Рішення

від 29.09.2020 по справі 640/14241/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Київ № 640/14241/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Дельтафрут доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Дельтафрут з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.08.2019):

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у не реєстрації податкової декларації та зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві зареєструвати податкову декларацію №9021634164 датою її подання (14.02.2019);

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у не підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтафрут на 2019 рік, та зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві підтвердити статус платника єдиного податку 4 групи Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтафрут на 2019 рік та внести відповідні відомості до єдиного реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що підстави для відмови у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку 4 групи на 2019 рік у контролюючого органу були відсутні, оскільки, як наголошено у позовній заяві, всі рядки вказаної декларації заповнено у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема рядок 8 останньої передбачає необхідність заповнення саме найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки, до якого подається декларація, яким у даному випадку є Килинівська об`єднана ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Літинське відділення), у рядку 7 зазначено назву контролюючого органу, до якого безпосередньо подається декларація, а у рядку 9 додатково зазначено код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку платника. Крім того, за твердженням представника позивача, нормами Податкового кодексу України визначено особливий порядок реєстрації, підтвердження вже зареєстрованого статусу та позбавлення суб`єкта господарювання статусу платника єдиного податку 4 групи. Натомість, відповідачем ототожнено порядок переходу та щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи. Відтак, з урахуванням того, що рішення про анулювання шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відповідачем по відношенню до ТОВ Дельтафрут не приймалось, підстави для виключення ТОВ Дельтафрут з реєстру платників єдиного податку були також відсутні. Разом з тим, представником позивача наголошено, що у порушення п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України, яким встановлено дводенний строк для надання мотивованої відмови у задоволенні заяви про реєстрацію платника єдиного податку, відповідачем така відмова датована лише 19.02.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що у Головного управління ДФС у м. Києві були наявні законодавчо мотивовані підстави для відмови у прийнятті спірної декларації, з огляду на недостовірне зазначення обов`язкового реквізиту Назва контролюючого органу, до якого подається декларація , оскільки у декларації вказано Головне управління ДФС у Вінницькій області, Хмільницьке управління, Літинська ДПІ (Літинський район). При цьому, згідно з поштовим повідомленням про вручення, лист (відмова у прийнятті декларації) повернувся з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання . Крім того, за твердженням представника відповідача, податкова декларація платника податку 4 групи на 2019 рік від 14.02.2019 за реєстраційним номером 9021634164 подана з порушенням строку, встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України. У силу наведеного, представником відповідача зроблено висновок про те, що вказана декларація не може бути підставою для щорічного підтвердження платником єдиного податку 4 групи як сільськогосподарського товаровиробника.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ Дельтафрут на адресу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено заяву на підтвердження статусу платника єдиного податку 4 група (сільгоспвиробники) на 2019 рік, яким вказане товариство просило продовжити 3 01.01.2019 реєстрацію ТОВ Дельтафрут платником єдиного податку 4 групи та надати лист підтвердження такого продовження реєстрації, яка одержана Головним управлінням ДФС у м. Києві, згідно зі штампом вхідної кореспонденції, 18.02.2019.

При цьому, ТОВ Дельтафрут подано податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік (нова загальна, нова звітна), у рядку 7 якого Найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника вказано Головне управління ДФС у м. Києві, ДПІ в Оболонському районі (Оболонський район м. Києві), у рядку 8 Найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація - Головне управління ДФС у Вінницькій області, Хмільницьке управління, Літинська ДПІ (Літинський район), а у рядку 9 Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) за КОАТУУ - 8038000000.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією квитанції №2, податкова декларація єдиного податку четвертої групи за 2019 рік (реєстраційний №9021634164) доставлено 14.02.2019 о 14:08:32 до районного рівня ГУ ДФС у м. Києві (Оболонський район м. Києва).

Натомість, листом від 19.02.2019 №30263/10/26-15-12-09-18 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило ТОВ Дельтафрут про те, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України) податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2019 рік, яка прийнята 14.02.2019 за №9021634164, вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне зазначення обов`язкового реквізиту Назва контролюючого органу, до якого подається декларація (п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України), оскільки у декларації вказано Головне управління ДФС у Вінницькій області, Хмільницьке управління, Літинська ДПІ (Літинський район). З наданих представником відповідача доказів вбачається, що даний лист, направлений на адресу ТОВ Дельтафрут , повернуто поштовим відділенням за закінченням встановленого строку зберігання.

Надалі, листом від 05.07.2019 №127709/10/26-15-12-09-18 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило представника ТОВ Дельтафрут про те, що з огляду на невизнання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік від 14.02.2019 (реєстраційний №9021634164) такою, що подана, ТОВ Дельтафрут не є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники у 2019 році.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У силу п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність ; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента (п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що відсутність такого обов`язкового реквізиту податкової декларації як найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, є законодавчою підставою для не визнання останньої в якості податкової декларації.

Приписами пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

При цьому, у силу пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що податкова декларація на поточний рік платником єдиного податку четвертої групи для щорічного підтвердження статусу такого платника до 20 лютого поточного року одночасно подається як контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку, так і контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки.

При цьому, форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369, якій відповідає наявна у матеріалах справи копія податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік (реєстраційний №9021634164), у рядку 7 повинна містити найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника, а у рядку 8 - найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація.

Відтак, зазначення ТОВ Дельтафрут у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік (реєстраційний №9021634164) у рядку 7 Найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника Головне управління ДФС у м. Києві, ДПІ в Оболонському районі (Оболонський район м. Києві), а у рядку 8 Найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація - Головне управління ДФС у Вінницькій області, Хмільницьке управління, Літинська ДПІ (Літинський район), цілком відповідає як вимогам Податкового кодексу України в частині наявності обов`язкових реквізитів щодо зазначення найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, так і форми такої декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369. У той час, суд звертає увагу, що вказана податкова декларація ТОВ Дельтафрут подана у межах строків, визначених приписами пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, тобто до 20 лютого поточного року, а саме: 14.02.2019, про що свідчить зміст квитанції №2.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що у Головного управління ДФС у м. Києві були відсутні законодавчо мотивовані підстави для невизнання податковою декларацією податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 14.02.2019 (реєстраційний №9021634164). Як наслідок, бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо не визнання податковою декларацією податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 14.02.2019 (реєстраційний №9021634164), подану ТОВ Дельтафрут , є протиправною, а вказану податкову декларацію слід визнати поданою датою її подання, а саме: 14.02.2019.

У свою чергу, відповідно до п.п. 299.1-299.6 ст. 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку. Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу. З викладеного вбачається, що не слід ототожнювати відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку та анулювання такої реєстрації, оскільки відмова можлива у разі обрання спрощеної системи оподаткування вперше, у решті випадків мова може йди лише про анулювання. Відтак, посилання представника позивача на порушення відповідачем положення п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України в частині строку надання відмови у реєстрації платника єдиного податку є необґрунтованими. Разом з тим, виходячи з фактичних обставин даної справи у межах спірних правовідносин мова йде про анулювання ТОВ Дельтафрут реєстрації платником єдиного податку з підстав, передбаченої п. 5 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, а саме: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу. Разом з тим, суд звертає увагу, що такому разі контролюючим органом приймається відповідне рішення, докази чого відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано, а іншого з наявних у матеріалах справи не вбачається.

У той же час, як встановлено судом вище, у Головного управління ДФС у м. Києві були відсутні законодавчо мотивовані підстави для невизнання податковою декларацією податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 14.02.2019 (реєстраційний №9021634164), а тому і відсутні підстави для анулювання ТОВ Дельтафрут реєстрації платником єдиного податку. Відтак, бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи ТОВ Дельтафрут за 2019 рік є протиправною, а Головне управління ДФС у м. Києві слід зобов`язати підтвердити статус платника єдиного податку 4 групи ТОВ Дельтафрут за 2019 рік та внести відповідні відомості до єдиного реєстру платників єдиного податку.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 24.07.2019 №1089 та від 07.08.2019 №1090, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 842,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду копію договору про надання правової допомоги та відповідальне зберігання документів №117/юр від 26.06.2019, укладеного між ТОВ Дельтафрут та Адвокатським обєднанням Адвокатська компанія Паритет , ордер серії КВ №425654 на надання правової допомоги від 31.07.2019, копії свідоцтва та посвідчення адвоката, копії актів наданих адвокатських (юридичних) послуг від 03.09.2019 №03/09 (послуги зі складання та подання позовної заяви, додатків до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогою про визнання протиправною бездіяльності у не реєстрації податкової декларації та визнання протиправної бездіяльності щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік ТОВ Дельтафрут ; вартість послуг 5 000,00 грн.) та від 05.07.2019 №05/07 (послуги зі складання та направлення адвокатського запиту Головного управління ДФС у м. Києві стосовно статусу перебування ТОВ Дельтафрут на обліку в Головному управлінні ДФС у м. Києві для подальшого формування та подання позовних вимог; вартість послуг 2 000,00 грн.), а також копії платіжних доручень від 05.07.2019 №1078 (2 000,00 грн.) та від 03.09.2019 №1127 (5 000,00 грн.).

Разом з тим, виходячи з характеру наданих послуг, про що зазначено у змісті наведених актів наданих адвокатських (юридичних) послуг, суд вказує, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., згідно з актом від 05.07.2019 №05/07, не відносяться до меж представництва ТОВ Дельтафрут у суді, а тому розмір підтверджених понесених позивачем витрат на правничу допомогу складає 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 132, 134, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо не визнання податковою декларацією податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 14.02.2019 (реєстраційний №9021634164), подану Товариством з обмеженою відповідальністю Дельтафрут .

Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві визнати поданою Товариством з обмеженою відповідальністю Дельтафрут податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 14.02.2019 (реєстраційний №9021634164) датою її подання, а саме: 14.02.2019.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтафрут за 2019 рік.

Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві підтвердити статус платника єдиного податку 4 групи Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтафрут за 2019 рік та внести відповідні відомості до єдиного реєстру платників єдиного податку.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Дельтафрут (код ЄДРПОУ 33938095, адреса: 04080, м. Київ, вул. Семена Скляренка, 1-А) документально підтверджені судові витрати у розмірі 8 842,00 грн. (восьми тисяч восьмиста сорока двох грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок