Рішення

від 17.09.2020 по справі 910/11338/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа № 910/11338/20 Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І. , за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/11338/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "БАРЕЛЬЄФ"

до Національного авіаційного університету

про стягнення 142852,50 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Бордунов В.М.

від відповідача: Білий В.М

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "БАРЕЛЬЄФ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Національного авіаційного університету про стягнення 142 852,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ч. 3 ст. 778 ЦК України, якою передбачено право позивача на відшкодування витрат, пов`язаних з облаштуванням території, наданої відповідачем на підставі Договору № 158-сд про надання складських послуг від 01.12.2017 в тимчасове користування для зберігання будівельної техніки та матеріалів позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Судове засідання призначено на 17.09.2020.

31.08.2020 до суду від відповідача надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечує, аргументуючи свою правову позицію тим, що укладений сторонами Договір не є договором оренди та не встановлює обов`язку Національного авіаційного університету відшкодовувати витрати пов`язані з поліпшенням території.

31.08.2020 до суду від відповідача надійшов відзив

В судовому засіданні 17.09.2020 представники позивача позовні вимоги підтримав та подав відповідь на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 17.09.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БАРЕЛЬЄФ (за договором - Замовник) та Національним Авіаційним Університетом (за договором - Виконавець), було укладено Договір про надання складських послуг від 01.12.2017 № 158-сд (далі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору, Виконавець надає Замовнику послуги з тимчасового використання площ для зберігання будівельної техніки та матеріалів, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Медова, 1, площею 1027 кв. м.

Згідно з п. 2.1. Договору, вартість складських послуг складає 2 787 грн 54 коп. за місяць без урахування комунальних послуг.

01.03.2019 було укладено Додаткову угоду до Договору, у якому змінено положення п. 1 та п. 2.1.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди, Виконавець надає Замовнику послуги з тимчасового використання площ для зберігання будівельної техніки та матеріалів, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Медова, 1 площею 727 кв.м.

Згідно з п. 2.1. даного Додаткової угоди, вартість складських послуг складає 1 980 грн 35 коп. (в т. ч. ПДВ) за місяць без урахування комунальних послуг.

Згідно п. 3.1. Договору, Виконавець зобов`язується:

- забезпечити доступ представників Замовника до складських приміщень, які йому надані;

- не користуватись майном, що є предметом зберігання (схову).

Згідно п. 3.3. Договору, Замовник зобов`язується:

-не передавати приміщення іншим особам (юридичним фізичним), для будь якої форми використання;

-використовувати приміщення за призначенням, як це передбачено договором;

-дотримуватись на наданих площах санітарних, протипожежних правил та норм, вимог охорони праці та зберігання майна, яке вказане в даному договорі;

-нести повну відповідальність за правильне складування майна для його зберігання, якість та кількість, за оформлення документів на винос;

-самостійно проводити всі роботи, що пов`язані з навантаженням та розвантаженням власного майна яке складується в наданому приміщенні;

-не погіршувати технічний стан наданих складських приміщень і нести повну матеріальну відповідальність у разі втрати або пошкодження майна у зв`язку з неналежним користуванням наданим складським приміщенням;

-не проводити без згоди Виконавця реконструкцію та переобладнання приміщень , що були надані;

-здійснювати з дозволу Виконавця за власні кошти поточний ремонт займаного приміщення;

-самостійно здійснювати контроль за рухом власних матеріальних цінностей (майна) через надане складське приміщення і нести відповідальність за його збереження;

-не погіршувати технічний стан наданих складських приміщень і нести повну матеріальну відповідальність у разі втрати або пошкодження майна у зв`язку з неналежним користуванням наданим складським приміщенням;

-не проводити без згоди "Виконавця" реконструкцію та переобладнання приміщень , що були надані;

-здійснювати з дозволу "Виконавця" за власні кошти поточний ремонт займаного приміщення;

-самостійно здійснювати контроль за рухом власних матеріальних цінностей (майна) через надане складське приміщення і нести відповідальність за його збереження;

-після закінчення строку дії договору звільнити від майна займане складське приміщення і здати його по акту прийому - передачі у належному технічному стані. Складське приміщення, що повертається , повинно відповідати санітарно - технічним вимогам , і його стан не повинен бути гіршим за той, при якому це приміщення надавалося. У разі погіршення технічного стану складського приміщення , "Замовник" відшкодовує матеріальна збитки, згідно рахунків ,які надає НАУ;

-відшкодувати Виконавцеві збитки завдані властивостями майна, що знаходилось на зберіганні у наданому складському приміщенні , згідно платіжної вимоги НАУ.

Строк дії договору встановлюється з моменту його, підписання до 01 липня 2020 року і може бути продовжений за згодою сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п. 7.1. Договору).

Позивач звернувся до відповідача з листом від 26.11.2017 № 26/11-17, в якому у зв`язку з намірами ТОВ БФ Барельєф укласти Договір про надання складських послуг з Національний авіаційний університет строком на десять років, просив надати дозвіл на проведення поліпшень на території складу, розташованого на земельній ділянці за адресою: 03048, м. Київ, вул. Медова, 1, кадастровий номер 8000000000:72:488:0058, на суму не більш 150 000,00 грн власними силами, а саме: викорчування дерев та кущів, планування земельної ділянки, облаштування каналізаційного колодязя з монтажем труб, засипання відкритих колодязів, демонтаж входу у погреб та його засипання, переміщення буд. матеріалів, виготовлення зовнішньої огорожі, монтаж воріт, улаштування вбиральні, електрифікація, водопостачання.

Позивач стверджує, що з грудня 2017 року по липень 2018 року ним проводилися роботи з облаштування території власними силами та за свій рахунок на загальну суму 142 852 грн 50 коп.

Позивач звернувся до відповідача з Вимогою від 15.04.2020 про сплату грошових коштів у розмірі 142 852,50 грн за роботи з облаштування території або дозволити орендувати визначене Договорами складське приміщення в межах відповідної суми, яка була сплачена за роботи з облаштування території, чи до моменту заключення договору оренди на це нерухоме майно з орендодавцем - Фондом державного майна України, до якого Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БАРЕЛЬЄФ вже звернулось в письмовому вигляді з цією пропозицією в листі від 07.04.2020 року, так як має переважне право на заключення даного договору.

Позивач звернувся до відповідача з Претензією від 06.05.2020 про виплатиту компенсації в розмірі 142 852,50 грн за проведення поліпшень території складу на земельній ділянці за адресою: 03048, м. Київ, вул. Медова, буд. 1, кадастровий номер 8000000000:72:488:0058.

Вказані звернення залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Листом №06.04/1091 від 29.05.2020 НАУ повідомив позивача про припинення строку дії Договору про надання складських послуг від 01.12.2017 № 158-сд в порядку п. 7.1. останнього та просив звільнити приміщення.

Позивач вважає, що оскільки ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "БАРЕЛЬЄФ" роботи з облаштування території (поліпшення) проводило за попередньою домовленістю з НАУ, то у нього виникло право на відшкодування вартості таких робіт в сумі 142 852,50 грн, відповідно до положень ст. 778 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ст. 759 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 765 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно ст. 778 глави 58 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Договір про надання складських послуг від 01.12.2017 № 158-сд не містить положень про передачу відповідачем позивачу майна у користування за плату на певний строк.

Предметом Договору про надання складських послуг від 01.12.2017 № 158-сд є послуги з тимчасового використання площ для зберігання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Договір про надання складських послуг від 01.12.2017 № 158-сд не є договором найму (оренди), на який поширюються норми Глави 58 Цивільного кодексу України Найм (Оренда) .

Відповідно до 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Взаємовідносини сторін за договором зберігання регулюються главою 66 Цивільного кодексу України та на них поширюються норми глави 63 цього ж Кодексу Послуги. Загальні положення , оскільки послуга зберігача зі зберігання є такою, що споживається у процесі її здійснення і не призводить до певного матеріалізованого новоствореного об`єкта.

З системного аналізу положень Цивільного кодексу України та Договору про надання складських послуг від 01.12.2017 № 158-сд вбачається, що він за своєю правовою природою є договором зберігання.

Вказаним Договором не встановлено обов`язку відповідача відшкодувати позивачу здійснені ним поліпшення площ для зберігання.

При цьому, умови Договору про надання складських послуг від 01.12.2017 року № 158-сд не містять посилання на застосування до нього положень глави 58 ЦК України.

З огляду на викладене, оскільки та Договір про надання складських послуг від 01.12.2017 № 158-сд є договором зберігання, на правовідносини за яким не поширюється глави 58 ЦК України, в тому числі ст. 778 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача вартості здійснених позивачем поліпшень площ для зберігання.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимостi засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту виникнення у відповідача обов`язку з відшкодування витрат, пов`язаних з поліпшень площ для зберігання, у зв`язку із чим у заводненні позову відмовляє з огляду на необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 29.09.2020.

Суддя А.І. Привалов