Ухвала

від 25.05.2021 по справі 604/932/13-ц

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/932/13-ц

Провадження № 4-с/604/2/21

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року сел. Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області. Сташків Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Стадніцької З.О.,

розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 ,

заінтересована особа Тернопільський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), на дії державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яка мотивована тим, що на виконанні Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №51296856 із виконання виконавчого документа №2/604/295/13, виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області 30.04.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором позики. В ході виконавчого провадження державним виконавцем постановою від 12 червня 2020 року залучено до участі у виконавчому провадження суб`єкта оціночної діяльності ТОВ РЕНОМЕ ГРУП (далі оцінювач) та було виконано оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 (далі земельна ділянка), яка належить йому на праві приватної власності і складено звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, яка на дату оцінки становить 78 200,00 грн.. Про складання вказаного звіту скаржнику стало відомо 26.03.2021 року, після ознайомлення із виконавчим провадженням. Скаржник зазначає, що оцінювач не проводив самостійно огляд об`єкта оцінки, в його основу ліг акт опису і арешту майна від 30.11.2016 року. Хоч і в додатках до звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки долучено акт обстеження технічного стану об`єкта оцінки, який складений 26.02.2021 року у Львівській області, Сколівського району, с. Жупани, представником СОД-ТОВ РЕНОМЕ ГРУП Хмарським О.М., про те, сам звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки складений та підписаний оцінювачем ОСОБА_2 , а в звіті немає жодного посилання на акт обстеження технічного стану об`єкта оцінки від 26.02.2021 року. Також, скаржник зазначає, що у звіті про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки оцінювачем ОСОБА_2 вказано, що огляд об`єкта оцінки не виконувався у зв`язку із запровадженням режиму надзвичайної ситуації на всій території України у боротьбі з пандемією СОVID-2019(постанова КМУ №239 від 25.03.2020р.), що в свою чергу спростовує використання акту обстеження технічного стану об`єкта оцінки від 26.02.2021 року. Посилається також на те, що оцінювач допустив порушенням оціночних процедур та нормативно-правових актів, методологія проведення оцінки незрозуміла, у звіті є суттєві розбіжності, зокрема: вартість 1 м. кв. вказана 7,42$ за 1 м. кв., що при множенні на 600 м. кв. становить 4452$ і в перерахунку на гривню за курсом НБУ вказаному у звіті становить 124 344,81 грн., як у звіті так і у висновку про вартість земельної ділянки зазначено 78 200,00 грн. та є суттєво заниженою майже на 30%, оскільки у попередньому звіті від 12.06.2020 року, виконаним тим же самим оцінювачем, ринкова вартість земельної ділянки становила 109 600,00 грн. і в звіті від 26.02.2021 року нічим не спростована така велика різниця, що вказує на порушення Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , Національного стандарту №2 Оцінка нерухомого майна . Також скаржник посилається на те, що на момент завершення повторних(третіх) торгів станом на 30.09.2020 року, звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , складений 12.06.2020р. суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ РЕНОМЕ ГРУП , не вичерпав свою дію в часі та був дійсний до 12.12.2020 року та за таких обставин згідно ЗУ Про виконавче провадження у виконавця були відсутні правові підстави для виготовлення нового звіту про оцінку земельної ділянки, зокрема звіту від 26 лютого 2021року. Враховуючи викладене вище, скаржник просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Конопада М.І. від 05.01.2021 року щодо визначення вартості майна боржника на - земельну ділянку кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 (звіт про експертну грошову оцінку від 26.02.2021р. виконаний на підставі постанови від 05.01.2021р.).

Представник скаржника адвокат Оленяк В.С., в судове засідання не з`явився, подав заяву, згідно якої скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник Тернопільського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ в судове засідання не з`явився. Про час та місце проведення судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. До суду відзив на скаргу не подав.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином.

Дослідивши зміст скарги, матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №51296856 з примусового виконання виконавчого листа №2/604/295/13, виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області 30.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 466135,78 гривень.

Постановою державного виконавця Тернопільського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ Конопада М. від 05.01.2021 року призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ РЕНОМЕ ГРУП , який діє на підставі сертифікату виданого 08.09.2017 за №882/17, для визначення вартості нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030 для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику на праві власності.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість зазначеної земельної ділянки станом на 26.02.2021 року складає 78 200,00 гривень.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою на дії державного виконавця, в якій просить визнати недійсним Звіт про експертну грошову оцінку вартості зазначеної земельної ділянки, складений ТОВ РЕНОМЕ ГРУП в рамках цього виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404- VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом №1404-УІІІ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VIII).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст.2 Закону №1404-УІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У відповідності до абзацу 2 ч. 6 ст. 57 Про виконавче провадження : якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону №1404-УІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною другою статті 448 цього Кодексу скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, установленими статтею 447 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби.

Таким чином, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного суду викладеній в постанові від 12.06.2019 у цивільній справі № 308/12150/16-ц.

Крім того, як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.24 постанови №6 від 07.02.2014 Про практику розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність держаного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах у справах за скаргами стягувана чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувана заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658- III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

При цьому суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних вище норм слідує, що діюче законодавство надає учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна лише як процесуальної дії державного виконавця щодо залучення оцінювача для здійснення своєї діяльності відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Відповідно до вимог ст.12 Закону України Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ст. З Закону України Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно - правовими актами, зазначеними в статті 9цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі ст.9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою КМУ від 10.09.2003№1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна , затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснювались у відповідності до Національного стандарту №2 Оцінка нерухомого майна з урахуванням вимог

Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , яким визначено загальні засади.

З пункту Обґрунтування використаних методологічних підходів Звіту про незалежну оцінку майна від 12.06.2020 року слідує, що на думку оцінювача, єдиними можливим підходом до оцінки земельної ділянки вважається порівняльний підхід який в силу розвинутої системи інформаційного забезпечення дає найбільш об`єктивний результат.

Згідно з п. 47 Національного стандарту № 1 порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Крім того, п. 19 Національного стандарту № 2 передбачено, що порівняльний підхід передбачає, зокрема, визначення вартості об`єкта оцінки шляхом урахування величини коригуючих поправок до вартості об`єктів порівняння.

Зі звіту вбачається, що оцінювачем не наведено обґрунтування застосування оціночних процедур та відповідних розрахунків при обрахуванні земельної компоненти, а також у оцінювача був відсутній повний пакет документів, оскільки оцінювач обмежився лише інформацією із реєстру речових прав №212550783 від 15.06.2020 року та актом опису та арешту майна від 30.11.2018 року, що вплинуло на оцінку вартості земельної ділянки.

Щодо посилань ОСОБА_1 про не проведення оцінювачем самостійної інспекції об`єкта оцінки суд зазначає таке.

Згідно з п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться, зокрема, шляхом ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.

Разом з тим, в пунктах Резюме та Письмова заява оцінювача оскаржуваного звіту про оцінку нерухомого майна зазначено, що огляд об`єкта оцінки не здійснювався у зв`язку із запровадженням режиму надзвичайної ситуації на всій території України у боротьбі з пандемією СОУГО-19 (Постанова КМУ № 239 від 25.03.2020). У пункті Матеріали надані замовником зазначено, що у додатку до оскаржуваного звіту додано копію акту обстеження технічного стану об`єкта оцінки складений 26.02.2021 року у Львівській області, Сколівського району, с. Жупани, представником СОД-ТОВ РЕНОМЕ ГРУП Хмарським О.М. Про те, будь якого посилання на вказаний акт у подальшому у оскаржуваному звіті немає, що вказує на те, що оцінювачем огляд об`єкта оцінки не здійснювався і акт обстеження технічного стану об`єкта оцінки складений 26.02.2021 року до уваги не брався.

Стаття 56 Стандарту встановлює вимоги до складання звіту про оцінку майна, відповідно до якої звіт повинен містити також письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (в разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), а також інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Зважаючи на викладене, а також на взаємосуперечливі відомості щодо особистого огляду об`єкту оцінки, суд вважає, що це може бути підставою для визнання недійсним оскаржуваного звіту про оцінку нерухомого майна.

Окрім того, судом встановлено розбіжності щодо обрахунку вартості земельної ділянки, зокрема: із пункту Визначення вартості об`єкта оцінки вбачається, що вартість 1 м. кв. становить 7,42$, що при множенні на 600 м. кв. повинно становити 4452$ і в перерахунку на гривню за курсом НБУ вказаному у звіті повинно становити 124 344,81 грн., проте, у оскаржуваному звіті зазначено, що ринкова вартість об`єкта оцінки становить 2800$, що в перерахунку на гривню за курсом НБУ становить 78 200,00 грн.

Враховуючи те, що оскаржуваний звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки від 26.02.2021 року містить розбіжності в мотивувальній та в розрахунковій частині, це дає підстави суду вважати такий звіт необґрунтованим.

Заслуговує на увагу посилання скаржника на те, що у державного виконавця станом на 05.01.2021 року були відсутні правові підстави для винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

У відповідності до абзацу 2 ч. 6 ст. 57 Закону 1404-УІІІ: якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Судом встановлено, що у відповідності до заявки на реалізацію арештованого майна від 27.07.2020 року №31127, згідно Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом МЮУ №2831/5 від 29.09.2016 року, на адресу ДП СЕТАМ передано документи для проведення електронних торгів з продажу земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 . У додатках до вказаної заявки додано копію звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 від 12.06.2020р.

Згідно ч. 6 ст. 57 Закону 1404-УІІІ: звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Із звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 від 12.06.2020р. вбачається, що датою завершення складання звіту є 17.06.2020 р. За таких обставин термін дії вказаного звіту завершився 17.12.2020р.

Із протоколів проведення електронних торгів №501198 та №504186 вбачається, що електронні торги щодо реалізації земельної ділянки кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 відбулись.

Тому суд приходить до висновку, що у відповідності абзацу 2 ч. 6 ст. 57 Закону 1404-УІП у державного виконавця станом на 05.01.2021 року були відсутні правові підстави для винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Враховуючи викладене, а також з метою недопущення реалізації описаного та арештованого майна за заниженою ціною, що може завдати суттєвих збитків стягувачеві у виді не отриманого доходу, а боржнику у виді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. З, 9, 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , ст.ст. 1, 2, 57, 74 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 259, 260, 477, 478 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Конопада М.І. від 05.01.2021 року щодо визначення вартості майна боржника на земельну ділянку кадастровий номер 4624582000:01:001:0030, загальною площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 (звіт про експертну грошову оцінку від 26.02.2021р. виконаний на підставі постанови від 05.01.2021р.)

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Б.Сташків