Постанова

від 22.09.2020 по справі 921/230/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Справа №921/230/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Орищин Г.В.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання - Кишенюк Н.А.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Дрозд Р.А. - директор, Редьква Н.М. - адвокат, Гуцалюк А.Р. - адвокат

від відповідачів : не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", м.Київ б/н від 26.06.2020

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2020 (суддя Шумський І.П., повний текст складено 09.06.2020, м. Тернопіль)

у справі №921/230/19

за позовом Приватного підприємства фірма "АМН ТРАНС" м Тернопіль,

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН КОМПАНІ", м.Київ,

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", м.Київ,

відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКМАР", м Тернопіль,

відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД", м.Тернопіль,

відповідача 5 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР МАШИНЕРІ", м. Тернопіль,

про:

- визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1976,8 кв м та складаються з: цегляної майстерні "А" площею 1907,4 кв м, цегляного адмінбудинку "Б" площею 69,4 кв м, цегляно-залізної прохідної "Ж", 2/3 частин огорожі 1 -2 з залізо-бетонних плит та заліза та 2/3 частин асфальтного замощення І;

- визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1081,6 кв м та складається з: під літ "В" торгово-офісні приміщення площею 169,9 кв м, під літ "Г" складські приміщення площею 210,9 кв м, під літ "Д" складські приміщення площею 301,2 кв м, під літ "Е" складські приміщення площею 277,4 кв м, під літ "Є" складські приміщення площею 12,5 кв м, під літ "Ж" складські приміщення площею 109,8 кв м, 1/3 частина огорожі, 1, 1/3 частина огорожі, 2, 1/3 частина замощення, І;

- витребування з незаконного володіння відповідачів вищевказаного майна.

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2020 у справі №921/230/19 позов задоволено частково. Визнано за Приватним підприємством фірма "АМН ТРАНС" (вул. Гайова, 44, м.Тернопіль, код 25347294) право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, загальною площею 1976,8 кв.м та складаються з: цегляної майстерні під літ. "А" площею 1907,4 кв м, цегляного адмінбудинку під літ. "Б" площею 69,4 кв.м, цегляно-залізної прохідної під літ. "Ж", 2/3 частин огорожі 1 -2 з залізо-бетонних плит та заліза та 2/3 частин замощення І.

Визнано за Приватним підприємством фірма "АМН ТРАНС" (вул Гайова, 44 м Тернопіль код 25347294) право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1081,6 кв.м. та складається з: під літ. "В" торгово-офісні приміщення площею 169,9 кв.м, під літ. "Г" складські приміщення площею 210,9 кв.м, під літ. "Д" складські приміщення площею 301,2 кв.м, під літ. "Е" складські приміщення площею 277,4 кв м, під літ. "Є" складські приміщення площею 12,5 кв.м, під літ. "Ж" складські приміщення площею 109,8 кв.м, 1/3 частина огорожі, 1, 1/3 частина огорожі, 2, 1/3 частина замощення, І.

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН КОМПАНІ" ( вул. Звіринецька, 63. м. Київ, код 42380843) адмінбудинок під літ. "Б", площею 69,4кв.м., 2/3 частини замощення І від будівель і споруд загальною площею 1976,8 кв.м, що знаходяться за адресою: вул Гайова, 44 м Тернопіль, передавши їх Приватному підприємству фірма "АМН ТРАНС" (вул Гайова, 44, м. Тернопіль, код 25347294).

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" (провул. Руслана Лужевського, 14, корп. 7, оф. 32, м. Київ, код 42206951) майстерню під літ. "А", площею 1907,4 кв.м, прохідну під літ. "Ж", 2/3 частини огорожі під цифрами " 1-2" від будівель і споруд загальною площею 1976,8 кв.м, що знаходяться за адресою: вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, передавши їх Приватному підприємству фірма "АМН ТРАНС" (вул. Гайова, 44 м. Тернопіль код 25347294).

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН КОМПАНІ" (вул. Звіринецька, 63, м. Київ, код 42380843) торгово-офісне приміщення під літ. "В", площею 169,9 кв.м., складське приміщення під літ. "Г", площею 210,9 кв.м., складське приміщення під літ. "Д", площею 301,2 кв.м. 1/3 частини огорожі, 1, 1/3 частини огорожі, 2 від будівель загальною площею 1081,6 кв.м, що знаходяться за адресою: вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, передавши їх Приватному підприємству фірма "АМН ТРАНС" (вул. Гайова, 44 м. Тернопіль, код 25347294).

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" (провул Руслана Лужевського, 14 корп 7, оф 32, м Київ, код 42206951) складське приміщення під літ. "Е", площею 277,4 кв.м., складське приміщення під літ. "Є", площею 12,5кв.м., складське приміщення під літ. "Ж", площею 109,8 кв.м., 1/3 частини замощення, І від будівель загальною площею 1081,6 кв.м, що знаходяться за адресою: вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, передавши їх Приватному підприємству фірма "АМН ТРАНС" (вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, код 25347294).

В задоволенні вимог про витребування майна, що знаходяться за адресою: вул Гайова, 44, м. Тернопіль в ТзОВ "РОКМАР", ТзОВ "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД", ТзОВ "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" - відмовлено.

ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" подано апеляційну скаргу №14/4-4035-20 від 19.06.2020, в якій відповідач-2 просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2020 у справі №921/230/19 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020 справу №921/230/19 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 залишено апеляційну скаргу без руху, встановлено скаржнику строк для усунення встановлених недоліків.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" б/н від 26.06.2020 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2020 у справі №921/230/19, розгляд справи призначено на 08.09.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 розгляд справи відкладено на 22.09.2020.

21.09.2020 на адресу суду надійшло клопотання ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій нового епідемічного зонування, відповідно до якого місто Тернопіль віднесено до помаранчевого рівня небезпеки, а частину районів Тернопільської області - до червоного рівня небезпеки, а також у зв`язку із неможливістю забезпечити явку в судове засідання постійного представника інтересів апелянта у цій справі - адвоката Накельського Ю.Б. До клопотання додано копію договору про надання правової допомоги від 13.08.2020, укладеного між Голуб`юком В.Г. та адвокатом Накельським Ю.Б., та копію повідомлення Голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Голуб`юку В.Г. про засідання дисциплінарної комісії 22.09.2020 о 11:00.

В судовому засіданні 22.09.2020 суд оголосив короткий зміст клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Представники позивача проти відкладення розгляду справи заперечили, у задоволенні клопотання апелянта просили відмовити.

Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином та завчасно повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши клопотання ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає, що у відповідності до постанови Кабінету Мінстірів України №641 від 22.07.2020 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з наступними змінами) для регіонів помаранчевого рівня епідемічної небезпеки, до зони якого віднесено місто Тернопіль, не передбачено жодних обмежень щодо регулярних чи нерегулярних перевезень пасажирів усіма видами громадського транспорту чи індивідуальними транспортними засобами, в тому числі на міжміському та міжобласному сполученнях. Щодо зайнятості адвоката Накельського Ю.Б. в іншому процесі щодо надання правової допомоги у розгляді дисциплінарної справи в м.Івано-Франківську колегія суддів враховує те, що це повторне клопотання апелянта про відкладення розгляду справи в апеляційному провадженні у зв`язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання адвоката Накельського Ю.Б., та зазначає, що ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" не був позбавлений права забезпечити участь в судовому засіданні іншого повноважного представника. Взявши до уваги наведене, а також те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

У відповідності до ч.12 ст. 269 ГПК України неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 22.09.2020 представники позивача надали суду пояснення щодо фактичних обставин справи, навели аргументи на спростування доводів апелянта, просили в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши учасників апеляційного провадження, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Приватне підприємство фірма "АМН ТРАНС" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом від 01.04.2019 до відповідача №1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН КОМПАНІ", відповідача №2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", відповідача №3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКМАР", відповідача №4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД", відповідача №5 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР МАШИНЕРІ", про:

- визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1976,8 кв.м. та складаються з: цегляної майстерні "А" площею 1907,4 кв м, цегляного адмінбудинку "Б" площею 69,4 кв м, цегляно-залізної прохідної "Ж", 2/3 частин огорожі 1 -2 з залізо-бетонних плит та заліза та 2/3 частин асфальтного замощення І;

- визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1081,6 кв.м. та складається з: під літ "В" торгово-офісні приміщення площею 169,9 кв.м., під літ "Г" складські приміщення площею 210,9 кв м, під літ "Д" складські приміщення площею 301,2 кв м, під літ "Е" складські приміщення площею 277,4 кв.м., під літ "Є" складські приміщення площею 12,5 кв.м., під літ "Ж" складські приміщення площею 109,8 кв.м., 1/3 частина огорожі, 1, 1/3 частина огорожі, 2, 1/3 частина замощення, І;

- витребування з незаконного володіння відповідачів вищевказаного майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі незаконним шляхом, заволоділи спірним майном, яке належить позивачу, внаслідок чого дійсний власник позбавлений доступу до цього майна та можливості розпоряджатися ним.

За твердженням позивача, відповідно договору від 31.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л., зареєстрованого в реєстрі за №7665, він є власником нерухомого майна загальною площею 1976,8 кв.м. по вул. Гайова, 44, в м.Тернополі.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.03.2018, за тією ж адресою, ПП фірма "АМН ТРАНС" також є власником нерухомого майна загальною площею 1081,6 кв м .

Однак, як зазначає позивач, приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Кудрявцевою Т.М., як державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на підставі підробного рішення Ленінського районного суду м. Донецьк сформовано витяги про право власності спірного нерухомого майна за ТзОВ "ПРЕРІУМ".

Пізніше, на підставі договорів купівлі-продажу від 11.12.2018 (зареєстрованих в реєстрі за №№2264, 2259) укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРЕРІУМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНАДАР ТОРГ", до останнього перейшло вищевказане майно.

12 грудня 2018 року приватним нотаріусом Змисловською Тетяною Василівною посвідчено чотири договори купівлі продажу часток належного позивачу нерухомого майна, а саме:

1. Договір від 12.12.2018 між ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" та TOB "КАН КОМПАНІ" про продаж частки 63/100 майна за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, загальною площею 1081,6 кв.м.

2. Договір від 12.12.2018 між ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" та ТОВ "КАН КОМПАНІ" на продаж частки 4/100 майна за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, загальною площею 1976,8 кв.м.

3.Договір від 12.12.2018 між ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" та ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" на продаж частки 96/100 майна за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, загальною площею 1976,8 кв.м.

4. Договір від 12.12.2018 між ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" та ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" на продаж частки 37/100 майна за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, загальною площею: 1081,6 кв.м.

13.12.2018 тим самим приватним нотаріусом посвідчено два договори про поділ нерухомого майна в натурі, що є спільною частковою власністю, а саме:

1. Договір від 13.12.2018, яким визначено 96/100 частки будівлі площею 1976,8 кв.м. по вул. Гайова, 44 в м. Тернополі за ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", що становить 1907,4 кв.м. та 4/100 частки будівлі площею 1976,8 кв.м. по вул. Гайова, 44 в м. Тернополі за ТОВ "КАН КОМПАНІ", що становить 69,4 кв.м.

2. Договір від 13.12.2018, яким визначено 63/100 частки будівлі площею 1081.6 кв.м. по вул. Гайова, 44 в м. Тернополі за ТОВ "КАН КОМПАНІ", що становить 682,0 кв.м. та 37/100 частки будівлі площею 1081,6 кв.м. по вул. Гайова, 44 в м. Тернополі за ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", що становить 399,6 кв.м.

В подальшому, 14.12.2018 між ТОВ "КАН КОМПАНІ" та ТОВ "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД" було укладено договір оренди на будівлі та споруди загальною площею 682 кв.м., що знаходяться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Гайова, буд. 44.

14.12.2018 між ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" та TOB "РОКМАР" було укладено договір оренди на будівлі та споруди загальною площею 1907,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Гайова, буд. 44.

Того ж дня між TOB "РОКМАР" та ТОВ "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" укладено два договори суборенди будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Гайова, буд. 44.

12 грудня 2018 року дізнавшись за допомогою SMS-сервісу Міністерства юстиції України про описані вище події ПП ФІРМА "АМН ТРАНС" подало скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєcтрації Міністерство юстиції України.

Згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2019 р. № 240/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" скасовано всі реєстраційні дії вчинені за результатами укладення і нотаріального посвідчення всіх вищезазначених договорів. Таким, чином, станом на момент звернення до суду власником майна за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44 є ПП ФІРМА "АМН ТРАНС".

На думку позивача, через такі незаконні дії, без згоди та участі власника, відбулось відчуження належного позивачу нерухомого майна, що і стало підставою для звернення Приватного підприємства фірми "АМН ТРАНС" до господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2019 відповідачу-1 - ТзОВ "КАН КОМПАНІ" було відмовлено у задоволенні клопотання від 16.05.2019 (вх.№8483 від 16.05.2019) про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов.

Відповідач-2 - ТзОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві зазначав, що саме він є власником частини спірного майна по вул. Гайовій, 44, у м. Тернополі; в позові не вказано, в який спосіб і ким оспорюється право власності позивача і не подано доказів цього; відповідач №2 не має ділових стосунків з ТзОВ "ПРЕРІУМ" і не реєстрував за собою право власності на підставі вище згаданого рішення Ленінського районного суду м.Донецька; позивач не надав доказів, що нерухоме майно вибуло з його володіння поза його волею; Міністерство юстиції України та його Комісія при прийнятті рішень про скасування реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ "ПРЕРІУМ" та ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" та відповідачами вийшли за межі своєї компетенції.

Відповідач-3 - ТзОВ "РОКМАР", відповідач-4 - ТзОВ "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД" та відповідач-5 - ТзОВ "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" відзиву на позовну заяву до місцевого господарського суду не подали.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновків, що на підставі ст. ст. 328, 330, 334, 387, 388, 392 ЦК України позовні вимоги ПП фірми "АМН ТРАНС" про визнання права власності на нерухоме майно та про витребування його в останніх набувачів - відповідачів №№1,2 (в належних їм частках) у справі №921/230/19 є доведеними і підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог про витребування майна, що знаходяться за адресою: вул Гайова, 44 м.Тернопіль, в ТОВ "РОКМАР", ТОВ "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД", ТОВ "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" слід відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржене рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив із змісту ст.ст. 387, 388 ЦК України та зробив висновок, що спірне майно вибуло із власності ПП Фірма АМН Транс поза його волею, на підставі Ленінського районного суду м.Донецька від 15.02.2011 у справі №2-0-26/11, що підтверджується листом Дзержинського міського суду Донецької області від 23.01.2019 за вих№01-32/2/2019. Разом з тим, суд не надав оцінку доводам апелянта стосовно того, що лист Дзержинського міського суду Донецької області від 23.01.2019 за вих№01-32/2/2019 не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки, у ньому зазначено, що справи Ленінського районного суду м.Донецька не передані, сама по собі відсутність чи наявність судового рішення в автоматизованій системі документообігу чи в Єдиному державному реєстрі судових рішень не може бути однозначною підставою вважати, що таке судове рішення відсутнє загалом чи підроблене, крім того, в листі йдеться про те, що за номером 2-о-26/11 знаходиться цивільна справа за заявою ДПІ Київського району м.Донецька, зацікавлена особа КБ Промекономбанк про розкриття банком банківської таємниці щодо ТзОВ Старвей-Хауз , проте, це не той номер справи, який зазначений в договорі купівлі-продажу від 11.12.2018, укладеному між ТзОВ ПРЕРІУМ та ТзОВ ЦЕНАДАР ТОРГ , а саме - 2-0-26/11.

На переконання скаржника суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про доведеність вибуття майна з власності ПП Фірма АМН Транс поза його волею, врахувавши як преюдиційні обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Тернопільської області у справі №921/133/19 від 09.06.2020, адже суб`єктний склад учасників справи №921/133/19 та справи №921/230/19 відрізняються, зокрема, до участі у справі №921/230/19 не було залучено ТзОВ ПРЕРІУМ та ТЗОВ ЦЕНАДАР ТОРГ , щодо яких зроблено висновки, що вони не були власниками спірного майна в розумінні норм Цивільного кодексу України.

Також на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно покликався в рішенні на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.12.2018 щодо кримінального провадження №12018210010003647 за фактом шахрайського заволодіння нерухомим майном ПП Фірми АМН ТРАНС невідомими особами шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, а також на пояснення приватного нотаріуса Кудрявцевої Т.М., даних слідчим органам, оскільки, відомості та обставини, встановлені в ході досудового розслідування повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням, винесеним в порядку Кримінального процесуального кодексу України. Окрім того, приватний нотаріус Кудрявцева Т.М. до участі у справі не залучалась, а протокол допиту свідка від 28.12.2018 не може слугувати доказом в господарській справі, оскільки він містить відомості досудового розслідування і всупереч вимогам ст. 222 КПК України письмовий дозвіл слідчого на розголошення таких відомостей не надавався.

Скаржник, покликаючись на практику Верховного суду України зазначає, що вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (висновки, викладені в постанові ВСУ від 21.12.2016 у справі №6-2233цс16), а також, що суд повинен був встановити, чи з волі власника вибуло спірне майно із його володіння (висновки, викладені в постанові ВСУ від 25.01.2017 у справі №916/2131/15). Апелянт звертає увагу, що станом на день розгляду справи відсутнє будь-яке судове рішення про скасування рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 15.02.2011 у справі №2-0-26/11, а також відсутні будь-які допустимі та належні докази, які спростовують існування вказаного рішення.

Окрім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції допустив порушення права відповідача-2 на захист, оскільки ТзОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС 27.05.2020 направив суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із встановленням на території Тернопільської області карантину та бажання представника ТзОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС - адвоката Накельського Ю.Б. особисто брати участь у розгляді справ, протокольною ухвалою суду від 28.05.2020 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання та, одночасно, постановлено ухвалу про повідомлення відповідачів у справі про судове засідання, яке відбудеться 01.06.2020. Вказана ухвала направлена на адресу апелянта лише 30.05.2020 та отримана 02.06.2020. Наведені обставини свідчать про порушення вимог ч.4 ст.120 ГПК України.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу учасники апеляційного провадження не скористались. У відповідності до ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції права ТзОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС на захист, колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ч.4 ст.120 ГПК України, на порушення якої покликається скаржник, ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Вказана процесуальна норма застосовується у логічному взаємозв`язку із нормами, викладеними в частині першій та третій статті 120 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (ч.1); виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч.3).

Натомість, Господарський суд Тернопільської області, керуючись частиною другою статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 28.05.2020 повідомив відповідачів у справі про дату, час та місце судового засідання, у зв`язку з тим, що явка учасників справи в судове засідання визнана судом необов`язковою.

Так, у відповідності до ч.2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2020 направлено на адресу ТзОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС - 29.05.2020.

Окрім того, в матеріалах справи міститься телефонограма від 29.05.2020, 10год.50хв., яка підтверджує, що секретар судового засідання в телефонному режимі повідомив представника ТзОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС - адвоката Накельського Ю.Б. про те, що в судовому засіданні 28.05.2020 під час розгляду справи №921/230/19 по суті було оголошено перерву до 01.06.2020 до 14:30 (а/с 86, том V).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.02.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.03.2020. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2020 розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, а також зважаючи на встановлення на території України карантинних заходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 .

Згодом, враховуючи необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, встановлені строки карантину, визначені Урядом з 11.05.2020, послаблення останнього, зокрема, в частині відновлення роботи адвокатів, з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства, місцевий господарський суд ухвалою від 13.05.2020 призначив судове засідання по суті на 28.05.2020. При цьому, явка представників в судове засідання була визнана судом необов`язковою.

Зважаючи на те, що інтереси ТзОВ БЛЕКБРЕНД СЕРВІС у справі представляє адвокат - Накельський Ю.Б., який здійснює діяльність в місті Тернополі, враховуючи, що відповідно до пп. 8 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343) під час дії режиму карантину дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів, а також послаблення карантинних заходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 від 27.05.2020 про відкладення розгляду справи.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення права відповідача-2 на захист за безпідставністю.

Матеріалами справи підтверджуються наступні фактичні обставини.

Згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу майна від 30.08.2007, укладеного з Спільним українсько-американським підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Поля", зареєстрованого в Реєстрі за № 1441, ПП фірмою "АМН ТРАНС" (позивачем у справі) було придбано майно - будівлі та споруди, загальною площею 951,5 кв.м. Того ж дня між сторонами укладено Акт приймання - передачі нерухомого майна (а/с 47, том І).

30.08.2007 договір був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, 11.09.2007 за позивачем зареєстровано право власності на вказані будівлі і споруди за реєстраційним №19602286. Будівлі та споруди, які мали загальну площу 951,5 кв.м. складалися з: цегляного складу-майстерні літ. "В" пл. 186,5 кв.м., складу гаража-майстерні літ "Г" пл. 190,9 кв.м., гаражу-котельні, літ "Д" пл. 295,6 кв.м., гаража-автопавільйону під літ "Е" пл. 278,5 кв.м., під навісу літ. "Є", під цифрами " 1 та 2" 1/3 частини огорожі із заліза та залізо-бетонних плит, під цифрою " 1" 1/3 частина замощення (а/с 48-49, том І).

Внаслідок проведення приватним підприємством "АМН ТРАНС" реконструкції будівель та споруд, загальна площа об`єкту нерухомого майна під №19602286 з 951,5 кв.м. збільшилася і становила - 1081,6 кв.м. та складалася з: торгово-офісного приміщення під літ. "В", площею 169,9 кв.м., складського приміщення під літ. "Г", площею 210,9 кв.м., складського приміщення під літ. "Д", площею 301,2 кв.м., складського приміщення під літ. "Е", площею 277,4 кв.м., складського приміщення під літ. "Є", площею 12,5 кв.м., складського приміщення під літ. "Ж", площею 109,8 кв.м., 1/3 частини огорожі, 1, 1/3 частини огорожі, 2, 1/3 частини замощення, І (а/с 50, том І).

Згідно з нотаріально посвідченим договором від 31.07.2008, укладеним з ОСОБА_2 по Акту приймання - передачі від 31.07.2008, до Статутного фонду позивача передано майно - будівлі та споруди, загальною площею 1976,8 кв.м. (а/с 43-44, том І).

07.08.2008 за ПП фірмою "АМН ТРАНС" зареєстровано право власності на дане майно під № 16887216, що також знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул Гайова, 44 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно).

Будівлі та споруди загальною площею 1976,8 кв.м. складались з: цегляної майстерні "А", площею 1907,4кв.м., адмінбудинку літ. "Б", площею 69,4 кв.м., прохідної літ. "Ж", 2/3 частини огорожі під цифрами " 1-2" із залізо - бетонних плит та заліза, а також 2/3 частини асфальтового замощення І.

Відповідно до Витягу з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №118009314 від 22.03.2018, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №161492066 від 29.03.2019 позивач зареєстрував своє право власності на об`єкти загальними площами 1081,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 230081661101) і 1976,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2060061101) в м. Тернопіль по вул Гайова, 44 у згаданих реєстрах (а/с 50-52, том І).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №163780402 від 16.04.2019 на відчуження належним позивачу будівель і споруд існувала заборона, внаслідок існуючих обтяжень.

На підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №001520, виданого Тернопільською міською радою народних депутатів 28.08.2000, котрий зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №527 (кадастровий № 6110100000:09:002:0011) позивач є землекористувачем ділянки площею 2,568211 га по вул. Гайова, 44 у м. Тернопіль. Дане речове право позивача також зареєстровано за ним у названих реєстрах (а/с 53-55, том І).

11.12.2018 приватним нотаріусом Кудрявцевою Т.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецьк від 15.02.2011 у справі № 2-0-26/11, внесено рішення про державну реєстрацію прав, на підставі яких було припинено право власності ПП "АМН ТРАНС" на нежитлові приміщення, площею 1081,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 230081661101) та 1976,8 кв.м. площею (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2060061101) в м. Тернопіль по вул.Гайова, 44.

Того ж дня, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецьк від 15.02.2011 у справі №2-0-26/11 приватним нотаріусом Кудрявцевою Т.М. прийнято рішення про реєстрацію права власності на вказані об`єкти за ТзОВ "ПРЕРІУМ".

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, копія рішення Ленінського районного суду м. Донецьк від 15.02.2011 у справі № 2-0-26/11 відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, таке рішення відсутнє також в матеріалах реєстраційної справи, і в матеріалах даної судової справи.

У листі-відповіді вих. №01-32/2/2019 від 23.01.2019 Дзержинський міський суд Донецької області як належний розпорядник інформації надав позивачу інформацію про те, що станом на 23.01.2019 судові справи Ленінського районного суду м.Донецька не передані. Перевіривши базу даних автоматизованої системи документообігу судів КП Д-3 Ленінського районного суду м.Донецька встановлено, що в системі Д-3 відсутня будь-яка інформація про перебування на розгляді справи №2-о-26/11, предмет якої прямо чи побічно зачіпав би спір з приводу нерухомого майна, належного ПП Фірма АМН Транс , натомість за номером 2-о-26/11 знаходиться зовсім інша цивільна справа за заявою ДПІ Київського району м.Донецька, зацікавлена особа КБ "Промекономбанк", про розкриття Банком банківської таємниці щодо ТзОВ "СТАРВЕЙ - ХАУЗ". (а/с 76, том І).

Слід зазначити, що відповідно до ч.1, ч.3 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень в редакції чинній станом на 15.02.2011, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції.

Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 740 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. N 1007 (1007-2009-п), в редакції чинній станом на 15.02.2011, суди надсилають адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення.

З наведених норм випливає, що станом на 15.02.2011 усі судові рішення підлягали обов`язковому оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак, за результатами пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень за пошуковим параметром - справа №2-0-26/11 в системі не знайдено жодного документу, натомість, за пошуковим параметром справа №2-о-26/11 знайдено рішення Ленінського районного суду м.Донецька у справі №2-о-26/11 від 15.02.2011, категорія справи: цивільні справи (до 01.01.2019); окреме провадження; справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2011. Оприлюднено: 12.10.2018. Номер судового провадження: не визначено. Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України Про доступ до судових рішень .

Відповідно до п.3.10. Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 №68, в редакції, чинній у 2010-2011 роках, номер судової справи та інших матеріалів, розгляд яких передбачається процесуальним законодавством, складався з відповідного індексу та порядкового номера обліково-статистичної картки на судову справу чи реєстраційного журналу із зазначенням через дріб двох останніх цифр поточного року. Номер проставлявся на обгортці судової справи або матеріалу, наприклад: N1-30/06, де: 1 - індекс кримінальної справи, 30 - номер справи, 06 - рік; цивільна справа позовного провадження - N 2-20/06; справа про адміністративне правопорушення - N3-26/06; матеріали за поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - N 5-15/06 тощо. Відповідно до пп. 3.8. вказаної Інструкції для реєстрації та обліку судових справ у суді встановлюється перелік індексів, які складаються з цифри та літери, зокрема, "2-о" - цивільні справи окремого провадження, заяви окремого провадження. Натомість індексу 2-0 інструкція не передбачає.

Таким чином, цивільній справі не міг бути присвоєний номер 2-0-26/11 , за відсутністю індексу 2-0 , встановленого для реєстрації та обліку судових справ.

Відтак колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що у вказаному листі йдеться про справу за номером 2-о-26/11, а не справу за номером 2-0-26/11.

Щодо доводів апелянта про те, що відсутність судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не свідчить про його відсутність загалом, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази існування рішення Ленінського районного суду м. Донецьк від 15.02.2011 у справі №2-0-26/11 ухваленого щодо спірного нерухомого майна, не покликається на такі докази і апелянт, на якого в силу ч.1 ст.74 ГПК України покладено обов`язок доказування обставин, на які відповідач посилається як на підставу своїх заперечень, натомість, лист Дзержинського міського суду Донецької області вих. №01-32/2/2019 від 23.01.2019, відсутність електронної копії рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень всупереч вимогам Закону України Про доступ до судових рішень , неіснуючий номер справи, в сукупності є вірогідними доказами в розумінні ст. 79 ГПК України.

В мотивувальній частині рішення місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до пояснень приватного нотаріуса Кудрявцевої Т.М., наданих слідчим органам, вона не вчиняла відповідних реєстраційних дій, а мало місце несанкціоноване втручання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (протокол допиту свідка від 28.12.2018 - а/с 87-88, том І).

Відповідно до ч.1 ст.222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим, отже, для встановлення допустимості протоколів допиту свідків згідно зі статтею 77 ГПК України, як доказів у справі належить з`ясувати наявність або відсутність дозволу слідчих згідно зі статтею 222 Кримінально-процесуального кодексу України на розголошення відомостей досудового розслідування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №927/741/19.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що протокол допиту свідка у досудовому розслідуванні не є належним та допустимим доказом у господарському процесі за відсутності письмового дозволу слідчих на розголошення таких відомостей, однак, зазначає, що місцевий господарський суд не встановлював обставини несанкціонованого втручання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі зазначеного протоколу допиту, а лише зазначив, про існування та зміст пояснень приватного нотаріуса Кудрявцевої Т.М.

Недоречними є зауваження апелянта щодо незалучення приватного нотаріуса Кудрявцевої Т.М. до участі у справі, оскільки, рішення у справі №921/230/19 не має впливу на права чи обов`язки приватного нотаріуса Кудрявцевої Т.М.

11.12.2018, на підставі договорів купівлі - продажу від 11.12.2018, укладених між ТзОВ "ПРЕРІУМ" (Продавець) та ТзОВ "ЦЕНАДАP ТОРГ" (Покупець), приватним нотаріусом Змисловською Т.В. було прийнято рішення, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності на дані нежитлові приміщення за ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" (а/с 56-58, том І).

Як вбачається з копій вказаних договорів, майно, загальною площею 1081,6 кв.м та 1976,8 кв.м. що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Гайова, буд. 44, належить Продавцю на підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецьк від 15.02.2011 у справі №2-0-26/11.

На наступний день (12.12.2018) приватним нотаріусом Змисловською Т.В. посвідчено чотири договори купівлі-продажу часток вищеназваного нерухомого майна (а/с 59-63, том І):

- Договір від 12.12.2018, укладений між ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" (Продавець) та відповідачем №1 ТОВ "КАН КОМПАНІ" (Покупець) про продаж частки 63/100 майна, загальною площею 1081,6 кв.м. ;

- Договір від 12.12.2018, укладений між ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" (Продавець) та ТОВ "КАН КОМПАНІ" (Покупець) на продаж частки 4/100 майна, загальною площею 1976,8 кв.м.;

- Договір від 12.12.2018, укладений між ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" (Продавець) та відповідачем №2 ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" (Покупець) на продаж частки 96/100 майна, загальною площею 1976,8 кв.м.;

- Договір від 12.12.2018, укладений між ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" (Продавець) та ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" (Покупець) на продаж частки 37/100 майна, загальною площею 1081,6 кв.м.

Усе вказане нерухоме майно розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 44.

12.12.2018 приватним нотаріусом Змисловською Т.В. прийнято рішення про реєстрацію права власності відповідачів №№1,2 на вказані частки.

Також в матеріалах справи наявні копії договорів про поділ нерухомого майна в натурі, що є спільною частковою власністю, які посвідчено приватним нотаріусом Змисловською Т.В. ( а/с 67-68, том І), а саме:

- договір від 13.12.2018, яким визначено 96/100 частки від будівель загальною площею 1976,8 кв.м по вул. Гайовій, 44 в м.Тернополі за ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", як новоутвореного об`єкту, що становить 1907,4 кв.м (майстерня під літ. "А", площею 1907,4 кв.м, прохідної літ. "Ж", 2/3 частини огорожі під цифрами " 1-2") та 4/100 частки від будівель загальною площею 1976,8 кв.м за ТОВ "КАН КОМПАНІ", як новоутвореного об`єкту, що становить 69,4 кв.м (адмінбудинку літ. "Б", площею 69,4 кв.м., 2/3 частини асфальтового замощення І);

- договір від 13.12.2018, яким визначено 63/100 частки від будівель загальною площею 1081,6 кв.м по вул. Гайова, 44 в м. Тернополі за ТОВ "КАН КОМПАНІ", як новоутвореного об`єкту, що становить 682,0 кв.м (торгово-офісне приміщення під літ. "В", площею 169,9 кв.м., складське приміщення під літ. "Г", площею 210,9 кв.м., складське приміщення під літ. "Д", площею 301,2 кв.м1/3 частини огорожі, 1, 1/3 частини огорожі, 2) та 37/100 частки від будівель загальною площею 1081,6 кв.м за ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", як новоутвореного об`єкта, що становить 399,6 кв.м. (складське приміщення під літ. "Е", площею 277,4 кв.м., складське приміщення під літ. "Є", площею 12,5кв.м., складського приміщення під літ. "Ж", площею 109,8 кв.м., 1/3 частини замощення, І).

Після чого, приватним нотаріусом Змисловською Т.В. прийнято відповідні реєстраційні рішення та вчинено записи до відповідних розділів державного реєстру прав та обтяжень.

Доказів на підтвердження виникнення в об`єктів статусу "новоутвореного майна" (крім його поділу) матеріали справи не містять, а площа окремо визначених приміщень у порівняні з їх площами, раніше зареєстрованими за позивачем залишилась незмінною.

Наказом Міністерства юстиції України №240/5 від 28.01.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг в сфері державної реєстрації від 25.01.2019 скасовані всі рішення щодо державної реєстрації операцій з спірним нерухомим майном, які приймалися приватними нотаріусами Кудрявцевою Т.М., Змисловською Т.В. (а/с 78, том І)

30.01.2019 державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Аврамченко С.С. було скасовано записи про державну реєстрацію права власності, в тому числі за відповідачами №№1,2 на спірне майно та про його іпотеку, що підтверджується Інформаційною довідкою з ДРРП від 16.04.2019 №163780402.

Крім того, як зазначав позивач та підтверджується матеріалами справи, несанкціоновані реєстраційні дії були вчинені також і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника позивача, про що ним подано скаргу №18/1 від 18.12.2018 до Міністерства юстиції України.

Наказом №269/5 від 29.01.2019 Міністерства юстиції України на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг в сфері державної реєстрації від 25.01.2019 року було скасовано реєстраційні дії в ЄДР від 12.12.2018 щодо "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О.В. (а/с 80, том І).

Матеріали справи не містять доказів скасування названих наказів Міністерства юстиції України чи визнання їх нечинними (незаконними).

12.12.2018 Тернопільським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області було відкрито кримінальне провадження №12018210010003647 за фактом шахрайського заволодіння нерухомим майном ПП фірми "АМН ТРАНС" невідомими особами шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, про що свідчить витяг з Єдиного РДР від 14.12.2018 (а/с 84, том І).

29.12.2018 Дніпровським районним відділенням поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження за заявою приватного нотаріуса Кудрявцевої Т.М. щодо вчинення шахрайських дій при здійсненні нею її діяльності як нотаріуса, про що свідчить витяг з Єдиного РДР від 29.12.2018 (а/с 86, том І).

Колегія суддів відхиляє за необґрунтованістю доводи апелянта про те, що відомості та обставини, встановлені в ході досудового розслідування повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням, винесеним в порядку Кримінального процесуального кодексу України, а відтак, недопустимим доказом є витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з огляду на те, що за змістом положень Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73).

Окрім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі №921/133/19 за позовом ТзОВ "КАН КОМПАНІ" до відповідача - ПП фірми "АМН ТРАНС" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТзОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ", ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" про визнання права власності на будівлі та споруди, що розташовані по вул. Гайова, 44 у м Тернополі, які складаються з: адмінбудинку під літерою "Б", площею 69,4 м 2 , замощення 2/3 частини І, а також на торгово-офісне приміщення під літерою "В", площею 169,9 м 2 , складські приміщення під літерою "Г", площею 210,9 м 2 , складські приміщення під літерою "Д", площею 301,2 м 2 , 1/3 частини огорожі, 2, (тобто на частку ТзОВ "КАН КОМПАНІ", визначену угодами між ним та ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" щодо будівель і споруд загальними площами 1976,8 кв.м та 1081,6 кв.м по вул. Гайовій, 44 в м. Тернополі) відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю. Вказане рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2020.

В оскарженому рішенні місцевий господарський суд визнав преюдиційними наступні обставини, встановлені у справі №921/133/19:

- ТзОВ "ПРЕРІУМ" та ТзОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" не були власниками майна в розумінні норм Цивільного кодексу України, а тому укладений між ними договір купівлі-продажу від 11.12.2018 не відповідав вимогам, встановленим ст.203 ЦК України, відтак ТзОВ "КАН КОМПАНІ" не набуло право власності на спірне нерухоме майно. З огляду на це, не набуло право власності на частину спірного нерухомого майна і ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС".

- правочини та операції щодо нерухомого майна по вул. Гайова, 44, у м.Тернополі, які вчинялися ТзОВ "ПРЕРІУМ", ТзОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ", ТзОВ "КАН КОМПАНІ", ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" мали очевидно фіктивний характер.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у відповідності до вимог ч.2 ст.51 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони, відтак, місцевий суд дійшов передчасного висновку про преюдиційність обставин, встановлених у справі №921/133/19, для сторін у справі №921/230/19, адже до участі у справі №921/230/19 не було залучено ТзОВ "ПРЕРІУМ", ТзОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ".

Колегія суддів зазначає, що наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, передбачені частиною другою ст.51 ГПК України, мають місце під час розгляду позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

У справі №921/133/19 позивачем є ТзОВ "КАН КОМПАНІ", відповідачем - ПП фірма "АМН ТРАНС", а третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТзОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ", ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС".

У справі ж №921/230/19 позивачем є ПП фірма "АМН ТРАНС", а відповідачами - ТзОВ "КАН КОМПАНІ", ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", ТзОВ "РОКМАР", ТзОВ "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД", ТзОВ "АГРО СПАР МАШИНЕРІ".

ТзОВ "ПРЕРІУМ", яке на думку скаржника мало б бути залучене в якості третьої особи до участі у справі №921/133/19, не є учасником справи №921/230/19, відтак, у цьому випадку відсутні підстави для застосування ч.2 ст.51 ГПК України.

Згідно з частинами 4, 7 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Водночас особа, яка не брала участі у справі має право подати докази на спростування встановлених преюдиціальних обставин, і суд повинен надати оцінку таким доказам в загальному порядку. Апелянт - ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" був залучений до участі у справі №921/230/19 в якості третьої особи на стороні позивача, а відтак, був наділений усіма процесуальними правами та обов`язками, встановленими статтею 42 ГПК України, а також правом оскарження рішення у справі №921/230/19 в апеляційному та касаційному порядку.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що законним власником будівель і споруд загальними площами 1976,8 кв.м, та 1081,6 кв.м, що знаходяться за адресою: вул Гайова, 44 м Тернопіль є позивач ( ПП ФІРМА "АМН ТРАНС"); у грудні 2018 року це майно вибуло з власності ПП ФІРМА "АМН ТРАНС" поза його волею, безоплатно, на підставі рішення суду, яке не торкалось позивача; ТОВ "ПРЕРІУМ", ТОВ "ЦЕНАДАР ТОРГ" та як наслідок відповідачі №№1,2 не набули всіх правомочностей власника на спірні об`єкти; поділені між відповідачами №1,2 приміщення не змінили своїх площ.

З огляду на вірно встановлені судом першої інстанції обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками про те, що поданими доказами позивач підтвердив обґрунтованість заявлених вимог в частині визнання права власності на нерухоме майно та про витребування його в останніх набувачів - відповідачів №№1,2 (в належних їм частках).

Так, згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1,2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч.ч. 1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Позов про визнання права власності у порядку статті 392 Цивільного кодексу України пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідач - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника або така особа, яка має до майна власний інтерес.

Отже, враховуючи, що відповідно до норм статті 328 Цивільного кодексу України, набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, з`ясуванню судом, зокрема, підлягає те, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що звертатися з позовом про визнання права власності може лише власник майна.

Згідно із ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема, набуває і право володіння.

Таким чином позов про визнання право власності може бути поданий фактичним власником, який на момент звернення з позовом володіє всіма правомочностями власника, в тому числі правом розпорядження майном, для використання якого необхідним є відповідно до ст.334 ЦК України, здійснення державної реєстрації права власності позивача у встановленому законом порядку.

Вказаний правовий висновок, викладено зокрема в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №911/1902/19.

Статтею 330 Цивільного кодексу України унормовано, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (віндикація).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч. 1 ст. 388 ЦК України).

При цьому для застосування віндикації не має правового значення наявність інших правочинів, за якими річ послідовно передавалась від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті призвело до перебування речі у володінні набувача.

Визнання недійсними усіх таких правочинів щодо відчуження майна не вимагається.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник індивідуально визначеного майна.

Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про незаконність свого володіння майном.

Такий позов може бути заявлений протягом усього часу існування порушення права власності позивача.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №Б26/161-09, від 18.02.2020 у справі №917/154/15, від 29.04.2020 у справі №911/3749/17, Великої палати Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/3506/16.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на будівлі і споруди по вул. Гайовій, 44, у м Тернополі позивач набув на підставі не заборонених законом правочинів, недійсність яких у встановленому порядку не встановлена. А також зареєстрував відповідне право, набувши усі правомочності власника, зокрема, передавши його в іпотеку, із реєстрацією обтяження.

Із власності позивача спірне майно вибуло поза його волею, не за відплатним договором, на підставі неіснуючого рішення Ленінського районного суду м. Донецьк від 15.02.2011 у справі №2-0-26/11, а згодом, на підставі того ж рішення Ленінського районного суду м. Донецьк від 15.02.2011 у справі № 2-0-26/11, право власності на об`єкти нерухомості по вул Гайовій, 44 у м Тернополі набуло ТзОВ "ПРЕРІУМ" та відчужило його ТзОВ "ЦЕНАДАP ТОРГ", яке в свою чергу продало його ТзОВ "КАН КОМПАНІ" і ТзОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" (відповідачам №№1,2).

Відтак, порушене право позивача підлягає захисту.

Також, з матеріалів справи вбачається, що після укладення між відповідачами №№1,2 у справі, яка розглядається, договорів від 13.12.2018 про поділ нерухомого майна в натурі, між цими співвідповідачами укладено договори оренди частин майна, із специфікаціями. А саме: - договір №1 від 14.12.2018 про передачу ТОВ "КАН КОМПАНІ" в оренду ТОВ "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД" (відповідачу №4) торгово-офісного приміщення під літ. "В", площею 169,9 кв.м., складського приміщення під літ. "Г", площею 210,9 кв.м., складського приміщення під літ. "Д", площею 301,2 кв.м 1/3 частини огорожі, 1, 1/3 частини огорожі, 2 загальною площею 682 кв.м, що знаходяться за адресою: вул. Гайова, 44 м. Тернопіль; - договір №1/2 від 14.12.2018 про передачу ТОВ "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" в оренду ТОВ "РОКМАР" (відповідачу №3) майстерню під літ. "А", площею 1907,4 кв.м, прохідну під літ. "Ж", 2/3 частини огорожі під цифрами " 1-2" від будівель і споруд загальною площею 1907,4 кв.м, що знаходяться за адресою: вул.. Гайова, 44 м. Тернопіль. (а/с 69-74, том І).

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про витребування майна, що знаходяться за адресою: вул Гайова, 44, м.Тернопіль в ТОВ "РОКМАР", ТОВ "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД", ТОВ "АГРО СПАР МАШИНЕРІ" за недоводеністю вимог щодо зобов`язання відповідачів №№3-5 (орендарів і суборендаря) станом на час прийняття рішення у справі звільнити спірне нерухоме майно, зазначивши, що позивач не надав доказів укладення з відповідачами №№3,4 договорів оренди щодо усього нерухомого майна, про витребування якого йдеться в позові; доказів прийому - передачі відповідачам №№3,4 майна в користування на умовах, вказаних у договорах оренди; пролонгації договорів оренди і їх чинності на 01.06.2020, а відтак і чинності договорів суборенди (через їх похідний характер), а також врахувавшии, що на спірні об`єкти зареєстровано і існує обтяження, востаннє 06.02.2019 згідно з ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 01.02.2019 шляхом заборони, зокрема, відповідачам №№1,2 та орендарям і суборендарям відчужувати, користуватись і розпоряджатись даним майном.

Апеляційна скарга не містить вимог, доводів чи обґрунтування в частині відмови у позові, відтак, із врахуванням меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів не переглядає справу в цій частині.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2020 у справі №921/230/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Сплачений судовий збір залишити за скаржником.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2020

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.

суддя Желік М.Б.