Ухвала

від 22.09.2020 по справі 711/6548/20

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6548/20

Провадження № 1-кс/711/2209/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2020 м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду міста Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження №42020251140000041, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення за ч.2 ст.197-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

Старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси з клопотанням, за погодженням прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , що внесене у кримінальному провадженні №42020251140000041, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення за ч.2 ст.197-1 КК України, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження №42020251140000041 від 19.08.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, по факту самовільного заняття земельних ділянок на території Катеринопільського та Лисянського районів Черкаської області.

Так, відповідно до заяви ГО «Сила. Захист. Честь.» були самовільно зайняті під вирощування сільськогосподарської культури ряд земельних ділянок в адміністративних межах с.Потоки Катеринопільського району Черкаської області.

За даним фактом СУ ГУНП в Черкаській області розпочато розслідування кримінального провадження № 12020250000000233 від 21.08.2020 за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

До Звенигородської місцевої прокуратури надійшли матеріали перевірки УСБУ в Черкаській області щодо використання особами земельних ділянок державної форми власності (землі запасу історико-культурного призначення), які розташовані на території Лисянського району, Черкаської області, без правовстановлюючих документів всупереч встановленому порядку, чим завдано державі значної шкоди.

За даним фактом Лисянським відділом Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області розпочато розслідування кримінального провадження №42020251140000041 від 19.08.2020 за ч.2 ст.197-1 КК України. У подальшому підслідність у даному кримінальному провадженні визначено за СУ ГУНП в Черкаській області.

На теперішній час кримінальні провадження № 42020251140000041 та №12020250000000233 об`єднано під єдиним реєстраційним номером 42020251140000041.

Ініціатор клопотання також вказує, що отримано лист Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 27.08.2020 №02/01-03-25/719, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 7122286000:03:002:0013, площею 31,2805 га належать до земель історико-культурного призначення згідно зі ст. 34 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Також встановлено, що вказана земельна ділянка засіяна посівами сільськогосподарської культури - соя. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація щодо власності та користування земельною ділянкою відсутня. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка знаходиться у державній власності, у користування не передана.

Крім того, у клопотанні зазначено, що вказана земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 162 Земельного Кодексу України здійснюється забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. На землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Положеннями статей 91, 96 Земельного Кодексу України зазначено, що всі землі історико-культурного призначення мають єдине цільове призначення, це розміщення об`єктів культурної спадщини вони підлягають підвищеній охороні земель.

Відповідно до ст. 43 «Про охорону культурної спадщини» за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об`єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, слідчий органу досудового розслідування просить накласти арешт на земельну ділянку в адміністративних межах с. Потоки, Катеринопільського району Черкаської області з кадастровим номером 7122286000:03:002:0013, площею 31,2805 га, шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) власності, оренди, суборенди, в тому числі, заборонити вчиняти дії, пов`язані з поділом, розподілом, виділом, об`єднанням вказаної земельної ділянки, з метою недопущення поділу, а також передачі зазначеної земельної ділянки у користування для ведення сільського господарства, що створить загрозу для подальшого руйнування пам`ятки археології та спричинення збитків державі. Тобто, арешт майна викликаний необхідністю забезпечення збереження речових доказів. Крім того, з метою недопущення вчинення дій пов`язаних з поділом, розподілом, виділом, об`єднанням вказаної земельної ділянки, слідчий вважає за необхідне проводити розгляд клопотання без участі представника органу державної влади, що здійснює управління даним майном (ГУ Держгеокадастру у Черкаській області).

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 пояснив, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження №42020251140000041 від 19.08.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. У ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122286000:03:002:0013, площею 31,2805 га належать до земель історико-культурного призначення і на даний час засіяна посівами сільськогосподарської культури соя, що призводить до пошкодження верхніх шарів грунту і завдає збитків державі. Попередній розрахунок завданих збитків по інших земельних ділянках становить 349000000грн. Крім того, зазначив, що вказана земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні. Також встановлено, що до 06.05.2020 ФГ «Масляний М.С.» було орендарем вказаної вище земельної ділянки і у 2019-2020р.р. не здійснювало на ній посівів ніяких культур. Під час проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 7122286000:03:002:0013, за участю спеціаліста землевпорядника, встановлено, що вона зайнята самовільно. Між тим, на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження не виявилося можливим встановити осіб, що здійснюють посів сільськогосподарських культур на вказаній земельній ділянці. Таким чином, на теперішній час, з метою недопущення поділу, а також передачі зазначеної земельної ділянки у користування для ведення сільського господарства, що створить загрозу для подальшого руйнування пам`ятки археології та спричинення збитків державі, виникла необхідність у накладенні арешту на дану земельну ділянку.

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводислідчого тадодатково пояснив,що постановоювід 02.09.2020кримінальні провадження№42020251140000041та №12020250000000233об`єднано підєдиним реєстраційнимномером 42020251140000041.На данийчас уцьому кримінальномупровадженні щене проведеноряд слідчихдій,зокрема,не допитаноспеціалістів Управліннякультури таохорони культурноїспадщини Черкаськоїобласної державноїадміністрації,так якостанні перебуваютьна самоізоляції,бо одиніз працівниківУправління захворівна COVID-19. Також зазначив, що під час проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 7122286000:03:002:0013, яка належать до земель історико-культурного призначення, порушуються верхні шари грунтів і завдаються збитки державі. Крім того, під час внесення будь-яких добрив на посіви, наноситься шкода надрам. Проведеним досудовим розслідуванням зокрема встановлено, що група осіб, за попередньою змовою з працівниками сільської ради, здійснюють оранку і посів сільськогосподарських культур на вказаній вище земельній ділянці, але хто це конкретно робить, на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, встановити не виявилося можливим. Таким чином, прокурор вважає, що без накладення арешту на дану земельну ділянку, правоохоронні органи позбавлені можливості припинити вчинення злочинів (подальше незаконне самовільне використання земельної ділянки), здійснити огляд та заміри земельної ділянки, залучити спеціалістів, тощо. Отже, саме такий захід забезпечення кримінального провадження забезпечить досудове розслідування цього кримінального провадження.

У судове засідання представник ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 18.09.2020 на адресу суду надійшов лист начальника ГУ Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_5 № 9-23-0.6-6580/2-20 від 18.09.2020 про розгляд даної справи без участі представника Головного управління.

Заслухавши доводи осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42020251140000041 від 19.08.2020, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

за вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.197-1КК України-самовільне зайняттяземельної ділянки,вчинене особою,раніше судимоюза кримінальнеправопорушення,передбачене цієюстаттею,або групоюосіб,або щодоземельних ділянокособливо ціннихземель,земель вохоронних зонах,зонах санітарноїохорони,санітарно-захиснихзонах чизонах особливогорежиму використанняземель,-передбачено покарання у виді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на строк до двох років.

Стаття 14 Конституції встановлює: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону». Згідно із цим визначається і суспільна небезпечність посягань на землю.

Безпосередній об`єкт цього злочину - земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами цих відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами відносин є земля в межах України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Земельні відносини опосередковуються правом власності на землю і регулюються ЗК та іншими нормативно-правовими актами.

Предметом злочину є земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 ЗК).

Об`єктивна сторона злочину полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить на праві власності іншій особі (фізичній чи юридичній), яка володіє нею на інших законних підставах. Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.

Самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні «своїх» межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як «власник» чи «законний користувач» і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.

Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Злочин, передбачений ст. 197-1КК, визнається закінченим з моменту самовільного зайняття ділянки і настання вказаних суспільно небезпечних наслідків.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною виною: особа усвідомлює, що самовільно, з порушенням встановленого порядку займає (захоплює) чужу для неї земельну ділянку, передбачає, що власнику чи законному володільцю буде спричинена її діями значна шкода, і бажає цього. Мотив і мета злочину - корисливі та інші.

Під самовільним зайняттям земельної ділянки особливо цінних земель розуміють окремі види земель, що з урахуванням їх агроекологічних, історико-культурних чи інших особливостей (висока родючість, наявність унікальних природних комплексів, історико-археологічних об`єктів або об`єктів культурної спадщини) становлять особливу цінність. Належність до особливо цінних земель наведена у ст.150 ЗК. На ці землі поширюється особливий правовий режим охорони, який гарантує запобігання їх використання для потреб, не пов`язаних із забезпеченням режиму таких земель. Але у кожному випадку висновок щодо визнання незаконним зайняття ділянки як землі, що є особливо цінною, має вирішуватися на підставі екологічної експертизи.

Самовільне зайняття земельної ділянки, на яку є певні обмеження прав (земель зі спеціальним правовим режимом), земель в охоронних зонах. Охоронні зони створюються: а) навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів; б) уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання пошкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти (ст. 112 ЗК).

За матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122286000:03:002:0013, площею 31,2805га належить до земель історико-культурного призначення. Форма власності державна. Відповідно до фабули кримінального провадження, особами використовуються земельні ділянки державної форми власності без правовстановлюючих документів, всупереч встановленому порядку, чим завдано державі значної шкоди.

Відповідно до постанови слідчого, земельна ділянка визнана речовим доказом.

Пунктом сьомим частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2)докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Згідно із частиною першою статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За клопотанням слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку в адміністративних межах с.Потоки, Катеринопільського району Черкаської області з кадастровим номером 7122286000:03:002:0013, площею 31,2805 га, шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) власності, оренди, суборенди, в тому числі, заборонити вчиняти дії, пов`язані з поділом, розподілом, виділом, об`єднанням вказаної земельної ділянки.

З огляду на обставини кримінального провадження, правову кваліфікацію (ч.2 ст.197-1 КК), слідчий суддя вважає, що зазначений слідчим захід забезпечення кримінального провадження явно не відповідає зазначеній у клопотанні меті - забезпечити «збереження речових доказів», а саме, - не допустити поділ, а також передачу зазначеної земельної ділянки у користування для ведення сільського господарства, що створить загрозу для подальшого руйнування пам`ятки археології та спричинить збитки державі.

Слід зазначити, що під час розгляду клопотання, слідчим суддею не встановлено відомостей про те, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, зокрема щодо неправомірності дій, рішень державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та фізичних і юридичних осіб стосовно надання у користування іншим особам від імені держави земельних ділянок, враховуючи, що за довідкою з Державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, що датована 01.04.2020, ця земельна ділянка державної форми власності до 06.05.2020 використовувалась ФГ «Масляний М.С.».

Таким чином, з урахуванням обсягу інформації, наданої слідчому судді, обставин справи, предмету розслідування у кримінальному провадженні № 42020251140000041 від 19.08.2020, слідчим суддею на даний час не встановлено підстав для накладення арешту на земельну ділянку в адміністративних межах с. Потоки, Катеринопільського району Черкаської області з кадастровим номером 7122286000:03:002:0013, площею 31,2805 га, шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) власності, оренди, суборенди, в тому числі, заборонити вчиняти дії, пов`язані з поділом, розподілом, виділом, об`єднанням вказаної земельної ділянки, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372, 395 КПК України слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання про накладення арешту на майно, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1