Рішення

від 16.09.2020 по справі 420/2574/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2574/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Назар С.М.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача Шарандак А.А. (за ордером),

представника відповідача Лисого С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 488 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП ГУНП в Одеській області в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 256 о/с по особовому складу щодо звільнення зі служби лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 26 лютого 2020 року до дня поновлення на роботі.

Вказана позовна заява надіслана позивачем засобами поштового зв`язку 25.03.2020 року.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

04.05.2020 року (вх. №17468/20) від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 488 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП ГУНП в Одеській області в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 256 о/с по особовому складу щодо звільнення зі служби лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області з 27.02.2020 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час вимушеного прогулу з 27 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 26 лютого 2020 року його - лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до наказу від 26.02.2020 р. № 88 Головного управління Національної поліції в Одеській області, на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 26.02.2020 р. № 256 о/с, було звільнено із служби в поліції, що підтверджується записом №2 у трудовій книжці. ОСОБА_1 вважає, що його звільнено із служби в поліції безпідставно і незаконно, з грубим порушенням вимог закону та його прав як службовця і громадянка.

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи ч.2, ч.3, ст.77 Закону України Про Національну поліцію . ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, позивач вказує на грубі порушення відповідача, оскільки Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не ознайомлено його з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та було звільнено під час тимчасової непрацездатності.

Крім того, у позові вказано, що службове розслідування за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності проведено суто формально, всупереч вимогам неупередженого, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, з порушеннями встановленого порядку, внаслідок чого висновки за результатами зазначеного службового розслідування ґрунтуються виключно на припущеннях.

Так, дисциплінарна комісія у межах службового розслідування визнала встановленими наявність порушень вимог абз.1,2,3,7,8,10 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пп.2.3, п.2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 р. № 3705, абзацу 2 частини 7 ст.223 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 1,2,3,6,7,11,13 частини 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, п.п. 1,2 частини 1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію , що стало підставою для його звільнення із служби в поліції. Разом з тим, вказані приписи законодавства містять лише загальні формулювання. Натомість, висновок не містить даних, які ж конкретно порушення вчинені ОСОБА_1 , що охоплюється диспозиціями згаданих норм та якими доказами підтверджено.

Як стверджує позивач, службове розслідування проведено з численними порушеннями. Так, наказ ГУНП в Одеській області від 12.02.2020 р. №372 Про призначення службового розслідування всупереч вимогам п.4 розділу ІІ Порядку не містить зазначення прізвища, ім`я, по батькові, посади поліцейського (поліцейських), стосовно якого воно проводитиметься, зокрема ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що в описовій частині Висновку лише у загальному зазначається про існування кримінальних проваджень: № 42020162010000016 стосовно службових осіб , № 62020150000000164 стосовно посадових осіб Одеській області , без ідентифікації вказаних осіб. У такому ж вигляді вказана інформація викладена (перенесена) у наказі ГУНП в Одеській області від 26.02.2020 р. № 488 (про притягнення до дисциплінарної відповідальності). Однак, наголошує позивач, що невідомі обставини, які лише підлягають доказуванню в межах зазначених кримінальних проваджень, на думку відповідача (без жодного належного обґрунтування) стосуються дисциплінарного провадження. Разом з тим, вказані обставини на час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не оцінювалися жодним судом у передбаченому законом порядку.

Викладене, на думку позивача, дозволяє констатувати порушення принципу презумпції невинуватості по відношенню до позивача ( ОСОБА_1 ), адже відповідач в своєму рішенні про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності презюмував недосліджені (й невідомі у межах службового розслідування) обставини, які підлягають встановленню, дослідженню й оцінці у майбутньому у межах кримінального провадження.

Також, у позові зазначено, що висновок службового розслідування не відповідає вимогам Дисциплінарного статуту щодо повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин події стосовно якої проводиться службове розслідування та неупередженості.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

18.05.2020 року (вх. №ЕП/7162/20) від представника відповідача до суду надійшла заява про призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року судом вирішено розглядати справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в даній адміністративній справі на 17.06.2020 року об 11 год. 00 хв.

26.08.2020 року (вх.№20221/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, який у ньому наведено (т.1 а.с.107-188).

У відзиві відповідач, з посиланням на фактичні обставини справи, вказує, що на підставі зібраних матеріалів дисциплінарна комісія дійшла висновку, що окремі посадові особи Київського ВП в м. Одесі ГУНП допустили порушення норм законів та підзаконних актів, якими закріплюються права та обов`язки поліцейських, а саме: абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 № 1179. У відзиві вказано, що подія, за фактом якої було порушено дисциплінарне провадження, набула значного суспільного резонансу та негативно вплинула на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції та своєю суттю дискредитувала звання поліцейського. Дискредитація полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

З урахуванням викладеного вище, зазначено у відзиві, слідчий відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я слідчого відділу Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , порушив вимоги абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 пункту Д розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 № 1179, п.п. 2.3, 2.4 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705, абзаці 2 частини 7 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України, п.п. 1, 2, 3, 7, 11, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, Присяги поліцейського, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію , що виразилось у привласненні та використанні чужого майна, проведення обшуку без понятих, без використання засобів відео фіксації своїх дій під час обшуку, прояву нестриманості, безконтрольності у поведінці, недотриманні норм ділового мовлення, використання ненормативної лексики, неутриманні від дій, які підірвали авторитет Національної поліції України.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

10.06.2020 року (вх.№21993/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому (т.1 а.с.189-193).

Ухвалою суду від 17.06.2020 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.07.2020 року об 11:00 год.

22.06.2020 року (вх.№23833/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому (т.1 а.с.198-203).

Ухвалою суду від 06.07.2020 року судом відкладено підготовче судове засідання по справі №420/2574/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на 12.08.2020 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 12.08.2020 року судом відкладено підготовче судове засідання по справі №420/2574/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на 26.08.2020 року о 09:30 год.

Ухвалою суду від 28.08.2020 року судом закрито підготовче провадження по справі № 420/2574/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та призначено справу до судового розгляду на 09:30 год. 16.09.2020 року

У судовому засіданні 16.09.2020 року представником позивача подано письмове клопотання про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №947/18841/20 (кримінальне провадження №62020150000000164 від 13.02.2020 року.

Ухвалою суду від 16.09.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №947/18841/20 (кримінальне провадження №62020150000000164 від 13.02.2020 року

У судовому засіданні 16.09.2020 року позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово позивача, представника позивача та представника відповідача, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються заяви по суті справи, та перевіривши їх доказами, в тому числі електронними, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 з 09.10.2017 року розпочав службу в органах Національної поліції та з 03.05.2018 року перебував на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Кримінального відділу поліції в місті Одеса Головного управління Національної поліції в Одеській області (т.1 а.с.42, 130).

12.02.2020 року начальником УКЗ ГУНП в Одеській області О.Перчик складено на ім`я начальника ГУНП в Одеській області доповідну записку Про доцільність в призначенні службового розслідування (т.1 а.с.139-140).

У доповідній записці вказано, що 12.0.2020 року о 20:00 год. до ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області надійшла інформація про те, що працівниками ВК ГУНП в ході моніторингу Інтернет-мережі на сайті Таймер було виявлено статтю з відео файлом, в якому висвітлено порушення службової дисципліни працівниками Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області.

Також, у службовій записці вказано, що попередньо встановлено, що слідчим відділом Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160480003828 від 07.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 т.177 КК України. В ході досудового розслідування, 30.01.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси Федулеєвої Ю.О. , слідчою групою у складі 10 працівників Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області було проведено обшук за місцем фактичного здійснення діяльності ТОВ ДЄС ГРУП , за адресою: м.Варненська, 21, в ході якого вилучено зразки продукції пломб індикаторних контрольних, які виготовляються ТОВ ДЄС ГРУП .

Начальником УКЗ ГУНП в Одеській області О.Перчиком у службовій записці від 12.02.2020 року вказано, що шляхом перегляду вказаного вище відео файлу виявлено, що, зокрема, лейтенант поліції ОСОБА_1 бере зі столів у приміщенні речі та кладе їх до сумочки та в кишені.

Крім того, у службовій записі зазначено, що за наявною інформацією підрозділом прокуратури Одеської області 11.02.2020 року за фактом виявленні критичної публікації і Інтернет-мережі, яка свідчить про вчинення 30.01.2020 року службовими особами кримінального правопорушення, відомості були внесені до ЄРДР №42020162010000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Національну поліцію начальник УКЗ ГУНП в Одеській області О.Перчик вважав за доцільне за вказаним фактом призначити службове розслідування.

12.02.2020 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ №372 Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії (т.1 а.с.28-29).

У наказі вказано, що 12.02.2020 року о 20:00 год. до ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області надійшла інформація про те, що працівниками ВК ГУНП в ходів моніторингу Інтернет - мережі на сайті Таймер було виявлено статтю з відео файлом, в якому висвітлено порушення службової дисципліни працівниками Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст.14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Національну поліцію та наказу Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2018 року №893 Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом №372 призначено службове розслідування у формі письмового провадження за вказаним фактом.

12.02.2020 року відповідачем прийнято наказ №199 о/с пунктом 2 якого відсторонено від посади слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Кримінального відділу поліції в місті Одеса Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 на час проведення службового розслідування (т.2 а.с.30).

В рамках вказаного службового розслідування було відібрано пояснення у ОСОБА_1 (т.1 а.с.141-143). У вказаних поясненнях міститься відмітка про те, що позивач ознайомлений з наказом про призначення службового розслідування.

Опитаний в рамках службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 30.01.2020 разом із слідчим Горбанюк Ю.Д. був задіяний для участі в проведенні обшуку на територій Приморського району міста Одеси, на підставі відповідної ухвали, за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши на місце, лейтенант поліції ОСОБА_1 побачив приміщення, яке складалось з 3-х поверхів, та зайшовши на 1-й поверх, де вже проводився обшук, останнього було представлено учасникам обшуку. У подальшому лейтенант поліції ОСОБА_1 допомагав рахувати виявлене та вилучене майно. Так, знаходячись на 1-му поверсі лейтенант поліції ОСОБА_1 помітив обігрівач Уфо , який був увімкнений у електричний подовжувач, та з дозволу власника приміщення поліцейські намагались його переставити, але електрична вилка обігрівача оплавилась в електричному подовжувачі і не витягувалась. Пізніше, піднявшись на 3-й поверх лейтенант поліції ОСОБА_1 побачив приміщення де Горбанюк Ю.Д. записувала кількість виявленого та вилученого майна. На одному зі столів лейтенант поліції ОСОБА_1 побачив набір шестигранників та плоскогубців, які останній взяв для того, щоб від`єднати вказаний обігрівач від подовжувача, однак поклав шестигранник у внутрішню кишеню, так як зовнішні були зайняті відеокамерою, скотчем та цигарками. Плоскогубці ОСОБА_1 тримав у руках. Згодом ОСОБА_1 спустився на 1-1 поверх та продовжив рахувати коробки, які вилучались у ході обшуку. Після цього усі учасники обшуку піднялися на 2 поверх де продовжили проведення обшуку та згадавши за шестигранник - виклав його, плоскогубці ОСОБА_1 залишив на столі 3 поверху. Також ОСОБА_1 повідомив, що в той час він виявив камеру на 3-му поверсі та, підійшовши до неї, її повернув у лівий бік щоб вона не фіксувала проведення слідчих дій. З приводу лайливих слів, які були зафіксовані на камеру ОСОБА_1 пояснив, що у той час він знаходився у знервованому стані через порушення режиму сну.

25.02.2020 року начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок Службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у доповідній записці керівника УКЗ ГУНП про порушення службової дисципліни посадовими особами Київського ВП в м.Одесі ГУНП від 25.02.2020 року (т.1 а.с.31-41, 144-162).

Так, дисциплінарна комісія ГУ НП в Одеській області, розглянувши відповідно до ст.ст.14,15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Національну поліцію , Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року №893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 28.11.2018 року №1355/32807, у формі письмового провадження матеріали службового розслідування, проведеного за відомостями у доповідній записці керівництва УКЗ ГУНП щодо порушення службової дисципліни посадовими особами Київського ВП в м.Одесі ГУНП встановила наступне.

12.02.2020 року на адресу керівництва Головного управління надійшла доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції Перчика О.М. про порушення службової дисципліни посадовими особами Київського ВП в м.Одесі ГУНП під час проведення слідчих дій. Зазначені порушення були висвітлені в Інтернет-мережі на сайті Таймер .

У ході проведення службового розслідування встановлено, що підрозділом прокуратури Одеської області 11.02.2020 за фактом виявлення критично-негативної публікації в Інтернет мережі на сайті http://youtube.com, яка свідчить про вчинення 30.01.2020 службовими особами кримінального правопорушення, відомості були внесені до ЄРДР № 42020162010000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК Україні.

Крім цього, відповідно до інформації з ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, дисциплінарною комісією встановлено, що слідчим управлінням ТУ ДБР розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020150000000164 від 13.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за фактом таємного викрадення чужого майна посадовими особами ГУНП в Одеській області під час проведення обшуку.

У висновку вказано, що відповідно до довідки слідчого відділу Київського ВП в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області встановлено, що 06.11.2019 року до Київського ВП в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява засновників ТОВ Андреал за фактом того, що відповідно до Звіту Про патентні дослідження , який було здійснено відповідності до вимог ДСТУ 3575-97, посадовими особами ТОВ ДЕС ГРУП здійснюється незаконне використання винаходу та корисної моделі, а саме: патенту України на корисну модель № НОМЕР_1 , привласнення авторства на неї, а також умисне порушення авторського права на об`єкт винаходу, чим завдано матеріальну шкоду ТОВ Андреал , розмір якої встановлюється. Відомості за вказаною заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160480003828 від 07.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 77 КК України. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час триває. В рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції Соколюк В.В. про проведення обшуку за місцем фактичного здійснення діяльності ТОВ ДЄС ГРУП (код за ЄДРПОУ 43099509) за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 21. 29.01.2020 слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю слідчого Соколюк В.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції Соколюк В.В., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Гольбартом О.В., про проведення обшуку в рамках кримінального провадження №12019160480003828 від 07.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 177 КК України, керуючись ст.ст. 223, 233, 234 КПК України, ухвалила клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНГ в Одеській області лейтенанта поліції Соколюк В.В. задовольнити.

Так, зазначено у висновку, вказаною ухвалою суду було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 21, з метою відшукання та вилучення речей, документів, які використовувались при вчиненні кримінального правопорушення, а саме: пломб індикаторних контрольних, які фактично є об`єктом права інтелектуальної власності ТОВ АНДРЕАД , документів що свідчать про незаконне їх виробництво, зберігання, перевезення та реалізацію, чорнових, записів, які підтверджують данні факти, комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації, що містять вищезазначену інформацію в електронному вигляді, обладнання на якому здійснюється виготовлення даних пломб, грошових коштів, які було отримано злочинним шляхом, а також інших предметів і документів, які мають значення у кримінальному провадженні.

Виконання зазначеної ухвали доручено, зокрема, лейтенанту поліції Подолінському Віталію Олеговичу.

У висновку вказано, що 30.01.2020 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Федулеєвої Ю.О., слідчим слідчого відділу Київського ВП у місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Соколюк В.В, проведено обшук за місцем фактичного здійснення діяльності ТОВ ДЄС ГРУП за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 21, в ході якого вилучено зразки продукції пломб індикаторних контрольних, які виготовляються ТОВ ДЄС ГРУП (код за ЄДРПОУ 43099509). Обшук було проведено за участю, зокрема, ОСОБА_1 . В ході проведення службового розслідування, з метою з`ясування обставин події 18.02.2020 за вих. № 9/ 1461 до ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, дисциплінарною комісією направлено запит з метою отримання копії відеозапису з камер відеоспостереження ТОВ ДЄС ГРУП . 19.02.2020 за № 04.14/04.14/3650 отримано відповідь на запит з копією відеозапису з камери спостережеіння приміщення ТОВ ДЄС ГРУП .

Переглядом вказаного відеозапису встановлено, що відеофайл відображає період часу з 14:08 по 14:29 год. 30.01.2020. Тобто, дата та час, за програмними властивостями пристрою (відеореєстратору), чітко відображені під час перегляду відеоматеріалу та свідчать про те, що зафіксовані на них дії посадових осіб Київського ВП в м. Одесі ГУНП мали місце під час виконання службових обов`язків, зокрема під час проведення обшуку у будівлі ТОВ ДЄС ГРУП , що підтверджується копією протоколу обшуку та іншими матеріалами.

Як зазначено у висновку, в результаті перегляду відеоматеріалів встановлено, що на третьому поверсі в приміщені вказаного товариства знаходилась група у складі, зокрема, позивача. У висновку відображено встановлені покроковим переглядом відео обставини.

У висновку вказано, що у порушення вимог абзацу р ч. 7 ст.ст. 223, 236 України зазначеними поліцейськими проводився обшук у приміщенні без понятих та осіб, чиї законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. В доповнення цього, останні навіть не використовували засоби відеофіксації своїх дій під час обшуку. Під час проведення обшуку поліцейські порушили службову дисципліну та законність, в частині незаконного проникнення до приміщення, можливого привласнення та використання чужого майна; прояву нестриманості, безконтрольності у поведінці, недотриманні норм ділового мовлення використання ненормативної лексики, неутриманні від дій, які підрив; авторитет Національної поліції України.

У висновку також викладено пояснення опитаних під час службового розслідування осіб.

Як зазначено у висновку, окремі посадові особи Київського ВП в м. Одесі ГУНП допустили порушення норм законів та підзаконних актів, якими закріплюються права та обов`язки поліцейських. Також, зазначена надзвичайна подія набула значного суспільного резонансу та негативно вплинула на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції "та своєю суттю дискредитувала звання поліцейського. Дискредитація полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

З урахуванням викладеного вище, у висновку вказано, що, зокрема, слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я слідчого відділу Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , порушив вимоги абзаців 1, 2, 3, 7, 8, 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС 06.12.2016 № 1179, п.п. 2.3, 2.4 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705, абз.2 ч.7 ст.223 Кримінального процесуального кодексу України, п.п.1,2,3,6,7,11,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Національну поліцію , Присяги поліцейського, п.п.1,2, ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію , що виразилось незаконному проникненні до приміщення, привласненні та використанні чужого майна, проведенні обшуку без понятих, без використання засобів відео фіксації своїх дій під час обшуку, прояву нестриманості, безконтрольності у поведінці, недотриманні норм ділового мовлення, використання ненормативної лексики, неутриманні від дій, які підірвали авторитет Національної поліції України.

Зважаючи на встановлені під час службового розслідування обставини, комісія у п.4 вказаного висновку зазначила, що вважала би за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог абзаців 1,2,3,7,8,10 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 року №1179, п.п.2.3, п.2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 року №3705, абз.2 ч.7 ст.223 Кримінального процесуального кодексу України, п.п.1,2,3,6,7,11,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Національну поліцію слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Кримінального відділу поліції в місті Одеса Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

У висновку також досліджено питання наявності чи відсутності обставин, що пом`якшують відповідальність позивача.

26.02.2020 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ №488 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області , пунктом 2 якого наказано за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог абзаців 1,2,3,7,8,10 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 року №1179, п.п.2.3, п.2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 року №3705, абз.2 ч.7 ст.223 Кримінального процесуального кодексу України, п.п.1,2,3,6,7,11,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Національну поліцію слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Кримінального відділу поліції в місті Одеса Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (т.1 а.с.18-27, 163-172).

26.02.2020м року т.в.о. начальника Київського відділу поліції в м.Одесі ГУ НП в Одеській області складено подання до звільнення з національної поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Кримінального відділу поліції в місті Одеса Головного управління Національної поліції в Одеській області (т.1 а.с.127).

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 року №488 та подання в.о. начальника Київського відділу поліції в м.Одесі ГУ НП в Одеській області від 26.02.2020 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ №256 о/с від 26.02.2020 року, яким відповідно до Закону України Про Національну поліцію наказано звільнити зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 26.02.2020 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Кримінального відділу поліції в місті Одеса Головного управління Національної поліції в Одеській області (т.1 а.с.129).

Судом встановлено, що 26.02.2020 року посадовими особами ГУ НП в Одеській області складено акт про відмову позивача в ознайомленні з наказом ГУНП в Одеській області №488 (т.1 а.с.175).

Наказом №701 о/с від 29.05.2020 року внесено зміни до пунктів наказів ГУ НП в Одеській області в частині звільнення від 26.02.2020 року №256 о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Кримінального відділу поліції в місті Одеса Головного управління Національної поліції в Одеській області з 27.02.2020 року (т.1 а.с.192).

Вважаючи наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 488 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП ГУНП в Одеській області в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 та наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 256 о/с по особовому складу щодо звільнення зі служби лейтенанта поліції ОСОБА_1 протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані, зокрема, Законом України Про Національну поліцію , Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ , Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073, а також іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями ст. 43 Конституції України визначено, що кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання правового становища осіб, які проходять службу в поліції здійснюється відповідно до спеціального законодавства, зокрема, Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Положеннями ст. 77 Закону України Про Національну поліцію визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського. Так, ч. 1 вказаної статті визначено, що Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту;

2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

При визначенні правомірності оскаржуваних наказів суд враховує, що відповідно до вимог ст.19 Закону N 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" затверджено текст присяги поліцейського. Зміст тексту Присяги свідчить, що в основу поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, метою яких є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Частиною 1, 2 та 3 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Згідно ч.ч.1-5 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

З аналізу викладених вище норм судом вбачається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, види дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно пунктів 1-4 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку визначено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.

За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.

Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем вимогам п.4 розділу ІІ вказаного Порядку, оскільки службове розслідування призначене Головним управлінням Національної поліції в Одеській області 12.02.2020 року наказом №372 щодо факту події та у ньому було зазначено підстави його проведення.

Позивачем не оскаржувався ні в адміністративному, ні в судовому порядку вказаний наказ.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.03.2020 року по справі №804/177/17

На позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, за порушення абзаців 1,2,3,7,8,10 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 року №1179, п.п.2.3, п.2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 року №3705, абз.2 ч.7 ст.223 Кримінального процесуального кодексу України, .п.1,2,3,6,7,11,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Національну поліцію , що виразилось незаконному проникненні до приміщення, привласненні та використанні чужого майна, проведенні обшуку без понятих, без використання засобів відео фіксації своїх дій під час обшуку, прояву нестриманості, безконтрольності у поведінці, недотриманні норм ділового мовлення, використання ненормативної лексики, неутриманні від дій, які підірвали авторитет Національної поліції України.

Так відповідно до абзаців 1,2,3,7,8,10 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 року №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Згідно з п.п.2.3, п.2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 року №3705, працівники поліції повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування; працівники поліції під час виконання службових обов`язків (посадових інструкцій) повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

Як і надаючи пояснення під час службового розслідування, так і під час вступного слова ОСОБА_1 підтвердив, що перебуваючи при вчиненні слідчій дії (при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ) ним вживалась ненормативна лексика.

Позивач не заперечував, що він не до кінця контролював свою поведінку, почуття та емоції.

Тобто, фактично, позивач підтвердив висновки відповідача про допущення ОСОБА_1 порушень абзаців 1,2,3,7,8,10 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 року №1179 та п.п.2.3, п.2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 року №3705.

Згідно з п.п.1,2,3,6,7,11,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Національну поліцію службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

Відповідно до абз.2 ч.7 ст.223 Кримінального процесуального кодексу України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Надаючи пояснення по даній адміністративній справі позивач підтвердив, що при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 були відсутні поняті, що відповідає фрагменту часу, який було оприлюднено в мережі інтернет.

Також, позивач не заперечував, що ним було взято речі, які знаходились в приміщенні на третьому поверсі при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та, які в подальшому, за його твердженням, були залишені вже на іншому поверсі.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про Національну поліцію у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України Про Національну поліцію поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Підпунктами 1,2 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію визначено, що Поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

Тобто, позивач при проведенні слідчих дій 30.01.2020 року діяв не у відповідності до приписів чинного законодавства України.

Ні в ході судового розгляду даної адміністративної справи, ні в межах службового розслідування позивач не зміг спростувати вищевказане.

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах національної поліції ОСОБА_1 достовірно знав та розумів, що відсутність понятих при проведенні слідчих дій, вилучення, в тому числі і тимчасове, речей, які знаходяться в приміщенні де ведуться слідчі дії та щодо яких не зазначено інформації в рішенні слідчого судді, може викликати сумніви у законності його дій та сприяти формуванню негативному іміджу органів національної поліції.

На думку суду, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.

Дисциплінарний проступок позивача полягав у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

Суд звертає увагу, що позивач помилково вважає, що порушення щодо нього кримінального провадження було підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Тоді як оскаржуваний наказ відповідача є обґрунтованим та ґрунтується на вставленній наявності у його діях ознак дисциплінарного проступку. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Натомість предметом цього спору є порушення позивачем саме службової дисципліни.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.03.2020 року по справі №804/177/17.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Так, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для визнання рішення протиправним, протиправними дій чи бездіяльності посадових осіб, що спричинили їх настання лише за тієї умови, що вони вплинули або могли вплинути на правильність перевірки та її результатів в цілому.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий . При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Застосовуючи принципи ЄСПЛ, суд вказує на те, що визнання протиправними рішень суб`єктів владних повноважень з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, суд погоджується з доводами Головного управління Національної поліції в Одеській області, що при прийнятті оспорюваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, так як вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Зважаючи на що, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 488 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП ГУНП в Одеській області в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 256 о/с по особовому складу щодо звільнення зі служби лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, вони є такими, що не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи положення ст.139 КАС України, судових витрат, які б підлягали стягненню з відповідача на користь позивача судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 488 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП ГУНП в Одеській області в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2020 р. № 256 о/с по особовому складу щодо звільнення зі служби лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області з 27.02.2020 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час вимушеного прогулу з 27 лютого 2020 року - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.09.2020 року.

Суддя Корой С.М.

.