Ухвала

від 29.09.2020 по справі 604/932/13-ц

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/932/13-ц

Провадження № 4-с/604/3/20

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

адвоката Оленяка В.С.,

розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи - Тернопільський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (юридична адреса: м. Тернопіль, вул. Київська, 3а), ТОВ РЕНОМЕ ГРУП , на дії державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яка мотивована тим, що на виконанні Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №51296856 із виконання виконавчого документа №2/604/295/13, виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області 30.04.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором позики. В ході виконавчого провадження державним виконавцем 12.06.2020 року залучено до участі у виконавчому провадження суб`єкт оціночної діяльності - ТОВ РЕНОМЕ ГРУП (далі - оцінювач) та було виконано оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві приватної власності та 07.07.2020 року скаржнику вручено копію Висновку про вартість зазначеної вище земельної ділянки. 12.06.2020 року за результатами проведеної оцінки майна боржника ТОВ РЕНОМЕ ГРУП складено звіт про експертну грошову оцінку вартості зазначеної земельної ділянки. Скаржник зазначає, що оцінювач не проводив самостійно інспекцію об`єкта оцінки, а в його основу ліг акт опису і арешту майна від 30.11.2016 року, що підтверджується тим, що постанова державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності, яки прийнята в м. Тернополі, і сам звіт про грошову оцінку земельної ділянки, який зроблено в м. Києві, датовані одним днем - 12.06.2020 року. Покликається також на те, що оцінювач допустив порушенням оціночних процедур та нормативно-правових актів, методологія проведення оцінки незрозуміла. Крім того, зазначає про порушення Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , Національного стандарту №2 Оцінка нерухомого майна . Враховуючи викладене вище, скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Конопада М.І. щодо визначення вартості майна боржника, визнати протиправним Звіт про експертну грошову оцінку вартості зазначеної земельної ділянки, складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ РЕНОМЕ ГРУП , зупинити виконавчі дії по виконавчому провадженні №51296856 у Тернопільському районному відділі Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо передачі земельної ділянки на реалізацію до набрання ухвалою суду у даній справі законної сили.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Оленяк В.С., в судовому засіданні скаргу підтримав, надав аналогічні скарзі пояснення, зазначив, що скаржник звернувся до суду саме з скаргою на дії державного виконавця, оскільки законодавством не передбачено іншого порядку оскарження Звіту про оцінку майна, просив задоволити скаргу в повному обсязі.

Представник Тернопільського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив на скаргу, який мотивований тим, що державним виконавцем в ході виконавчого провадження 12.06.2020 року, керуючись ст. 20 Закону України Про виконавче провадження , було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ РЕНОМЕ ГРУП з метою визначення вартості описаного й арештованого майна боржника, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_2 . 01.07.2020 року до відділу надійшов висновок суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта оцінки. Представник ДВС зазначає, що в ході виконавчого провадження було вчинено усіх дій, визначених Законом України Про виконавче провадження . В свою чергу, скарга ОСОБА_1 не містить жодних обґрунтувань щодо будь-яких неправомірних дій чи бездіяльності державного виконавця. Зважаючи на викладене, представник ДВС просить суд відмовити в задоволенні скарги.

Представник ТОВ РЕНОМЕ ГРУП в судове засідання не з`явився. Про час та місце проведення судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином.

Дослідивши зміст скарги, відзиву, матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Так, з матеріалів справи вбачається що в провадженні Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження АСВП №51296856 з примусового виконання виконавчого листа №2/604/295/13, виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області 30.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в розмірі 466135,78 гривень.

Постановою державного виконавця Тернопільського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ Конопада М. від 12.06.2020 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ РЕНОМЕ ГРУП , який діє на підставі сертифікату виданого 08.09.2017 за №882/17, для визначення вартості нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030 для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що належить боржнику на праві власності.

Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , ринкова вартість зазначеної земельної ділянки станом на 12.06.2020 року становить 109600 гривень.

Листом від 01.07.2020 року №28491 відділ ДВС повідомив сторони про вартість вказаного вище нерухомого майна.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою на дії державного виконавця, в якій просить визнати недійсним Звіт про експертну грошову оцінку вартості зазначеної земельної ділянки, складений ТОВ РЕНОМЕ ГРУП в рамках цього виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом №1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VIII).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Разом з тим відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною другою статті 448 цього Кодексу скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, установленими статтею 447 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби.

Таким чином, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.

Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного суду викладеній в постанові від 12.06.2019 у цивільній справі № 308/12150/16-ц.

Крім того, як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.24 постанови №6 від 07.02.2014 Про практику розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність держаного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

При цьому суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних вище норм слідує, що діюче законодавство надає учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна лише як процесуальної дії державного виконавця щодо залучення оцінювача для здійснення своєї діяльності відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна , затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснювались у відповідності до Національного стандарту №2 Оцінка нерухомого майна з урахуванням вимог Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , яким визначено загальні засади.

З пункту Обґрунтування застосованих методологічних підходів Звіту про незалежну оцінку майна від 12.06.2020 року слідує, що на думку оцінювача, єдиними можливим підходом до оцінки земельної ділянки вважається порівняльний підхід який в силу розвинутої системи інформаційного забезпечення дає найбільш об`єктивний результат.

Згідно з п. 47 Національного стандарту № 1 порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Крім того, п. 19 Національного стандарту № 2 передбачено, що порівняльний підхід передбачає, зокрема, визначення вартості об`єкта оцінки шляхом урахування величини коригуючих поправок до вартості об`єктів порівняння.

Зі звіту вбачається, що оцінювачем не наведено обґрунтування застосування оціночних процедур та відповідних розрахунків при обрахуванні земельної компоненти, а також у оцінювача був відсутній повний пакет документів, оскільки оцінювач обмежився лише інформацією із реєстру речових прав №212550783 від 15.06.2020 року та актом опису та арешту майна від 30.11.2018 року, та доступ до земельної ділянки, що вплинуло на оцінку вартості земельної ділянки.

Щодо посилань ОСОБА_1 про не проведення оцінювачем самостійної інспекції об`єкта оцінки суд зазначає таке.

Згідно з п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться, зокрема, шляхом ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.

Разом з тим, в пункті Письмова заява оцінювача оскаржуваного звіту про оцінку нерухомого майна зазначено, що огляд об`єкта оцінки не здійснювався у зв`язку із запровадженням режиму надзвичайної ситуації на всій території України у боротьбі з пандемією COVID-19 (Постанова КМУ № 239 від 25.03.2020).

Зважаючи на викладене, а також об`єктивну неможливість суб`єкта проведення оцінки здійснити особистий огляд об`єкту оцінки, суд вважає, що це не може бути підставою для визнання недійсним оскаржуваного Звіту про оцінку нерухомого майна.

В свою чергу, враховуючи те, що оскаржуваний Звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки від 12.06.2020 року містить розбіжності в мотивувальній та в розрахунковій частині, це дає підстави суду вважати такий звіт необґрунтованим. Враховуючи викладене, а також з метою недопущення реалізації описаного та арештованого майна за заниженою ціною, що може завдати суттєвих збитків стягувачеві у виді не отриманого доходу, а боржнику у виді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості суд вважає, що скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, в скарзі ОСОБА_1 просить суд зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні №51296856 у Тернопільському районному відділі Державної виконавчої служби Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо передачі земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_2 , на реалізацію до набрання ухвалою суду у даній справі законної сили.

Дослідивши матеріали скарги, вважаю, що в задоволенні вимоги скаржника про зупинення передачі на реалізацію майна у справі за даною скаргою слід відмовити за таких підстав.

Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати протиправним Звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , складений 12.06.2020 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ РЕНОМЕ ГРУП .

В скарзі також зазначено, що її подано в порядку оскарження дій державного виконавця в межах виконавчого провадження у цивільній справі.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07.02.2014 №6, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим, до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 3акону України Про виконавче провадження , виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Разом з тим, на переконання суду таке клопотання не містить достатніх підстав для зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Так, на час вирішення клопотання суд не володіє інформацією стосовно дій, які вчиняються державним виконавцем в межах виконавчого провадження №51296856 та відносно якого обсягу майна. При цьому, суд враховує те, що виконавче провадження включає в себе ширший спектр дій державного виконавця, ніж примусова реалізація зазначеного в скарзі майна, а відтак зупинення стягнення на підставі виконавчого документа може призвести до порушення прав та інтересів інших учасників виконавчого провадження.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги необґрунтованість вимог в частині зупинення реалізації майна суд вважає, що вимоги скарги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 9, 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , ст.ст. 1, 2, 57, 74 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 259, 260, 477, 478 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Конопада М.І. щодо визначення вартості майна боржника на - земельну ділянку кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати протиправним звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_2 , складений суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ РЕНОМЕ ГРУП , затверджений директором Подоляка О.В. 12.06.2020р. у виконавчому провадженні №51296856.

В зупининенні виконавчих дій по виконавчому провадженні №51296856 у Тернопільському районному відділі Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо передачі земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_2 , на реалізацію до набрання ухвалою суду у цій справі законної сили - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.Б. Сидорак