Постанова

від 29.09.2020 по справі 200/72/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року справа №200/72/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (повне судове рішення складено 10 березня 2020 року в м. Слов`янськ) в справі № 200/72/20-а (суддя в І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Азовстальбуд до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування,-

УСТАНОВИВ:

03 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Азовстальбуд (далі - позивач, товариство) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області, податковий орган), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 09 жовтня 2019 року № Ю-281558-46 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування на загальну суму 189895,21 грн.

В обґрунтування своїх вимог товариство посилається на норми Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Вважає спірну вимогу протиправною, оскільки звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, що передбачені частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов`язків платника єдиного внеску у вказаний період до неї не застосовуються, що є підставою для звернення до суду із цим позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною та скасовано спірну вимогу податкового органу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Апелянт заперечує проти посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, оскільки згідно з пунктом 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , зміни, внесені Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, втратили чинність.

Окрім цього, податковий орган наголошує на завершенні антитерористичної операція, підтвердженням чому є Указ Президента України від 30.04.2018 № 116/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях .

Також ГУ ДПС у Донецькій області звертає увагу суду, що доказів звернення позивача з відповідною заявою до контролюючого органу протягом 30 днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції не надано, що виключає можливість звільнення його від сплати єдиного внеску. На підтвердження своєї позиції апелянт наголошує, що за висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 22.10.2019 у справі № 812/1473/16, органи доходів і зборів не звільнені від виконання обов`язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.

Апелянт, обґрунтовуючи свої доводи також посилається на те, що з 13.02.2020 пункт 9-4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ виключено.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Згідно з матеріалами справи ТОВ Будівельна компанія Азовстальбуд як платник єдиного соціального внеску перебуває на обліку ГУ ДПС у Донецькій області.

09 жовтня 2019 року на підставі положень статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідачем винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-281558-46, відповідно до якої станом на 30 вересня 2019 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмка) у загальному розмірі 189895,21 грн (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога позивачем отримана у 22 жовтня 2019 року.

Товариство оскаржило вказану вимогу в адміністративному порядку (а.с. 11-14).

03 грудня 2019 року за результатами розгляду скарги позивача, ДПС України прийняло рішення № 11623/6/99-00-08-06-01, яким у задоволенні скарги ТОВ Будівельна компанія Азовстальбуд відмовлено, а спірна вимога залишена без змін (а.с. 15-16).

При цьому, позивач 22 серпня 2017 року за № 07/31 направив на адресу відповідача заяву, в якій просив звільнити його від сплати єдиного внеску (а.с. 19).

Вважаючи протиправними дії ГУ ДПС в Донецькій області, які слугували підставою винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 09.10.2019, ТОВ Будівельна компанія Азовстальбуд звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За приписами ч. 4 та ч. 5 ст. 4 Закону 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Позивач у спірних правовідносинах виступає як платник єдиного внеску, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Частиною 16 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII).

Законом № 1669-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Законом України від 02 березня 2015 року № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 цього Закону виключено.

Положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669-VII були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464-VІ, після чого п. 9-3 (п. 9-4) розділу VIII став частиною відповідного Закону. Зміни до Закону № 2464-VІ в частині виключення спірної норми не вносилися та залишаються чинними.

Цей висновок суду узгоджується з п. 4 Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки (Методичні рекомендації Апарату Верховної Ради України, видання четверте, виправлене і доповнене, 2014 рік), відповідно до якого зміни вносяться до оригінального закону, а не до закону про внесення змін до цього закону чи про визнання закону таким, що втратив чинність.

Тобто на момент виникнення боргу жодних рішень про виключення з чинної редакції закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України не містить у собі інформації щодо виключення з розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування пункту 9-4.

Водночас, на виконання приписів Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Маріуполь - населений пункт, де розташований орган доходів і зборів, у якому перебуває на обліку позивач як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30 квітня 2018 року № 116/2018 затверджено рішення РНБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей . Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи апелянта щодо завершення АТО.

Згідно з матеріалами справи спірна вимога сформована 09 жовтня 2019 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 09 жовтня 2019 року.

Отже, факти формування спірної вимоги про сплату недоїмки та застосування наслідків такої не сплати є протиправними на момент її формування.

Суд також критично оцінює доводи апелянта, що несвоєчасна сплата єдиного внеску матиме у майбутньому негативний вплив на визначення розміру пенсії та обчислення страхового стажу найманих працівників позивача, оскільки ці твердження є припущеннями, які не підтверджені фактичними обставинами справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Донецькій області від 09.10.2019 № Ю-281558-46 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 189895,21 грн через її невідповідність нормам чинного законодавства.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року в справі № 200/72/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 29 вересня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук