Ухвала

від 29.09.2020 по справі 679/78/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 679/78/20

29 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С.

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Голови комісії по ліквідації відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 травня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Статтею 286 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

Так, відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судом встановлено, що копію оскаржуваного рішення апелянт отримав 26 червня 2020 року, під час ознайомлення з матеріалами справи (а.с.151), що підтверджується підписом представника відповідача Зінченка С.Д.. В свою чергу в апеляційній скарзі апелянт вказує про отримання оскаржуваного судового рішення 11 червня 2020 року.

Апеляційну скаргу відповідачем направлено на адресу суду 06 серпня 2020 року, тобто після закінчення строку, встановленого ст. 286 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтоване тим, що строк пропущено з поважних причин обумовлених встановленим Кабінетом Міністрів України на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні, оскільки апелянтом не вказано обгрунтованих причин неможливості звернення до суду з апеляційної скаргою, протягом 10 днів з моменту отримання оскаржуваного судового рішення, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв"язку з карантином. Тобто не надано доказів того, що саме карантинні обмеження були обгрунтованою причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не доведено поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, що зазначені у клопотанні про його поновлення, а тому ухвалою від 03 вересня 2020 року апеляційний суд визнав їх неповажними та запропонував апелянту звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для його поновлення.

25 вересня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання Голови комісії по ліквідації відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради про поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 травня 2020 року, яке також, як і попереднє клопотання обгрунтоване тим, що строк пропущено з поважних причин обумовлених встановленим Кабінетом Міністрів України на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Апелянтом не вказано обгрунтованих причин неможливості звернення до суду з апеляційної скаргою, протягом 10 днів з моменту отримання оскаржуваного судового рішення, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв"язку з карантином. Тобто не надано доказів того, що саме карантинні обмеження були обгрунтованою причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року та рішення у справі "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).

Отже, при належному відношенні, апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався, а тому суд вважає, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, а тому у задоволенні клопотання Голови комісії по ліквідації відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Голови комісії по ліквідації відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 травня 2020 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску Голови комісії по ліквідації відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради строку на апеляційне оскарження рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 травня 2020 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.