Рішення

від 29.09.2020 по справі 580/1898/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року справа № 580/1898/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Виноградової А.С.,

представника позивача - Поліщука В.В. (згідно з ордером),

відповідач не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації Свидівоцький причал до Свидівоцької сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Громадська організація Свидівоцький причал (19622, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Свидівок; код ЄДРПОУ 26536595) (далі - позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Свидівоцької сільської ради (19622, Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Свидівок, вул.Шевченка, буд.177; код ЄДРПОУ 26323479) (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх.№18481/20) просила визнати протиправними та скасувати рішення:

від 04.12.2019 №73-27 Про розірвання договору оренди землі від 20.02.2007, який зареєстрований Черкаським районним відділом регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 06.04.2007 №040779600007, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та Товариством Свидівоцький причал ;

від 12.06.2020 №80-7/VII Про внесення змін в назву рішення сільської ради від 04.12.2019 №73-27 Про розірвання договору оренди землі від 20.07.2007, який зареєстрований Черкаським районним відділом регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 06.04.2007 №040779600007, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та Товариством Свидівоцький причал .

Додатково просила вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позов мотивовано тим, що спірні рішення прийняті за відсутності правових і фактичних підстав. Позивач стверджує, що факт порушення вимог земельного законодавства (незаконного будівництва гаражів) допущений на земельній ділянці поруч з орендованою, на яку позивач не має жодних прав і нею не користується.

Ухвалою суду від 03.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання та встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 05.06.2020, а позивач - 18.06.2020, що підтверджується даними рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

23.06.2020 відповідач надав суду відзив, в якому просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зазначив, що спірними рішеннями викладені необхідні заходи реагування на факт захоплення земельної ділянки та самовільне будівництво гаражів і не визначено факту розірвання договору оренди з позивачем.

29.07.2020 на адресу суду надійшло письмове пояснення позивача щодо проведення державної реєстрації змін до його установчих документів юридичної особи, а саме зміни повного та скороченого найменування із Товариства Свидівоцький причал на Громадську організацію Свидівоцький причал .

Під час підготовчого провадження суд задовольнив клопотання позивача про збільшення позовних вимог і долучив всі надані сторонами документи в якості доказів.

01.09.2020 відповідач подав до суду відзив на заяву про зміну предмету позову, в якій просив відмовити у задоволенні позову та заяви. В обгрунтування зазначив, що спірні рішення прийняті на підставі вимог чинного законодавства в межах повноважень органів місцевого самоврядування щодо контролю за використанням земель. Відповідач пропонував позивачу оформити вказану земельну ділянку в оренду, але він таким правом не скористався.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Рішенням відповідача від 25.05.2004 №59 Про реєстрацію товариства Свидівоцький причал позивач зареєстрований як юридична особа - товариство Свидівоцький причал та затверджено його статут.

20.02.2007 позивач уклав з відповідачем договір оренди землі, відповідно до якого позивач на підставі рішення відповідача від 25.04.2006 №1-25 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського використання під розміщення існуючого човнового причалу за рахунок земель загального користування, в адмінмежах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту (далі - Договір). В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,8212 га (піски), на якій знаходяться будівлі та об`єкти інфраструктури. Договір укладено на 49 років без права подальшого викупу. Після закінчення строку договору позивач має переважне право поновлення його на новий строк. Зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Вказаний договір зареєстрований 06.04.2007 Черкаським районним відділом регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за №040779600007.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.07.2020 за №1006957801, статутом позивача (а.с. 51-60) 31.03.2017 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів позивача у зв`язку зі зміною його повного та скороченого найменування.

Листом голови правління ПАТ Черкасиобленерго від 13.01.2020 №221/09.03, адресованим командиру ГФ з ОГП Барс-2011 Савченку М.В., повідомлено щодо розгляду його листа від 03.12.2019 про вжиття заходів реагування відносно незаконної забудови земельної ділянки в охоронній зоні ПЛ - 110 кВ Поляна - Сокирно - 1 навпроти ТОВ Свидівоцький причал . Службою високовольтних ліній ПАТ Черкасиобленерго вручено акт-заборону на виконання робіт в охоронній зоні ПЛ - 110 кВ від 15.11.2017 №2 та від 21.11.2019 №5 голові ради громадської організації Свидівоцький причал . Додатково повідомлено, що ПАТ Черкасиобленерго не наділено повноваженнями щодо демонтажу незаконних споруд та притягнення до відповідальності посадових осіб.

04.12.2019 відповідач на 73 сесії VII скликання прийняв спірне рішення №73-27 (далі - Рішення №73-27), яким зобов`язав голову та членів ТОВ Свидівоцький причал у місячний термін з дня прийняття рішення демонтувати незаконно збудовані гаражі на самозахопленій земельній ділянці комунальної власності Свидівоцької сільської ради, яка розміщена під високовольтною лінією біля ТОВ Свидівоцький причал в с.Свидівок на вул.Дахнівській №89. Додатково зазначено, що у разі його невиконання юрист сільської ради ОСОБА_1 повинен скласти позов та подати його до суду щодо розірвання вказаного вище договору оренди землі. Контроль за виконанням вказаного рішення покладено на постійну комісію з узгодження земельних питань, екології та охорони навколишнього природнього середовища.

У спірному рішенні зазначено про його ухвалення відповідно до ст.ст. 26, 47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст.140-144 Земельного кодексу України, взявши до уваги рішення виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 23.10.2019 №111 Про розгляд повідомлення командира ГФ з ОГП БАРС-2011 Савченка М.В. щодо незаконного відчуження земельних ділянок ТОВ Свидівоцький причал , за погодженням постійної комісії з узгодження земельних питань.

12.06.2020 відповідач, посилаючись на виконання ст.ст.26, 47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст.140-144 Земельного кодексу України у зв`язку з приведенням назви рішення до вимог чинного законодавства, прийняв спірне рішення від 12.06.2020 №80-7/VII, яким назву Рішення №73-27 виклав у новій редакції: Про розгляд питання щодо розірвання договору оренди землі від 20.02.2007, який зареєстрований Черкаським районним відділом регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 06.04.2007 №040779600007, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та Товариством Свидівоцький причал (далі - Рішення №80-7/VII).

Позивач не погоджуючись зі вказаними вище рішеннями відповідача звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження, завдання та функції відповідача, як органу місцевого самоврядування, врегульовані Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями статті 18 вказаного Закону визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом .

З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №280/97-ВР правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 26 Закону №280/97-ВР визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Оскільки спірні рішення стосуються правовідносин у сфері землекористування, суд врахував, що відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Підпунктом 3 пункту б ч.1 ст.31 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища врегульовані ст.33 вказаного Закону. Зокрема, відповідно до підпунктів 1, 8 пункту б ч. 1 вказаної статті до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до норм частин 1-5 ст.59 Закону №280/97-В рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідо до ст.47 Закону №280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Постійні комісії за дорученням ради, голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.

Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Рекомендації постійних комісій підлягають обов`язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.

Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі.

Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.

Відповідно до частин 1, 2 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Зважаючи на викладене, спірні рішення прийняті з дотриманням процедури щодо їх прийняття. Водночас, оскільки спірним рішенням зобов`язано позивача демонтувати незаконно збудовані гаражі на самозахопленій земельній ділянці комунальної власності, суд врахував.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - ЗУ №3038-VI) органи місцевого самоврядування є суб`єктами містобудівної діяльності та відповідно до ст.6 цього Закону здійснюють управління в цій сфері.

Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені також ст. 10 Закону України 6 вересня 2005 року №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - ЗУ №2807-IV): 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою. Згідно з ч.2 до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень ст.28 ЗУ №3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з ч.1 ст.16 ЗУ №2807-IV на об`єктах благоустрою забороняється:

1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом;

2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;

3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;

4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;

5) самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;

6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції;

7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;

8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;

9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Відповідно до вимог ст.40 ЗУ №2807-IV сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами здійснються самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:

1) проведення перевірок території;

2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;

3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068, затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок №244). Так, згідно з п.2.20 встановлення тимчасової споруди (далі - ТС) здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Крім того пунктами 2.30-2.31 визначено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС, така ТС підлягає демонтажу . Розміщення ТС самовільно забороняється.

Отже, зобов`язання спірним рішенням демонтувати незаконно збудовані гаражі є правомірною вимогою.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою згідно зі ст.141 ЗК України є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Положеннями ст.143 ЗК України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 144 ЗК України визначає порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Проаналізувавши вказані норми суд дійшов висновку, що спірні рішення прийняті відповідачем правомірно в межах наділених законодавством повноважень у сфері благоустрою та забудови території, контролю за належним використанням земельних ділянок, у т.ч. щодо ініціативи припинення у судовому порядку права користування земельною ділянкою. Жодні права позивача ними не порушені, оскільки спірні рішення не припиняють в односторонньому порядку договірні відносини щодо користування земельною ділянкою, а вимоги щодо демонтажу незаконно збудованих гаражів на його земельній ділянці, надання доручень власному працівнику на ведення претензійно-правої допомоги щодо підготовки розірвання в судовому порядку договору оренди землі стосуються меж владних повноважень відповідача щодо організації його роботи та управлення в сфері благоустрою.

Тому заявлені позовні вимоги не є обґрунтованими, не підлягають задоволенню, а судові витрати - розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Громадської організації Свидівоцький причал (19622, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Свидівок; код ЄДРПОУ 26536595) до Свидівоцької сільської ради (19622, Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Свидівок, вул.Шевченка, буд.177; код ЄДРПОУ 26323479) про визнання протиправними та скасування рішень:

від 04.12.2019 №73-27 Про розірвання договору оренди землі від 20.02.2007, який зареєстрований Черкаським районним відділом регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах 06.04.2007 №040779600007, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та Товариством Свидівоцький причал ;

від 12.06.2020 №80-7/VII Про внесення змін в назву рішення сільської ради від 04.12.2019 №73-27 Про розірвання договору оренди землі від 20.07.2007, який зареєстрований Черкаським районним відділом регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах 06.04.2007 №040779600007, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та Товариством Свидівоцький причал .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та проголошене 29.09.2020 .