ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2020 р. Справа№ 910/15387/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Поляк О.І.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: не з`явились
від відповідача: не з`явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В.
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020, повний текст якої складено та підписано 17.06.2020, про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. про зміну способу виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019
у справі № 910/15387/19 (суддя Привалов А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В.
до Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт-Житлобуд
про заміну способу виконання судового рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2019, повний текст якого складений 11.12.2019, у справі № 910/15387/19 позовні вимоги задоволені повністю, відповідача зобов`язано повернути позивачу майно, отримане по договору оренди майна № 18.29 від 31.07.2018 в кількості 1077 елементів, а саме:
- Doka бaлкa H20 eco P2,65 м., артикул 189 937 000, 711 шт.;
- Doka багатообертовий контейнер 1,20х0,80м, артикул 583 011 000, 3 шт.;
- Doka піддон для штабелювання 1,55х0,85м, артикул 586 151 000, 6 шт.;
- Framax Xlifе елемент 1,35х2,70м, артикул 588 100 500, 4 шт.;
- Framax Швидкодіючий затискач RU, артикул 588 153 400, 300 шт.;
- Framax універсальний затискач, артикул 588 169 000, 50 шт.;
- Framax Xlife внутрішній кут 2,70м, артикул 588 130 500, 1 шт.;
- Framax Xlife внутрішній кут 1,35м, артикул 588 132 500, 1 шт.;
- Framax Xlife внутрішній кут 3,30м, артикул 588 229 500, 1 шт.
У травні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про зміну способу виконання судового рішення (а.с. 74-75), в якій просив змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19, видавши наказ про стягнення з відповідача на користь позивача вартості майна в сумі 1 545 028,31 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі № 910/15387/19 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. про зміну способу виконання рішення Господарського суду від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що:
- підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом, а відтак, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі;
- у матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки позивачем не подано суду доказів вжиття державним виконавцем заходів примусового характеру щодо виконання рішення; долучена до матеріалів справи постанова № 61636441 від 24.04.2020 про закриття виконавчого провадження не містить жодних відомостей щодо відсутності майна за місцем знаходження боржника та можливості його примусового вилучення в останнього, а підставою закриття такого провадження є надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у порядку, передбаченому частиною третьою статті 63 Закону України Про виконавче провадження ;
- позивачем на вимогу суду до матеріалів справи додано акти приватного виконавця від 08.04.2020 та від 24.04.2020, у яких лише зазначено, що рішення боржником не виконано та майно стягувачеві не повернуто, що не свідчить про відсутність такого майна у боржника;
- жодних доказів щодо вчинення приватним виконавцем дій по встановленню місцезнаходження спірного майна до матеріалів справи не додано.
Не погоджуючись з ухвалою, 25.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі № 910/15387/19 та ухвалити нову, якою змінити спосіб виконання рішення Господарського суду від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19, видавши наказ про стягнення з відповідача на користь позивача вартості майна в сумі 1 545 028,31 грн.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорювана ухвала суду не відповідає чинному законодавству, оскільки при її винесенні не було застосовано норми матеріального права, які мали місце при вирішенні по суті даного питання.
У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:
- відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції послався на те, що відсутні докази наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, проте судом першої інстанції не прийнято до уваги надання апелянтом, окрім постанови від 24.04.2020 (ВП № 61636441) про закінчення виконавчого провадження, й актів від 08.04.2020 та від 24.04.2020, які підтверджують неповернення майна відповідачем апелянту;
- важливим є те, що рішенням суду у цій справі було саме зобов`язано відповідача повернути спірне майно позивачу, а аргументація оспорюваної ухвали викладена як зобов`язання передати майно, проте вказане є різними видами зобов`язань, що зумовлює різного роду виконавчі дії щодо відновлення рішенням суду порушеного права, а відтак, виконавчі дії приватного виконавця по відношенню до відповідача щодо зобов`язання повернути майно із орендного користування були цілком законними та аргументованими і їх наслідком є саме складення актів від 08.04.2020 та від 24.04.2020, а також винесення постанови від 24.04.2020 (ВП № 61636441) про закінчення виконавчого провадження;
- частиною 3 статті 63 Закону України Про виконавче провадження передбачено дії виконавця під час виконання рішень немайнового характеру у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника. Так, приватним виконавцем вчинено всіх необхідних для виконання такого рішення дій, а відтак, і дії виконавця при здійсненні виконавчого провадження, і дії апелянта щодо права скористатися нормами законодавства стосовно зміни способу виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, були правомірними та такими, що підлягали задоволенню в суді першої інстанції.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 справа № 910/15387/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Кропивна Л.В., Поляк О.І.
Ухвалою від 31.08.2020 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.:
- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі № 910/15387/19;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.09.20020;
- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- призначено справу № 910/15387/19 до розгляду на 21.09.2020 о 15:20;
- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачем до апеляційної скарги додано додатковий доказ, а саме копію повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (в порядку статті 382 КК України) вих. № 1749 від 24.04.2020.
Враховуючи, що позивач додав цей документальний доказ під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспореного рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Отже, підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта.
Оспорювану ухвалу у цій справі проголошено 04.06.2020, тому, враховуючи, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (в порядку статті 382 КК України) вих. № 1749 складено 24.04.2020, позивач мав можливість подати до суду першої інстанції його копію, проте вказаних дій не вчинив, а суду апеляційної інстанції доказів об`єктивної неможливості вчинення таких дій не надав.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи.
За таких обставин, додана позивачем до апеляційної скарги копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (в порядку статті 382 КК України) вих. № 1749 від 27.04.2020 як додатковий доказ колегією суддів не приймаються.
09.09.2020 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач, з посиланням на те, що всі його працівники досі дотримуються режиму дистанційної роботи в умовах адаптивного карантину з максимальними обмеженнями щодо перебування в громадському транспорті, громадських будинках і спорудах, а також відвідування установ і закладів, зважаючи на підтримання у повному обсязі вимог, викладених в апеляційній скарзі, просить розглянути справу № 910/15387/19 за відсутності представників апелянта, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі № 910/15387/19 та ухвалити нову, якою змінити спосіб виконання рішення Господарського суду від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19, видавши наказ про стягнення з відповідача на користь позивача вартості майна в сумі 1 545 028,31 грн.
Станом на 21.09.2020 інших клопотань, відзивів, та заперечень до суду не надходило.
Розпорядженням № 09.1-08/3223/20 від 21.09.2020, у зв`язку перебуванням судді Кропивної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15387/19.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 справа № 910/15387/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою від 21.09.2020 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі № 910/15387/19 прийнято до свого провадження
Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили, представник відповідача про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2019, повний текст якого складений 11.12.2019, у справі № 910/15387/19 позовні вимоги задоволені повністю, відповідача зобов`язано повернути позивачу майно, отримане по договору оренди майна № 18.29 від 31.07.2018 в кількості 1077 елементів, а саме:
- Doka бaлкa H20 eco P2,65 м., артикул 189 937 000, 711 шт.;
- Doka багатообертовий контейнер 1,20х0,80м, артикул 583 011 000, 3 шт.;
- Doka піддон для штабелювання 1,55х0,85м, артикул 586 151 000, 6 шт.;
- Framax Xlifе елемент 1,35х2,70м, артикул 588 100 500, 4 шт.;
- Framax Швидкодіючий затискач RU, артикул 588 153 400, 300 шт.;
- Framax універсальний затискач, артикул 588 169 000, 50 шт.;
- Framax Xlife внутрішній кут 2,70м, артикул 588 130 500, 1 шт.;
- Framax Xlife внутрішній кут 1,35м, артикул 588 132 500, 1 шт.;
- Framax Xlife внутрішній кут 3,30м, артикул 588 229 500, 1 шт.
На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 13.01.2020 видано накази і, зокрема, наказ про зобов`язання відповідача повернути позивачу вище перелічене майно, отримане по договору оренди майна № 18.29 від 31.07.2018 в кількості 1077 елементів (а.с. 60) (далі Наказ).
З матеріалів справи сліду, що Наказ позивачем пред`явлено до виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А., який 24.03.2020 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61636441 (а.с. 76-77), у якій запропонував відповідачу виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Перевірками, проведеними виконавцем, встановлено, що вище перелічене майно, отримане по договору оренди майна № 18.29 від 31.07.2018 в кількості 1077 елементів, відповідачем позивачу не повернуто, про що 08.04.2020 та 24.04.2020 приватним виконавцем були складені відповідні Акти приватного виконавця (а.с. 87, 88).
24.04.2020 приватний виконавець, керуючись вимогами п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , виніс постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 78, 78зворот), якою, з огляду на те, що станом на 24.04.2020 рішення суду відповідачем не виконано, виконавче провадження з примусового виконання Наказу закінчив.
З огляду на вказані обставини, у травні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення (а.с. 74-75), в якій просив змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19, видавши наказ про стягнення з відповідача на користь позивача вартості майна в сумі 1 545 028,31 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі № 910/15387/19 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. про зміну способу виконання рішення Господарського суду від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19 відмовлено, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Частиною 1 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
У пункті 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз`яснено, зокрема, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Згідно з ч. 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Одною з обставин, які могли унеможливити виконання рішення в цій справі, є відсутність такого майна в боржника.
У обґрунтування поданої заяви про зміну способу виконання рішення позивач послався на те, що за результатом здійснених виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду у цій справі, у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження , майно, що підлягало поверненню, не було виявлено у боржника, що зумовлює неможливість виконання рішення суду від 05.12.2019 у спосіб, визначений в його резолютивній частині.
Проте в актах приватного виконавця від 08.04.2020 та від 24.04.2020, на які при цьому посилається апелянт, зафіксовано, що за результатами перевірки приватним виконавцем встановлено, що майно, отримане по договору оренди майна № 18.29 від 31.07.2018 в кількості 1077 елементів, боржником стягувачеві не повернуто (що свідчить про те, що рішення суду не виконане, а не про встановлений факт відсутності спірного майна у боржника - примітка суду).
При цьому постанову від 24.04.2020 про закінчення виконавчого провадження, відкритого з виконання наказу № 910/15387/19, виданого 13.01.2020, державний виконавець прийняв на підставі актів приватного виконавця від 08.04.2020 та від 24.04.2020, тобто, фактично, не через встановлену під час здійснення виконавчих дій відсутність спірного майна в боржника, а через встановлений факт невиконання останнім рішення суду, про що державним виконавцем у порядку ч. 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження направлено до органу досудового розслідування відповідне повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Отже, посилання позивача на те, що за результатом здійснених виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду у цій справі, у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження , майно, що підлягало поверненню, не було виявлено у боржника, що зумовлює неможливість виконання рішення суду від 05.12.2019 у спосіб, визначений в його резолютивній частині, не підтверджуються матеріалами справи.
Також виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, є неможливим без відповідних дій боржника.
Факт невиконання такого рішення боржником має бути підтверджено відповідними діями виконавця в порядку, встановленому законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлений ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , де вказано, що:
- за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1);
- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2);
- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3).
Докази того, що державний виконавець здійснив усіх дій щодо виконання наказу суду в порядку, встановленому статтею 63 Закону України Про виконавче провадження для виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, в матеріалах справи відсутні.
Вказаного висновку не спростовують посилання апелянта на те, що приватним виконавцем вчинено дій, передбачених ч. 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , необхідних для виконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.
При цьому колегія суддів погоджується з позивачем у тому, що, враховуючи те, що рішенням суду у цій справі зобов`язано відповідача повернути спірне майно позивачу, виконавець при виконанні такого рішення не має можливості вчиняти дії щодо примусового повернення такого майна позивачу.
Також слід зазначити про таке.
У пункті 7.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз`яснено, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).
Як встановлено судом, факт відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем, документальними доказами не підтверджений.
Звертаючись до Господарського суду міста Києва з заявою про зміну способу виконання судового рішення, позивач оцінив майно, не передане відповідачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19, у 1 545 028,31 грн.
Проте матеріали справи не містять документальних доказів на підтвердження вказаних обставин, оскільки в договорі оренди майна № 18.29 від 31.07.2018 сторонами погоджено вартість лише частини майна з того, яке має повернути за рішенням суду відповідач, а саме: Doka багатообертовий контейнер 1,20х0,80м, артикул 583 011 000 (у кількості 3), Doka піддон для штабелювання 1,55х0,85м, артикул 586 151 000 (у кількості 6), тобто 9 елементів з 1077, у той час як надана позивачем на підтвердження вартості спірного майна довідка вих. № 214 від 15.05.2020 за підписом генерального директора та головного бухгалтера позивача (а.с. 79) не може вважатися належним доказом на підтвердження вартості неповернутого майна.
Зазначена обставина є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про заміну способу виконання судового рішення у цій справі.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. про зміну способу виконання судового рішення Господарського суду від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19.
Підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. відсутні.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. .
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/15387/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.
4. Матеріали справи № 910/15387/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено: 28.09.2020
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді Є.Ю. Пономаренко
О.І. Поляк
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2020 |
Оприлюднено | 30.09.2020 |
Номер документу | 91839674 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Калатай Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні