печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63016/19-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
за участю
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи (далі - ТОВ Українські медійні системи ), ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.
В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 28 хвилин на інформаційному ресурсі ТОВ Українські медійні системи на веб-сайті glavcom.ua, у мережі Інтернет було поширено публікацію, автором якої є ОСОБА_3 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , що містить фактичні твердження про позивача наступного змісту:
Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5
…цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 .
Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину ОСОБА_4 . Про те, що ОСОБА_6 причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія Леогеймінг-Пей фігурує у кримінальних провадженнях. ОСОБА_5 , зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бізнесменами.
Як зазначають ЗМІ, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою - нібито від імені Мін`юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп`ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обрали інший шлях: боротися з журналістами, які насмілилися написати про них критичні статті .
Вказана інформація, що є у публікації про позивача викладена у стверджувальній формі та є доступною для перегляду широкому колу осіб, не відповідає дійсності, містить звинувачення у вчиненні позивачем злочинів, а саме зайняття гральним бізнесом та несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж, перешкоджання роботі журналістів.
Позивач не здійснює жодної протиправної діяльності, не причетна до грального бізнесу, не вчиняла жодних протиправних дій щодо журналістів та не співпрацює з державою-агресором, тому просила суд визнати недостовірною та такою, що порушує честь і гідність, ділову репутацію позивача інформацію, поширену ТОВ Українські медійні системи та ОСОБА_3 на інформаційному ресурсі ТОВ Українські медійні системи (веб-сайті) glavcom.ua у мережі Інтернет, у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 28 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зобов`язати ОСОБА_3 у строк 5 календарних днів, з дня набрання законної сили судовим рішенням, спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача, шляхом розміщення на інформаційному ресурсі - glavcom.ua у мережі Інтернет інформації наступного змісту:
Спростування. Інформація, розміщена мною на інформаційному ресурсі ТОВ Українські медійні системи (веб-сайті)glavcom.ua, у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 28 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , є недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 .
Зобов`язати ТОВ Українські медійні системи , у строк 5 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача, шляхом розміщення на інформаційному ресурсі - glavcom.ua у мережі Інтернет інформації наступного змісту:
Спростування. Інформація, розміщена мною на інформаційному ресурсі ТОВ Українські медійні системи (веб-сайті) glavcom.ua, у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 28 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , є недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 .
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
25 лютого 2020 року представник ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, в якому вказував на те, що відповідач у даній статті щодо фраз Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 …цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 зробив власну оцінку обставин, викладених в статті та використав для характеристики ситуації слово цькувати , що в даному випадку є оціночним судженням.
Щодо фраз Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину ОСОБА_4 . Про те, що ОСОБА_6 причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія Леогеймінг-Пей фігурує у кримінальних провадженнях. ОСОБА_5 , зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бізнесменами. , то в цьому випадку будь-яка особа, що ознайомилась зі змістом вказаного сайту дійшла висновку про те, що ТОВ ФК ЛеогеймінгПей співпрацює з російським бізнесом. Тому фраза ОСОБА_5 , зокрема, підозрювали … у співпраці з російськими бізнесменами є правдивою. В стороннього спостерігача дійсно є всі підстави так вважати. Крім того, слова підозра і причетність є оціночним судженням автора статті.
Щодо висловлювання: Як зазначають ЗМІ, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою - нібито від імені Мін`юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп`ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна , то відповідач зазначив, що в даному випадку автор мав право зазначити, що ЗМІ поширюють подібну інформацію з огляду на права людини та громадянина, встановлені статтею 34 Конституції України - численні суб`єкти вже на момент публікації поширили відомості, про які писав ОСОБА_3 в цій публікації.
Відповідач, поширюючи інформацію побудував свою оцінку на підставі фактів, що вважаються загальновідомими, на підставі підтвердження висловлювання відповідними джерелами та посилаючись на незалежні дослідження. Тому підстави для задоволення позову відсутні.
06 березня 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує на те, що у зазначеній статті інформація викладена таким чином, що містить твердження про порушення позивачем чинного законодавства, тобто перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. У зв`язку з чим, очевидним є відсутність оціночного характеру поширеної вище інформації відповідачами, оскільки мова йде про конкретні фактичні обставини, які можливо перевірити: чи переслідує позивач журналістів, про що йде мова у публікації, чи не переслідує. Ці твердження жодним чином не відображають якої-небудь оцінки позивача або певних суджень стосовного його особи, а є його засобом повідомлення певної конкретно визначеної фактичної інформації про особу позивача. У вказаних твердженнях відсутні маркери суб`єктивності, якими є оцінні слова конструкції та інші показники, що виражають невпевненість, сумніви щодо вірогідності поширеної інформації.
Крім того, очолювана позивачем фінансова компанія ніколи не співпрацювала та не співпрацює з будь-якими юридичними особами, які займаються гральним бізнесом (онлайн-казино) та не підтримує жодних відносин з державою-агресором. Тому аргументи відповідача щодо такої співпраці безпідставні.
31 березня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача вказував на те, що позивач у відповіді на відзив вказує, що не підтримує жодних відносин з державою-агресором, однак у статті йдеться про співпрацю позивача з російським бізнесом. Крім того, представник позивача вказує на те, що відповідач поширив інформацію про причетність позивача до вчинення злочину, що є недостовірною інформацією, однак фактично відповідач поширив інформацію про причетність позивача до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино. Отже, відповідач скориставшись своїм правом на свободу думки та слова, проаналізував ситуацію, що склалася навколо блокування веб-сайтів, та зробив свої припущення щодо причин такого блокування. Раніше поширена про позивача та її чоловіка інформація стала, за припущенням автора, однією з причин блокування сайтів. Тому цілком доцільно з боку автора, з метою викладення своєї позиції, було б згадати випадки поширення такої інформації. Вибір лексики зумовлений суб`єктивним ставленням відповідача до ситуації.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з викладених у позові підстав.
Представник відповідача - ОСОБА_3 - в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача - ТОВ Українські медійні системи , в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 28 хвилин на інформаційному ресурсі ТОВ Українські медійні системи на веб-сайті glavcom.ua, у мережі Інтернет було поширено публікацію, автором якої є ОСОБА_3 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою: Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 , що містить фактичні твердження про позивача наступного змісту:
Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5
…цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 .
Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину ОСОБА_4 . Про те, що ОСОБА_6 причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія Леогеймінг-Пей фігурує у кримінальних провадженнях. ОСОБА_5 , зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бізнесменами.
Як зазначають ЗМІ, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою - нібито від імені Мін`юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп`ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обрали інший шлях: боротися з журналістами, які насмілилися написати про них критичні статті. .
Положеннями ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів № 2, 4, 7, 11 до неї, право на свободу вираження поглядів включає в себе свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Поряд з цим, здійснення таких свобод може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав них осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду, та є необхідним в демократичному суспільстві.
У відповідності до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Положеннями статті 299 ЦК України визначено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Як роз`яснено в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи (далі - Постанова № 1), позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. Відповідно до положень статті 39 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) при поширенні такої недостовірної інформації стосовно малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб з відповідним позовом до суду вправі звернутися їх законні представники. Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім`ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв`язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.
Звертаючись до суду з позовом, представник позивача, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що інформація, поширена ТОВ Українські медійні системи в мережі Інтернет на веб-сайті https://glavcom.ua є недостовірною та такою, що порушує її честь, гідність, ділову репутацію, оскільки, позивач не причетна жодним чином до діяльності онлайн - казино, не вчиняє жодних протиправних дій щодо журналістів, не є стороною захисту жодного кримінального провадження, до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, позивачу не повідомлялось про підозру, не складались обвинувальні акти, будь-які обмежувальні заходи передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, відносно неї та її підприємства TOB Фінансова компанія ЛеогеймінгПей , не застосовуються.
На підтвердження позовних вимог, представник позивача додав, зокрема довідку від 05 листопада 2019 року про відсутність судимості та не притягнення до кримінальної відповідальності позивача; лист Генеральної прокуратури України від 01 листопада 2019 року про відсутність відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань про притягнення позивача до кримінальної відповідальності; податкову декларацію про майновий стан і доходи позивача за 2018 рік, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо TOB Фінансова компанія ЛеогеймінгПей .
Відповідно до абз. 2 п.2 Постанови №1, якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Пунктом 12 цієї Постанови, якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
Судом установлено, що ТОВ Українські медійні системи зареєстровано в установленому законом порядку як засіб масової інформації, а тому на його діяльність поширюється норми Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні .
Статтею ст. 42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників); 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації"; 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього; 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом; 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії , а джерело, на яке посилається відповідач, за своїми ознаками не відповідає, не одному із пунктів вказаної статті ст. 42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , тому відповідач мав перевірити достовірність поширеної ним інформації щодо позивачки та члена її сім`ї.
Крім того, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Пунктом 15 Постанови №1 передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Відповідно до п.18 Постанови №1, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Між тим, про недостовірність поширеної відповідачем інформації в частині причетності позивача до незаконних дій щодо діяльності онлайн - казино та протиправних дій щодо журналістів, свідчать наявні в матеріалах справи лист Генеральної прокуратури України, довідка про несудимість Міністерства внутрішніх справ України, зі змісту яких вбачається відсутність відносно позивачки будь-яких кримінальних проваджень.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати недостовірною, такою, що принижує честь, гідність позивача, порочить їх ділову репутацію, створюючи відносно неї негативні судження з боку громадськості та ділових партнерів.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У пунктах 24, 25 Постанови №1 зазначено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (рішення у справі ОСОБА_7 та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік ) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.
Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).
Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями оціночне судження та фактів . Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі Нова Газета і Бородянський проти Росії вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі Фельдек проти Словаччини суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
Ураховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що інформація, поширена відповідачем відносно позивачки, є недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивачки, суд дійшов до висновку про необхідність зобов`язання ТОВ Українські медійні системи та ОСОБА_3 спростувати вказану інформацію, визнану судом недостовірною, шляхом розміщення тексту спростування інформації в мережі Інтернет на веб-сайті https://glavcom.ua під заголовком Спростування , протягом місяця з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 536 гривень 80 копійок в рівних частках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 28, 34, 40, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 42 Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні та ст.ст. 10, 15, 88, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною - задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що порушує честь і гідність, ділову репутацію позивача інформацію, поширену ТОВ Українські медійні системи та ОСОБА_3 на інформаційному ресурсі товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи (веб-сайті) glavcom.ua у мережі Інтернет, у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 28 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , під назвою: Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 , фактичні твердження про позивача наступного змісту:
Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5
…цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 .
Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину ОСОБА_4 . Про те, що ОСОБА_6 причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія Леогеймінг-Пей фігурує у кримінальних провадженнях. ОСОБА_5 , зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бізнесменами.
Як зазначають ЗМІ, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою - нібито від імені Мін`юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп`ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обрали інший шлях: боротися з журналістами, які насмілилися написати про них критичні статті. .
Зобов`язати ОСОБА_3 протягом 1 місяця, з дня набрання законної сили судовим рішенням, спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача, шляхом розміщення на інформаційному ресурсі - glavcom.ua у мережі Інтернет інформації наступного змісту:
Спростування. Інформація, розміщена мною на інформаційному ресурсі ТОВ Українські медійні системи (веб-сайті) glavcom.ua, у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 28 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , під назвою Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції Шевцовим і його дружиною ОСОБА_5 , а саме наступні твердження:
Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5
…цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 .
Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину ОСОБА_4 . Про те, що ОСОБА_6 причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія Леогеймінг-Пей фігурує у кримінальних провадженнях. ОСОБА_5 , зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бізнесменами.
Як зазначають ЗМІ, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою - нібито від імені Мін`юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп`ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обрали інший шлях: боротися з журналістами, які насмілилися написати про них критичні статті. - є недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 .
Зобов`язати ТОВ Українські медійні системи , протягом 1 місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням, спростувати поширену недостовірну інформацію про позивача, шляхом розміщення на інформаційному ресурсі - glavcom.ua у мережі Інтернет інформації наступного змісту:
Спростування. Інформація, розміщена мною на інформаційному ресурсі ТОВ Українські медійні системи (веб-сайті) glavcom.ua, у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 годині 28 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , під назвою Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції Шевцовим і його дружиною ОСОБА_5 , а саме наступні твердження:
Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5
…цькування журналістів одним із керівників Нацполіції ОСОБА_4 і його дружиною ОСОБА_5 .
Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину ОСОБА_4 . Про те, що ОСОБА_6 причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія Леогеймінг-Пей фігурує у кримінальних провадженнях. ОСОБА_5 , зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бізнесменами.
Як зазначають ЗМІ, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою - нібито від імені Мін`юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп`ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обрали інший шлях: боротися з журналістами, які насмілилися написати про них критичні статті. є недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 - є недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи (Ідентифікаційний код 36677393, адреса: 01103, м. Київ, вул. Німанська, 7, кв. 24).
Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення суду складено 28 вересня 2020 року.
Суддя О.Л. Бусик
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2020 |
Оприлюднено | 30.09.2020 |
Номер документу | 91864654 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Бусик О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні