Ухвала

від 28.09.2020 по справі 826/12316/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/12316/18

адміністративне провадження № К/9901/23915/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі №826/12316/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний ЦУМ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Столичний ЦУМ звернулось до суду з адміністративними позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.2018 №0022081404 та №0022091404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2019 адміністративний позов задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.08.2020, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДФС у м. Києві строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №826/12316/18.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві 16.09.2020 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Як вбачається з документів долучених до касаційної скарги, відповідачем, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі №826/12316/18 порушено питання про його поновлення, яке обґрунтовано доводами та підтверджено належними доказами, що свідчать поважність причин пропуску такого строку.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття рішення суду апеляційної інстанції, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідач вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб`єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, судом з`ясовано наступні обставини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 01.11.2019 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 03.05.2018 №0022081404 та №0022091404. Вирішив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний ЦУМ судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 2007,51грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої 02.12.2019 оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою визначено строк, терміном у п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої контролюючим органом апеляційної скарги ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 продовжувався.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.02.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків, а подану відповідачем апеляційну скаргу повернув скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у м. Києві вдруге 27.02.2020, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №826/12316/18. Також відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; статті 296 Кодексу, у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду: 1) заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на інші поважні підстави його пропуску з доданням відповідних доказів на їх підтвердження; 2) докази сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що посилання контролюючого органу на відсутність належного бюджетного фінансування, як на підставу, що унеможливила своєчасну сплату судового збору при поданні апеляційної скарги вперше та призвело до її повернення заявнику, не може бути поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження визначеного положеннями КАС України при черговому зверненні до суду.

Суд також зазначив, що у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку буквального не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Апеляційний адміністративний суд, з посиланням на правову позицію Верховного Суду також зауважив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що первинне звернення з апеляційною скаргою було здійснено своєчасно, але скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог КАС України щодо подання апеляційної скарги в частині сплати судового збору, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду було скеровано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, а також клопотання з обґрунтуванням необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, у якому контролюючим органом наведено причини пропуску процесуального строку аналогічні тим, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, та які вже визнавалися судом неповажними. Зокрема, відповідач зазначив, що строк на апеляційне оскарження було пропущено через особливості фінансування відповідача, як суб`єкта владних повноважень, та гарантованим Конституцією України правом на оскарження судового рішення.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.08.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13.03.2020 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені податковим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, за відсутності у відповідача інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №826/12316/18.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі №826/12316/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний ЦУМ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова