Ухвала

від 28.09.2020 по справі 923/476/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

28 вересня 2020 року Справа № 923/476/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши заяву ТОВ "Генічеськ Плюс" про відвід судді Нікітенка С.В., у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс", м. Генічеськ, Херсонська область, код ЄДРПОУ 36290967,

до: Приватного підприємства "Сокіл", м. Генічеськ, Херсонська область, код ЄДРПОУ 37289486,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний терминал", м. Генічеськ, Херсонська область, код ЄДРПОУ 32368175,

про визнання незаконним запису в оціночному акті.

Без участі учасників справи.

в с т а н о в и в :

21 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сокіл" з вимогою про визнання незаконним запису в Технічному паспорті на виробничий будинок комплекс від 29 листопада 2013 року в "Оцінювальному акті про господарські будівлі та споруди" за адресою: вул. Центральна (Леніна), 222, м. Генічеськ Форма №4 в якому вказано протяжність споруди №6 (залізнична колія) - 1858,55 м/п., яка розмішена за адресою: вул. Центральна (Леніна), 222, м. Генічеськ.

Ухвалою від 05 червня 2020 року суд прийняв позовну заяву ТОВ "Генічеськ Плюс" до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/476/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, у зв`язку із необхідністю виклику у судове засідання учасників провадження та надання додаткових доказів в обґрунтування своїх правових позицій, суд, ухвалою від 30 червня 2020 року відклав підготовче засідання у справ на 04.09.2020.

Ухвалою від 04 вересня 2020 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/476/20, продовжив строк розгляду справи № 923/476/20 по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призначив справу до судового розгляду по суті на 06 жовтня 2020 року о 12:00 год.

11 вересня 2020 року через відділ документального забезпечення роботи Господарського суду Херсонської області від позивача у справі надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Надалі, 25 вересня 2020 року через відділ документального забезпечення роботи Господарського суду Херсонської області від позивача у справі (ТОВ "Генічеськ Плюс") надійшла заява про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/476/20.

Так, в обґрунтування заяви про відвід, позивач зазначає наступне: Позивачем 11.09.2020 було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Заява позивача обґрунтована вимогами пункту 5 статті 226 Господарського процесуального кодексу України в якій зазначено, що позовна заява залишається без розгляду у разі, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Розгляд справи по суті призначено на 06 жовтня 2020 року. На момент подачі заяви про відвід клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не розглянута судом, а справа не повернута. З метою встановлення обставин бездіяльності судді та не розгляду клопотання, представник позивача 25 вересня 2020 року зателефонував до помічника судді Нікітенка С.В. і на запитання чому до сьогодні не розглянуто клопотання та не повернуто матеріали справи було повідомлено, що дане клопотання буде розглянуто судом 06 жовтня 2020 в судовому засіданні. Проте 06 жовтня 2020 року вже буде розглядатися справа по суті. Що унеможливлює виконання вимоги 5 статті 226 Господарського процесуального кодексу України і зрозуміло, що 06 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду буде відмовлено, адже вже буде відбуватись розгляд справ по суті. Таким чином зрозумілим є, що така поведінка судді Нікітенка С.В. щодо не виконання вимог пункту 5 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та не винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду є нехтуваннями правами Позивача, а саме права на залишення позовної заяви без розгляду, адже залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача до розгляду справи по суті є обов`язком суду і для вирішення цього питання не потрібно скликати судове засідання. Оскільки суддя Нікітенко С.В. навмисно вирішив розглядати клопотання про залишення без розгляду 06 жовтня 2020 року свідчить про те, що суддя не бажає виконувати вимоги ГПК України та повертати справу без розгляду, а отже навмисно порушуючи права позивача діє в інтересах відповідача та третьої особи, що є неприпустимим в поведінці судді.

Позивач приходить до висновку, що пряме невиконання суддею Нікітенком С.В. вимог частини 5 статті 226 ГПК України за наявності заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду та розгляд клопотання про залишення справи без розгляду на день розгляду справи по суті, що вже унеможливлює його задоволення в той час, як таке клопотання подано до суду задовго до розгляду справи по суті, як того вимагає пункт 5 статті 226 ГПК України, є явними упередженими діями на користь відповідача та третьої особи, що в свою чергу є підставою позивачу сумніватися в об`єктивність та неупередженість судді Нікітенка С.В. при розгляду цієї справи та в результаті винесення справедливого судового рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" про відвід судді, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом у розумні строки.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому, результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до сторін у справі, оскільки наявність чи відсутність підстав у відводі судді не може ставитися в залежність до результату застосування норм чинного законодавства. Також, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддю у будь-який спосіб забороняється законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/476/20, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки на думку суду, заявником не наведено обґрунтованих підстав для відводу судді, які встановлені ст.ст. 35, 36 ГПК України, а викладені заявником мотиви заявленого відводу фактично зводяться до незгоди ТОВ "Генічеськ Плюс" із процесуальними діями/бездіяльністю суду, а також припущень на майбутнє щодо наслідків розгляду судом заявлених позивачем клопотань.

Таким чином, суд констатує, що заявником не вказано жодної з підстав, наведених у статті 35 ГПК України, для відводу судді, а посилання заявника на обставини, які вказані у заяві про відвід не вказують на такі підстави.

Суд зазначає, що задоволення чи відмова в задоволенні того чи іншого клопотання, прийняття процесуальних документів, не може вказувати на наявність підстав для відводу складу суду в розумінні ст. 35 ГПК України, а відповідні висновки, покладені судом в обґрунтування прийнятих процесуальних документів можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення до суду вищої інстанції.

Доводи заявника про упередженість суду у даній справі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Нікітенку С.В.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на те, що судове засідання у справі № 923/476/20 призначене на 06.10.2020, а заява про відвід судді надійшла до суду 25.09.2020, а тому суд вважає за необхідне передати заяву ТОВ "Генічеськ Плюс" (вх. № 2036/20 від 25.09.2020) про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/476/20 до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України, для вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" (вх. № 2036/20 від 25.09.2020) про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справі № 923/476/20.

2. Матеріали справи № 923/476/20 передати для вирішення питання щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" про відвід судді Нікітенка С.В., складом суду, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 28.09.2020.

Суддя С.В. Нікітенко