Рішення

від 25.09.2020 по справі 152/878/20

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/878/20

2/152/324/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 вересня 2020 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мельник А.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом адвоката Філатова Андрія Вікторовича, в інтересах ОСОБА_2 до Деребчинської сільської ради Шаргородського району про визнання причини пропуску строку для прийняття спадщини поважною та надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

приходить до такого.

Позиція позивача.

Представник позивача 14 серпня 2020 року звернувся до суду з цим позовом, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт на користь позивача та після смерті якого відкрилась спадщина, зокрема, у виді земельної ділянки, площею 3,0963 га на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ця земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 389632, який був виданий відповідно до розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації від 14 вересня 2005 року № 315 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:06:812:00981. 31 липня 2020 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Шаргородського районного нотаріального округу Вінницької області для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька. Постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з пропущенням нею строків звернення з такою заявою. Причиною пропуску ОСОБА_2 строку звернення у нотаріальну контору для оформлення спадщини стало те, що вона фактично проживає по сусідству з домогосподарством, в якому проживав її батько, і після його смерті розпорядилась майном та речами покійного, тобто фактично вступила в володіння та управління майном спадкодавця, і через свою правову необізнаність вважала, що вже прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .. Представник позивача просив визначити позивачу три місяці строку після набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.2-3).

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копії свідоцтв про народження та про укладення шлюбу позивача, копію заповіту, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копію державного акту про право власності на земельну ділянку, довідку виконкому Деребчинської сільської ради, інформаційну довідку зі Спадкового реєстру, постанову приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Також, пояснює, що до складу спадщини входять житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Однак правовстановлюючі документи на це майно відсутні. Спадкодавець проживав один в цьому будинку. В той же час позивач проживала в сусідньому будинку по АДРЕСА_2 та здійснювала догляд за батьком. Після його смерті позивач вступила у фактичне володіння та користування спадковим майном. Земельна ділянка площею 3,0963 га на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області весь цей час знаходилася в оренді у сільськогосподарського підприємства і позивач вчасно отримувала орендну плату. Орендар звернувся до позивача з приводу переукладення договору оренди на новий строк і тоді з`ясувалося, що вона не є власником цієї ділянки. Крім позивача, спадкоємцями майна померлого ОСОБА_3 є також її брат та сестра: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які на спадщину не претендують. На підтвердження цього, представник позивача надав в судовому засіданні копії заяв, з яких видно, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадщину після померлого батька не прийняли.

Позиція відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглянути справу у відсутність представника Деребчинської сільської ради Шаргородського району, заперечень щодо позову не має (а.с. 31).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Справа передана до провадження судді 14 серпня 2020 року, що видно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.16).

Ухвалою від 17 серпня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.17).

Ухвалою суду від 4 вересня 2020 року підготовче провадження закрите, а справа призначена до судового розгляду (а.с.26).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Досліджуючи факти та питання права, що лежать в основі спору, суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження позивач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Деребчин Шаргородського району, батьками її вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.8).

5 червня 1989 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, що видно з копії свідоцтва про укладення шлюбу. Після, укладення шлюбу позивач змінила прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 (а.с.9).

15 серпня 2005 року ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він буде мати право, заповів дочці - ОСОБА_2 (а.с10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області (а.с.11).

Згідно з копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №389632 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 3,0963 га на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13).

Відповідно до довідки виконкому Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 18 квітня 2017 року №1041, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на день смерті постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Згідно запису в по господарській книзі №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 разом з спадкодавцем ніхто не проживав (а.с.12).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Шаргородської районного нотаріального округу Вінницької області Цимбалюка І.М. від 31 липня 2020 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із тим, що вона пропустила шестимісячний строк для такого звернення (а.с.15).

Із інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 61302683 від 14 серпня 2020 року та № 61754605 від 22 вересня 2020 року вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась (а.с. 14, 33).

Згідно копії заяви від 3 лютого 2020 року, ОСОБА_4 повідомив, що йому відомо про зміст заповіту від імені його покійного батька, ОСОБА_3 , за яким останній все своє майно заповів позивачу. Спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_4 не приймав і на неї не претендує (а.с.34).

Відповідно до копії заяви від 26 листопада 2019 року, ОСОБА_5 , заявила, що їй відомо про те, що вона є спадкоємцем за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , однак спадщину не прийняла, оскільки на неї не претендує (а.с35).

Оцінюючи вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вказаний спір регулюється положеннями глави 84 та 85 Книги шостої (Спадкове право) Цивільного кодексу України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач постійно не проживала зі спадкодавцем, тому повинна була у шестимісячний строк після його смерті подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 30 квітня 2020 року по справі № 352/382/18 позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи, що брат та сестра позивача спадщини після смерті ОСОБА_3 не прийняли, Деребчинська сільська рада Шаргородського району як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини є належним відповідачем по цій справі.

Відповідно до висновку Верховного Суду, що висловлений в постанові від 21 вересня 2020 року по справі №130/2517/18, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem , яка означає У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права .

Висновки суду.

Суд вважає, що в даному випадку позивачу, яка є спадкоємцем за заповітом, на час відкриття спадщини проживала по сусідству з домогосподарством, в якому проживав її батько, після його смерті розпорядилася майном та речами покійного, тобто фактично вступила в володіння та управління майном спадкодавця, і через свою правову необізнаність вважала, що вже прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , а тому не встигла вчасно, тобто в шестимісячний строк після відкриття спадщини, звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, можливо визначити додатковий строк для прийняття спадщини. При цьому суд враховує, що інші спадкоємці, в тому числі на обов`язкову частку у спадщині, спадщину не прийняли, а орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини не заперечує щодо задоволення позову.

Керуючись статтями 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 15, 16, 1220, 1222, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -

у х в а л и в :

Позов адвоката Філатова Андрія Вікторовича, в інтересах ОСОБА_2 до Деребчинської сільської ради Шаргородського району про визнання причини пропуску строку для прийняття спадщини поважною та надання додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2020 року.

Учасники розгляду справи :

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2 , ід. № НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Філатов Андрій Вікторович, який знаходиться по вул.. Молодіжна, 12, м. Шаргород Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3777/10, видане на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 жовтня 2008 року №176.

Відповідач: Деребчинська сільська рада Шаргородського району, місцезнаходження вулс. Деребчин Шаргородського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325472.

Головуючий суддя Андрея МЕЛЬНИК