Постанова

від 24.09.2020 по справі 240/5720/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5720/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

24 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача - Нікандрової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001985112 від 14 січня 2019 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс" штрафу в сумі 12551,27грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням судом першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає, що Головне управління ДФС у Житомирській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В свою чергу, 24 вересня 2020 року, перед судовим засіданням, відповідачем подано клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи у зв"язку з перебуванням відповідального за супроводження даної справи працівника на лікарняному.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки вважає, що Головне управління ДПС у Житомирській області не було позбавлене можливості направити до суду іншого уповноваженого представника.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про відкладення апеляційного розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженою посадовою особою податкового органу була проведена камеральна перевірка підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за квітень 2018року, про що був складений відповідний акт перевірки від 29.05.2018року, про що був складений акт перевірки від 18.12.2018року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 14.01.2019 року №0001985112, відповідно до якого до платника були застосовано штраф в розмірі 12551,27грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №0001985112 від 14.01.2019 року та відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 18.12.2018року, підставою для його винесення стали порушення Позивачем граничних строків (до 15 днів) реєстрації Єдиного реєстру податкових накладних слідуючих зведених податкові на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 125512,70грн.:

1) №2 від 31.03.2017 (сума ПДВ - 1 221,56 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на три дні ( а.с. 15 т.1);

2) №1 від 31.03.2017 (сума ПДВ - 27 936,02 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на три дні ( а.с. 17 т.1);

3) №3 від 30.04.2017 (сума ПДВ - 774,04 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на один день (а.с.19 т.1);

4) №4 від 30.04.2017 ( сума ПДВ - 317,82 грн,) із порушенням граничних термінів реєстрації на один день (а.с.21 т.1);

5) №7 від 31.05.2017 (сума ПДВ - 1 061,06 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на чотири дні (а.с.23 т.1);

6) №5 від 31.05.2017 (сума ПДВ - 7 763,56 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на один день (а.с.25 т.1);

7) №6 від 31.05.2017 (сума ПДВ - 83,09 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на один день (а.с.27 т.1);

8) №4 від 31.07.2017 (сума ПДВ - 106,49 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.29 т.1);

9) №3 від 31.07.2017 (сума ПДВ - 6 766,27 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.31 т.1);

10) №4 від 31.08.2017 (сума ПДВ - 3 645,70 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на три дні (а.с.33 т.1);

11) №1 від 30.09.2017 (сума ПДВ - 2 622,08 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.35 т.1);

12) №3 від 30.09.2017 (сума ПДВ - 83,33 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на три дні (а.с.37 т.1);

13) №2 від 30.09.2017 (сума ПДВ - 28 583,10 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.39 т.1);

14) №3 від 31.10.2017 (сума ПДВ - 1 225,05 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на один день (а.с.41 т.1);

15) №4 від 31.12.2017 (сума ПДВ - 4 955,16 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на один день (а.с.42 т.1);

16) №67 від 31.03.2018 (сума ПДВ - 25 498,14 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.44 т.1);

17) №66 від 31.03.2018 (сума ПДВ - 7 600,38 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.47 т.1);

18) №68 від 31.03.2018 (сума ПДВ - 1 340,91 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.49 т.1);

19) №3 від 31.05.2018 (сума ПДВ - 2 390,50 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на три дня (а.с.51 т.1);

20) №3 від 30.06.2018 (сума ПДВ - 60,00 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.53 т.1);

21) №3 від 31.08.2018 (сума ПДВ - 1 478,33 грн.) із порушенням граничних термінів реєстрації на два дня (а.с.55 т.1).

Таким чином, встановлено порушення позивачем граничних строків (до 15 днів) реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 21 зведеної податкової накладної на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 125512,70грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що вказані штрафні санкції не застосовуються до несвоєчасно зареєстрованих зведених податкових накладних, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто позивач вважає, що всі перелічені 21 зведені податкові накладні не підлягали наданню отимувачу (покупцю) послуг (товарів), так як були складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою та містять виключну "умовну" суму податкових зобов`язань з цього податку.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, оскільки судовим розглядом встановлено, що всі спірні 21 зведена податкова накладна не підлягали наданню отримувачу (покупцю) послуг (товарів) та складені на постачання товарів/послуг для операцій постачання послуг з охорони здоров`я, операції з яких в силу вимог пп.197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та оскаржуваному рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Житомирського окружного адміністративного суду та враховує наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс" відноситься до закладів охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання постачання послуг з охорони здоров`я, операції з яких в силу вимог пп.197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли відносно наявності чи відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій (штрафу) передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до вимог пп."б" п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 цього Кодексу.

Як зазначено в пункті 189.1 статті 189 цього Кодексу, база оподаткування податком на додану вартість за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Тобто, відповідно до пп."б" п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України позивач був зобов`язаний у зведених податкових накладних за відповідні податкові (звітні) періоди відобразити податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування на товари/послуги, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту. Такий податковий кредит платника виник в результаті сплати платником цього податку за ставками 7% та 20% за відповідними господарськими операціями щодо отримання послуг (товарів) від інших контрагентів за відповідні звітні (податкові) періоди, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні податковими накладними, отриманими Позивачем на їх підтвердження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, при дослідженні всіх 21 зведеної податкової накладної встановлено, що у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" міститься помітка "X" та зазначений тип причини "09" - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Колегія суддів погоджується з висновком суду, що такі дії платника повністю узгоджуються із вимогами Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 31 грудня 2015 року №1307.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1307 таблична частина податкової накладної, в тому числі зведеної, складається з двох розділів: А і Б.

Як зазначено в підпункті 8 пункту 16 Порядку №1307, у графі 10 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов`язань.

Колегія суддів вважає помилковими доводи податкового органу відносно того, що платником безпідставно не заповнено рядок VIII та рядок IX розділу А таких зведених накладних, оскільки відповідно до підпункту 9 пункту 16 Порядку №1307 у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII - IX не заповнюються, а у разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II - VIII не заповнюються. Тобто, заповнення рядка VIII та рядка IX розділу А таких зведених накладних не передбачено.

Згідно вимог статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, всі спірні 21 зведена податкова накладна не підлягали наданню отримувачу (покупцю) послуг (товарів) та складені на постачання товарів/послуг для операцій постачання послуг з охорони здоров`я, операції з яких в силу вимог пп.197.1.5 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Зазначені податкові накладні не зумовлюють виникнення у позивача жодних податкових зобов`язань з податку на додану вартість, так як всі вони містять "умовну" суму цього податку, а така "умовна сума" в свою чергу не може бути базою для нарахування суми штрафу в розумінні положень ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлені у справі обставини, за результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що дії податкового органу у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0001985112 від 14 січня 2019 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс" штрафу в сумі 12551,27 грн, винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №816/1488/17, оскільки у даній справі суди встановили, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), містять код ставки податку на додану вартість 7 або 20 , що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість. В свою чергу у справі №240/5720/19 мова йде про податкові накладні у яких зазначений тип причини "09" - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2020 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.