Постанова

від 23.09.2020 по справі 910/6715/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. Справа№ 910/6715/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шумило А.О.

від відповідача: Петрова О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 (повний текст рішення складено 11.06.2020)

у справі № 910/6715/18 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма "Де Візу"

про стягнення 550 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова фірма Де Візу про стягнення суми попередньої оплати вартості послуг за договором від 03.10.2016 №14/10-2016 про надання маркетингових послуг в розмірі 550 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за зазначеним вище договором.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/6715/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається в заявленому позову. При цьому судом враховано надані відповідачем докази прийняття виконаних за договором робіт, а також покази свідка.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю Модуль Україна звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права- ст.ст. 92, 97, 99 Цивільного кодексу України ст.. 62 Закону України Про господарські товариства , ст.ст. 7, 8, 13, 74, 80, 102 Господарського процесуального кодексу України і ухвалити нове, яким в позов задовольнити.

Зокрема, скаржник зазначає, що будь-яких доказів того, що передані екс-президенту позивача документи були прийняті товариством в матеріалах справи відсутні.

Позиції інших учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скарну, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 справу №910/6715/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/6715/18; відкрито апеляційне провадження у справі №910/6715/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.09.2020.

17.08.2020 та 15.09.2020 позивачем подані письмові пояснення до апеляційної скарги, які надійшли до суду 19.08.2020 та 16.09.2020 відповідно.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення є 01.07.2020.

Оскільки станом на 17.08.2020 строк на апеляційне оскарження закінчився, у скаржника відсутнє право доповнити чи змінити апеляційну скаргу, тому письмові пояснення скаржника до апеляційної скарги, подані поза межами процесуального строку, колегія суддів не враховує.

У судове засідання 09.09.2020 з`явилися представники сторін, які надали свої пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 09.09.2020 оголошено перерву до 23.09.2020.

У судове засідання 23.09.2020 з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

У судове засідання 23.09.2020 з`явився представник відповідача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору про надання маркетингових послуг від 03.10.2016 №14/10-2016, укладеного між позивачем та відповідачем останній взяв на себе зобов`язання за дорученням позивача як замовника надати за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника і які визначені у цьому договорі.

Згідно з п. 1.2. договору об`єктом маркетингових досліджень за цим договором є: ринок тонколистового оцинкованого прокату, фарбованого рулонного прокату, профнастилу за 2016 рік.

Строки проведення маркетингових досліджень - до 30 листопада 2016 року (п. 1.6. Договору).

За положеннями п. 3.1.1. договору виконавець зобов`язаний надати результати досліджень з детальним та повним описом усіх питань відповідності до узгоджених напрямків досліджень.

Пунктами 4.1.1. та 4.1.2. договору передбачено зобов`язанння замовника прийняти результати досліджень у виконавця негайно (не пізніше 10 календарних днів) після отримання письмової заяви виконавця про закінчення проведення маркетингових досліджень за цим договором; виплатити замовнику плату за надання послуг визначену цим договором.

Пунктами 5.2. - 5.4. договору встановлено, що виконавець надає результати досліджень у письмовому вигляді у формі звіту складеного російською мовою. Моментом надання результатів досліджень вважається день надання звіту, про що сторони складають акт. Замовник має право в строк до 5-ти календарних днів, після надання результатів маркетингових досліджень, вимагати від виконавця доопрацювання деяких положень, що містяться у наданих виконавцем матеріалах, та (або) надання додаткової інформації в межах встановленого за цим договором обсягу маркетингових досліджень. Виконавець зобов`язаний задовольнити обґрунтовану вимогу замовника протягом 5 календарних днів з моменту отримання такої вимоги від замовника у письмовій формі. У разі якщо замовником не буде пред`явлено письмових вимог щодо доопрацювання результатів маркетингових досліджень у строк, визначений у п. 5.33. цього договору, то результати маркетингових досліджень вважаються зданими замовникові без претензій з боку останнього.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.3 договору замовник виплачує виконавцю плату за надання послуг в розмірі 550 000,00 грн без ПДВ. Оплата послуг здійснюється в порядку попередньої оплати в розмірі 100% від вартості послуг протягом 30 робочих днів з моменту підписання договору, на підставі рахунка виконавця.

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2016 року. (п. 9.2. Договору).

Додатком №1 до договору сторони визначили перелік споживачів/клієнтів для дослідження.

Додатком №2 до договору погоджено Методику проведення інтерв`ю з основними клієнтами ТОВ Модуль-Україна з метою виявлення поточних обмежень і можливостей збільшення ефективності бізнесу.

На виконання умов зазначеного вище договору позивачем перераховано на рахунок відповідача оплату в розмірі 550 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.10.2016 №826.

Листом від 03.02.2017 № 296 року позивач повідомив відповідача, що у зв`язку з невиконанням ним своїх зобов`язань за договором, він заявляє про відмову від останнього та вимагає повернути передоплату в розмірі 550 000,00 грн до 01.03.2017.

07.03.2017 позивач направив на адресу відповідача лист №351, в якому він наголосив на необхідності повернення передоплати та зазначив, що відповідачем послуги по договору не надані.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що станом на 03.02.2017 жодних маркетингових досліджень в рамках укладеного договору відповідачем не виконано, жодних звітів стосовно результатів досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень споживання українського ринку тонколистового оцинкованого прокату, фарбованого рулонного прокату, профнастилу за 2016 рік на адресу позивача не надходило. Також, позивач зазначив, що згідно з умовами договору звіт про маркетингові дослідження мав би бути переданий ТОВ Модуль-Україна до 30 листопада 2016 року. Вказаний термін було визначено з огляду на те, що матеріали отримані із вказаним звітом ТОВ Модуль-Україна планувало використати при розробці стратегічних промислових планів роботи підприємства на 2017 рік. Таким чином, тривала прострочка у наданні вказаного звіту повністю виключала можливість використання його результатів, оскільки станом на 31.12.2016 року розробка вказаних стратегічних планів була завершена, отже необхідність ТОВ Модуль-Україна у вказаному звіті втратила свою актуальність.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що послуги надані в повному обсязі, а тому підстави для повернення коштів відсутні. Зокрема, відповідачем вказано, що відповідач в строки, визначені умовами договору, до 30.11.2016 року провів всі необхідні та визначені розділом 2 договору про надання послуг дослідження. Оформлений належним чином Звіт Маркетингове дослідження ринка тонколистового оцинкованого прокату, фарбованого рулонного прокату, профнастилу був наданий 30.11.2016 замовнику, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 30.11.2016 та актом здачі-приймання документів від 30.11.2016 року. Окрім того, позивачем не було пред`явлено письмових вимог щодо доопрацювання результатів маркетингових досліджень у строк, визначений у п. 5.3. Договору, тому результати маркетингових досліджень вважаються наданими. Маркетингові послуги за договором про надання маркетингових послуг від 03.10.2016 №14/10-2016 відповідачем проводились у вигляді порівняльного аналізу ринку тонколистового оцинкованого прокату, фарбованого рулонного прокату, профнастилу за 2015-2016 рік.

В підтвердження факту надання послуг по договору відповідачем до матеріалів справи надано звіт про надані маркетингові послуги Маркетингове дослідження ринку тонколистового оцинкованого прокату, фарбованого рулонного прокату, профнастилу за 2015 рік за договором від 03.10.2016 №14/10-2016, оригінал акту здачі-приймання документів від 30.11.2016, в якому містяться підпис від директора відповідача ТОВ Консалтингова фірма Де Візу ОСОБА_4 та підпис від президента позивача ТОВ "Модуль-Україна" ОСОБА_3.

При цьому на заперечення позивача, що в звіті зазначено 2015 рік замість 2016 року, як передбачено договором, відповідачем наголошено, що ним було виявлено технічну помилку на титульній сторінці звіту щодо зазначення року, а саме замість 2016 було зазначено 2015 , однак що не змінює зміст дослідження по суті. Зазначена неточність (описка) була усунута відповідачем самостійно та титульна сторінка була виправлена, зміст звіту, в свою чергу, залишено без змін, оскільки помилок в самому звіті та самому маркетинговому дослідженні не було та зміст звіту в повній мірі відповідає умовам договору.

Окрім того, відповідачем надано до матеріалів справи копію листа від 23.12.2016 року від імені президента позивача ОСОБА_3., в якому виказано подяку відповідачу за якісний та системний звіт за результатами дослідження ринку тонколистового прокату, фарбованого рулонного прокату та профнастилу.

Також, відповідачем надано до матеріалів нотаріальну заяву свідка ОСОБА_2 , який наприкінці 2015 року та частково протягом 2016 року здійснював правове обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю Модуль-Україна . В заяві вказано, що в строки, визначені в договорі №14/10-2016 про надання маркетингових послуг, тобто до 30.11.2016, послуги відповідачем були надані в повному обсязі, оформлені належним чином у вигляді звіту. Оформлений пакет документів був отриманий президентом ОСОБА_3 за місцем знаходження товариства в місті Києві, вул. Малопідвальна, буд. 10 , офіс 11 , про що свідок чув від ОСОБА_3 .

Заперечуючи проти того, що акт здачі-приймання документів від 30.11.2016 року підписувався саме президентом позивача ОСОБА_3 і в зазначену на цьому акті дату, позивачем заявлялось клопотання про призначення в справі судово-технічної експертизи.

В процесі виконання судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Посільським О.О. експертизи в справі №910/6715/18 відповідачем не було надано дозвіл експерту на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у досліджуваному акті здачі-приймання документів від 30.11.2016, оскільки оригінал вказаного документу є доказом правової позиції сторони, а пошкодження цього документу призведе до неможливості здійснення відповідачем захисту своїх прав.

За результатами проведеної судово-технічної експертизи документів експертом складено висновок від 16.10.2019 №8916/19-34, в якому зазначено, що підпис від імені ОСОБА_3 в рядку президент у акті здачі-приймання документів від 30.11.2016 виконаний кульковою ручкою, спорядженою пастою синьо-фіолетового кольору, а відповісти на основне питання суду, поставлене в ухвалі від 04.12.2018, не видалось можливим, у зв`язку з відсутністю дозволу на вирізання штрихів підпису на досліджуваному документі.

Також, заперечуючи отримання від відповідача послуг за спірним договором, позивач вказав, що ОСОБА_3 звільнений із займаної посади за порушення трудової дисципліни в 2017 році, оскільки він протягом тривалого часу (з січня 2017 року) був відсутній на роботі. Стосовно листа за підписом ОСОБА_3 позивач зазначив, що він викликає сумніви, оскільки не містить відтиску печатки, вихідного номера, використана російська мова, відсутні повноваження президента, відсутній оригінал та відсутні докази надсилання.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на дати листування та складення акту, ОСОБА_3 обіймав посаду президента у ТОВ Модуль - Україна .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 11, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В якості правової підстави заявленого позову позивачем зазначено норми ст.ст. 526, 612, 693 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак, остаточно може з`ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.

Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання. Традиційно правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 927/313/18.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що наявні у справі письмові докази з більшою вірогідністю свідчать про обґрунтованість вимог позивача, оскільки спірний акт приймання-передачі підписаний ОСОБА_3, на який як на доказ виконання своїх зобов`язань з виготовлення звіту посилається відповідач, не містять будь-яких посилань, на те, що зазначена особа була уповноважена позивачем на отримання товару від відповідача.

Так, згідно зі статутом позивача ТОВ "Модуль-Україна" (п. 30.7), затвердженим рішенням загальних зборів учасників товариства від 01.06.2016, право на представлення товариства без доручення (довіреності) відповідно до статуту має лише директор товариства, що відповідає приписам ст. 62 Закону України Про господарські товариства .

В той же час, президент товариства є контрольним органом, що здійснює контроль від імені зборів учасників товариства за діяльністю усіх органів і посадових осіб товариства (п. 28.1). При цьому статут позивача не містить посилань на те, що президент має право діяти від імені товариства без доручення (довіреності).

В той же час, відповідно до п. 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Тобто, лише сам факт того, що особа, яка отримала спірний товар від відповідача, є працівником позивача не є доказом отримання зазначеного звіту позивачем за відсутності підтвердження останнім її повноважень на вчинення таких дій від імені юридичної особи.

Окрім того, апеляційний господарський суд в даному випадку зважає також і на те, що відповідачем подавався зустрічний позов у даній справі про зобов`язання ТОВ Модуль-Україна прийняти надані послуги з проведення маркетингових досліджень за договором від 03.10.2016 №14/10-2016 шляхом підписання акту здачі-приймання наданих послуг від 30.11.2016, проте таку заяву було повернуто заявнику ухвалою суду від 03.08.2019.

На думку господарського суду апеляційної інстанції, своїми діями щодо заявлення зазначеного вище зустрічного позову відповідач фактично підтверджує відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі робіт за спірним договором.

Стосовно наявних у справі показів свідка, то згідно з ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

З урахуванням зазначеного вище, відсутності беззаперечних належних та допустимих доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з проведення маркетингових досліджень від 03.10.2016 №14/10-2016, підтвердження матеріалами справи сплати позивачем за зазначеним договором передоплати в сумі 550 000, 00 грн, а також його відмови від зазначеного договору, апеляційний господарський суд вважає позов ТОВ Модуль-Україна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 612, 693, ст. 62 Закону України Про господарські товариства ст.ст. 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу, а відтак підлягає скасуванню.

Судові витрати.

Витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/6715/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова фірма ДЕ ВІЗУ (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 10, оф. 11, код ЄДРПОУ 31352845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Модуль-Україна (323000, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, просп. Грушевського, 1/14, код ЄДРПОУ 37863825) 550 000, 00 грн (п`ятсот п`ятдесят тисяч нуль копійок) передоплати, 8 250, 00 грн (вісім тисяч двісті п`ятдесят гривень нуль копійок) судового збору за подання позовної заяви та 12 375, 00 грн (дванадцять тисяч триста сімдесят п`ять гривень нуль копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи № 910/6715/18 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено - 28.09.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко