районної державної адміністрації, треті особи: головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Будз Наталія Євгенівна, ОСОБА_9 , про скасування та визнання нечинними розпоряджень і визнання недійсними державних актів,

В с т а н о в и в:

03 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 , надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 , просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 лютого 2020 року, для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-ІХ, від 15 січня 2020 року (далі - Закон).

У пункті 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення даного Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вирішення питання про відкриття касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід здійснювати, враховуючи вимоги ЦПК України в редакції до 08 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 12 березня 2020 року, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, зокрема, для надання доказів оплати судового збору в розмірі 38 764,00 грн та належним чином оформленої за змістом касаційної скарги.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 10 лютого 2020 року оприлюднена 18 лютого 2020 року.

Копія ухвали Верховного Суду від 10 лютого 2020 року отримана ОСОБА_1 24 лютого 2020 року, а його представником ОСОБА_10 - 25 лютого 2020 року, що підтверджується відповідними зворотніми поштовими повідомленнями.

На виконання вимог указаної вище ухвали, у встановлений судом строк,представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 , надіслав матеріали на усунення недоліків, зокрема, касаційну скаргу у новій редакції. Разом із цим, заявник не надав докази доплати судового збору в сумі 37 356,00 грн

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав належним чином вимоги ухвали суду від 10 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року продовжено заявнику ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року, до 24 квітня 2020 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме, для надання доказів оплати судового збору в установленому розмірі.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 23 березня 2020 року оприлюднена 25 березня 2020 року.

Копія ухвали Верховного Суду від 23 березня 2020 року отримана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_10 , 01 квітня 2020 року, що підтверджується відповідним зворотнім поштовим повідомленням.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ запроваджено та продовжено адаптивний карантин до 31 жовтня 2020 року.

У пункті 3 розділу ХII Прикінцеві положення ЦПК України (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, яка діяла з 02 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року включно) зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, 185, 393 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У пункті 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17 липня 2020 року, зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно допункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року.

Однак, жодних документів на виконання відповідних ухвал Верховного Суду ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_10 станом на 10 вересня 2020 року надіслано не було.

Тобто, ОСОБА_1 вимоги ухвал суду від 10 лютого 2020 року та від 23 березня 2020 року виконані не були, оскільки не надано доказів оплати судового збору в установленому розмірі.

Таким чином, станом на 10 вересня 2020 року вимоги Верховного Суду не виконано.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (зокрема у справі Пономарьов проти України ) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 393 ЦПК України (в редакції до 08 лютого 2020 року) питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Таким чином, на підставі статті 393 ЦПК України (в редакції до 08 лютого 2020 року) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року, необхідно визнати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 392, 393 ЦПК України (в редакції до 08 лютого 2020 року),

У х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року в справі за позовом Приватного підприємства Екер до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Обслуговуючого Садового кооперативу Едем Сто , Тернопільської районної державної адміністрації, треті особи: головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Будз Наталія Євгенівна, ОСОБА_9 , про скасування та визнання нечинними розпоряджень і визнання недійсними державних актів, визнати неподаною та повернути.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко