Постанова

від 15.09.2020 по справі 1.380.2019.005271

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005271 пров. № А/857/2586/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі №1.380.2019.005271 (головуюча суддя Сподарик Н.І., час ухвалення 15:30 год., м. Львів, повний текст складений 15 січня 2020 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Панорама Буд" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

15 жовтня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Панорама Буд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.11.2019 року просило:

а) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області №1257529/39230848 від 20 серпня 2019 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної№ 97 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати товариству з обмеженою відповідальністю ,,Панорама Буд" податкову накладну №97 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, вказавши строк її реєстрації 31.07.2019;

в) здійснити розподіл судових витрат: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Панорама Буд" судові витрати в сумі 33 842 грн., в тому числі 3842 грн. судового збору та 30 000 грн. витрати на професійну правову допомогу.

Ухвалою від 10.12.2019 суд замінив відповідачів їх правонаступниками - Головним управлінням ДПС у Львівській області та ДПС України.

Рішенням від 09 січня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області №1257529/39230848 від 20.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування №97 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати товариству з обмеженою відповідальністю ,,Панорама Буд" податкову накладну №97 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також суд стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Панорама Буд" з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №146 від 03.10.2019 та з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №146 від 03.10.2019.

У задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію.

Відповідно до п.21 Постанови КМУ №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За таких обставин відповідач вважає, що у ГУ ДФС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому є правомірним.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ТзОВ ,,Панорама Буд" правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ ,,Панорама Буд" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 39230848, є платником податків у розумінні Податкового кодексу України.

У процесі здійснення господарської діяльності ТзОВ ,,Панорама Буд" в особі директора Курчик В.М. (суборендар) уклало Договір №14/06-19 суборенди обладнання від 14.06.2019 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендодавець).

01.07.2019 між ТзОВ ,,Панорама Буд" в особі директора ОСОБА_1 (суборендодавець) та ТзОВ ,,Орбудсервіс" в особі директора Костик О.С. (суборендар) був укладений Договір №01/07-19 суборенди обладнання.

Відповідно до умов даних Договорів Суборендодавець зобов`язаний власними силами, засобами та матеріалами здійснити перебазування обладнання, визначеного в Акті прийому-передачі, та передати Суборендарю, а Суборендар приймає в тимчасове оплатне користування майно - обладнання в робочому, технічно справному стані.

Згідно Акта приймання-передачі до Договору суборенди обладнання №14/06-19 від 14.06.2019 відповідно до умов укладеного Договору оренди, Суборендодавець передав, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування обладнання, відповідно до визначеного в Акті переліку.

Відповідно до Акта надання послуг №173 від 30.07.2019 на підставі Договору, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 були виконані наступні роботи (надані такі послуги): суборенда обладнання за липень 2019 року згідно Договору.

Згідно Акта приймання-передачі до Договору суборенди обладнання №01/07-19 від 01.07.2019 відповідно до умов укладеного Договору оренди, Суборендодавець передав, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування обладнання, відповідно до визначеного в Акті переліку.

Відповідно до Акта надання послуг №101 від 31.07.2019 на підставі Договору, представником ТзОВ ,,Панорама Буд" ОСОБА_1 були виконані наступні роботи (надані такі послуги): суборенда обладнання за липень 2019 року №01/07-19 від 01.07.2019.

Документообіг між платником податків та контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних відбувається в електронному вигляді, як це передбачено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

У зв`язку з наведеним, у відповідності до п. 201.10 ст.201 ПКУ позивачем було сформовано та надіслано до контролюючого органу податкову накладну №97 від 31.07.2019, заявлено загальну суму з ПДВ 96000,00 грн.

15.08.2019 через Автоматизовану систему ,,Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України платник податків отримав Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами обробки: Документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена. В Квитанції зазначено, що накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 ,,Критеріїв ризиковості платника податку", платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Керівник ТзОВ ,,Панорама Буд" 19.08.2019 скерував до ГУ ДФС у Львівській області (Залізничного району м. Львова) Повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Зазначене Повідомлення №1 з доданими поясненнями та підтверджуючими документами прийнято до розгляду, що підтверджується Квитанцією №2 та відповідачами не заперечується.

Комісія ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ДРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла Рішення від 20.08.2019 №1257529/39230848 про відмову у реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з вказаним Рішенням, ТзОВ ,,Панорама Буд" звернулося до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення товариством господарської операції, та які були надані контролюючому органу, а тому дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається із пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що контролюючий орган сформував та надіслав позивачу квитанцію від 15.08.2019 за № 9182760767 про зупинення реєстрації податкової накладної, у якій зазначено про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6 п.1 ,,Критеріїв ризиковості платника податку", та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН (а.с.19).

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2019 року затвердила ,,Критерії ризиковості платника податку", які виклала у листі за № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.1 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Проте, зі змісту квитанції неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, що зазначені у пункті 1.6, відповідає платник, у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Колегія суддів зазначає, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19.

Крім цього, обов`язок контролюючого органу щодо зазначення конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, визначений у п. 14 Порядку № 117.

Отже, не зазначення органом ДФС у квитанції від 15.08.2019 за № 9182760767 переліку документів, які необхідно подати до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, порушує вимоги Порядку № 117.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до Порядку № 117, саме в квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, повинно бути визначено, який перелік документів, необхідно подати платнику податків до контролюючого органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, для того, щоб платник податків у повному об`ємі зміг виконати вимоги контролюючого органу.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем надавалися контролюючому органу копії первинних документів і пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які досліджені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Так, суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення (а.с.21) та копії документів для здійснення реєстрації податкової накладної № 97 від 31.07.2019.

Зокрема, позивач надав копії документів на підтвердження реальності господарських операцій, а саме: Договору №14/06-19 суборенди обладнання від 14.06.2019, Договору №01/07-19 суборенди обладнання від 01.07.2019, Акта приймання-передачі до Договору суборенди обладнання №14/06-19 від 14.06.2019, Акта надання послуг №173 від 30.07.2019, Акта приймання-передачі до Договору суборенди обладнання №01/07-19 від 01.07.2019, Акта надання послуг №101 від 31.07.2019.

Дослідивши надані позивачем докази, суд першої інстанції встановив, що позивач надав контролюючому органу пояснення та копії ряду документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також суд першої інстанції встановив, що в оскарженому Рішенні зазначено, що воно було прийнято у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме не надано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складській документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківській виписки з особових рахунків.

У рішенні не конкретизовано та не підкреслено, які саме документи не надано, навіть, за наявності в самому рішенні законодавчо затвердженої форми відповідної відмітки: ,,документи, які не надано підкреслити".

Всупереч визначених у Рішенні підставах його прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов мотивованих висновків, що платник податків надав всі необхідні документи, які дозволяли здійснити реєстрацію податкової накладної № 97 від 31.07.2019, складеної за результатами здійснення господарської операції по суборенді обладнання.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Тому, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, в яких відображено проведені господарські операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції дійшов мотивованих висновків, що оскаржене рішення комісії є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства позивача № 97 від 31.07.2019, оскільки вони є похідними від позовних вимог, які задоволені та задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Наведе узгоджується також приписами пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 та пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі №1.380.2019.005271 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 24.09.2020.