Рішення

від 29.09.2020 по справі 200/6853/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 р. Справа№200/6853/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Фізична особа - ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2019 № 0005331-5033-0502, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 799,25 грн. за 2016 рік, № 0005330-533-0502, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 921,60 грн. за 2017 рік, № 00053295033-0502, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1072,22 грн. за 2018 рік та від 14.04.2020 № 0125460-5033-0502, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1295,72 грн. за 2019 рік.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач зазначила безпідставність незастосування відповідачем під час обчислення податку пільги, встановленої пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України. За змістом позову об`єкт нерухомості (квартира), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 використовується виключно для проживання її сім`ї та не здається в оренду, лізинг, позичку й не використовується в підприємницькій діяльність, а відтак висновки податкового органу про наявність підстав для визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, без застосування пільги, передбаченої підпунктом 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України, є безпідставними.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом викладеного у відзиві підстави застосування до позивача пільги, передбаченої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України відсутні, оскільки об`єкт нерухомості (квартира) використовується у підприємницькій діяльності, а відтак податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2016-2019 роки прийняті відповідно до норм податкового законодавства.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 27.07.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 30.07.2020 судом постановлено ухвалу, якою залишено без задоволення клопотання ГУ ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна - трикімнатної квартири площею 62,1 кв.м., житлова площа - 38,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна. За змістом Витягу підставою державної реєстрації є договір купівлі-продажу № 1-4695 від 16.06.1995.

13.12.2019 Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовані податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкових зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нерухомого майна, а саме: № 0005331-5033-0502 в сумі 799,25 за 2016 рік, № 0005330-5033-0502 в сум 921,60 грн. за 2017 рік., № 0005329-5033-0502 в сумі 1072,22 за 2018 рік, № 0125460-5033-0502 в сумі 1295,72 грн. за 2019 рік.

Листом від 07.07.2020 позивач повідомила ГУ ДПС у Донецькій області про те, що в належній їй квартирі прописано та фактично проживають 5 осіб: вона, син та його родина. Квартира не використовується в комерційній діяльності, не здавалася в оренду або лізинг. Засновником приватного підприємство Євро Комерц є її син, ОСОБА_2 , позивач не має відношення до цього підприємства. У зв`язку із цим позивач просила перерахувати нарахований податок на нерухомість та застосувати пільгу .

Листом від 13.07.2020 № 56783/10/05-99-50-33 відповідач повідомив позивача про неможливість застосування пільги зі сплати податку на нерухоме майно, оскільки за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано юридичну особу - Приватне підприємство Євро Комерц (ЄДРПОУ 3268540), що свідчить про здійснення в ній підприємницької діяльності.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ та ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ, ВИСНОВКИ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2015) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу належить до місцевих податків.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

У відповідності до пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Положеннями підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України встановлено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

При цьому, підпунктом 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України передбачено випадки, коли пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються, зокрема: щодо об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачу на праві власності належить квартира за адресою у АДРЕСА_1 , загальною площею 62,1 кв. м.

За даними інформаційних баз даних ГУ ДПС у Донецькій області та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за зазначеною адресою зареєстровано Приватне підприємство Євро Комерц (ЄДРПОУ 32685840), засновником якого є ОСОБА_2 .

При вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування пільги при обчислення податку на нерухоме майно за умови реєстрації юридичної адреси суб`єкта господарювання в належній позивачу квартирі суд виходить із наступного.

Пунктами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Підприємництво це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

Відповідно до пункту 14.1.54 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Пунктом 45.2 статті 45 ПК України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Водночас, реєстрація місцезнаходження юридичної особи за адресою об`єкта житлової нерухомості не є сама по собі в розумінні приписів підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України обставиною, що безумовно свідчить про фактичне використання цієї нерухомості у підприємницькій діяльності з метою одержання його власником доходу. Будь-яких обґрунтувань з посиланням на відповідні докази в підтвердження використання позивачем квартири податковий орган не надавав та не визначав підставою для прийнятих оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Крім цього, відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України підставою незастосування пільг з податку, визначених 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України визначено використання власником нерухомого майна належної йому нерухомості з метою одержання доходу, водночас відповідно до матеріалів справи безпосередньо позивач не є засновником ПП Євро Комерц , будь-яких доказів, які б свідчили про її відношення до підприємницької діяльності зазначеного підприємства під час нарахування податку відповідачем не встановлювались.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 2340/3133/18 від 02.03.2020.

З наведеного вище, суд дійшов висновку, що під час обчислення податку на нерухоме мано за 216-2019 роки відповідачем допущено порушення застосування норм податкового законодавства, що призвело до визначення зобов`язання з податку на нерухомість без застосування належної пільги, що свідчить про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, із врахуванням викладеного вище заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням задоволення заявлених позивачем вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 840,80 грн.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 № 0005331-5033-0502, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в частині визначення зобов`язань в сумі 799,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 № 0005330-5033-0502, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в частині визначення зобов`язань в сумі 921,60 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 № 0005329-5033-0502, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в частині визначення зобов`язань в сумі 1072,22 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 № 0125460-5033-0502, яким визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в частині визначення зобов`язань в сумі 1295,72 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

позивач, ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області - місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ідентифікаційний код юридичної особи 43142826.

Суддя А.С. Михайлик