Ухвала

від 29.09.2020 по справі 903/112/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

29 вересня 2020 року Справа № 903/112/20 Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву про видачу дубліката судового наказу по справі №903/112/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Панасюка Миколи Валерійовича до Приватного підприємства "ВОЛИНЬБУД ПЛЮС" про стягнення 58033,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2020 представник фізичної особи-підприємця Панасюка Миколи Валерійовича звернулася в суд з заявою про видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення №903/112/20-1 від 11.08.2020.

В обгрунтування посилається на те, у відповідності з заявою Панасюка М.В. судом було направлене судове рішення по справі та наказ. Однак, конверт з вищезазначеними документами вручений поштовим співробітником Володимир-Волинського відділення Укрпошти не встановленій особі і позивачем не отриманий.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про підставність відповідної заяви та наявність підстав для її задоволення. Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 27.04.2020 у справі №903/112/20 стягнуто з Приватного підприємства ВОЛИНЬБУД ПЛЮС (вулиця Травнева, будинок 12, село Овадне, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44720, код ЄДРПОУ 41826805) на користь Фізичної особи-підприємця Панасюка Миколи Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 58033,76 грн. (п`ятдесят вісім тисяч тридцять три гривні сімдесят шість копійок) заборгованості та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) витрат по сплаті судового збору, 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень) витрат на правову допомогу (а.с.58-60).

11.08.20020 Господарським судом Волинської області видано наказ про примусове виконання рішення № 903/112/20-1 (а.с.70)

Підпунктом 19.4. Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Суд зазначає, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату наказу не порушує права боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дублікату наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на дату видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ст.12).

Як вбачається з виконавчого документа, строк пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області від 11.08.2020, виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 27.04.2020 у справі №903/112/20 - встановлений до 08.08.2023.

Суд приходить до висновку, що строк пред`явлення наказу №903/112/20-1 не закінчився.

Отже, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ №903/112/20-1 від 11.08.2020 може бути пред`явлений в органи ДВС до 08.08.2023.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що наказ № 903/112/20-1 від 11.08.2020 не виконано, строк пред`явлення наказу до виконання закінчується 08.08.2023, заява представника ФОП Панасюка М.В. про видачу дублікату наказу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 19.4 перехідних положень ст.ст. 232-235 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Волинської області про примусове виконання рішення №903/112/20-1 від 11.08.2020.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5, п.19.4 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала суду підписана 29.09.2020.

Суддя І. О. Гарбар