Ухвала

від 28.09.2020 по справі 400/3719/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

28 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3719/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Стас Л.В.

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року по справі № 400/3719/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну,

В С Т А Н О В И В :

Судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну.

На зазначене судове рішення 05 серпня 2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого апелянт посилається на попереднє вчасне звернення з апеляційною скаргою та її повернення з підстав відсутності коштів на сплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року підстави, викладені в обґрунтування вказаного клопотання визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали шляхом звернення до апеляційного суду із обґрунтованим клопотанням про поновлення строку із наведенням інших поважних причин для його поновлення, якщо такі є.

Роз`яснено апелянту, що не подання заяви про поновлення строку в зазначений строк або визнання підстав для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними, згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

В межах встановленого судом строку на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку на усунення недоліків, обґрунтоване тими самими підставами, що й раніше подане клопотання, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду. Крім того, посилаючись на практику Європейського суду, апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити його.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заявлених клопотань, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення апеляційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з апеляційною скаргою та яким суд вже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам.

Натомість, апелянтом не зазначено інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів звертає увагу на тому, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Зокрема, ст. 296 КАС України закріплено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

Отже учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого як особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на викладене, заявник не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору і виконання грошових зобов`язань за виконавчими документами.

Отже, наведені заявником доводи не можуть слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також вважатися поважними причинами триваючого не виконання ухвали суду в частині вимог неухильного виконання КАС України щодо оформлення апеляційної скарги. Адже, як вбачається з матеріалів справи ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 року повернуто вперше подану апеляційну скаргу у цій справі. Натомість апелянтом повторно апеляційну скаргу подано до суду лише 05.08.2020 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку апелянта щодо повторного звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі № 1440/1868/18 та від 06.02.2020 року у справі № 814/2607/17 щодо підстав поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, слід зазначити, що посилання апелянта на практику ЄСПЛ є недоречними, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, а також те, що наведені апелянтом причини пропуску строку звернення до суду з даною апеляційної скаргою не можуть вважатися достатньою підставою для його поновлення, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року сплачена сума судового збору повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Згідно матеріалів справи, розмір сплаченого ГУ ДФС у Миколаївській області судового збору за подання апеляційної скарги - 2881,50 грн. підтверджується платіжним дорученням № 1604 від 24.07.2020 року, а тому він підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС в Миколаївській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року по справі № 400/3800/19.

Повернути Головному управлінню ДФС в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна 6, код ЄДРПОУ - 43144729) з Державного бюджету України сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня, 50 коп.) згідно платіжного доручення № 1604 від 24.07.2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.