Ухвала

від 30.09.2020 по справі 904/5255/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

30.09.2020м. ДніпроСправа № 904/5255/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕРЕС", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "КОЛОР ИТ", Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Веселе

про стягнення грошових коштів за договором у розмірі 839 998,36грн.

Суддя Петренко Н.Е.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САНДЕРЕС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "КОЛОР ИТ" далі - відповідач) про стягнення грошових коштів за договором у розмірі 839 998,36грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір №183-19 від 23.09.2019.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Позивач зобов`язався продати та передати у власність відповідачу, а відповідач зобов`язався оплатити та прийняти мінеральні добрива.

25.09.2019 на виконання умов договору, Позивачем було відвантажено на умовах EXW (у відповідності з правилами Інконтермс в редакції 2010) Товар (КАС-32), який було отримано відповідачем, що підтверджується складеною сторонами видатковою накладною №00185 від 25.09.2019 на загальну суму 1 747 999,08грн. (разом з ПДВ).

Позивач виконав своє зобов`язання щодо продажу Товару на загальну суму 1 747 999,08грн.

Відповідач з позивачем, за поставлений Товар, розрахувався частково, а саме у розмірі 908 000,68грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 839 998,36грн.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 справу №904/5255/20 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Одночасно, із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське Підприємство "КОЛОР ИТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 36679626, адреса: 53080, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Веселе, вул. Шкільна, буд. 12А), у межах суми позовних вимог в розмірі 839 998,36 грн., які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське Підприємство "КОЛОР ИТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 36679626).

Як вбачається із заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що між ТОВ САНДЕРЕС та ТОВ СП КОЛОР ИТ було укладено Договір № 183-19 від 23 вересня 2019 р.

У відповідності до умов п.1.1 вказаного Договору, ТОВ САНДЕРЕС (Продавець) зобов`язується продати та передати у власність ТОВ СП КОЛОР ИТ (Покупець), а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти мінеральні добрива, а саме:

- Добрива азотно-форно-калійне комплексне, марки 16-16-16 (S);

- КАС-32 - надалі Товар на умовах даного Договору.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що Відвантаження Товару в рамках Договору здійснюється згідно умов EXW (склад; Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового, 34-В).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що на Продавця покладено обов`язок після підписання Договору передати Покупцю Товар в строк не пізніше 30.11.2019 р.

Договір було підписано сторонами 23 вересня 2019 р.

25.09.2019 р. на виконання Договору, Продавцем було відвантажено на умовах EXW (у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року) Товар (КАС-32), який було отримано Покупцем, що підтверджується складеною сторонами видатковою накладною № 00185 від 25.09.2019 р. на загальну суму 1 747999,08 грн. (разом з ПДВ).

Транспортування здійснювалося силами Покупця, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № 200 від 25 вересня 2019 р., № 201 від 25 вересня 2019 р., № 203 від 26 вересня 2019 р., № 204 від 26 вересня 2019 р., № 208 від 27 вересня 2019 р.,№ 213 від 30 вересня 2019 р., № 214 від 30 вересня 2019 р., № 218 від 01 жовтня 2019 р., № 219 від 01 жовтня 2019 р., № 223 від 02 жовтня 2019 р., № 224 від 02 жовтня 2019 р., № 227 від 03 жовтня 2019 р., № 228 від 03 жовтня 2019 р., № 229 від 04 жовтня 2019 р., № 230 від 04 жовтня 2019 р., № 231 від 07 жовтня 2019 р., № 232 від 07 жовтня 2019 р.

Таким чином, Продавець виконав своє зобов`язання щодо продажу Товару на загальну суму 1 747 999,08 грн. (разом з ПДВ).

Договором встановлено обов`язок Покупця прийняти Товар від Продавця та здійснити оплату в строк не пізніше 30.11.2019 р.

25 вересня 2019 р. Продавцем було виставлено рахунок на оплату №00185 від 25.09.2019р. Покупцем було здійснено часткову оплату вартості отриманого Товару, а саме:

- 15.10.2019 р. - 207 000 грн., на підставі платіжного доручення № 656;

- 15.10.2019 р. - 200 999,08 грн., на підставі платіжного доручення № 657;

- 17.10.2019 р. - 354 000,00 грн., на підставі платіжного доручення № 669;

- 18.10.2019 р. - 35 200,00 грн., на підставі платіжного доручення № 681.

Відповідачем було всього сплачено 908 000,68 грн. Однак, загальна вартість поставленого Товару склала 1 747 999,08 грн. (разом з ПДВ).

Отже, заборгованість Покупця складає 839 998,36 грн. (разом з ПДВ).

Позивач зазначає про те, що сума заборгованості - 839 998,36 грн. є значною, відтак існує висока вірогідність того, що ТОВ СП КОЛОР ИТ вдаватиметься до ухилення від виконання рішення суду.

На підтвердження сумнівної благонадійності Відповідача, надає відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2020 року у справі № 171/612/20 було накладено арешт на майно ТОВ СП Колор ИТ при проведенні досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040410000224 від 03.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.246 КК України.

Крім того, у минулому часі Відповідач вже був фігурантом кримінального провадження № 42016041730000034 від 16.06.2016 року. (Ухвала від 07 вересня 2016 р. Криворізького районного суду Дніпропетровської області у справі № 177/1588/16-к. Ухвала від 08 вересня 2016 року Криворізького районного суду Дніпропетровської області у справі № 177/1588/16-к).

Також, позивач зазначає про наявність рішень господарських судів, зокрема:

- Рішення від 01.06.2020 р. Господарського суду Дніпропетровської області, прийнятого у справі № 904/5878/19, яким стягнуто з ТОВ СП "КОЛОР ИТ" заборгованість в розмірі 754 030,99 грн.;

- Рішення від 18.09.2019 р. Господарського суду Дніпропетровської області, прийнятого у справі № 904/1820/19, яким стягнуто заборгованість у розмірі 20 406, 56 грн.;

- Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2020 р. прийнятого у справі №904/1192/20, яким стягнуто 731 630 грн. 62 коп., процентів за користування товарним кредитом 871 616 грн. 08 коп., пені 77 489 грн. 66 коп., судовий збір 25 21 1 грн. 05 коп.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про низьку договороздатність Відповідача, наявність високих ризиків ухилення Відповідача від виконання судового рішення у разі ухвалення його на користь Позивача.

Разом з тим, Відповідач є підприємством, яке веде господарську діяльність у сфері сільського господарства та отримує достатні прибутки для забезпечення подальшої діяльності та розрахунків з контрагентами.

Однак, маючи фінансову можливість сплатити заборгованість перед Позивачем, Відповідач свідомо відмовляється від виконання договірних обов`язків шляхом переведення коштів на рахунки підконтрольних юридичних осіб з метою ухилення виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається наявність кримінальних проваджень щодо ТОВ СП КОЛОР ИТ та господарських спорів, відтак у позивача наявні сумніви у добровільному виконанні рішення суду Відповідачем.

Крім того, позивач звертає увагу суду на наявність інформації про те, що Відповідач готує продаж належного йому майна, що унеможливить подальше виконання рішення суду.

Господарський суд розглянувши заяву про забезпечення позову за вих.№б/н від 28.09.2020, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дійшов висновку про необхідність її повного задоволення, з огляду на наступне.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

За змістом статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" від 17.07.2008 Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (пункти 1, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Приймаючи рішення про забезпечення позову господарський суд взяв до уваги, що предметом позовних вимог є відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи і у разі задоволення позовних вимог рішення суду повинно бути виконаним з огляду на положення пункту 1 статті 6 §1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року якою гарантується кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Крім того, відповідно до п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до постанови Верховного суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що досліджуючи таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи ос порених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суди мають досліджувати "чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Отже, завданням суду під час судового розгляду справи №904/5255/20 є дослідження фактичних обставин щодо стягнення заборгованості за договором №183-19 від 23.09.2019 у розмірі 839 998,36грн. та наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідачів і як наслідок підтвердження або спростування факту заподіяння збитків юридичній особі позивачів.

Приймаючи рішення про забезпечення позову господарський суд взяв до уваги, що заборгованість відповідачів, у повному обсязі, перед позивачем у добровільному порядку не погашається. Крім того, наявні інші справи, що свідчить про недобросовісність відповідачів.

Господарський суд взяв до уваги, що обраний захід до забезпечення позову не буде мати наслідком припинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське Підприємство "КОЛОР ИТ", а застосовуються як гарантія задоволення законних вимог позивача у разі задоволення позову.

Таким чином, Господарський суд дійшов висновку , що обраний позивачем захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Вказаний захід забезпечення позову спрямований на належне виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог.

Отже, забезпечення позову у даній справі є таким, що перебуває у зв`язку з предметом позовної вимоги, є адекватним заявленим вимогам та співвідноситься з правом, про захист якого просить позивач.

Господарський суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, чим буде позбавлено позивача ефективного способу поновлення порушених прав, за захистом якого він звернувся, оскільки існує ймовірність невиконання судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем засіб забезпечення позову є співмірним і відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечує збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігає порушенням у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідає інституту забезпечення позову в господарському процесі, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Господарський суд вважає, що у разі добропорядності відповідача, обрані господарським судом заходи не створять незручностей для відповідача, а лише забезпечать фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №5023/5386/12.

Заходи зустрічного забезпечення господарський суд, станом на 29.09.2020, вважає за доцільне не застосовувати.

Господарський суд констатує, що відповідно до пункту 2 статті 48 Закону України Про виконавче провадження забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України Про теплопостачання , статті 151 Закону України Про електроенергетику , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а видокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19.

Керуючись статтями 74, 76, 91, 136-140, 144, 233-235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕРЕС" (36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, код ЄДРПОУ 42973004) про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське Підприємство "КОЛОР ИТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 36679626, адреса: 53080, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Веселе, вул. Шкільна, буд. 12А), у межах суми позовних вимог в розмірі 839 998,36 грн., які знаходяться на наступних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське Підприємство "КОЛОР ИТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 36679626), а саме:

- НОМЕР_1 відкритий у АТ КБ ПриватБанк , МФО 305299;

- НОМЕР_2 відкритий у АТ КБ ПриватБанк , МФО 305299;

- НОМЕР_3 відкритий у АТ ПУМБ , МФО 334851;

- НОМЕР_4 відкритий у АТ ПУМБ , МФО 334851;

- НОМЕР_5 відкритий у АТ ПУМБ , МФО 334851;

- НОМЕР_3 відкритий у АТ ПУМБ , МФО 334851;

- НОМЕР_6 відкритий у АТ УКРГАЗБАНК , МФО 320478;

- НОМЕР_6 відкритий у АТ УКРГАЗБАНК , МФО 320478;

- НОМЕР_6 відкритий у АТ УКРГАЗБАНК , МФО 320478;

- НОМЕР_7 відкритий у АТ ПРОКРЕДИТБАНК , МФО 320984;

- НОМЕР_8 відкритий у АТ ПРОКРЕДИТБАНК , МФО 320984;

- НОМЕР_9 відкритий у АТ ПРОКРЕДИТБАНК , МФО 320984.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "САНДЕРЕС" (36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, код ЄДРПОУ 42973004).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "КОЛОР ИТ" (53080, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Веселе, вул. Шкільна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 36679626).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (частина 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України), а саме з 30.09.2020.

Ухвала, як виконавчий документ підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала може бути оскаржена, що передбачено статями 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її прийняття, тобто до 30.09.2023.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (частина 4 статті 144 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено - 30.09.2020.

Суддя Н.Е. Петренко