Постанова

від 29.09.2020 по справі 200/2274/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року справа №200/2274/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Морозової Л.О., представника третьої особи Стиранця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (повне судове рішення складено 03 серпня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/2274/20-а (суддя в І інстанції Голуб В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сіверський професійний ліцей, про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління) про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач обґрунтовує тим, що перебуваючи у трудових відносинах з Сіверським професійним ліцеєм на посаді заступника директора з навчально-виробничої роботи, вона отримала закритий сколковий перелом правого плеча зі зміщенням. 23.01.2019 позивача прооперовано в комунальному закладі Міська клінічна лікарня м. Слов`янськ та виписано з лікарні 05.02.2019. Видано листок непрацездатності з позначкою продовжує хворіти за місцем проживання. З 06.02.2019 позивачу відкрито листок непрацездатності в Комунальному закладі Сіверська міська лікарня та закрито 25.03.2019 з позначкою продовжує хворіти .

Проте, як зазначила ОСОБА_1 , зазначений листок непрацездатності не був прийнятий роботодавцем у зв`язку із тим, що він був виданий з порушенням чинного законодавства. На звернення роботодавця до відповідача з вимогою призначити ОСОБА_1 матеріальне забезпечення за рахунок Фонду, останнім було відмовлено в призначенні грошового забезпечення з тих підстав, що Комунальний заклад Сіверська міська лікарня втратив право на видачу листів непрацездатності у зв`язку з закінченням 19.02.2019 строку дії акредитаційного сертифікату.

На особисте звернення позивача відповідач повідомив про те, що станом на 12.04.2019 до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Бахмутське відділення) не надходила заява-розрахунок з метою отримання фінансування для надання їй матеріального забезпечення за листком непрацездатності, що виданий Комунальним закладом Сіверська міська лікарня за період з 06.02.2019 по 25.03.2019. Однак, як зазначила позивач, станом на дату її звернення до суду із цим позовом, частина коштів на оплату її листка непрацездатності від відповідача нею була отримана, а саме за період з 06.02.2019 по 19.02.2019, але решту коштів так і не отримано.

Вважаючи, що закінчення строку дії акредитаційного сертифіката Комунального закладу Сіверська міська лікарня не повинно впливати на оплату її листка непрацездатності, позивач просила суд зобов`язати Управління перерахувати кошти в розмірі 12 904,70 грн. на її користь як допомогу по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АДГ № 213305 за період з 20.02.2019 по 25.03.2019.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо не перерахунку Сіверському професійному ліцею на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 12 904,10 грн. як допомогу по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АДГ № 213305 за період з 20.02.2019 по 25.03.2019.

Зобов`язано відповідача перерахувати Сіверському професійному ліцею на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 12 904,10 грн. як допомогу по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АДГ № 213305 за період з 20.02.2019 по 25.03.2019.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги зазначено, що позивачем самостійно визначено той факт, що комісія із соціального страхування підприємства відмовила їй в призначенні матеріального забезпечення, оскільки 15.07.2019 Сіверський професійний ліцей звернувся до Бахмутського відділення з коригуючою заявою-розрахунком на отримання матеріального забезпечення за листком непрацездатності № 213305 (період з 20.02.2019 по 25.03.2019). Дана заява була повернута Сіверському професійному ліцею без виконання.

Також, на думку апелянта, місцевим судом не враховано той факт, що Бахмутське відділення жодного рішення про відмову у призначенні, нарахуванні, виплаті тощо стосовно ОСОБА_1 не приймало, а виключно надавало роз`яснення страхувальнику.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували позивач та представник третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Сіверським професійним ліцеєм з 01.02.2007 та станом на 28.02.2020 продовжує працювати в зазначеному закладі, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.08.1989 (а.с.21-25).

Як вбачається із листка непрацездатності серії АДГ № 213305, що виданий на ім`я ОСОБА_2 , позивачка з 06.02.2019 по 25.03.2019 не працювала зв`язку із встановленим їй діагнозом закритий сколковий перелом діафізу с/3 правого плеча (а.с.14 - зв. бік а.с.14).

15.03.2019 на підписом начальника відділення Чумаченко Т.В. надіслано на адресу Сіверського професійного ліцею лист за вих. № 03-03/911 Щодо експертизи тимчасової непрацездатності та одночасно повідомлено адресата про втрату Комунальним закладом Сіверська міська лікарня права на видачу листків непрацездатності в зв`язку з закінченням строку дії акредитаційного сертифіката 19.02.2019 та не проходженням наступної акредитації. Також у вказаному листі міститься прохання врахувати цю інформацію при прийнятті рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду (а.с.20).

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 21.03.2019 № 42 Комунальний заклад Сіверська міська лікарня повідомив 01.04.2019 листом № 42 позивачку про те, що листок непрацездатності був виданий згідно з вимогами чинного законодавства у період коли дія акредитації не була припиненою (а.с.107).

Комісією з соціального страхування Сіверського професійного ліцею надіслано на адресу Бахмутського відділення лист від 29.03.2020 за вих. № 100, в якому повідомлено про розгляд листка непрацездатності серії АДГ 213305, що виданий Сіверською міською лікарнею на ім`я позивача. У вказаному листі висловлено думку про необхідність призначення ОСОБА_1 матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду, так як акредитація лікарняної установи не повинна впливати на оплату листка непрацездатності застрахованої особи, яка продовжує перебувати на довготривалому лікарняному (а.с.16).

У відповіді від 15.04.2019 за № 13.03.2/1338 на вказаний лист третьої особи, Бахмутським відділенням з посиланням на норми Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV) та Положення про експертизу тимчасової непрацездатності зроблено висновок наступного змісту: листки непрацездатності, видані закладами охорони здоров`я, які не мають ліценцію МОЗ на право провадження господарської діяльності з медичної практики та/або сертифіката державної акредитації закладу охорони здоров`я, не можуть засвідчувати тимчасову непрацездатність та бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (а.с.15).

09.04.2019 за вих. № 13.06/1294 Бахмутським відділенням надіслано на адресу позивачки та Головного управління Держпраці у Донецькій області лист Щодо оплати листка непрацездатності ОСОБА_1 , виданого Комунальним закладом Сіверська міська лікарня . У вказаному листі міститься інформація про те, що листом від 15.03.2019 за № 62 Комунальний заклад Сіверська міська лікарня повідомив відділення про не проходження лікувальним закладом акредитації та не отримання ним відповідного сертифікату, внаслідок чого з 22.02.2019 останній не має права видавати листки непрацездатності (а.с.27-28).

В результаті звернення позивача на урядову гарячу лінію відповідач листом від 12.04.2019 за вих. № С-01-15/19-153 повідомив ОСОБА_1 про не надходження станом на 12.04.2019 до Бахмутського відділення заяви-розрахунку з метою отримання фінансування для надання їй матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АДГ № 213305 за період з 06.02.2019 по 25.03.2019, виданого Комунальним закладом Сіверська міська лікарня (а.с.17-19).

Сіверським професійним ліцеєм за вих. № 127 надіслано 03.05.2019 на адресу Бахмутського відділення повідомлення про прийняте рішення (протокол № 8 від 24.04.20019) про призначення позивачці матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду з 06.02.2019 по 19.02.2019, оскільки з 19.02.2019 Комунальний заклад Сіверська міська лікарня втратив право на видачу листків непрацездатності в зв`язку з закінченням строку дії акредитаційного сертифікату (а.с.116-120).

Комунальним некомерційним підприємством Сіверська багатопрофільна лікарня планового лікування Бахмутської районної ради на запит суду за вих. № 132 від 01.07.2020 року повідомлено суд про те, що ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні в лікаря-хірурга з 06.02.2019 з діагнозом: закритий сколковий перелом діафазу с/3 правого плеча . 21.02.2019 лікарня не пройшла акредитацію та не може видавати, а не продовжувати листки непрацездатності. Одночасно зазначено, що листок непрацездатності позивачки був виданий 06.02.2019 під час дії сертифікату. Оскільки хвора не вилікувалась, її виписати лікар не міг, тому листок непрацездатності продовжувався (а.с.98).

15.07.2019 Сіверський професійний ліцей листом за вих. № 197 повідомив Бахмутське відділення про те, що у заяві-розрахунку від 15.07.2019 був включений листок непрацездатності на ім`я серії АДГ № 231305 з 06.02.2019 по 25.03.2019. Цей лікарняний складав 48 календарних днів на суму 18 218, 40 грн., з яких:

- 03.05.2019 Сіверським професійним ліцеєм була надана заява-розрахунок на отримання фінансування для надання матеріального забезпечення з 06.02.2019 по 19.02.2019 (14 календарних днів, 5313,70 грн.) та виплачена застрахованій особі 25.06.2019;

- 15.07.2019 надається коригуюча на отримання фінансування для надання матеріального забезпечення на частину з 20.02.2019 до 25.03.2019 (34 календарні дні, 12 904,70 грн.) (а.с.108-112).

Бахмутське відділення повернуло без виконання вищевказану заяву-розрахунок з підстав втрати права видачі листків непрацездатності Комунальним закладом Сіверська міська лікарня з 20.02.2019 у зв`язку із закінченням строку дії акредитації (а.с.113).

Невиплата позивачці допомоги по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АДГ № 231305 за період з 20.02.2019 по 25.03.2019 в сумі 12 904,70 грн. підтверджується заявою-розрахунком № 198 від 15.07.2019 (а.с.109-112) та не є спірним питанням цього спору і не заперечується сторонами.

Будучи незгодною із невиплатою їй допомоги по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності за період з 20.02.2019 по 25.03.2019 в сумі 12 904,70 грн., позивач звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону № 1105-ХІV, загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Статтею 4 Закону України № 1105-ХІV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Як встановлено судом під час розгляду справи позивачка (застрахована особа) є найманим працівником Сіверського професійного ліцею (Страхувальник).

Частиною 2 статті 15 Закону № 1105-ХІV закріплений обов`язок страхувальника надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Відповідно до статті 19 Закону № 1105-ХІV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом .

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 1105-ХІV допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі по тексту - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 30 Закону № 1105-ХІV імперативно визначено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Крім того, статтею 32 Закону № 1105-ХІV визначені строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Пунктом 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року № 13 (далі - Положення № 13), закріплений обов`язок комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства:

приймати рішення про призначення матеріального забезпечення;

приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та Інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб;

вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності;

брати участь у перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами виконавчої дирекції Фонду з питань правильності використання страхових коштів, надавати контролюючим органам необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; - здійснювати заходи по усуненню виявлених комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та контролюючими органами порушень з питань надання матеріального забезпечення, використання страхових коштів.

У відповідності до п.п. 3.1.1. Положення № 13 комісія із соціального страхування підприємства приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення (п. 4.3. Положення № 13).

Тобто, прийняття розпорядчого рішення щодо призначення матеріального забезпечення або відмову в його призначенні належить виключно до компетенції комісії із соціального страхування підприємства.

Після отримання роботодавцем рішення про призначення матеріального забезпечення, роботодавець зобов`язаний здійснити нарахування даного матеріального забезпечення, виплатити перші 5 днів за власні кошти (у разі необхідності), підготувати та надати відповідно до статті 34 Закону № 1105-ХІV, Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 (далі - Порядок № 12) до відповідного відділення Фонду заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Крім того, пунктом 2 Порядку № 12 визначено, що у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів, передбачених статтею 31 Закону № 1105-ХІV, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення (далі - комісія) страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Порядком № 12 також передбачено, що страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням чи місцем проживання.

Заява-розрахунок надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Із вищенаведеного вбачається, що питання щодо оплати листків непрацездатності належать виключно до компетенції страхувальника та Фонду соціального страхування України.

Судами встановлено, що страхувальником ОСОБА_1 було надіслано на адресу Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відповідну заяву-розрахунок, яка містила суми нарахованої матеріальної допомоги по листку непрацездатності серія АДГ № 213305, подана 03.05.2019 на отримання фінансування для надання матеріального забезпечення з 06.02.2019 по 19.02.2019 та коригуюча на отримання фінансування для надання матеріального забезпечення на частину з 20.02.2019 по 25.03.2019.

Вимогами ч. 1 ст. 23 Закону № 1105-ХІV передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Отже місцевий суд правильно встановив, що вищевказані норми Закону України № 1105-ХІV містять вичерпний перелік підстав для відмови застрахованій особі в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності і такої підстави як закінчення строку дії акредитації Комунальним закладом, що видав такий листок непрацездатності, не передбачено.

Також слід зазначити, що обставини, які склались у зв`язку з закінченням строку дії акредитаційного сертифіката Комунального закладу Сіверська міська лікарня , не повинні впливати на право позивача для отримання нею допомоги, оскільки листок непрацездатності був виданий без порушень, та засвідчує дійсний факт непрацездатності ОСОБА_1 .

Відтак, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті грошового забезпечення Сіверському професійному ліцею на користь ОСОБА_1 за листком непрацездатності серії АДГ № 213305 за період з 20.02.2019 по 25.03.2019 у розмірі 12 904,70 грн.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.ч.2-3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що позивач звернулась до суду із позовними вимогами про зобов`язання відповідача перерахувати кошти в розмірі 12 904,70 грн. на її користь як допомогу по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АДГ № 213305 за період з 20.02.2019 по 25.03.2019, беручи до уваги встановлені судами обставини щодо протиправної бездіяльності відповідача, місцевий суд дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління, яка полягає у нездійсненні фінансування для надання матеріального забезпечення позивачці на підставі листка непрацездатності серії АДГ № 213305 за період з 20.02.2019 по 25.03.2019 у розмірі 12 904,70 грн.

Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Управління перерахувати кошти в розмірі 12 904,70 грн. Сіверському професійному ліцею на користь як допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 20.02.2019 по 25.03.2019.

Отже підсумовуючи викладене, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 200/2274/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 29 вересня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

І. В. Геращенко

І. Д. Компанієць