Рішення

від 29.09.2020 по справі 484/2456/20

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/484/1112/20

Справа № 484/2456/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю секретаря судових засідань - Туркалової І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області, третя особа - керівник Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області (далі Заклад) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до наказу № 90-к від 30.12.2016 року вона була прийнята на роботу до КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області на посаду чергового з режиму за строковим трудовим договором на період відпустки ОСОБА_2 . Наказом № 12-к від 06.02.2017 року із нею було продовжено строковий трудовий договір з 07.02.2017 року по 13.02.2017 року. В подальшому, наказом № 14-к від 14.02.2017 року її було переведено з тимчасово займаної посади на постійне місце роботи. Наказом № 3-к від 02.01.2018 року її було переведено на посаду адміністратора чергового. 30.06.2020 року наказом в.о директора Закладу № 111-к, вона була звільнена з посади за п. 3 ст. 41 КЗпП України, за вчинення аморального проступку несумісного з продовженням даної роботи. Вважає, що винесений наказ є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а себе такою, що підлягає поновленню на роботі, оскільки її звільнення викликане неприязними відносинами до неї з боку в.о директора Закладу ОСОБА_3 , так як із винесеного наказу вона так і не зрозуміла яке саме винне діяння з ознаками аморального проступку вчинила. До того ж вважає, що норми п. 3 ст. 41 КЗпП України взагалі не можуть бути до неї застосовані, так як її посада - Адміністратора, за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників , відноситься до категорій технічних працівників та не передбачає покладення на працівника обов`язків з виконання виховної чи педагогічної функції. Також зауважила, що у наказі про її звільнення, у якості обґрунтування законності таких дій, керівництвом було наведено два випадки, які мали місце 16.05.2020 року та 18.05.2020 року. Так, 16.05.2020 року вона не повідомила керівництво закладу, медичну сестру та не внесла до журналу прийому-передачі інформацію про те, що нею було виявлено запах алкоголю від вихованок Закладу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . З пояснень вихованок та вихователя ОСОБА_6 вбачається, що неповнолітні вживали алкогольні напої в денний час на території Закладу, коли за ними здійснювала нагляд ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_6 не бачила факту вживання спиртних напоїв неповнолітніми, а в подальшому відчула запах алкоголю та з`ясувала у них обставини вживання, не повідомивши про цей факт керівництво, медичну сестру та її, як адміністратора чергового. Отже, вихователь ОСОБА_6 вчинила абсолютно ідентичні дії тим, які інкримінуються їй, проте питання про вчинення ОСОБА_6 аморального проступку не вирішувалось. Так само, абсолютно упереджено керівництвом Закладу було надано оцінку її діям 18.05.2020 року, щодо вживання вихованками закладу алкогольних напоїв у нічний час, які знаходились на І та ІІ поверхах Закладу, за якими вона фізично не могла здійснювати нагляд одночасно. Будь-яких умисних дій, направлених на створення умов для вживання неповнолітніми вихованками Закладу алкогольних напоїв нею не вчинялися.

Ухвалою судді від 04.08.2020 року було відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 01.09.2020 року на 09.30 год., з витребуванням від відповідача доказів. Крім того, до у справі у якості третьої особи було залучено керівника Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області - ОСОБА_3

Ухвалою суду від 01.09.2020 року було здійснено переведення цивільної справи з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін на розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

17.09.2020 року від КЗ Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей надійшов відзив, в якому відповідачем зазначено, що згідно положення, завданнями КЗ Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей є здійснення соціального захисту дітей, надання їм комплексу соціальних послуг, проведення соціально-психологічної корекції, сприяння формуванню у дітей власної життєвої позиції. У своїй діяльності заклад здійснює соціальну, психологічну, педагогічну та соціально-медичну адаптацію. Позивачка займала посаду, яка передбачає виконання виховної функції, про що зазначено у посадовій інструкції адміністратора чергового. Адміністратор черговий не просто слідкує та фіксує виконання дітьми встановлених правил поведінки, а спонукає дітей до їх дотримання, що неможливе без роз`яснення цих правил та наслідків їх невиконання, що і є безпосередньою виховною функцією. Згідно посадових обов`язків позивачка безпосереднім вихователем не являється, але, з урахуванням покладення на неї виховної функції, під час чергування, вона може бути звільнена за п.3 ст. 41 КУпАП у випадку вчинення аморального проступку. Дати малолітнім особам, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, цукерку, не зафіксувати даний факт та не повідомити про це директора, на думку відповідача, заохочує до дій, прямо заборонених правилами поведінки у закладі, суперечить загальноприйнятим нормам, згідно яких заохочення дітей малолітніх осіб до вживання алкоголю не повинно мати місце, тим паче, якщо діти перебувають у такому закладі. Отже, заохочення дітей до вживання алкоголю на території закладу, є аморальним поступком, який вчинила позивачка, виконуючи виховну функцію, у зв`язку із чим просять суд повністю відмовити в задоволені позову.

На виконання ухвали суду, відповідачем надано такі докази: Положення про КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області, довідку АБ № 697081з ЄДРПОУ, копію наказу № 90-к від 30.12.2016 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу, копію наказу № 14-к від 14.02.2017 року про переведення ОСОБА_1 на постійне місце роботи, копію наказу від 02.01.2018 року № 3-к про переведення, копію наказу від 30.06.2020 року № 111-К про звільнення адміністратора чергового ОСОБА_1 , посадову інструкцію директора КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області, посадову інструкцію адміністратора чергового КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей", довідку про доходи ОСОБА_1 з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року, особову картку працівника ОСОБА_1 , ксерокопію витягу з Книги руху трудових книжок та вкладишів до них, витяг з Контрольно-іменного списку № 18 заробітної плати за 2 половину червня 2020 року, витяг з розрахунково-платіжної відомості № 6 за червень 2020 року, протокол № 7 засідання профспілкого комітету КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей", протокол № 2 від 05.07.2017 року зборів трудового колективу КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей", подання керівника КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" до представника трудового колективу ОСОБА_7 про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , повідомлення уповноваженого представника трудового колективу ОСОБА_7 про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_8 підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити

Третя особа - директор КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Суд заслухавши пояснення позивачки, третьої особи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем з 02.01.2017 року по 06.02.2017 року, працювала черговим режиму на період відпустки ОСОБА_2 , у зв`язку з вагітністю та пологами (а.с.63).

14.02.2017 року наказом № 14-к, позивачку було переведено на посаду чергового режиму на постійне місце роботи (а.с.64).

Відповідно до наказу № 3к від 02.01.2018 року, ОСОБА_1 було переведено на посаду адміністратора чергового КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області (а.с.65).

Наказом директора КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області № 111-к від 30.06.2020 року, ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади, за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи, відповідно до п.3 ст. 41 КЗпП України (а.с.66-69).

Трудовий колектив КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області надав згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 .

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю, є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 3 статті 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Згідно зі статею 43 КЗпП України, розірвання трудового договору за підставою, передбаченою пунктом 3 статті 41 КЗпП, може бути проведене лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно з абзацом 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ч. 1 ст.41 КЗпП ) можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів.

Згідно із ст. 50 Закону України Про освіту , до учасників навчально-виховного процесу належать діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти; керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники,

спеціалісти; батьки або особи яки їх замінюють, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу; представники підприємств, установ кооперативних, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Відповідно до ст. 24 Закону Про освіту , педагогічним працівником повинна бути особа з високим моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовні здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров`я якої дозволяє виконувати професійні

обов`язки в навчальних закладах системи загальні середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності "Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29.12.2004 N 336, посада адміністратора відноситься до категорії технічних працівників.

З посадової інструкції адміністратора чергового КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області вбачається, що черговий здійснює прийом та передачу дітей, контролює встановлений пропускний режим, не допускає або припиняє факти порушення громадського порядку, повинен мати готовність до дій в системі цивільного захисту закладу, захисту учасників НВП та працівників закладу, веде журнал прийому - передачі зміни черговими адміністраторами, фіксує інформацію про дітей, їх рух важливі події, які мали місце у центрі, не залишає дітей без нагляду, забезпечує дотримання режиму та правил внутрішнього трудового розпорядку у закладі, не передає чергування стороннім особам, не залишає робоче місце без дозволу адміністрації, при потребі бере участь разом із вихователем, психологом, керівником закладу в адресних відвідуваннях батьків, опікунів, прийомних батьків, надає в разі потреби первинну соціально-психологічну допомогу підопічним, своєчасно доповідає директору закладу про порушення режиму та правил внутрішнього трудового розпорядку, повідомляє про втечу підопічних відповідним органам правопорядку, стверджує настановами та особистим прикладом повагу до принципів загальнолюдської моралі, додержується педагогічної етики, поважає гідність дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя, організовує дозвілля та відпочинок дітей під час свого чергування, знати обов`язки і порядок дій в різних умовах відповідно до вимог цієї інструкції.

Позивачка ОСОБА_1 не має педагогічної освіти, за спеціальністю вона фельдшер, що підтверджується ксерокопією особової картки працівника ОСОБА_1 (а.с.82).

Тобто, адміністратор черговий не є особою, яка виконує педагогічні (виховні) функції, тому суд вважає, що позивачка не є суб`єктом, на якого поширюється звільнення з підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Відповідачем не надано суду доказів того, що позивачка, працюючи на посаді адміністратора чергового, здійснювала виховну функцію.

До того ж, сам КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області, відповідно до видів діяльності КВЕД-2010, здійснює діяльність з надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії НОМЕР_1 (а.с.62).

За вказаних обставин, звільнення позивачки здійснено з порушенням вимог встановлених трудовим законодавством гарантій, чим порушено трудові права позивачки, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування наказу в.о директора КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області № 111-к від 30.06.2020 року про звільнення адміністратора чергового ОСОБА_1 , поновлення позивачки ОСОБА_1 на роботі на посаді адміністратора чергового КЗ "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області з 30.06.2020 року.

Крім того, відповідно до вимог п.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Визначаючись з сумою середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивачки, суд виходить з того, що строк вимушеного прогулу відліковується з дати звільнення, а саме з 30.06.2020 року по 28.09.2020 року, тобто по день постановлення судового рішення.

Для обчислення середньої заробітної плати, суд приймає до уваги надані відповідачем довідки про заробітну плату ОСОБА_1 .

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року по справі № 6-419цс16, згідно якої основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за останні два календарні місяці роботи на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період. За правилами частини другої статті 235 КЗпП України, при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. З урахуванням абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Заробітна плата позивачки у квітні 2020 року складала 5295,59 грн., у травні 2020 року - 6499,24 грн. за відпрацьовані 40 робочих днів. Тож, середньоденна заробітна плата за цей період складає (5295,59 + 6499,24) : 40 = 294 грн. 87 коп.

Кількість робочих днів, за які має бути проведене стягнення, становить: у липні 2020 року - 23, у серпні 2020 року - 20, у вересні 2020 року - 20, а всього 63 робочі дні.

Отже, за період з 30.06.2020 року по 28.09.2020 року сума середнього заробітку складає 18576,81 грн.

Крім того, суд, приймаючи рішення по даній справі, зобов`язаний допустити його негайне виконання в частині поновлення позивачки на роботі та в частині стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позов задоволено на користь позивачки, яка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України , з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, в розмірі 1681,60 грн.

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268, 274-279, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка проживає по АДРЕСА_1 , до Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області, ЄДРПОУ 25380021, місцезнаходження якого вул. Юності, 8 м. Первомайськ Миколаївської області, третя особа - керівник Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області ОСОБА_3, вул. Юності, 8 м. Первомайськ Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області ОСОБА_3 № 111-К від 30.06.2020 року про звільнення адміністратора чергового ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді адміністратора чергового - Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області з 30.06.2020 року.

Стягнути з Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей", код ЄДРПОУ 25380021, місцезнаходження: вул. Юності, 8 м. Первомайськ Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2020 року по 28.09.2020 року, в сумі 18576 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 81 коп., з відрахуванням із вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального закладу "Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської області, ЄДРПОУ 25380021, місцезнаходження якого вул. Юності, 8 м. Первомайськ Миколаївської області, на користь держави судовий збір, в сумі 1681 (однієї тисячі шістсот вісімдесят однієї) грн. 60 коп.

Рішення в частині поновлення позивачки на роботі та в частині стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2020 року.

С У Д Д Я: І.А Шикеря