Постанова

від 28.09.2020 по справі 29

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 29

Провадження № 33/801/721/2020

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Балтак Д. О.

Доповідач: Оніщук В. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., за участі секретаря судового засідання Богацької О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. на користь держави.

У постанові суду зазначено, що 02 червня 2020 року о 06:20 год. громадянин ОСОБА_1 , по вул. Волонтерів у м. Гайсин Вінницької області, керував автомобілем марки ЗАЗ FORZA , державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку був проведений із застосуванням приладу Драгер 0610 в присутності двох свідків. Результат позитивний 0,38 проміле. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив приписи пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, необгрунтованість постанови суду першої інстанції та порушення норм процесуального права, просив постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі зазначено про те, що ОСОБА_1 спиртних напоїв не вживав та до складання протоколу про адміністративне правопорушення він продув прилад Драгер в присутності свідків, який не показав перевищення допустимої норми алкоголю в його диханні, після чого він відійшов від місця зупинки у зв`язку з фізіологічною потребою, а коли повернувся до автомобіля, працівник поліції почав вимагати повторно продути прилад Драгер , що не передбачено чинним законодавством, який з другого разу показав результат 0,38 проміле.

Також у апеляційній скарзі зазначено про те, що в суді першої інстанції захисником ОСОБА_1. заявлялися клопотання про виклик свідків та витребування доказів, а саме відеозапису з фіксацією зупинки правопорушника, у задоволенні яких суд відмовив. Однак, на думку адвоката Головенка Є.В., з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки пояснення свідків, що містяться в матеріалах справи були роздруковані працівниками поліції завчасно, наявний в матеріалах справи відеозапис є недопустимим та неналежним доказом, так як має тривалість менше 2 хв., а протокол про адміністративне правопорушення був складений протягом 45 хв. після зупинки правопорушника.

Крім того, заявляючи клопотання про виклик у судове засідання свідків та витребування необхідних доказів, адвокатом Головенком Є.В. було зазначено про те, що адміністративний протокол було складено працівниками Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області у м. Гайсин, а відтак незрозуміло чи мали останні на це повноваження.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, який просить задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та закрити провадження у справі, доводи його захисника, а також покази свідка та пояснення працівника поліції, яким складено протокол про адміністративне правопорпушення, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків.

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 464250, 02 червня 2020 року о 06:20 год. громадянин ОСОБА_1 , по вул. Волонтерів у м. Гайсин Вінницької області, керував автомобілем марки ЗАЗ FORZA , державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку був проведений із застосуванням приладу Драгер 0610 в присутності двох свідків. Результат позитивний 0,38 проміле. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив приписи пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху.

Як вбачається з чеку приладу Драгер від 02 червня 2020 року, гр. ОСОБА_1 02 червня 2020 року о 07:01 год. перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат - 0,38%.

Відповідно до п. 2.9. а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.

Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , на пропозицію працівників поліції, пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, за результатом якого встановлено, що останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту - 0,38 %.

Наведене підтверджується чеком приладу Драгер від 02 червня 2020 року та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, долученим до матеріалів справи та дослідженим судом першої інстанції.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 18 лютого 2020 року за № 12-01/0510, газоаналізатор Alcotest 6820 ARJL-0190, виробник Drager Safety AG&Co/ KGaA, Німеччина, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам МПУ 066/05-2013, свідоцтво чинне до 18 лютого 2021 року.

Згідно частини третьої статті 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до розділу І п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Однак, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 будь - яких незгод щодо результату проведеного на місці зупинки огляду на стан сп`яніння не висловлював і бажання пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров`я не виявив.

При цьому, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №464250, 02 червня 2020 року ОСОБА_1 підписав вказаний протокол, був ознайомлений з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції, ст. 268 КУпАП. Будь - яких зауважень щодо складання вказаного протоколу чи порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння правопорушником у протоколі не зазначено, що є одним із фактів, який спростовує доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Щодо показань свідка ОСОБА_2 , наданих ним в судовому засіданні, а саме того, що в його присутності ОСОБА_1 двічі продував прилад Драгер , який спочатку показав негативний результат, а після того як останній відходив за фізіологічними потребами, результат був 0,38%., то дані пояснення є суперечливими і такими, що не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що вони не збігаються з його письмовими поясненнями, викладеними у день складання протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженому в судовому засіданні відеозапису, в яких свідок жодних зауважень щодо складання протоколу або ж процедури проведення огляду на стан сп`яніння не зазначав. З приводу наявності таких розбіжностей свідок належних обгрунтувань не надав.

У наданих в судовому засіданні поясненнях, поліцейський сектору реагування патрульної поліції №1 Могилів - Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , яким безпосередньо було складено протокол про адміністративне правопорушення вказав, що викладені у протоколі обставини повністю відповідають дійсності, процедура проведення огляду на стан сп`яніння була проведена відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Також працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 продував прилад Драгер лише один раз та за результатом проведення огляду на стан сп`яніння встановлено, що останній перебував в стані алкогольного сп`яніння - 0,38%.

Отже, доводи скаржника про те, що він двічі продував прилад Драгер , не підтверджені належними і допустимими доказами.

Також є безпідставними та не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою на те особою, з огляду на наступне.

За клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Головенка Є.В., судом з Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області було витребувано матеріали, зокрема копію наказу про відрядження 02 червня 2020 року працівників поліції Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області до міста Гайсин та маршрутний лист такого відрядження.

Відповідно до наказу начальника ГУНП у Вінницькій області по особовому складу №54о/с від 18 березня 2020 року, у зв`язку з визнанням Всесвітньою організацією охорони здоров`я епідемії корона вірусу COVID-19 пандемією, виявленою на території України фактів захворювання та загрозою подальшого розповсюдження її в Україні, закриттям всіх маршрутів міжміського та регіонального сполучення, покладено тимчасове виконання обов`язків з 19.03.2020 до закінчення карантинних заходів у Вінницькій області на наступних працівників, які проживають за межами обслуговування територіального органу поліції, зокрема на старшого сержанта поліції ОСОБА_3 - поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Могилів - Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області за посадою інспектора відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління, що повністю спростовує доводи апеляційної скарги, щодо складання протоколу не уповноваженою на те особою.

Щодо викладених в апеляційній скарзі посилань на допущені судом першої інстанції порушення, які виразились у відмові в задоволенні заявленого

клопотання про виклик свідків та витребування доказів, то відповідне клопотання було задоволено апеляційним судом та витребувано відповідні докази, при оцінці яких не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Також, безпідставним є посилання скаржника на те, що наданий відеозапис є недопустимим доказом, оскільки останній є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, а незначна тривалість запису не свідчить про його недостовірність.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Відповідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення та відомості про особу ОСОБА_1 прийшов до висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Отже, адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, і з цих підстав не підлягає задоволенню заявлене захисником ОСОБА_1. клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, оскільки судом першої інстанції розгляд справи проведено у визначені законом строки і підстави для скасування ухваленого у даній справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.В. Оніщук