Ухвала

від 08.09.2020 по справі 202/323/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1099/20 Справа № 202/323/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі матеріалидосудового розслідування№ 42020042630000014 за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого вищу освіту, непрацюючого, який має на утриманні малолітню дитину, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних проваджень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2020 року, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 21 вересня 2020 року включно.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_9 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України. З урахуванням даних про особу ОСОБА_9 , який раніше не судимий, має малолітню дитину, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, з`являється за викликами до органу досудового розслідування та суду, суд вважав, що сукупність ризиків і доводів, на які посилається сторона обвинувачення, дають підстави для висновку про застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки сама по собі тяжкість інкримінованого йому злочину не може вважатися достатньою причиною для тримання особи під вартою. Суд зазначив, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним у клопотанні ризикам, суд вважав необхідним застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього обов`язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою просить обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, вказує на те, що слідчим суддею не належним чином дослідив клопотання та матеріали слідчого, не прийняв до уваги відомості про особу підозрюваного.

На думку апелянта, слідчий суддя, відмовляючи у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погодився з обґрунтованістю пред`явленої підозри ОСОБА_9 , а також наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в той же час на переконання слідчого судді, прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вказує, що слідчий суддею не враховано, що ОСОБА_9 підозрюється в організації 12-ти епізодів злочинної діяльності, з яких 3 злочини є тяжкими, попередня оцінка завданих матеріальних збитків складає понад 1 млн. грн.

Зазначає, що в ході досудового розслідування, під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_9 вилучено низку документів та інших доказів, що можуть свідчити про його причетність до організації інших аналогічних злочинів. Так, 28.07.2020 під час обшуку вилучено чисті бланки свідоцтв про право власності на нерухоме майно, паспортні документи на інших осіб, інші оригінали правовстановлюючих документів, що вказує на те, що ОСОБА_9 може впливати на інших осіб та продовжити свою злочинну діяльність щодо заволодіння іншими об`єктами нерухомого майна.

Апелянт зазначив, що слідчому судді надано докази, що ОСОБА_9 не припинив свою злочинну діяльність та продовжує вчиняти шахрайські дії. Так, під час допиту свідків ОСОБА_12 , потерпілої ОСОБА_13 встановлено, що ОСОБА_9 намагається здійснити продаж нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , яка належить Дніпровській міській раді, та квартири АДРЕСА_3 секції АДРЕСА_4 , право на які придбано з іншими співучасниками шляхом обману, виготовлення та використання підроблених документів.

Також, на думку апелянта слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_9 підозрюється саме в організації злочинної діяльності, на даний час встановлюється коло інших співучасників. У зв`язку з чим, домашній арешт не може запобігти продовженню злочинної діяльності ОСОБА_9 , оскільки останній матиме можливість дистанційно керувати діями інших співучасників, здійснювати тиск на свідків та потерпілих, а також інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити речові докази.

Також, слідчий суддя, не врахував, що ОСОБА_9 здійснював вплив на потерпілу ОСОБА_13 , що виразилось в тому, що підозрюваний зазначав потерпілій, що квартира АДРЕСА_5 їй не належить, отримав невстановленим шляхом доступ до майна потерпілої, разом із іншими особами вживав заходи щодо заміни замків (дверей) у вказаній квартирі, не маючи при цьому на неї жодних прав та висловлював потерпілій погрози щодо не втручання у нібито його власність, що не відповідало дійсності.

З огляду на розмір спричинених матеріальних збитків потерпілим, розуміючи тяжкість злочинів та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_9 , останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вважає, що слідчим суддею необґрунтовано відмовлено у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через те, що прокурором не доведено підстав що виключають можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним в клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_9 та його захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників процесу, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в ході апеляційного перегляду, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього щодо ОСОБА_9 .

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованим, а доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність ухвали слідчого судді цілком слушними, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 27 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ст. 27 ч. 3 ст. 358, ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2020 року за №42020042630000014.

Наявними матеріалами встановлено, що слідчий СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що у ході розслідування установлено, що ОСОБА_9 підозрюється в організації 12 ти епізодів злочинної діяльності, з яких 3 злочини є тяжкими, попередня оцінка завданих матеріальних збитків складає понад 1 млн.грн.

У клопотанні слідчого наведені дані, котрі вказують на причетність ОСОБА_9 до організації придбання права на майно шляхом обману, за попередньою змовою групи осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, організації придбання права на майно шляхом обману, вчиненого повторно, за попередньою змовою групи осіб, вчиненого у великих розмірах, та організації підроблення офіційного документу який видається чи посвідчується установою, який надає права або звільняє від обов`язків з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненого повторно за попередньою змовою групи осіб, тобто до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

28 липня 2020 року у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_9 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_9 ці вимоги закону були дотримані не в повному обсязі, внаслідок чого слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції свого рішення та частковим задоволенням клопотання слідчого.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого від 28 липня 2020 року, прийшов до помилкового висновку про необхідність відмови у його задоволенні через те, що сама по собі тяжкість інкримінованого ОСОБА_9 злочину не може вважатись причиною для тримання особи під вартою.

Колегія приходить до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 вересня 2020 року, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, та наявні ризики, що знаходячись на волі, підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів. Крім того, встановлено наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_9 незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, може продовжити свою злочинну діяльність.

Також, під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, знайшло своє підтвердження наявність ризику, що ОСОБА_9 не припинив свою злочинну діяльність, та продовжує вчиняти шахрайські дії.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_9 підозрюється саме в організації злочинної діяльності, на даний час встановлюється коло інших співучасників. У зв`язку з чим, домашній арешт не може запобігти продовженню злочинної діяльності ОСОБА_9 , оскільки останній матиме можливість дистанційно керувати діями інших співучасників, здійснювати тиск на свідків та потерпілих, а також інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити речові докази.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, підтверджується вагомими наявними доказами, які додані до клопотання слідчого.

Колегія суддів, вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою у даному провадженні є виправданим, оскільки вчинено 12-ть епізодів тяжких злочинів. Аналізуючи вищенаведені обставини у сукупності, колегія суддів доходить висновку про те, що вони свідчать про неможливість усунення ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, встановлених щодо ОСОБА_9 у менш обтяжливий спосіб, та вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти до розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, заподіяної потерпілим внаслідок умисних, незаконних дій останнього, з метою забезпечення виконання підозрюваноюпокладених нанеї обов`язків,колегія суддіввважає занеобхідне призначитирозмір заставиу межах,визначених ст.182КІІК України,-у розмірі300розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,а саме659100(шістсотп`ятдесят дев`ять тисяч сто) гривень, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_9 покладених на нього обов`язків, зупинення його злочинної діяльності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді на підставі п. 2 ч. 3 ст. 407, п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України - скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційного суду, якою слід задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 вересня 2019 року з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 659100 (шістсот п`ятдесят дев`ять сто) гривень, взявши його під варту в залі суду.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_10 , задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_9 , скасувати.

Постановити нову, якою клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42020042630000014 задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомдо 20 вересня 2020 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_9 взяти під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_9 заставу врозмірі трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 659 100 (шістсот п`ядесят дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, у разівнесення якої ОСОБА_9 підлягає звільненню з-під варти.

У випадку внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_9 з-під варти, покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_9 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4