Рішення

від 28.09.2020 по справі 917/841/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020. Справа № 917/841/20

м. Полтава

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройца, 5, м. Київ, 03680 в особі Регіональної філії "Південна залізниця", вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків, 61052

до Петрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, вул. Центральна, 20, с. Петрівка, Чутівський район, Полтавська область, 38832

про стягнення грошових коштів,

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Рішення приймається з врахуванням процесуальних строків, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцевих положень" ГПК України.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", (далі - позивач/ АТ "Українська залізниця") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Петрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області (далі - відповідач/ Петрівська сільська рада) збитків на суму 30549,96 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань з відшкодування понесених позивачем збитків від перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач у відзиві (вх. № 6245 від 15.06.2020) визнає позов частково, на суму 991,58 грн. В іншій частині відповідач позов заперечує, посилаючись на його безпідставність.

24.06.2020 від позивача надійшло клопотання про продовження йому строку для подання відповіді на відзив (вх. № 6627 від 24.06.2020). Вказане клопотання позивач обґрунтовує тим, що наданих судом трьох днів для подання відповіді на відзив позивачу не достатньо, оскільки відзив ним отримано 19.06.2020 і наступні три дні були вихідними днями.

Керуючись ч. 2 ст. 119 ГПК України з метою встановлення всіх обставин справи, суд задовольняє вказане клопотання позивача.

06.07.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 7028), яка була залучена до матеріалів справи. У вказаній відповіді на відзив позивач зазначає про необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві.

10.07.2020 до суду надійшли заперечення відповідача щодо відповіді на відзив (вх. № 7335), які були залучені до матеріалів справи.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 між позивачем (перевізник за договором) та відповідачем (платник за договором) було укладено договір № 29 на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні (далі - Договір № 29, копія Договору № 29 - в матеріалах справи) у відповідності до Бюджетного кодексу України, Закону України Про залізничний транспорт , Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 № 1196, який зареєстрований Міністерством юстиції України 04.04.2007 за № 310/13577, Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359, та Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 № 252, з метою компенсації збитків від пільгового перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 29 перевізник здійснює у відповідності до чинного законодавства України надання послуг по безоплатному перевезенню окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні (Додаток 1), а платник проводить компенсацію збитків від перевезення вказаних осіб.

Пільгові перевезення здійснюються згідно з затвердженим розкладом руху поїздів. Пільгові перевезення пасажирів, вказаних в п. 1.1 Договору здійснюються по пред`явленню документа, який підтверджує право на пільги відповідно до тарифів на перевезення пасажирів у приміському сполученні, затверджених у встановленому законодавством порядку (п. 1.2 Договору № 29).

Згідно п. 2.1 Договору № 29 компенсаційні виплати за перевезення окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення проводиться платником у межах коштів, передбачених у місцевому бюджеті на поточний рік, та складає 30000 грн., в т.ч. ПДВ.

Пізніше додатковими угодами № 1 від 27.06.2018, № 2 від 27.09.2018 та № 3 від 10.12.2018 до Договору № 29 сторони змінювали суму компенсаційних виплат, визначену п. 2.1 вказаного договору. В редакції додаткової угоди № 3 від 10.12.2018 сума компенсаційних виплат, погоджена сторонами, складає 91367,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору № 29 виплати проводяться щомісячно на підставі облікової форми (Додаток 2) та актів звірок.

Позивач стверджує, що ним, як перевізником на підставі облікових форм про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджетів, за 2018 рік надано послуг з перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах, на суму в розмірі 106201,63 грн.

На підтвердження вказаного позивачем надано копії облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету по Петрівській сільській раді:

- за квітень 2018 року на суму 10552,80 грн.;

- за травень 2018 року на суму 10085,47 грн.;

- за червень 2018 року на суму 9142,17 грн.;

- за липень 2018 року на суму 8823,22 грн.;

- за серпень 2018 року на суму 7106,18 грн.;

- за вересень 2018 року на суму 6867,50 грн.;

- за жовтень 2018 року на суму 9231,28 грн.;

- за листопад 2018 року на суму 7549,91 грн.;

- за грудень 2018 року на суму 7284,76 грн.

Всього: на суму 76643,29 грн.

Крім цього, позивачем надано копії актів звірки за ті ж періоди, а також копії фіскальних чеків ПАТ "Укрпошта" у якості доказів надіслання облікових форм та актів звірки відповідачу.

Позивач зазначає, що відповідачем Договір виконано в повному обсязі шляхом перерахування позивачу коштів в розмірі 91366,96 грн., претензії щодо його виконання у позивача відсутні.

Проте, в зв`язку з тим, що послуг з перевезення пасажирів, які мають право на ці пільги згідно з чинним законодавством України в 2018 році надано на суму 106201,63 грн., розмір позадоговірних понесених перевізником в 2018 році невідшкодованих збитків становить 14834,67 грн.

Крім того, 05.02.2019 між сторонами був укладений договір № 5 на компенсаційні виплати за пільговий поїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні, предметом якого є відносини сторін щодо здійснення компенсаційних виплат, пов`язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів, які мають право на ці пільги згідно з чинним законодавством України (далі - Договір № 5, копія Договору № 5 - в матеріалах справи).

Відповідно до умов п. 2.1 Договору № 5 компенсаційні виплати за перевезення окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення проводиться платником у межах коштів, передбачених у місцевому бюджеті на поточний рік, та складають 91362,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Договір № 5 також виконано відповідачем у повному обсязі, претензії щодо його виконання у позивача відсутні.

Але в зв`язку з тим, що послуг з перевезення пасажирів, які мають право на ці пільги згідно з чинним законодавством України у 2019 році надано на суму 107077,29 грн., розмір позадоговірних понесених перевізником у 2019 році невідшкодованих збитків становить 15715,29 грн.

На підтвердження сум недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян по Петрівській сільській раді за 2019 рік позивачем надано копії облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету по Петрівській сільській раді:

- за січень 2019 року на суму 7341,08 грн.;

- за лютий 2019 року на суму 6640,09 грн.;

- за березень 2019 року на суму 5405,80 грн.;

- за квітень 2019 року на суму 13623,37 грн.;

- за травень 2019 року на суму 13891,11 грн.;

- за червень 2019 року на суму 12013,52 грн.;

- за липень 2019 року на суму 14608,34 грн.;

- за серпень 2019 року на суму 9163,04 грн.;

- за вересень 2019 року на суму 12820,82 грн.;

- за жовтень 2019 року на суму 10203,56 грн.;

- за листопад 2019 року на суму 317,05 грн.;

- за грудень 2019 року на суму 1049,51 грн.

Всього: на суму 107077,29 грн.

Крім цього, позивачем надано копії актів звірки за ті ж періоди, а також копії фіскальних чеків ПАТ "Укрпошта" у якості доказів надіслання облікових форм та актів звірки відповідачу.

За підрахунками позивача, загальна сума понесених ним позадоговірних невідшкодованих збитків за 2018 - 2019 роки становить суму в розмірі 30549,96 грн.

Посилаючись на ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт", позивач стверджує, що вказані збитки повинні бути відшкодовані відповідачем.

Позивач також зазначає, що ним була направлена на адресу відповідача вимога від 24.03.2020 № НЮ-05-11/19 про відшкодування збитків в розмірі 29771,00 грн., яка була отримана відповідачем 26.03.2020. Проте, відповідь на вимогу позивачем не отримана, відповідачем збитки не відшкодовані. (копія вимоги та докази її надіслання - в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 30549,96 грн.

Відповідач у відзиві позов визнає частково, в частині стягнення 991,58 грн., посилаючись на наступні обставини.

Так, відповідач зазначає, що до Петрівської сільської ради від позивача надійшли облікові форми за квітень - грудень 2018 року (включно) разом з актами звіряння розрахунків за надані послуги по перевезенню пільгової та безплатних категорій населення за кожен місяць (квітень-грудень) окремо, за рік на загальну суму 76643,29 грн. Облікові форми за січень - березень 2018 року разом з актами звіряння до Петрівської сільської ради не надходили, оплата по ним не проводилася. Згідно договору № 29 від 15.05.2018 Петрівською сільською радою перераховано позивачу за 2018 рік 91317 грн., відповідно кредит на відшкодування витрат по перевезенню склав 14723,71 грн. Дана сума перейшла в рахунок майбутніх платежів.

Крім цього, відповідач вказує, що до Петрівської сільської ради від позивача надійшли облікові форми за січень - грудень 2019 року (включно) разом з актами звіряння розрахунків за надані послуги по перевезенню пільгової та безплатних категорій населення за кожен місяць (січень-грудень) окремо, за рік на загальну суму 107077,29 грн.

Всього за 2018-2019 роки АТ" Українська залізниця" згідно наданих облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян надала послуги на загальну суму 183720,58 грн., а Петрівська сільська рада за даний період сплатила за вказані послуги 182728,96 грн.

Таким чином, на думку відповідача, заборгованість Петрівської сільської ради перед позивачем за 2018-2019 роки складає 991,58 грн. Дану суму боргу відповідач визнає.

Крім цього, відповідач зазначає, що при підвищенні тарифів на перевезення пасажирів залізничним транспортом у приміському сполученні на 60%, як вказано в листі АТ "Українська залізниця" за № ДН-3-0119/181 від 18.06.2019 в порушення ч. 2 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" АТ "Укрзалізниця" за погодженням до місцевої влади не зверталася, не надавала розрахунків рентабельності пасажирських перевезень в приміському сполученні, що призвело до збільшення цін на квитки, а в подальшому до збільшення компенсаційних витрат за перевезення пільгових (окремих) категорій громадян.

Позивач у відповіді на відзив наполягає на тому, що за період 2018-2019 роки заборгованість відповідача становить 30549,96 грн.

На думку позивача до дій, що свідчать про визнання особою свого боргу, належить зокрема, підписання в межах позовної давності уповноваженою на це особою боржника разом з кредитором акту звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір. Позивач вважає, що підписані відповідачем акти звірки розрахунків є доказами, що свідчать про фактичне визнання останнім наявності у нього перед позивачем боргу.

Щодо твердження відповідача про відсутність звернення позивача при підвищенні тарифів за погодженням до місцевої влади в порушення норм ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про залізничний транспорт" позивач зазначає, що пунктом 14 постанови КМУ від 25.12.1996 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) передбачено, що за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями затверджуються тарифи на перевезення пасажирів і багажу залізничним транспортом у приміському сполученні.

Таким чином, повноваження щодо затвердження тарифів на перевезення пасажирів і багажу залізничним транспортом у приміському сполученні відноситься виключно до компетенції обласної державної адміністрації, а не до відповідача - Петрівської сільської ради.

Також позивач зазначає, що підписання відповідачем договорів від 15.05.2018 № 29 та від 05.02.2019 № 5 без заперечень свідчить про його обізнаність з нормативно-правовою базою, що регулює питання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні.

Відповідач у запереченнях щодо відповіді на відзив зазначає, що посилання позивачем на визнання відповідачем сум боргу шляхом підписання актів звіряння розрахунків є безпідставним, оскільки в рядку "розпорядник коштів" актів звірки стоять прочерки.

Також відповідач звертає увагу суду, що позивач у відповіді на відзив на наводить ніяких даних про наявність у нього облікових форм за січень-березень 2018 року, а також про направлення облікових форм за вказані періоди відповідачу.

При прийнятті рішення суд керується наступним.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено два договори на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні № 29 від 15.05.2018 та № 5 від 05.02.2019.

Вказані договори були укладені у відповідності до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про залізничний транспорт", Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Мінстерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 № 1196, який зареєстрований Міністерством юстиції України 04.04.2007 за № 310/13577, Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 та Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабітену міністрів України від 19.03.1997 № 252, з метою компенсаційних виплат за пільгові перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

Статтею 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 6 статті 9 Закону України Про залізничний транспорт встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від використання пільгових тарифів відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Таким чином, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.

Згідно пп. ґ п. 3 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 Порядком розрахунків обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (далі - Порядок № 1359).

Пунктом 2 Порядку № 1359 визначено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою, встановленою законодавством.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Пунктом 5 Порядку № 1359 визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

Як передбачено пунктами 9-11 Порядку № 1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач вказує та відповідач підтверджує, що згідно умов договорів № 29 від 15.05.2018 та № 5 від 05.02.2019 відповідач перерахував позивачу кошти в розмірі 91366,96 грн. та 91362,00 грн. відповідно, для компенсації витрат позивача понесених на пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Посилаючись на підписані обома сторонами акти звірки та облікові форми позивач зазначає, що всього за період з січня 2018 року по грудень 2019 року ним надано послуг з перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах на загальну суму 213278,92 грн.

В матеріалах справи наявні копії облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету по Петрівській сільській раді за період з квітня 2018 року по грудень 2019 року на загальну суму 183720,58 грн.

Проте, пунктом 7.1 договору № 29 від 15.05.2018 сторони погодили, що даний договір діє з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Оскільки Договір № 29 був підписаний сторонами лише 15.05.2018, то позивач не мав змоги направити облікові форми за січень-березень 2018 року не пізніше 15 числа місяця наступного звітного періоду, як це передбачено п. 3.6 Договору.

Разом з тим, у акті звіряння розрахунків станом на 01.05.2018 позивачем вказано, що фактично спожито в межах норми з початку року 40111,14 грн., з них за звітний місяць квітень - 10552,80 грн. Тобто, у вказаний акт звіряння включено вартість понесених позивачем витрат за січень-березень 2018 року у розмірі 29558,34 грн. Відповідачем вказаний акт звіряння розрахунків підписано без зауважень, а значить погоджено.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на пільговий проїзд окремих категорій громадян у 2018-2019 роках на суму 213278,92 грн.

Оскільки відповідачем оплачено позивачу лише 182728,96 грн., то збитки позивача, понесені від перевезення пасажирів, які мають право на ці пільги, склала 30549,96 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2018-2019 роки є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Петрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області (вул. Центральна, 20, с. Петрівка, Чутівський район, Полтавська область, 38832; код ЄДРПОУ 21047170) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройца, 5, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків, 61052; код ЄДРПОУ 40081216) 30549 грн. 96 коп. збитків, понесених від перевезення пасажирів, які мають право на пільги, 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук