Рішення

від 15.09.2020 по справі 600/556/19

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/556/19

Справа № 2/951/82/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року смт.Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Корпак О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача, у якому просить визнати за неюправо власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що ОСОБА_2 (бабі позивача) належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - колишній колгоспний двір, який складався із 2 (двох) членів. Членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .. ОСОБА_4 за життя заповіту не складав, однак єдиним спадкоємцем за законом після його смерті є його мати ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину за законом, оскільки проживала із спадкоємцем на момент його смерті і впродовж шести місяців із відповідною заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася. Зазначає, що звернулася до державного нотаріуса для прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що питання спадкування колгоспного двору вирішується виключно в судовому порядку. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний будинок, тому просить у судовому порядку визнати її власником житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 14.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.26).

10.12.2019 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду по суті (а.с.34).

Позивач чи її представник у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду остання подала заяву про розгляд справи у їхній відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.211).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однакчерез канцелярію суду подав відзив на позов , у якому вказав, що позовні вимоги визнає та просить здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.203).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, який складається з двох членів, головою якого була ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 09.09.1991 року (а.с.13).

Як вбачається із виписки з погосподарської книги станом на 15.04.1991 року від 30.10.2017 року членами зазначеного колгоспного двору були: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.20).

У відповідності до ст. 17 Закону України Про власність майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , то кожному із них фактично належить 1/2 частина колгоспного двору.

Як вбачається із довідки Козівського РБТІ від 27.11.2017 року №113 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . При цьому, кожному із зазначених осіб належить по 1/2 частини (а.с.19).

Згідно із копій свідоцтв про смерть: серії НОМЕР_1 , виданого Вівсянською сільською радою Козівського району Тернопільської області 15.12.2016 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та серії НОМЕР_2 , виданого повторно Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 01.08.2017 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10, 11).

03.10.2016 року ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт, згідно якого належне їй майно, яке буде належати їй на день смерті заповіла позивачу (а.с.7).

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав.

Як вбачається із матеріалів справи, матір`ю ОСОБА_4 єОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 21.08.1961 року (а.с.12).

На момент смерті ОСОБА_4 , згідно з довідкою виданою виконкомом Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області №342 від 03.08.2018 року, з ним проживала та була зареєстрована - ОСОБА_2 , 1936 р.н. (а.с.23).

11.09.2017 року приватний нотаріус Козівського районного нотаріального округу Боднарук М.В. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, згідно з якою повідомила ОСОБА_1 про те, що свідоцтв про право на спадщину на майно колгоспного двору видати не може, оскільки відповідно до ст.47 Закону України Про нотаріат для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства і за таких обставин потрібно звертатися до суду за оформленням своїх спадкових прав (а.с.9).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Крім того, ч.1 ст.392 ЦК України закріплено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на підставі вищевказаного, враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 померли, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляла, в належному порядку прийняла спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦКУкраїни, суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сплачений позивачем судовий збір залишити за останньою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 09.10.2002 року.

Відповідач - Вівсянська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с.Вівся, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04392592.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 25.09.2020 року.

Суддя О.Б.Гриновець